ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 910/6328/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ» (03113, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 62-Б, офіс 4) до Державного підприємства водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» (04071, місто Київ, вул. Електриків, будинок 14) про стягнення 2 756 285,50 грн. за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відокремлений підрозділ "Київський судноплавний шлюз" Державного підприємства водних шляхів "УКРВОДШЛЯХ" (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вул. Набережна, будинок 2-Ж) про стягнення 2756285,50 грн
Представники учасників справи:
від позивача - Ступак А.Ю.
від відповідача - Мєшков К.С.
20.05.2025 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ" надійшла позовна заява до Державного підприємства водних шляхів "УКРВОДШЛЯХ" про стягнення заборгованості за Договором підряду № 102/2021-В/Т/Б від 31.08.2021 у розмірі 2756285,50 грн з яких: 2 756 285,50 грн. - сума основної заборгованості; 327997,97 грн. - інфляційні витрати; 68761,06 грн. - три відсотки річних, пеня - 362383,77 грн та 21.05.2025 зазначену заяву передано судді Демидову В.О. у відповідності до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 102/2021-В/Т/Б від 31.08.2021 щодо оплати виконаних робіт. Відсутність мотивованих зауважень з боку технічного нагляду, а також невжиття замовником дій щодо об'єктивної перевірки обсягу та якості виконаних робіт, відсутність документального підтвердження такої перевірки свідчить про необґрунтованість його відмови від приймання та оплати робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.06.2025 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відокремлений підрозділ "Київський судноплавний шлюз" Державного підприємства водних шляхів "УКРВОДШЛЯХ" (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вул. Набережна, будинок 2-Ж).
11.06.2025 представником відповідача у системі Електронний суд сформовано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову, зазначає, що позивач всупереч своїм договірним зобов'язанням не завершив передбачені договором роботи і в строк до 14.06.2024 не повідомляв відповідача про готовність робіт до здачі, як це передбачено пунктом 1.1 договору, остаточної здачі виконаних робіт не здійснив, протоколи здачі виконаних робіт, передбачені п. 11.3 договору, відсутні. Оскільки роботи не були виконані у повному обсязі та у визначений строк, що є істотною умовою договору, відповідач мав право для розірвання договору.
17.06.2025 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, у якій просив вилучити позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та пені. Остаточно просив стягнути з відповідача суму боргу за договором у розмірі 2 756 285,50 грн.
17.06.2025 судове засідання відкладено на 17.07.2025.
19.06.2025 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначав, що дії позивача щодо особистої передачі актів КБ-2в та довідки КБ-3, підписаних інженером технічного нагляду, після виконання 4-го етапу робіт повністю відповідали усталеній практиці взаємодії сторін та положенням договору. Відповідач не надав належних доказів на підтвердження того, що зазначені документи не були отримані ним до 14.06.2024, а також не скористався своїм правом на фіксацію відхилень чи недоліків у встановленому договором порядку. Факт зменшення загальної суми у довідці КБ-3 не свідчить про невиконання частини робіт, а лише про відповідне зниження вартості ресурсів при повному виконанні робіт за обсягом. Твердження відповідача суперечать його попередній поведінці під час реалізації договору.
15.07.2025 до суду надійшли пояснення по справі від третьої особи, у яких остання зазначає, що позивач не завершив роботи до 14.06.2024 та не здав їх відповідно до п. 11.3 договору, а продовжував виконувати роботи до листопада 2024 року, що підтверджується записами в журналі охорони КСШ. За відсутності повідомлення позивача про готовність робіт до приймання-передачі та за відсутності акту виконаних робіт №4 КБ-2в і довідки до нього, відповідач не мав можливості прийняти ї оплатити фактично виконані роботи.
15.07.2025 представник відповідача сформував в системі Електронний суд заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 17.07.2025 представником позивача долучено пояснення по справі.
Ухвалою суду від 17.07.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2025.
25.07.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заперечення на відповідь на відзив разом із означеними запереченнями.
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідь позивача на відзив була отримана відповідачем Укрпоштою 18.06.2025. Відповідач 15 липня 2025 року направив через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва, Позивачу та його представнику заперечення на відповідь представника Позивача на відзив ДП «УКРВОДШЛЯХ» в справі № 910/6328/25.
Надсилання заперечень на відповідь Позивача на відзив через систему «Електронний суд» 15 липня 2025 було викликане тим, що начальник юридичного відділу Відповідача, який був відповідальний за ведення претензійно-позовної роботи Відповідача, був мобілізований до лав Збройних сил України (копія наказу від 16.05.2025 № 375-о додається, оригінал знаходиться у Відповідача), а представника Відповідача К.Мєшкова було призначено на посаду лише 03 червня 2025. З огляду на об'єктивні обставини передача справ та матеріалів не відбулась, представник Відповідача не володів ситуацією, та не був ознайомлений з документами, що стосуються виконання Договору.
Частиною 4 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
18.06.2025 відповідачем було отримано відповідь на відзив, таким чином з урахуванням п. 7 ухвали Господарського суду від 26.05.2025 відповідач повинен був подати заперечення у строк до 23.06.2025 включно.
Як вказує представник, начальник юридичного відділу Відповідача, який був відповідальний за ведення претензійно-позовної роботи Відповідача, був мобілізований до лав Збройних сил України (копія наказу від 16.05.2025 № 375-о), а представника Відповідача Костянтина Мєшкова було призначено на посаду лише 03 червня 2025. Оскільки передача справ та матеріалів не відбулась, представник Відповідача не володів ситуацією, та не був ознайомлений з документами, що стосуються виконання Договору.
Суд зауважує, що відповідач повинен був подати заперечення у строк до 23.06.2025 включно, а відтак від дати призначення Костянтина Мєшкова від 03 червня 2025 по 23.06.2025 у відповідача було 19 днів. Доказів у підтвердження того, що не відбулась передача справ та матеріалів представником не надано як і не надано доказів того чи взагалі передавались матеріали.
У відповідності до ч.1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.1, 2 ст.114 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у цьому випадку, для подання заперечень, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими доказами.
Разом із тим, представником відповідача не надано належних і допустимих доказів, які унеможливили вчасне подання заперечень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення заперечень без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.
У судове засідання 31.07.2025 прибув представник позивача та відповідача надали свої пояснення. Представник третьої особи у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином.
В судовому засіданні 31.07.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
31.08.2021 між Державним підприємством водних шляхів «Укрводшлях» (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації» (позивач, генпідрядник) укладено договір підряду №102/2021-В/Т/Б (далі - договір), відповідно до п. 1.1, в редакції додаткової угоди № 2 від 19.10.2021, якого замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується на свій ризик власними силами/ засобами за завданням замовника відповідно до проектно-кошторисної документації виконати «Капітальний ремонт будівлі центрального пульту управління (ЦПУ) Київського судноплавного шлюзу» (код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт 1 реєстрація) (далі - об'єкт) у відповідності до договірної ціни на роботи з локальними, об'єктними та іншими кошторисними розрахунками згідно з номерами ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ДБН В.2.4-3:2010 та інших чинних технічних чи будівельних норм (додаток 1); Календарного плану виконання робіт (додаток 2) та умовами цього договору.
Робочим проектом та проектно-кошторисною документацією передбачені умови проведення робіт, а саме: придбання (виготовлення) і поставка устаткування, чке передається на підставі видаткових накладних та актів приймання-передачі (або інших документів, передбачених чинним законодавством), підписаних уповноваженими представниками і скріплених печаткою сторін; капітальний ремонт (будівельно-монтажні роботи), виконання яких здійснюється за актами приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в і довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрати по формі КБ-3, підписаних уповноваженими представниками і скріплених печаткою сторін.
Джерело фінансування - Державний бюджет України (п. 1.3 договору)
За умовами п. 1.4 договору замовник зобов'язується прийняти виконані генпідрядником роботи згідно з умовами цього договору та оплатити їх.
Виконання умов статей 7,8 , 9, 0, 11 цього договору покладається на уповноважених осіб ВП «Київський судноплавний шлюз» ДП «Укрводшлях» правом підписання відповідних документів (п. 1.5 договору).
Згідно з п. 2.1 договору ціна цього договору визначена договірною ціною на роботи (додаток 1) та складає 34 631 850,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 5 771 975,00 грн.
Додатковою угодою №8 від 27.12.2023 сторони доповнили п. 2.1 наступним абзацем: Обсяг бюджетного фінансування: на 2021 рік склав 29 225 704,58 грн з ПДВ; на 2023 рік склав 2 474 779,01 грн з ПДВ; на 2024 рік складає 2 928 028,71 грн з ПДВ.
Бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів (п. 2.4 договору).
Термін виконання робіт - до 6 місяців, у відповідності до проектно-кошторисної документації та з моменту початку виконання будівельних робіт та підписання акта згідно з п. п. 13.2.1 та 13.4.1 договору (п. 3.1договору).
Календарний план виконання робіт (додаток 2) повинен передбачати поетапний щомісячний розклад їх виконання (п.3.2 договору).
За умовами п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 15.09.2021, платежі за цим договором здійснюються замовником шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок генпідрядника, за рахунок бюджетних коштів, передбачених на бюджетний рік, в наступному порядку.
Щомісячні/ остаточний розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в і довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрати по формі КБ-3.
Генпідрядник щомісячно готує акт КБ-2в та Довідку КБ-3 з додатками (розрахунками) в трьох примірниках і надає уповноваженому представнику замовника - керівнику ВП «Київського судноплавного шлюзу» ДП «Укрводшлях». Представник замовника протягом 5 робочих днів перевіряє достовірність акта КБ-2в в частині фактично виконаних робіт, підписує його в межах цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання. Після підписання акта КБ-2в та Довідки КБ-3, представник замовника (уповноважений представник ВП «Київського судноплавного шлюзу» ДП «Укрводшлях») надає актКБ-2в та Довідку КБ-3 замовнику для підпису та розрахунків. Замовник протягом 3 робочих днів перевіряє достовірність акта КБ-2в в частині фактично виконаних робіт, підписує його в межах цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.
Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно в межах договірної ціни та виділених коштів на фінансування за окремі види робіт. Платежі здійснюються в розмірі 100% від загальної суми виконаних робіт протягом 10 банківських днів. Остаточні платежі проводяться після завершення робіт і прийняття об'єкта в експлуатацію.
При кінцевих розрахунках замовник може утримати вартість робіт, які виконані з недоробками і дефектами з вини генпідрядника, що зафіксовано відповідним актом при прийманні об'єкта. Протягом встановлених цим актом строків генпідрядник повинен усунути виявлені порушення, і після цього замовник перераховує утримані суми (п. 4.3 договору).
Замовник має право затримувати платежі за роботи, виконані з порушенням будівельних норм і правил, до усунення генпідрядником виявлених порушень та відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у договорі і не можуть бути усунені генпідрядником або третьою особою, а також на строк проведення ним перевірок і випробувань якості виконаних робіт (п. 4.7 договору).
Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що генпідрядник виконує роботи згідно з локальними кошторисами, відповідними кресленнями та іншою проектно-технічною документацією. Якість робіт, матеріалів, конструкцій, виробів повинна відповідати державним стандартам і технічним вимогам. Генпідрядник несе повну відповідальність за якість виконаних робіт та змонтованого обладнання, металоконструкцій тощо.
Відповідно до п. 11.1 договору генпідрядник протягом 3 календарних днів повідомляє замовника про готовність робіт до здачі. Здача - приймання виконаних робіт здійснюється відповідно до чинного законодавства України, державних будівельних норм, технічних вимог та стандартів.
Приймання робіт проводиться у відповідності до проектно-кошторисної документації на об'єкті у присутності представників сторін (п. 11.2 договору).
Згідно з п. 11.3 договору остаточна здача-приймання робіт після їх закінчення оформлюється відповідними протоколами здачі виконаних робіт, які підписуються комісією, створеною наказом керівника ВП «Київський судноплавний шлюз» ДП «Укрводшлях» з однієї сторони та уповноваженим представником генпідрядника з іншої сторони.
При виявленні в процесі здачі-приймання робіт недоліків, які не заважають освоєнню виробничих потужностей, протокол здачі виконаних робіт замовником підписується, а на виявлені недоліки сторонами складається акт з визначенням термінів їх усунення. Роботи по усуненню недоліків замовником не оплачуються (п.11.4 договору).
За умовами п. 11.5 договору якщо при здачі-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоліки, які виникли з вини генпідрядника та/ або третіх осіб залучених ним, замовник не приймає об'єкт, не підписує протокол здачі виконання робіт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням. Якщо усунення недоліків буде можливим або буде вимагати значних витрат, за рішенням замовника сторони визначають нанесений збиток і на його обсяг скорочуються платежі генпідряднику.
