вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 369/1761/22
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
третя особа - Дочірнє підприємство "Дніпровський круг" (03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 2-б),
про визнання нерухомого майна предметом іпотеки,
встановив:
До Господарського суду Київської області за встановленою юрисдикцією від Верховного Суду надійшла справа № 369/1761/22 (вх. № 844/25 від 31.07.2025 р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" до ОСОБА_1 , третя особа - Дочірнє підприємство "Дніпровський круг", про визнання нерухомого майна предметом іпотеки, а саме - позивач просить визнати за ним право іпотеки на нежитлове приміщення № 26 загальною площею 80,5 кв.м. за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський (Бучанський) р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 51, корп. 6, поверх 17.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, у задоволенні позову ТОВ «Українська боргова компанія» у даній справі було відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16.04.2025 р. було частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року скасовано, провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» до ОСОБА_1 , третя особа - Дочірнє підприємство «Дніпровський круг», про визнання нерухомого майна предметом іпотеки закрито, роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2025 р. справу № 369/1761/22 передано для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025 р., для розгляду справи № 369/1759/22 було призначено суддю Бабкіну В.М.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
Дослідивши матеріали долученої до справи позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Тобто будь-який майновий спір має ціну; різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Метою подання позову з вимогою про визнання за особою права іпотекодержателя є підтвердження існування у відповідної особи майнового інтересу щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки та має вартісну оцінку, визначену в договорі іпотеки.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.10.2023 р. у справі № 906/1026/22 дійшла висновку, що позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру, оскільки, визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою.
З огляду на викладене, при зверненні до суду позивачу необхідно вказати в позовній заяві ціну позову та сплатити судовий збір, виходячи з вартості предмета іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.
При цьому, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірного майна (нежитлове приміщення № 26 загальною площею 80,5 кв.м. за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський (Бучанський) р-н., м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 51, корп. 6, поверх 17) станом на дату звернення позивача до суду та з урахуванням даних доказів визначити ціну позову стосовно вимоги про визнання права іпотеки на нього.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено 2481,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 4959995 від 06.01.2022 р.
Проте, як вже зазначалося вище, позивачеві у даній справі необхідно подати докази сплати судового збору за заявленою у даній справі майновою вимогою, виходячи з ціни позову у вигляді вартості спірного майна (докази щодо якої слід подати суду) та ставки розміром 1,5 відсотки ціни позову.
Крім цього, згідно з п. 6 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Дослідивши позовну заяву, суд встановив, що вона не містить вказаних відомостей.
Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Між тим, у наявній в матеріалах справи позовній заяві не зазначено інформації про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Поряд з цим, судом звертається увага позивача, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведеного, керуючись п.п. 3, 6, 7 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" у даній справі залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви (вх. № 844/25 від 31.07.2025 р.) шляхом:
зазначення ціни позову;
зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
подання доказів щодо вартості нерухомого майна - предмету іпотеки, право щодо якого просить визнати за ним позивач, станом на дату подання позову;
подання доказів сплати судового збору за майновою позовною вимогою, виходячи з вартості вказаного нерухомого майна.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 05.08.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна