ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 910/6545/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "ВОДОЛІТ" (02156, місто Київ, вулиця Шолом-Алейхема, будинок 10-А, квартира 37) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ" (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7, ЛІТ."П") про стягнення заборгованості у розмірі 3 202 177,72 грн.,
Представники сторін у судове засідання не прибули.
23.05.2025 в системі «Електронний суд» представником Приватного підприємства "ВОДОЛІТ" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 01.02.2025/162-Т від 01.02.2025 у розмірі 3 202 177,72 грн. та 26.05.2025 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою суду від 29.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
03.06.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.07.25 о 11:05 год.
У судове засідання 10.07.2025 представник позивача прибув, представник відповідача у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 10.07.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/6545/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2025.
30.07.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи.
30.07.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про відкладення розгляду справи. Останнє обґрунтоване тим, що 30.07.2025 року між адвокатом Кіцелюком Ярославом Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» укладеного договір про надання правової допомоги.
Окрім того, 31.07.2025 о 11.00 год представник буде брати участь в якості представника в іншому судовому засіданні у Святошинському районному суді м. Києва.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Крім того, в разі неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання, представництво інтересів позивача міг здійснювати безпосередньо керівник останнього у відповідності до ч.3 ст.56 ГПК України у якій зазначається, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 березня 2018 року в справі № 910/6853/16.
Учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України.
Відповідно до ч.1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зважає, що в аспекті обізнаності відповідача про існування провадження у цій справі (Ухвала про відкриття провадження у справі від 09.06.25 № 910/6545/25 доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будіндустрії" 10.06.25 о 00:25 год),суд враховує що: (1) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, що узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вказаною, зокрема, в рішенні останнього у справі "Пономарьов проти України"; (2) заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представнику у відкладенні розгляду справи.
У судове засідання 31.07.2025 представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 31.07.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
01.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбінат Будіндустрії» (постачальник, відповідач) та Приватним підприємством «Водоліт» (покупець, позивач) укладено договір поставки №01.02.2025/162-Т (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, а також на підставі інших документів, передбачених цим договором та складених на його виконання, постачальник зобов'язується поставляти покупцеві бетонні та залізобетонні вироби, товарний бетон, бетонні суміші готові, будівельні розчини, та інше (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати такий товар.
Найменування, марка, ціни на товар, що поставляється за цим договором, а також умови поставки погоджуються сторонами в Специфікації, яка є додатком до цього договору та його невід'ємною частиною (далі - Специфікація) (п. 1.2 договору).
За цим договором товар постачається ритмічно, з урахуванням потреб покупця, вказаних у замовленнях покупця, окремими партіями, на підставі замовлень, впродовж строку дії цього договору (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. 1.4 договору асортимент та кількість кожної конкретної партії товару, що поставляється за цим договором протягом строку його дії, визначаються згідно замовлень та вказуються у специфікаціях та/ або товарно-транспортних та видаткових накладних, за якими був поставлений товар (далі - накладні). Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України. Товар, прийнятий покупцем по видатковій накладній не підлягає поверненню за ініціативою покупця, окрім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого товару перевищує кількість, що заявлена покупцем.
За умовами п. 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником протягом строку дії договору відповідно до попереднього замовлення покупця, в якому визначається найменування (вид), марка, кількість та обсяг товару, дату поставки, місце та умови поставки, спосіб розвантаження товару покупцем та інші умови. Замовлення може проводитися шляхом: листування - адреса для листування: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7 літ. «П»; через телефонний зв'язок: телефон 044-339-99-94; електронною поштою sales@kbi.in.ua, або через представника постачальника. Покупець надає замовлення постачальнику не пізніше, ніж за 10 робочих днів до запланованої дати поставки товару. В окремих випадках за попередньою домовленістю сторін, покупець може надати замовлення у коротший термін. У разі поставки товарного бетону та розчинів будівельних не пізніше ніж за 24 години до поставки.
Поставка здійснюється партіями, по факту отримання та узгодження відповідних замовлень покупця. У разі зміни покупцем дати поставки товару, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника у термін до 3 робочих днів до запланованої дати поставки (у випадку поставки бетонної суміші та/ чи товарного бетону - не пізніше ніж за 3 години до запланованого часу поставки товару на об'єкт покупця. Максимальний безоплатний термін зберігання продукції на складах постачальника на протязі одного календарного місяця від запланованої дати поставки. У разі якщо термін поставки переноситься покупцем на триваліший термін, покупець зобов'язаний здійснити оплату за зберігання продукції на складах постачальника у розрахунку 50 грн/ 1 кв.м. товару за кожен наступний календарний місяць.
У випадку, якщо постачальник з технічних причин (наприклад, поломка виробничого обладнання, централізованого відключення електроживлення), незалежних від дій постачальника, не має можливості поставити замовлений товар у вказаний термін, визначений в замовленні, він повинен повідомити про це покупця (у разі поставки бетону повідомити негайно), будь яким способом, назначивши при цьому той термін, на який поставка товару буде можливою (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 2.5 договору прийом-передача товару по кількості та якості здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства: по кількості - згідно товарно-транспортної накладної та видаткової накладної, по якості - згідно даних сертифікату відповідності та паспорту якості на товар. У разі якщо покупець протягом 3 робочих днів не звернувся до постачальника з претензією щодо кількісних та якісних недоліків продукції, товар вважається прийнятим за кількістю та якістю.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що ціна на товар, який буде поставлено постачальником в межах дії цього договору, зазначається у затвердженому постачальником прайсі на товари та послуги, який знаходиться за посиланням: budindustriya.kiev.ua/spip.phparticle15, та являється додатком 1 до договору. Ціни на товар згідно прайсу змінюються у затвердженому порядку. Остаточна вартість товару та актуальна ціна на день заключення договору можуть відрізнятися від ціни прайсу, у такому випадку слід керуватися ціною що вказується у специфікаціях (рахунках-фактурах) та/ або видаткових накладних.
За умовами п. 4.1 договору за замовленням покупця на поставку, постачальник формує рахунок-фактуру на 100% передоплату для кожної конкретної партії товару, після оплати якого постачальник стає зобов'язаним поставити товар, а покупець прийняти його. Рахунок є дійсним для оплати покупцем протягом 3 робочих днів. Покупець має право здійснити передплату на поточний рахунок постачальника на підставі договору, а постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями згідно замовлень покупця у межах суми передплати.
Сторонами може бути погоджено інший порядок оплати товару, про що укладається додаткова угода до договору, яка є його невід'ємною частиною (п. 4.2 договору).
Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.3 договору).
Розрахунки за товар проводяться в національній валюті України - гривні в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.4 договору).
Згідно з п. 4.5 договору у випадку, якщо вартість фактично поставленого товару буде меншою, ніж сума коштів, які були сплачені покупцем згідно рахунку-фактури на передплату, постачальник за письмовою вимогою покупця або поверне надмірно сплачену суму за умови наявності оригіналу листа-вимоги та акту звірки від покупця, або зарахує кошти в рахунок оплати наступних поставок.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2025. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не вимагала його розірвання, договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік (п. 9.1 договору).
20.02.2025 на виконання умов договору сторонами узгоджено поставку товару та позивачем оплачено замовлений товар відповідно до наданого відповідачем рахунку-фактури №102 від 20.02.2025 на загальну суму 3 203 177,72 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №31 від 20.02.2025.
Водночас відповідачем замовлений та оплачений товар не поставлено.
Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків станом за період 1 квартал 2025 року, за даними ТОВ «Комбінат Будіндустрії» на 31.03.2025 заборгованість на користь ПП «Водоліт» 3 828 374,79 грн.
З огляду на вказане позивач звернувся до суду з цим позовом та зазначав, що попереднє замовлення покупця на постачання товару та претензії постачальнику з приводу неналежного виконання договору поставки озвучувались виключно в усному порядку телефоном.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, позивач просив стягнути з нього заборгованість у розмірі 3 202 177,72 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як встановлено судом, за умовами п. 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником протягом строку дії договору відповідно до попереднього замовлення покупця, в якому визначається найменування (вид), марка, кількість та обсяг товару, дату поставки, місце та умови поставки, спосіб розвантаження товару покупцем та інші умови. Замовлення може проводитися шляхом: листування - адреса для листування: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7 літ. «П»; через телефонний зв'язок: телефон 044-339-99-94; електронною поштою sales@kbi.in.ua, або через представника постачальника. Покупець надає замовлення постачальнику не пізніше, ніж за 10 робочих днів до запланованої дати поставки товару. В окремих випадках за попередньою домовленістю сторін, покупець може надати замовлення у коротший термін. У разі поставки товарного бетону та розчинів будівельних не пізніше ніж за 24 години до поставки.
Поставка здійснюється партіями, по факту отримання та узгодження відповідних замовлень покупця. У разі зміни покупцем дати поставки товару, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника у термін до 3 робочих днів до запланованої дати поставки (у випадку поставки бетонної суміші та/ чи товарного бетону - не пізніше ніж за 3 години до запланованого часу поставки товару на об'єкт покупця. Максимальний безоплатний термін зберігання продукції на складах постачальника на протязі одного календарного місяця від запланованої дати поставки. У разі якщо термін поставки переноситься покупцем на триваліший термін, покупець зобов'язаний здійснити оплату за зберігання продукції на складах постачальника у розрахунку 50 грн/ 1 кв.м. товару за кожен наступний календарний місяць.
У випадку, якщо постачальник з технічних причин (наприклад, поломка виробничого обладнання, централізованого відключення електроживлення), незалежних від дій постачальника, не має можливості поставити замовлений товар у вказаний термін, визначений в замовленні, він повинен повідомити про це покупця (у разі поставки бетону повідомити негайно), будь яким способом, назначивши при цьому той термін, на який поставка товару буде можливою (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 2.5 договору прийом-передача товару по кількості та якості здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства: по кількості - згідно товарно-транспортної накладної та видаткової накладної, по якості - згідно даних сертифікату відповідності та паспорту якості на товар. У разі якщо покупець протягом 3 робочих днів не звернувся до постачальника з претензією щодо кількісних та якісних недоліків продукції, товар вважається прийнятим за кількістю та якістю.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом статті 655, частини першої статті 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
За умовами п. 4.1 договору за замовленням покупця на поставку, постачальник формує рахунок-фактуру на 100% передоплату для кожної конкретної партії товару, після оплати якого постачальник стає зобов'язаним поставити товар, а покупець прийняти його. Рахунок є дійсним для оплати покупцем протягом 3 робочих днів. Покупець має право здійснити передплату на поточний рахунок постачальника на підставі договору, а постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями згідно замовлень покупця у межах суми передплати.
Згідно з п. 4.5 договору у випадку, якщо вартість фактично поставленого товару буде меншою, ніж сума коштів, які були сплачені покупцем згідно рахунку-фактури на передплату, постачальник за письмовою вимогою покупця або поверне надмірно сплачену суму за умови наявності оригіналу листа-вимоги та акту звірки від покупця, або зарахує кошти в рахунок оплати наступних поставок.
20.02.2025 на виконання умов договору сторонами узгоджено поставку товару та позивачем оплачено замовлений товар відповідно до наданого відповідачем рахунку-фактури №102 від 20.02.2025 на загальну суму 3 203 177,72 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №31 від 20.02.2025.
Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків станом за період 1 квартал 2025 року, за даними ТОВ «Комбінат Будіндустрії» на 31.03.2025 заборгованість на користь ПП «Водоліт» 3 828 374,79 грн.
Доказів поставки оплаченого позивачем товару матеріали справи не містять.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частина 1 ст. 664 ЦК України встановлює два моменти, коли обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, а саме: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до частини першої статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина третя стаття 509 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
З урахуванням наведеного, оскільки позивач виконав свої зобов'язання з перерахування відповідачу попередньої оплати, а відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання з поставки товару, з огляду на що, за висновками суду, у позивача в силу положень ст.693 ЦК України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.
Суд враховує, що в статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати.
Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії" (п.74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166). Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.02.2018р. по справі №910/5444/17, від 30.10.2018р. по справі №917/63/18.
Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази поставки відповідачем позивачу товару на загальну суму 3 202 177,72 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 3 202 177,72 грн.
При цьому суд зазначає, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару, несе відповідач як боржник у цьому зобов'язанні.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Згідно із частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Проте, всупереч наведеного вище, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання позивачу оплаченого товару на суму 3 202 177,72 грн чи повернення суми попередньої оплати.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За встановлених вище обставин, враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 202 177,72 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЇ» (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7, ЛІТ. «П», код ЄДРПОУ 40579625) на користь Приватного підприємства «ВОДОЛІТ» (02156, місто Київ, вулиця Шолом-Алейхема, будинок 10-А, квартира 37, код ЄДРПОУ 36192716) заборгованість у розмірі 3 202 177 (три мільйона двісті дві тисячі сто сімдесят сім) грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 48 032 (сорок вісім тисяч тридцять дві) грн 67 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