вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2465/25
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом Боярської міської ради (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. М. Грушевського, буд. 39)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСІ» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Садова, буд. 14-А)
про стягнення заборгованості та розірвання договору,
встановив:
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява б/н від 31.07.2025 р. (вх. № 6808 від 31.07.2025 р.) Боярської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСІ» про стягнення заборгованості та розірвання договору, за якою позивач, зокрема, просить суд: 1) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСІ» на користь Боярської міської ради 263808,34 грн. основного боргу, 6675,48 грн. 3% річних, 19416,98 грн. інфляційних втрат, 7376,51 грн. витрат зі сплати судового збору; 2) Розірвати договір оренди земельної ділянки від 05.07.2008 року, укладений між Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСІ», зареєстрований приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. 05.07.2008 р. за № 5682, та скасувати відповідний запис про право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.
За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Поряд з цим, відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
Частиною 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Суд звертає увагу на те, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову. Під предметом позову, який одночасно є способом захисту порушеного права, розуміється спрямована позивачем до відповідача матеріально-правова вимога, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Окрім цього, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
При цьому суд відзначає, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 р. у справі № 990/150/23 підкреслювала, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права чи інтересу у прохальній частині позову.
Отже, позовні вимоги повинні бути конкретними, містити способи захисту прав та інтересів позивача, що відповідають закону.
В прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема, просить суд "скасувати відповідний запис про право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно", не зазначаючи при цьому жодних ідентифікуючих ознак такого запису.
З огляду на викладене вище, позивачу необхідно привести у відповідність зміст його позовної вимоги про скасування запису, зокрема, вказавши у прохальній частині позовної заяви ідентифікуючі ознаки такого запису (номер рішення державного реєстратора, дату прийняття рішення державного реєстратора, об'єкт, з приводу якого було прийнято рішення, тощо).
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Поряд з цим, як встановлено в ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (розірвати договір оренди земельної ділянки від 05.07.2008 р., укладений між Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ «ВЕСІ», та скасувати відповідний запис про право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), а також позовну вимогу майнового характеру про стягнення 289900,79 грн.
Отже, у даному випадку за кожну заявлену вимогу немайнового характеру повинно бути сплачено судовий збір, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у розмірі 2422,40 грн. (0,8х3028,00 грн.), а також 3478,81 грн. судового збору за позовну вимогу майнового характеру про стягнення 289900,79 грн. (0,8х(1,5% х 289900,79 грн.)), тобто загалом за даним позовом має бути сплачено судовий збір в сумі 8323,61 грн.
Перевіривши позовну заяву б/н від 31.07.2025 р. (вх. № 6808 від 31.07.2025 р.) Боярської міської ради, суд встановив, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено 7376,51 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 490 від 30.07.2025 р., тобто судовий збір сплачений в меншому розмірі, аніж передбачено законодавством.
Відповідно, позивачеві у даній справі необхідно надати суду докази доплати судового збору в сумі 947,10 грн.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Поряд з цим, судом звертається увага позивача, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведеного, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Позовну заяву Боярської міської ради б/н від 31.07.2025 р. (вх. № 6808 від 31.07.2025 р.) залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви б/н від 31.07.2025 р. (вх. № 6808 від 31.07.2025 р.) шляхом: чіткого викладення у прохальній частині позовної заяви заявленої позивачем позовної вимоги про скасування запису в Державному реєстрі із зазначенням ідентифікуючих ознак такого запису (відповідного номеру рішення державного реєстратора, дати прийняття рішення державного реєстратора, об'єкта, з приводу якого було прийнято рішення тощо); надання доказів доплати судового збору у розмірі 947,10 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 05.08.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна