вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" липня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/514/25
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжкранзавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Енерго» про стягнення 8 479 653,68грн, за участі представників від:
позивача - Сідельникова О.Л. (ордер АР №1217159 від 06.02.2025);
відповідача - Копусь А.А. (ордер АІ №1839464 від 24.02.2025)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжкранзавод» (далі - позивач, ТОВ «Запоріжкранзавод») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Енерго» (далі - відповідач, ТОВ «Норма Енерго») про стягнення 6 469 126грн, з яких: 6 469 124грн - основний борг; 1грн - 3% річних за період з 25.10.2022 по 05.02.2025; 1грн - втрати від інфляції за період з 25.10.2022 по 05.02.2025 (з урахуванням нової редакції позовної заяви; т.1 а.с.1-4, 49-51).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 20.12.2021 №17 в частині оплати переданого товару у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2025: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.03.2025 о 16:00; визнано явку сторін обов'язковою; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (т.1 а.с.53-55).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 14.02.2025 о 19:30, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.56-57).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам наступного робочого дня - 17.02.2025 (оскільки 15.02-16.02.2025 - неробочі дні).
05.03.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» та направлено до суду після закінчення робочого часу суду 04.03.2025) відповідач, з дотриманням встановленого судом строку, подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.65-70).
Відповідач заперечує щодо позову, посилаючись на те, що:
- позивач не виконав обов'язку в частині направленням рахунку для попередньої оплати у розмірі 40%, а рахунок від 10.01.2022 №4 не містить інформації про призначення такого розрахункового документу, тому не підтверджує це;
- на момент звернення із позовом до суду у відповідача не виникло обов'язку оплатити другу частину авансу в розмірі 40%, оскількине надано доказів завершення виробництва продукції;
- позивач відвантажив продукцію без проведення приймально-здавальних випробувань, без направлення листа про її готовність та отримання попередньої оплати, тим в односторонньому порядку змінив порядок виконання за договором, тому встановлені договором умови оплати втратили свою актуальність;
- позивачем не надано доказів позитивного проходження вихідного контролю продукції, а тому строк виконання зобов'язання з оплати залишкових 20% вартості продукції не настав.
Позивачем в особі представника - адвоката Сідельникової О.Л. 12.03.2025 через систему «Електронний суд» подано клопотання про відкладення (перенесення) підготовчого засідання, призначеного на 17.03.2025, з посиланням на неможливість участі представника у такому засіданні через перебування на лікарняному (т.1 а.с.97).
17.03.2025 підготовче засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2025 призначено підготовче засідання на 02.04.2025 о 15:00 (т.1 а.с.99).
Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 24.03.2025 о 23:30, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.100-101).
01.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення (т.1 а.с.102-104), у яких позивач спростовує доводи відзиву та вказує, що:
- товар прийнятий відповідачем без зауважень, а тому з 17.10.2022 - дата останньої поставки, зобов'язання позивача в частині поставки продукції є виконаним;
- договором не передбачено виставлення рахунку на кожну частину оплати, а рахунок від 10.01.2022 №4 виставлений на всі поставки за договором;
- поведінка відповідача є суперечливою, оскільки не відповідає попереднім заявам сторони про відсутність зауважень до прийнятого товару.
01.04.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, в обґрунтування якого позивач посилається на неможливість подати такі докази разом із першою заявою по суті справи - відзивом, оскільки станом на момент подання такої заяви по суті відповідні докази не існували (т.1 а.с.139-140).
02.04.2025 від відповідачачерез систему «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позов підписаний особою, яка не має права підпису, через те, що ордер представника позивача на надання правничої допомоги виданий з порушенням законодавства, оскільки договір про надання правничої допомоги укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом (т.1 а.с.151-153).
02.04.2025 від позивачачерез систему «Електронний суд» надійшла заява, у якій ТОВ «Запоріжкранзавод» заперечує щодозадоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду посилаючись на те, що укладення між сторонами договору, який від імені представника - адвоката підписаний як фізичною особою-підприємцем має значення лише при вирішення питання оподаткування, однак не позбавляє представника статусу адвоката, і не впливає на його можливість бути представником у справі (т.1 а.с.159-160).
02.04.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 02.04.2025, на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника відповідача - адвоката Сідельникової О.Л. в іншому судовому процесі (т.1 а.с.163).
02.04.2025 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання (т.1 а.с.176-179), якими: залишено без розгляду клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду; прийняті додаткові пояснення позивача в якості відповіді на відзив; встановлено відповідачу строк для подання заперечень; продовжено строк підготовчого провадження на 16 днів; оголошено перерву в підготовчого засідання до 16:30 30.04.2025.
Клопотання позивача залишено судом без розгляду враховуючи, що представник позивача взяв участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференціїта заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання від 02.04.2025.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.
Положеннями ч.1 ст.56 ГПК України установлено, що: сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України).
Згідно ч.1ст.13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Визначенню поняття «самозайнята особа» надано у пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. При цьому,«незалежна професійна діяльність», як визначено відповідною нормою» - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Таким чином, аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності.
Як встановлено судом, до Єдиного реєстру адвокатів України включені відомості про адвоката Сідельникову О.Л., що набула статусу адвоката та має право на заняття адвокатською діяльністю у встановленому порядку. При цьому, до поданої позовної заяви доданийордер серії АР №1217159 від 06.02.2025 (т.1 а.с.5), який видано на представництво інтересів позивача, у т.ч. в Господарському суді Київської області, адвокатом Сідельниковою О.Л. без обмежень.
Таким чином, зазначення у договору про надання правової допомоги статусу фізичної особи, що уклала договір з позивачем, - Сідельникової О.Л., що має право здійснювати адвокатську діяльність, статусу «фізична особа-підприємець» не змінює її обсягу правомочностей та не позбавляє статусу адвоката. Так, адвокат може надавати правову допомогу як у межах адвокатського об'єднання, бюро, так і індивідуально.
Як визначено ч.1 ст.13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Отже, посилання відповідача на відсутність у адвоката Сідельнікової О.Л. повноважень на підписання та подання позовної заяви від імені позивача безпідставні.
Відповідно до ч.1 ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. При цьому, заявами по суті згідно ч.2 такої статті є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У даній справі свої заперечення щодо доводів, викладених відповідачем у відзиві, позивач надав у вигляді письмових пояснень, а не відповіді на відзив. Однак, враховуючи зміст таких пояснень, такі пояснення є за своєю правовою природою другою заявою позивача - відповіддю на відзив, тому прийняті судом саме в такій якості.
Згідно ч.4 ст.166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом, який, в силу п.12 ч.2 ст.182, п.10 ч.2 ст.176 ГПК України, оскільки справа розглядається у загальному позовному провадженні, встановлюється у підготовчому засіданні.
Позивач подав відповідь на відзив до встановленого судом строку для реалізації відповідного права, що не порушує прав інших осіб, тому така заява по суті прийнята судом.
Строк для подання заперечення встановлено судом на підставі п.12 ч.2 ст.182, ч.4 ст.167 ГПК України.
Також, враховуючи, що строк підготовчого провадження закінчується 15.04.2025, а для належної підготовки справи до судового розгляду необхідно вирішити ряд питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, судом на підставі ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 16днів.
Судом відкладено підготовче засідання на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, оскільки не всі питання, які мали бути вирішені у підготовчому засіданні розглянуті, враховуючи у т.ч. встановлення строку для подання заперечень відповідачем.
18.04.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» та направлено до суду після закінчення робочого часу суду 17.04.2025) відповідач у встановлений судом строк подав заперечення (т.1 а.с.180-183), у яких окрім раніше зазначених доводів вказує, що:
- позивачем не надано доказів, які б підтверджували виготовлення продукції належної якості, її поставку та прийняття відповідачем;
- продукція відповідачемне прийнята, оскільки не відповідає кількості, якості та комплектності та не пройшла вхідний контроль.
28.04.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшує вимоги в частині втрат від інфляції до 1 523 484,40грн за період з 25.10.2022 по 28.04.2025, а в частині 3% річних - до 487 045,28грн за період з 25.10.2022 по 28.04.2025 (т.1 а.с.197-199).
29.04.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшов розрахунок розміру збільшених вимог (т.2 а.с.1).
30.04.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування оригіналів доказів, а саме:протоколу попередніх випробувань дослідного зразка №12-22 від 02.08.2022; протоколу приймальних випробувань №14-22 від 29.08.2022 з додатком; протоколу приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15-22 31.08.2022 з додатком; акту приймальних випробувань №14/2022 від 29.08.2022; акту приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15/2022 від 31.08.2022; листа ТОВ «ЗКЗ» від 07.09.2022 вих. №125.
В обґрунтування клопотання відповідач посилався на наявність сумніву щодо справжності копій відповідних доказів (т.2 а.с.5-6). Також, відповідач просив витребувати у позивача докази направлення йому оригіналів відповідних документів.
30.04.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, які не могли бути подані разом із першою заявою по суті справи - відзивом, оскільки станом на момент подання відповідної заяви по суті не існували (т.2 а.с.12-13).
Також, 30.04.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення щодо прийняття копій документів, наданих позивачем разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог (т.2 а.с.23-24). У поданих запереченнях відповідач посилається на те, що надані докази не підтверджують зміст заявлених вимог, а оригінали таких документів не направлені відповідачу.
Ухвалами від 30.04.2025, що занесені до протоколу підготовчого засідання (т.2 а.с.29-34), судом: визнані причини неподання доказів у строк поважними та прийнято докази, перераховані у п.2 заперечення від 17.04.2025; залишено без розгляду клопотання відповідача про залишення без розгляду письмових доказів, доданих позивачем до письмових пояснень від 01.04.2025, враховуючи, що таке питання судом вже розглянуто; прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог; частково задоволено клопотання відповідача та витребувано у позивача оригінали протоколу попередніх випробувань дослідного зразка №12-22 від 02.08.2022, протоколу приймальних випробувань №14-22 від 29.08.2022 з додатком, протоколу приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15-22 від 31.08.2022 з додатком, акту приймальних випробувань №14/2022 від 29.08.2022, акту приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15/2022 від 31.08.2022, листа ТОВ «ЗКЗ» від 07.09.2022 вих. №125; відповідно до ч.2 ст.74 ГПК України зобов'язано позивача надати докази направлення відповідачу оригіналів документів - протоколу попередніх випробувань дослідного зразка №12-22 від 02.08.2022, протоколу приймальних випробувань №14-22 від 29.08.2022 з додатком, протоколуприймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15-22 від 31.08.2022 з додатком, акту приймальних випробувань №14/2022 від 29.08.2022, акту приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15/2022 від 31.08.2022, листа ТОВ «ЗКЗ» від 07.09.2022 за вих. №125, а також встановлено строк для подання відповідних доказів; відмовлено у задоволенні заперечень відповідача від 30.04.2025 вх.№5817/25, а клопотання позивача, що включено до тексту заяви про збільшення розміру позовних вимог, задоволено та визнано причини неподання доказів у строк поважними та прийнято їх; зобов'язано відповідача викласти клопотання про надання доказів направлення таких документів відповідачу письмово; задоволено клопотання відповідача від 30.04.2025вх.№5805/25 та визнано причини пропуску строку для подання відповідачем доказів поважними, прийняти їх; продовжено строк підготовчого провадження на 14 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14:00 12.05.2025.
Задовольняючи клопотання про прийняття доказів, наданих відповідачем разом із запереченнями від 17.04.2025 та клопотанням від 30.04.2025, суд виходив з того, що відповідні докази надані на підтвердження обставин, які мала місце вже після закінчення строку, встановленого ч.3 ст.80 ГПК України для подання доказів відповідачем.
Судом прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог, оскільки це є правом позивача і така заява подана до закінчення підготовчого засідання, тобто у строк, встановлений п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, а її копія, як передбачено ч.5 ст.46 ГПК України, направлена іншому учаснику.
Судом задоволено клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів на підставі ч.6 ст.91 ГПК України, що визначає право витребувати оригінали доказів у випадку подання учасником їх копій, зокрема на вимогу учасника. При цьому, судом відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів направлення оригіналів таких актів та протоколів відповідачу, оскільки оригінали відповідних доказів позивачем не подавались, тому підстав для витребування їх оригіналів на підставі ч.6 ст.91 ГПК України не має.
Судом зобов'язано позивача надати докази направлення відповідних документів на підставі ч.2 ст.74 ГПК України, оскільки позивач посилається на направлення відповідачу оригіналів таких документів, однак відповідач заперечує факт вчинення таких дій позивачем- направлення відповідних оригіналів відповідачу.
Судом зобов'язано відповідачавикласти заявлене усно клопотання у письмовій формі на підставі ч.2 ст.169 ГПК України.
Строк підготовчого провадження судом продовжено на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, оскільки це необхідно для забезпечення учасникам справи реалізації їх процесуальних прав та вирішенні всіх питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, які необхідні для повного та об'єктивного вирішення спору.
Перерва в підготовчому засідання оголошена на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, враховуючи встановлення позивачу строку для подання витребуваних доказів, витребування оригіналів доказів для їх огляду, оскільки відповідач заперечує їх достовірність, що не виключало подання клопотань про призначення експертизи, які суд має розглянути у підготовчому засіданні, а також належної підготовки справи до розгляду по суті.
06.05.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» та направлено до суду після закінчення робочого часу суду 05.05.2025) відповідач подав додаткові пояснення щодо заяви про збільшення позовних вимог, у яких висловлює заперечення по суті спору, які фактично вже викладені ним у своїх заявах по суті справи (т.2 а.с.35-38).
07.05.2025 через систему «Електронний суд» від позивача, на виконання ухвали від 30.04.2025, яка занесена до протоколу, надійшла заява, до якої долучені документи, які за твердженнями позивача в сукупності свідчать про направлення відповідачу оригіналів документів - протоколів, актів, листа (т.2 а.с.44-45).
Також, 08.05.2025 від позивача надійшли оригінали витребуваних доказів, що надані у копії (т.2 а.с.69).
Ухвалами від 12.05.2025, які занесені до протоколу підготовчого засідання судом: встановлено відповідачу строк для подання письмових пояснень щодо доказів, поданих позивачем на виконання ухвали від 30.04.2025, яка занесена до протоколу; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 15:30 15.05.2025 (т.2 а.с.100-103).
Перерва у підготовчому засіданні оголошена судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України з метою надання відповідачем на підставі ч.5 ст.161 ГПК України додаткових пояснень, оскільки позивачем надані докази, які раніше ним не надавались, враховуючи заперечення та відповідне усне клопотання відповідача.
15.05.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №908/1431/25 (т.2 а.с.107-109).
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що Господарським судом Запорізької області розглядається позовна заява відповідача до позивача про зобов'язання позивача забрати (вивезти)продукцію, яка відвантажена за договором №17 від 20.12.2021 та повернути авансові платежі у розмірі 4 702 876грн, отже, у такій справі суд, як вказує відповідач, має встановити чи відповідає передана позивачем продукція вимогам щодо якості та комплектності, узгодженій кількості.
15.05.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, в обґрунтування якого відповідач посилається на неможливість подати такі докази разом із першою заявою по суті справи - відзивом, оскільки станом на момент подання відповідної заяви по суті, таких доказів не існувало (т.2 а.с.121-122).
15.05.2025 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання (т.2 а.с.131-138), якими:задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та прийнято докази, подані разом із клопотанням від 15.05.2025; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі; відмовлено у задоволенні клопотання про оголошення перерви та продовження строку підготовчого провадження; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2025 о 15:30.
Задовольняючи клопотання про прийняття доказів, наданих відповідачем, суд виходив з того, що відповідні докази фактично надані на підтвердження обставин, які мали місце після закінчення строку, встановленого відповідачу ч.3 ст.80 ГПК України для подання доказів, тому не могли бути подані відповідачем у встановлений законом строк - разом з відзивом.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі суд виходив з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Між тим, у даному випадку відсутня об'єктивна неможливість розгляду даної справи до розгляду справи№908/1431/25, оскільки обставини, на які відповідач посилається, можуть бути встановлені на підставі наданих сторонами доказів у даній справі.
Окрім того, суд врахував також і те, що провадження за поданою позовною заявою у справі №908/1431/25 на момент розгляду справи навіть не відкрито.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про оголошення перерви в підготовчому засіданні, оскільки відповідач не навів обставин, що можуть бути підставою для оголошення перерви згідно ст.183 ГПК України. При цьому, вирішення питання судом про відкриття провадження у справі №908/1431/25 не є також підставлю, оскільки відсутня об'єктивна неможливість вирішення спору у даній справі до розгляду позову у зазначеній справі, окрім того, відповідач не був позбавлений можливості подати відповідний позов раніше або подати зустрічний позов з відповідними вимогами у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження строку підготовчого провадження, суд виходив із положень ч.3 ст.177 ГПК України, якою передбачена можливість суду продовжувати відповідний строк не більше ніж на тридцять днів, водночас, судом вже продовжено строк підготовчого провадження на максимально можливий строк, встановлений вказаною нормою.
Підготовче провадження закрито на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, враховуючи виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України.
20.05.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача у визначений судом строк надійшли додаткові пояснення (створені 19.05.2025 та направлені після закінчення робочого часу суду) щодо поданих письмових доказів (т.2 а.с.139-143), у яких, окрім раніше вказаних заперечень по суті спору, відповідач посилається на те, що:
- позивачем надані новостворені докази, а не докази, які визначив суд, і відповідні докази є неналежними та недопустимими, не підтверджують факт вчинення відповідної дії - направлення документів відповідачу;
- позивачем порушена визначена договором процедура приймально-здавальних робіт, оскільки участь відповідач в ній приймав не безпосередньо на майданчику, а через онлайн зв'язок.
09.06.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №908/1431/25 (т.2 а.с.154-157), з підстав, що зазначені у раніше поданому клопотанні, та посиланням на відкриття провадження у відповідній справі судом.
09.06.2025 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу судового засідання (т.2 а.с.168-171), якими: на підставі ч.5 ст.161 ГПК України прийняті пояснення відповідача; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі; оголошено перерву в судовому засіданні до 15:15 26.06.2025.
Відмовляючи у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі, суд виходив з відсутності підстав вважати, що розгляд справи є неможливим до вирішення спору у вказаній справі. Також, судом враховано, що відповідно до ч.3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється лише з підстав, встановлених п.1-31 ч.1 ст.227 та п.1 ч.1 ст.228 ГПК України.
Після заслуховування вступного слова учасників справи, перерву в судовому засіданні оголошено на підставі ч.2 ст.216 ГПК України.
Ухвалою від 26.06.2025, що занесена до протоколу судового засідання, судом на підставі ч.1 ст.219 ГПК України оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде проголошено 15:20 о 07.07.2025 (т.2 а.с.172-178).
В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.
20.12.2021 між ТОВ «Діаконт», назва якого змінена на ТОВ «Норма Енерго», (далі - покупець) та ТОВ «Запоріжкранзавод» (далі - постачальник) укладено договір №17 (т.1 а.с.6-12; далі - договір).
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс (далі - продукція) для енергоблока №1 (2) В11 «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі - кінцевий споживач), а покупець - в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.
Строк постачання, ціна, вимоги до комплектності, номенклатури, кількості одиниці виміру зазначені в договорі та специфікації №1 (п.1.2 договору).
Як визначено п.п. 2.1, 2.2 договору: якість та комплектність продукції повинна відповідати «Технічним вимогам та умовам постачання обладнання для модернізації крана мостового кругової дії» (додаток №2), яка є невід'ємною частиною договору, вимогам СОУ НАЕК 081:2015 «Управління закупівлями. Система оцінки відповідності продукції. Випробування та приймання продукції для АЕС»; випробування і прийняття виготовленої продукції повинно відповідати вимогам узгодженим програм і методик їх проведення, і підтверджуватись документами згідно розділу 10ТВ та УП; вимоги щодо приймання і маркування продукції встановлюються згідно ТВ та УП.
Слід зазначити, на момент укладення договору СОУ НАЕК 081:2015 втратило чинність та прийнято СОУ НАЕК 081:2021 «Система оцінки відповідності продукції. випробування та приймання продукції для ЯУ», що затверджена наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 30.03.2021 №01-336-н.
Пунктом 2.3 договору сторонами визначено, що продукція, що закуповується, буде використана в системах, важливих для безпеки АЕС.
Ціна договору, як вбачається з п.3.1 договору, становить 9 257 190грн; в ціну продукції включені витрати, пов'язані з проектуванням, розробкою та погодженням технічних документів, виготовленням, проведенням випробувань продукції, проведенням технічного приймання у відповідності до вимог до даного виду продукції, упаковкою, маркуванням, гарантійними зобов'язаннями (п. 3.3 договору).
Згідно з п.п.4.1,4.2 договору: покупець сплачує вартість продукції за цінами, зазначеними в специфікації, в гривнях шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у банківських реквізитах; оплата за договором здійснюється наступним чином:
- аванс в сумі 40% від суми договору - протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання договору на підставі рахунку постачальника;
- аванс в сумі 40% від суми договору - протягом 10-ти робочих днів по факту готовності продукції на майданчику постачальника на підставі рахунку постачальника;
- доплата 20% від суми договору (остаточний розрахунок) згідно умов договору буде здійснюватись виключно за позитивними результатами проведення вхідного контролю продукції протягом 5 банківських днів з дати проведення вхідного контролю продукції на підставі рахунку постачальника.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що: строк поставки продукції до 22.04.2021; поставка здійснюється у повному обсязі; поетапна поставка не допускається.
Як визначили сторони пп.5.1.1 п.5.1 договору: відповідність виготовленої продукції вимогам, викладеним в ТВтаУП та ТС, буде підтверджуватися випробуваннями у наступному порядку:
- попередні випробування на майданчику постачальника;
- приймальні випробування на майданчику постачальника;
- приймально-здавальні випробування на майданчику постачальника.
Вказаним пунктом договору визначено, що: кожний наступний етап випробувань здійснюється після отримання позитивних результатів попереднього етапу; результати випробувань підтверджуються відповідними документами (протоколами); випробування і приймання виготовленої продукції повинні відповідати вимогам, детально викладеним у розділі №6 ТВтаУП (ТС) та розробленій і узгодженій програмі та методиці приймально-здавальних випробувань; результати проведення випробувань оформлюються відповідно до затверджених програм; вимоги до оформлення та узгодження ТС програм та методик випробувань викладені в СОУ НАЕК 077:2015, СОУ НАЕК 081:2015.
Відповідно до пп.5.1.2 п.5.1 договору: після повідомлення про заплановану дату приймально-здавальних випробувань, покупець (кінцевий споживач), направить групу своїх фахівців для участі у випробуваннях; приймально-здавальні випробування, що проводяться на майданчику постачальника, проводяться приймальною комісією з обов'язковою участю представників покупця (кінцевого споживача); у випадку неприбуття групи фахівців покупця (кінцевого споживача) для участі у приймально-здавальних випробуваннях у строки, повідомлені постачальником, приймально-здавальні випробування не проводяться, постачальник зобов'язаний визначити нову дату проведення таких випробувань за погодженням з покупцем, що може бути підставою для зміни строків поставки продукції.
В силу пп.5.1.3 п.5.1 договору, якщо в процесі випробувань на майданчику постачальника будуть виявлені невідповідності продукції вимогам, викладеним у ТВ та УП, продукція вважається такою, що не пройшла випробування, і не допускається до відвантаження кінцевому споживачу до повного усунення дефектів та успішного проведення повторних випробувань у повному обсязі.
Підпунктом 5.1.4 п.5.1 договору визначено, що відвантаження продукції здійснюється тільки за умови позитивних результатів проведення приймально-здавальних випробувань на майданчику постачальника, що підтверджується актом приймально-здавальних випробувань, який підписується постачальником та кінцевим споживачем.
Поставка продукції згідно специфікації здійснюється автотранспортом постачальника на умовах FCA м. Запоріжжя (згідно «Інкотермс-2010»); постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури, вартості та кількості одиниць партії продукції, що поставляється (п.5.2 договору).
Згідно п.п.5.4, 5.7 договору: датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової накладної, що підтверджує факт передачі продукції покупцю; правила приймання поставленої продукції повинні відповідати умовам договору; приймання продукції здійснюється покупцем (вантажоодержувачем) на складі вантажоодержувача у відповідності до процедури приймання, визначеної ТОВ «Діаконт».
Пунктом 5.10 договору передбачено, що право власності на продукцію, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження продукції переходить до покупця з моменту її передачі перевізником постачальника в розпорядження вантажоодержувачу.
Постачальник при відвантажені продукції надає наступну супровідну документацію: погоджений план-якості (оригінал); паспорт (сертифікат якості, етикетка) виробника із зазначенням: найменування виробу, технічного опису виробу, місця виробництва, дати виробництва, матеріалів, з якого виробляється товар (марка сталі); технічного документу, за яким вироблявся товар (креслення ТОВ «Діаконт», ТВ та УП, ТС, ТЗ та інше), маси, габаритів, інше; декларацію про відповідність (оригінал); сертифікат якості на продукцію (оригінал); сертифікати на матеріали, з яких вироблявся товар; іншу технічну документацію, яка повинна відповідати ТВ та УП та розділу 10 ТВ та УП (пп.5.12.1 п.5.12 договору).
Як визначено пп.7.1.1 п.7.1 договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленої продукції.
На постачальника покладені обов'язки, зокрема: забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором (пп.7.3.1 п.7.3 договору); забезпечити відповідність якості продукції, що поставляється, умовам договору (пп.7.3.2 п.7.3 договору); постачальник зобов'язується забезпечити участь представників покупця, кінцевого споживача у випробуваннях та прийманні продукції відповідно до п.6.13 ТВ та УП; за 20 робочих днів до запланованого проведення приймально-здавальних випробувань письмово повідомити покупця (кінцевого споживача); постачальник завчасно зобов'язаний надати для погодження покупцю (кінцевому споживачу) програми проведення випробувань, але не пізніше чим за 30 днів до запланованої дати проведення випробувань з врахуванням терміну, необхідного для узгодження з ДП «НАЕК «Енергоатом» (пп.7.3.10 п.7.3 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку; стосовно виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором - до закінчення терміну дії гарантії (п.14.1 договору).
Додатком №1 до договору (специфікація №1) сторони визначили: найменування товару - обладнання для модернізації крана мостового кругової дії 320/160+2х70 тс.; порядок оплати: 40% - передплата, 40% - протягом 5 робочих днів по факту готовності продукції на майданчику постачальника; доплата 20% (остаточний розрахунок) - протягом 5 банківських днів з дати проведення вхідного контролю продукції; термін поставки - до 22.04.2021 (т.1 а.с.13).
Сторони неодноразово укладали додаткові угоди до відповідного договору, якими змінювали його умови, а саме від:
- 12.01.2022 №1, якою ціну договору визначено у розмірі 9 773 655,07грн (т.1 а.с.14);
- 23.06.2022 №2, якою ціну договору визначено у розмірі 10 240 755,07грн (т.1 а.с.15);
- 08.09.2022 №3, якою: визначено ціну договору у розмірі 11 172 000грн, а новий строк поставки - до 31.10.2022; викладено додаток №1 до договору у новій редакції (т.1 а.с.16-17).
Умови оплати, як вбачається із нової редакції специфікації №1, змінено сторонами. Відповідно до внесених змін сторонами узгоджено наступний порядок оплати: 40% - передплата, 40% - протягом 10 робочих днів по факту готовності продукції на майданчику постачальника;доплата 20% (остаточний розрахунок) - протягом 10 банківських днів з дати проведення вхідного контролю продукції (т.1 а.с.17).
Для оплати товару позивач виставив відповідачу рахунок від 10.01.2022 №4 на суму 11 172 000грн, в якому є посилання на реквізити договору, а в графі «товари (роботи, послуги)» зазначено: «обладнання для модернізації крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс» (т.1 а.с.18). Факт отримання відповідного рахунку відповідач не заперечував, а лише вказав, що такий рахунок не стосується відносин сторін за відповідним договором.
Як зазначає позивач, відповідач зобов'язання з оплати виконав частково, сплативши 4 702 876грн, що включає в себе 40% передоплати та частину платежу, який відповідач зобов'язаний сплатити за фактом готовності продукції, що підтверджується платіжними дорученнями, які містять посилання на вказаний рахунок, а саме від: 24.01.2022 №1170 на суму 3 702 876грн (т.1 а.с.28); 15.02.2022 №1244 на суму 500 000грн (т.1 а.с.29); 25.10.2022 №1490 на суму 500 000грн. що містить також посилання на відповідний договір (т.1 а.с.30).
З урахуванням того, що один з платежів відповідачем здійснено не лише з вказівкою на згаданий рахунок, але й відповідний договір, посилання відповідача на те, що такий рахунок є неналежним доказом судом відхилені, оскільки спростовуються встановленими судом обставинами, а саме - фактом оплати з посиланням одночасно на договір, за яким заявлено вимоги у даній справі, та відповідний рахунок.
02.08.2022 позивачем та відповідачем узгоджено розроблений позивачем план якості обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс №ЗКЗ-З-ПЯ (т.1 а.с.289-293).
Також, позивачем надано копію паспорту обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс УХК1-00.00.000 ПС від 2022 року, який містить інформацію: щодо найменування виробу та його складових; технічного опису виробу; місце та дати виробництва; технічних документів, за якими вироблявся виріб; масу та його габаритів, заводського номеру; гарантійного терміну; сертифікатів якості; декларації про відповідність (т.1 а.с.201-249); пакувальний лист (т.1 а.с.250-251).
02.08.2022 у складі комісії з працівників ТОВ «Запоріжкранзавод» - директора ОСОБА_2, начальника виробництва Ковальчука В.І., представника підрозділу технічного контролю Фролова Р.О. складено протокол №12-22 попередніх випробувань дослідного зразка обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс, у якому наведені наступні висновки: результати приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) підтверджують документація розроблена у повному обсязі, якість документації відповідає вимогам нормативних документів, що діють в Україні; за результатами приймальних випробувань комісія вважає за можливе проводити приймальні випробування (т.1 а.с.114-117).
За результатами випробування продукції, 29.08.2022 комісією у складі працівників ТОВ «Запоріжкранзавод» - директора ОСОБА_2, начальника виробництва Ковальчука В.І., представника підрозділу технічного контролю Фролова Р.О. складено протокол №14-22 приймальних випробувань обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс за яким: результати приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) підтверджують відповідність обладнання вимогам ТВ та УП та вимогам конструкторської документації: Обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2x70 тс УХК 1-00.00.000; експлуатаційна документація розроблена у повному обсязі, якість документації відповідає вимогам нормативних документів, що діють в Україні; за результатами приймальних випробувань комісія вважає за можливе виконати відвантаження обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс замовнику - ТОВ «Діаконт» (т.1 а.с.118-121). При цьому, додатком до вказаного протоколу є перелік проведених перевірок та їх результати (т.1 а.с.122-123).
Відповідно до акту від 29.08.2022 №14/2022 приймальних випробувань обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс, який складено за наслідками приймальних випробувань, комісія з працівників позивача у вищевказаному складі дійшла наступних висновків: результати приймальних випробувань підтверджують відповідність обладнання вимогам ТВ та УП та вимогам КД: Обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс УХК 1-00.00.000; експлуатаційна документація розроблена у повному обсязі, якість документації відповідає вимогам нормативних документів, що діють в Україні; за результатами приймальних випробувань комісія вважає за можливе виконати відвантаження обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 замовнику (т.1 а.с.109-110).
Комісією у складі працівників ТОВ «Запоріжкранзавод» - директора ОСОБА_2, начальника виробництва Ковальчука В.І., представника підрозділу технічного контролю Фролова Р.О., а також директора ТОВ «Діаконт» Кілянчука В.П. складено акт від 31.08.2022 №15/2022 приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) (т.1 а.с.111-113) щодо обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс, за результатами якого комісія дійшла наступних висновків: результати приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) підтверджують відповідність обладнання вимогам ТВ та УП та вимогам конструкторської документації: Обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс згідно УХК 1-00.00.000; експлуатаційна документація розроблена у повному обсязі, якість документації відповідає вимогам нормативних документів, що діють в Україні; за результатами приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) комісія вважає за можливе виконати відвантаження обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 енергоблоку № 1 замовнику - ТОВ «Діаконт» (т.1 а.с.111-113).
Як вбачається зі змісту зазначеного акту, директор відповідача приймав участь в режимі онлайн та шляхом аналізу матеріалів фото/відео фіксації.
Додатком до відповідного акту є протокол, складений комісією у тому ж складі за участі директора відповідача Кілянчука В.П., від 31.08.2022 №15-22 приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс, проведених випробувань, за результатами проведення яких комісія дійшла наступних висновків: результати приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) підтверджують відповідність обладнання вимогам ТВ та УП та вимогам конструкторської документації: Обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2x70 тс згідно УХК 1-00.00.000; експлуатаційна документація розроблена у повному обсязі, якість документації відповідає вимогам нормативних документів, що діють в Україні; за результатами приймально-здавальний випробувань (вхідного) комісія вважає за можливе виконати відвантаження обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 замовнику - ТОВ «Діаконт» (т.1 а.с.124-127). Як вбачається зі змісту даного протоколу, директор відповідача приймав участь у випробуваннях в режимі онлайн та шляхом аналізу матеріалів фото/відео фіксації. Додатком до вказаного протоколу є результати випробувань (перевірок) відповідного обладнання, що засвідчені підписами членів комісії, у т.ч. відповідача в особі директора (т.1 а.с.128-129).
Оригінали відповідних протоколів з додатками, актів, які надано позивачем, оглянуто в судовому засіданні. Такі документи від імені відповідача підписані його директором без зауважень.
Позивачем надано копію листа від 07.09.2022 вих.№125, у якому позивач повідомляє відповідача про проходження продукцією вхідного контролю та перепакування її для зберігання, а також просить повідомити про готовність її до вивезення (т.1 а.с.105).
На підтвердження направлення відповідачу відповідного листа позивач надав скріншот направлення такого листа 08.09.2022 на електронну адресу «nagorniy@diakont.com» (т.1 а.с.106-107). При цьому, відповідна електронна адреса не визначена сторонами в укладеному договорі як засіб комунікації з відповідачем; відповідна адреса відсутня також і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса відповідача.
05.10.2022 позивач направив відповідачу лист від 04.10.2022 вих.№150 про готовність продукції до відправки та просив надати контакти перевізника, повідомив про порядок розрахунків (т.2 а.с.60). Направлення відповідного листа відповідачу підтверджено фіскальним чеком від 05.10.2022 (т.2 а.с.60).
07.10.2022 на електронну адресу позивача від Кілянчука Віктора «kilyanchuk_vp@ukr.net» (директора відповідача) надійшов лист про надання інформації щодо перевізника, а саме: водій - ОСОБА_1 , машина -DAFXF105.460д.н.з. НОМЕР_1 (т.2 а.с.61). Судом встановлено, що надані відомості узгоджуються з інформацією з товарно-транспортних накладних від: 10.10.2022 №10.10.2022; 11.10.2025 №11.10.2022; 11.10.2025 №12.10.2022; 17.10.2022 №17.10.2022 (т.1 а.с.20-27).
Отримання обладнання, передбаченого договором, підтверджується видатковою накладною від 17.10.2022 №11 на суму 11 172 000грн, яка від імені відповідача підписана директором Кілянчук В. (т.1 а.с.19).
Відповідно до акту звірки за договором у період з 01.01.2022 по 01.12.2022, який підписано сторонами, борг за товар, поставлений на умовами даного договору, складає 6 469 124грн (т.2 а.с.58).
Як повідомив позивач, з метою направлення оригіналів документів - протоколу попередніх випробувань дослідного зразка №12-22 від 02.08.2022, протоколу приймальних випробувань №14-22 від 29.08.2022 з додатком, протоколу приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15-22 від 31.08.2022 з додатком, акту приймальних випробувань №14/2022 від 29.08.2022, акту приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15/2022 від 31.08.2022, 29.11.2022 на електронну адресу «kilyanchuk_vp@ukr.net» для ТОВ «Запоріжкранзавод» направлено електронне повідомлення, у якому позивач просив повідомити номер відділення Нової пошти, на яку необхідно повернути екземпляри документів (т.2 а.с.49), у відповідь на яке з вказаної електронного адреси повідомлено номер відділення Нової пошти - « 56» (т.2 а.с.48).
Як зазначає позивач, оригінали згаданих документів направлені відповідачу через відділення Нової пошти 30.11.2022, на підтвердження чого надано експрес-накладну №59000896136009 (т.2 а.с.59).
Оскільки відповідач заперечував факт отримання протоколів попередніх випробувань дослідного зразка №12-22 від 02.08.2022, протоколу приймальних випробувань №14-22 від 29.08.2022 з додатком, протоколу приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15-22 від 31.08.2022 з додатком, акту приймальних випробувань №14/2022 від 29.08.2022, акту приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15/2022 від 31.08.2022, передачі супровідної документації на товар суд зобов'язував позивача надати докази вчинення відповідних дій - направлення документів відповідачу на підставі ч.2 ст.74 ГПК України.
В якості доказів передачі документів позивачем надано заяву свідка ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), підпис на який нотаріально посвідчений 02.05.2025 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бахматським Т.М. (реєстровий №2794) (т.2 а.с.70), у якій свідок повідомив, що є працівником ТОВ «Запоріжкранзавод» та займає посаду директора. ОСОБА_2 у заяві повідомив, що: «Разом з навантаженим товаром ми передали вантажоодержувачу документи, які передбачені п.5.12.1 договору. В подальшому, після отримання покупцем товару ми звернулись до ТОВ «Діаконт» шляхом направлення електронного листа та уточнити на яку адресу надіслати їх примірники документів, в тому числі протокол попередніх випробувань дослідного зразка №12-22 від 02.08.2022; протокол приймальних випробувань №14-22 від 29.03.2022 з додатком; протокол приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15-22 від 31.08.2022 з додатком; акт приймальних випробувань №14/2022 від 29.08.2022; акт приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) №15/2022 від 31.08.2022. Після отримання відповіді другі примірники оригіналів вище перелічених документів направлені новою поштою на адресу м. Київ, 56 відділення, отримувач Кілянчук Віктор Петрович (директор ТОВ «Діаконт») ТТН №59000896136009. Зазначаю що до обміну оригіналами ми обмінялись електронними копіями. Не зважаючи на те, що умови укладеного договору нами були повністю виконані, ТОВ «Діаконт» не здійснювало оплату. Через що 02.12.2022 ми звернулись до них з претензією, однак жодної відповіді на неї не отримали. В подальшому нас проінформували про зміну назви з ТОВ «Діаконт» на ТОВ «Норма Енерго» і про зміну керівництва, проте зобов'язання щодо оплати за договором так і залишились невиконаними» (т.2 а.с.70).
Відповідно до претензії-вимоги позивач вимагав від відповідача сплатити борг, у т.ч. за вказаним договором, з урахуванням 3% річних та втрат від інфляції у загальному розмірі 7 629 394,77грн (т.2 а.с.62-64).
На підтвердження направлення вказаної претензії-вимоги надано: поштову накладну №6910414901377; опис вкладення до відправлення, прийнятого за такою накладною (т.2 а.с.58,зворот). Відповідач вказану претензію отримав 07.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.58, зворот).
Листом від 20.08.2024 за вих.№55 відповідач повідомив позивача про зміну власної назви з ТОВ «Діаконт» на ТОВ «Норма Енерго» (т.1 а.с.31).
Відповідно до акту від 12.03.2025 №1 вхідного контролю (ВК-1) продукції, що складений комісією у складі працівників ТОВ «Норма Енерго» - директора ОСОБА_4, начальника відділу технічного контролю ОСОБА_5, головного інженера ОСОБА_6 проведено контроль продукції - обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70, що зберігається в складському приміщенні ТОВ «Норма Енерго» та яка поставлена на підставі листа від 04.10.2022 вих.№150, за результатами якого комісія дійшла висновку про невідповідність поставленої продукції технічним умовам договору №17 від 20 грудня 2021 року та вимогам СОУ НАЕК 038:2021 обсязі технічного огляду (приймання за якістю та комплектністю) ВК-1 та не допускається до проведення ВК-2, оскільки під час огляду вантажу виявлено ряд порушень, зокрема ненадання супровідної документації, передбаченої пунктом 5.12.1. договору №17 від 20 грудня 2021 року, що унеможливлює проходження вхідного контролю (т.1 а.с.143-144). Такий акт складено з урахуванням акту від 12.03.2025 №1 про фактичну наявність товару, який складено комісією у вищевказаному складі, яким зафіксована відсутність супровідних документів відповідно до п.7.1.5 СОУ НАЕК 038:2017 (т.1 а.с.145).
Відповідні акти направлені позивачу листом від 13.03.2025 за вих.№15 (т.1 а.с.142), що підтверджено: поштовою накладною №0313109018747; описом вкладення у цінний лист, прийнятий відповідно до вказаної накладної; фіскальним чеком від 17.03.2025.
11.04.2025 комісія у складі працівників відповідача - ТОВ «Норма Енерго» - директора ОСОБА_4, начальника відділу технічного контролю ОСОБА_5, головного інженера ОСОБА_6 склала довідку про виявлення невідповідності на етапі ВК-1, а саме: встановлено відсутність супровідних документів до продукції, передбачених п.5.12.1 договору (т.1 а.с.186-187).
Вказана довідка направлена на адресу позивача листом від 16.04.2025 за вих.№35, у якому, відповідач додатково просив передати пакет документів, що визначений у п.5.12.1 договору (т.1 а.с.192). В якості доказів направлення зазначеного листа надано: поштову накладну №0319109148500; опис вкладення до відправлення, прийнятого за такою накладною; фіскальний чек від 17.04.2025 щодо оплати послуг пересилання відправлення (т.1 а.с.188-191).
28.04.2025 комісією у складі працівників ТОВ «Норма «Енерго» - директора ОСОБА_4, начальника відділу технічного контролю ОСОБА_5, головного інженера ОСОБА_6 складено акт на забраковану продукцію через відсутність супровідної документації, що унеможливлює її прийняття та використання (т.2 а.с.14-15).
Складений акт направлений позивачу листом від 28.04.2025 за вих.№44, у якому, відповідач повідомив позивача про перебування продукції в ізоляторі браку до надання постачальником необхідних документів (т.2 а.с.16). В якості доказів направлення зазначеного листа надано: поштову накладну №0319109151749; опис вкладення до відправлення, прийнятого за такою накладною; фіскальний чек від 29.04.2025 щодо оплати послуг пересилання відправлення (т.2 а.с.17).
12.05.2025 на адресу позивача відповідач направив заяву про відмову від договору, у зв'язку із порушенням позивачем умов такого договору, а саме: ненадання ТОВ «Запоріжкранзавод» документів що стосуються продукції і обов'язковість передача яких встановлена договором (т.2 а.с.126-127). У відповідній заяві відповідач просить повернути сплачені авансові платежі та забрати відвантажену продукцію зі складу відповідача.
В якості доказів направлення зазначеної заяви надано: поштову накладну №0319109155590 та опис вкладення до відправлення, прийнятого за такою накладною (т.2 а.с.125).
Відповідачем також надана копія листа від 19.05.2025 вих.№62, що адресований ОСОБА_3 , який є колишнім директором товариства, у якому ТОВ «Норма Енерго» просило повідомити вичерпну інформацію про прийняття участі в приймально-здавальних випробуваннях та прийняття продукції шляхом підписання видаткової накладної за укладеним договором (т.2 а.с.146-147).
Відповідний лист направлений ОСОБА_3 , як стверджує відповідач, на зареєстровану адресу такої особи ( АДРЕСА_1 ) та за адресою фактичного місця проживання ( АДРЕСА_2 ), на підтвердження чого надані: поштові накладні №0302700072106, №0302700072092; опис вкладень до відповідних відправлень, прийнятих за такими накладними; фіскальні чеки від 19.05.2025 щодо оплати послуг пересилання відправлень (т.2 а.с.148-149). Відповіді на звернення відповідачем не надано.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач стверджує про наявність у відповідача боргу у розмірі 6 469 124грн за поставлений товар, переданий за договором відповідно до видаткової накладної від 17.10.2022 №11.
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку розрахуватись за товар та застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення зобов'язання з оплати товару у встановлений договором строк.
Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, як установлено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи зміст зобов'язань сторін за договором, такий договір є договором купівлі-продажу, а не поставки, оскільки такий договір направлений на оплатну передачу у власність товару - обладнання, що є єдиним об'єктом, враховуючи його належності (складові частини) та враховуючи, що такий договір, на відміну від договору поставки, не передбачає поставок партій такого обладнання - товару протягом певного періоду часу.
Так, згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Характерним для договору поставки, як вбачається із положень ст.267 ГК України, є те, що він може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін, при цьому строк поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору (ч.3 ст.267 ГК України).
Схоже визначення договору поставки надано і ст.712 ЦК України, відповідно до якої продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, в силу ст.655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Укладений договір, хоч і називає його сторони «покупець та постачальник» замість «продавець та покупець», водночас, такий договір є саме договором купівлі-продажу, враховуючи, що за таким договором відповідач оплачує та приймає, а позивач передає у власність визначений у специфікації товар, який є єдиним цілим, без визначення періодичності поставок партій такого однорідного товару.
Положеннями ч.1ст.664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.692 ЦК України, яким установлена черговість виконання взаємних зобов'язань, виконання зобов'язання з передачі товару передує виконанню зобов'язання з оплати. Так, як визначено ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Фактично сторонами змінено звичайний порядок виконання взаємних зобов'язань, визначений відповідною нормою, що не суперечить чинному законодавству, оскільки п.4.2 договору передбачає передплату за товар, а також встановлює строк остаточного розрахунку, який здійснюється після певної події - отримання позитивних результатів вхідного контролю продукції.
Таким чином, сторони на власний розсуд визначили порядок оплати товару за укладеним договором, за яким весь розрахунок за товар здійснюються до моменту передачі такого товару відповідачу та перебіг строку виконання відповідного зобов'язання пов'язаний з певними подіями, визначеними умовами договору та додатком (специфікацією №1): підписанням договору, готовністю продукції, отриманням результатів вхідного контролю.
У даній справі судом встановлено наявність всіх подій, які визначені специфікацією №1, яка викладена у новій редакції додатковою угодою №3 від 08.09.2022 (т.1 а.с.16-17), та є підставою для початку перебігу строку для здійснення певної частини платежу, у т.ч. остаточного розрахунку - проведення вхідного контролю продукції.
При цьому, посилання відповідача на те, що акт та протокол від 31.08.2022 приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) (т.1 а.с.111-113,124-129) не є належними доказами здійснення вхідного контролю обладнання через приймання участі директора відповідача в онлайн режимі є безпідставними, оскільки умовами договору сторони не заборонили такої форми участі, окрім того, відсутність заперечень відповідача при підписанні відповідних акту та протоколу свідчать про проведення такої процедури за взаємною згодою сторін.
Необгрунтованими також є заперечення відповідача про те, що позивач в односторонньому порядку змінив умови договору, оскільки передав обладнання до здійсненні відповідачем платежу у розмірі 40% від суми договору після повідомлення про готовність обладнання з наступних підстав.
Фактично судом встановлено, що відповідач сплатив на користь позивача загальну суму у розмірі 4 702 876грн, що включає в себе 40% передплати - перший платіж за договором у розмірі 4 468 800грн (11172000*40/100) та частину другого платежу у розмірі 234 076грн (4 702 876-4 468 800).
Поряд з цим, в силу ч.1 ст.531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Договором його сторони не встановили заборону на дострокове виконання зобов'язання з передачі товару.
Також, слід зазначити, що відповідач не заперечував щодо дострокового виконання зобов'язання, оскільки прийняв переданий йому позивачем товар без зауважень, до того погодив відповідну передачу, отримавши повідомлення про готовність товару до вивезення та повідомивши дані щодо транспорту та водія.
Сумніви відповідача щодо підписання колишнім керівником товариства акту та протоколу від 12.03.2025 №1 вхідного контролю суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідач не надав доказів того, що підпис від імені колишнього директора відповідача - ОСОБА_3 на наданих позивачем оригіналах відповідних документів вчинений іншою особою, а відтиск печатки не належить ТОВ «Норма Енерго». Окрім того, факт перебування на складі відповідача обладнання ним підтверджено, у т.ч. після відкриття провадження у справі, у актах та протоколах вхідного контролю.
Посилання відповідача на те, що товар прийнятий від позивача на зберігання, доказами відповідачем не підтверджені, в порушення вимог ч.1 ст.74 ГПК України, а позивач таку обставину не визнав.
Також слід зазначити, що в силу п.5.4 договору сторони визначили, що датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної, що підтверджує право власності, а отже і перехід всіх ризиків знищення або пошкодження відповідного майна.
Статтею 662 ЦК України визначено, що: продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Згідно з ч.1 ст.675 ЦК України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Умовами договору сторони визначили момент передачі позивачем відповідачу документації, а саме - при відвантаженні товару - продукції (п.5.12.1 договору). Між тим, отримавши товар - відповідне обладнання за видатковою накладною відповідач не висловив ніяких зауважень щодо відсутності супроводжувальної документації. Враховуючи відповідну обставину, а також те, що тривалий проміжок часу - з моменту отримання - 17.10.2022 та аж до відкриття провадження у справі, що мало місце майже через 2,5 роки після отримання обладнання, відповідач не заявляв вимог щодо передачі такої документації, враховуючи покази свідка ОСОБА_2 пор передачу такої документації, які не спростовані іншими доказами, акт та протокол від 31.08.2022 приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) (т.1 а.с.111-113,124-129), у яких зазначено про те, що експлуатаційна документація розроблена у повному обсязі і її якість відповідає нормативним документам, а також інші зібрані у справі докази, що оцінені судом у сукупності, суд вважає твердження відповідача про те, що такі супровідні документи не передані при передачі обладнання такими, що не можуть бути прийняті до уваги.
Відсутність відповідних документів на момент складання відповідачем акту та протоколу від 12.03.2025 №1 вхідного контролю не свідчить про те, що такі документи не надані позивачем при передачі товару, враховуючи вищевказані обставини; схоронність переданої відповідачу документації разом з відповідним товаром не належить до відповідальності позивача.
Посилання відповідача на те, що товар є неякісним та некомплектним спростовуються зібраними у справі доказами, оскільки товар має відповідати узгодженій договором якості та комплектності в момент його передачі, а також, у випадку надання гарантії - протягом відповідного строку. У даній справі відповідач не надав доказів, що саме в момент передачі товару такий товар не відповідав відповідним вимогам. При цьому, у даній справі відповідач не посилається на виявлення прихованих недоліків або порушення гарантійних зобов'язань.
Пунктами 1-3 ч. 1 ст.237 ГПК України установлено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Наявність чи відсутність обставин (фактів), якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечують проти таких вимог встановлюються судом на підставі доказів, подання яких є обов'язком сторони, яка посилається на відповідні обставини.
Так, відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Водночас, у даній справі відповідач не надав доказів у підтвердження своїх заперечень.
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що установлено ч.1 ст.13 ГПК України. Так, в силу ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Посилання відповідача на те, що строк оплати товару не настав, оскільки позивач змінив односторонньо умови договору, передавши товар до його оплати, як передбачено договором, безпідставні, оскільки судом у даному випадку встановлено факт виконання зобов'язання позивачем достроково, що не суперечить умовам договору, та прийняття такого виконання відповідачем без зауважень, а не зміну умов договору в односторонньому порядку.
В силу ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що відповідач допустив порушення зобов'язання в частині здійснення передплати та остаточного розрахунку, оскільки не виконав його у встановлений договором з додатками строк за наявності фактів готовності продукції - обладнання та проведення його позитивного вхідного контролю, прийняття такого обладнання без зауважень, суд вважає заявлені вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 6 469 124грн обґрунтованимита такими, що підлягають задоволенню повністю.
Крім того позивачем заявлено вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) щодо стягнення з відповідача 487 045,28грн - 3% річних за період з 25.10.2022 по 28.04.2025, а також 1 523 484,40грн - втрат від інфляції за період з 25.10.2022 по 28.04.2025 (фактично розраховані та заявлені позивачем по березень 2025 року).
Відповідно до ст.617 ЦК України, ч.2ст.218 ГК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як визначено ч.1ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач допустив порушення зобов'язання з оплати товару, вимоги позивача про сплату боргу з урахуванням втрат від інфляції та процентів є обґрунтованими.
За розрахунком суду, враховуючи період прострочення, розмір основного боргу, встановлені індекси інфляції, розмір втрат від інфляції за період з 25.10.2022 по 31.03.2025 (оскільки фактично розраховані позивачем по березень 2025 року) складає 1 526 713,26грн, а розмір 3% річних за період з 25.10.2022 по 28.04.2025- 487 045,28грн.
Розбіжності у розрахунку втрат від інфляції пов'язані із застосуванням позивачем сукупного індексу інфляції без його округлення до десятої (замість 1,236, що дорівнює 123,6%, застосовано 1,23550088). Між тим, офіційний індекс інфляції встановлюється як за місяць, так і за рік в процентах саме до десятої, тому сукупний індекс інфляції мав визначатись в процентах з округленням до десятої.
Враховуючи, що розрахунок 3% річних за заявлений період здійснено позивачем вірно, з урахуванням розміру боргу, періоду прострочення, вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, вимоги в частині стягнення 3% річних суд задовольняє у розмірі 487 045,28грн, а вимоги в частині стягнення втрат від інфляції у заявленому позивачем розмірі -1 523 484,40грн, оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі заявлених вимог відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи, що заявлені вимоги задоволені повністю, позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати у розмірі 101 755,84грн, понесені на оплату позову судовим збором.
До закінчення судових дебатів у даній справі позивач усно заявив клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, а також повідомив, що не всі докази понесення таких витрат подав та вказав про намір подати докази на підтвердження загального розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення.
У відповідності до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог для чого призначає судове засідання.
Таким чином, суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати (в частині витрат на правничу допомогу) та, відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, роз'яснює, що відповідні докази мають бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120-121, 129, 221, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Енерго» (ідентифікаційний код 33870520; 08170, Київська обл., Фастівський р-н, с. Віта-Поштова, вул.Набережна, буд. 33) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжкранзавод» (ідентифікаційний код 42877613; 69104, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 12) 6 469 124грн - основного боргу, 1 523 484,40грн - втрат від інфляції, 487 045,28грн - 3% річних, а також 101 755,84грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 09:30 18.07.2025, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м.Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108
4. Явка учасників в судове засідання не є обов'язковою.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 08.08.2025.
Суддя А.Р. Ейвазова