Об'єкт реконструкції вважається прийнятим в повному обсязі після одержання дозволу про введення такого об'єкта в експлуатацію від уповноваженого органу (п. 11.6 договору).
Відповідно до п. 13.1.5 договору замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо генпідрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Календарним планом виконання робіт, стає неможливим. У такому разі договір вважається розірваним через 10 календарних днів після отримання відповідного повідомлення генпідрядником.
Також за умовами п. 13.1.7. договору замовник має право в односторонньому порядку у разі невиконання генпідрядником своїх зобов'язань за цим договором, достроково розірвати цей договір, повідомивши про це його у строк не пізніше ніж 20 календарних днів до дати розірвання цього договору.
Сторонами неодноразово вносились зміни до п. 17.1 договору, та остаточно додатковою угодою №9 від 29.05.2024 сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Календарним планом виконання робіт (згідно останньої редакції від 29.05.2024) передбачено, що капітальний ремонт будівлі центрального пульту управління (ЦПУ) здійснюється в 4 етапи:
1 етап - виконання ремонтно-будівельних робіт на цокольному, 1-6 поверсі загальною вартістю 16 236 534,02 грн до 30.11.2021;
2 етап - виконання ремонтно-будівельних робіт на цокольному, 1-6 поверсі загальною вартістю 12 989 170,56 грн до 30.12.2021;
3 етап - виконання ремонтно-будівельних робіт на цокольному, 1-6 поверсі загальною вартістю 2 474 779,01 грн до 31.12.2023;
4 етап - виконання робіт щодо системи контролю доступу, опорядження фасаду та системи відеонагляду загальною вартістю 2 928 028,71 грн до 14.06.2024.
Сторонами не заперечується, що замовник прийняв та оплатив результати 3 етапів виконаних робіт, підписав акти КБ-2в та Довідки КБ-3. Загальна сума, сплачена відповідачем на користь позивача, становить 31 700 483,59 грн.
Водночас, акт КБ-2в та Довідка КБ-3 за червень 2024 року на суму 2 756 285,50 грн, що засвідчують виконання 4 етапу робіт, які за твердженням позивача були особисто передані для підписання відповідачу та третій особі в червні 2024 року, не були розглянуті.
Заяв із мотивованими запереченнями проти підписання вказаного акту та довідки матеріали справи не містять, як і не містять відмови від прийняття робіт у порядку, встановленому п. 4.1 договору.
Згідно листа відповідача від 26.02.2025 №12-10/81 ним було ініційовано проведення перевірки якості та повноти робіт та виготовлених конструкцій на об'єкті на 11.03.2025.
ТОВ «Київське управління механізації» вказаний лист отримало 13.03.2025.
Матеріали справи містять лист відповідача від 18.03.2025 №12-10/118 про розірвання договору підряду, в якому зазначено, що відповідачем проведено перевірку якості та обсягу виконаних робіт та виготовлених конструкцій, а також документів, якими оформлено виконання робіт за договором. За результатами проведеної перевірки встановлено невиконання ТОВ «Київське управління механізації» робіт, передбачених договором та календарним планом виконання робіт на загальну суму 2 928 028,71 грн з ПДВ. Згідно з п. 13.1.5 договору замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, у зв'язку із чим вимагав сплати штрафних санкцій у розмірі 583 409,72 грн.
Листами від 02.04.2025 №03/04-25 та №02/04-2025 позивач повторно направив на адресу відповідача та третьої особи акт КБ-2в та довідку КБ-3 за червень 2024 року та просив сплатити заборгованість у розмірі 2 756 285,50 грн. Зазначив, що відповідні акт КБ-2в та довідку КБ-3 за червень 2024 року було нарочно передано представнику ДП «Укрводшлях» у червні 2024 року.
Як вбачається з листа відповідача від 10.04.2025 №12-10/155, у зв'язку неприбуттям представників ТОВ «Київське управління механізації» для проведення огляду з метою визначення якості та повноти робіт та виготовлених конструкцій, огляд представниками відповідача здійснювався самостійно, без складання акту.
Листом від 01.05.2025 №01/05-25 позивач звернувся до відповідача з вимогою надати представникам ТОВ «Київське управління механізації» та ТзОВ «Судово-експертне бюро України» доступ до об'єкта для проведення експертизи виконаних робіт за договором підряду №102/2021-В/Т/Б від 31.08.2021.
Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.
З огляду на вказане позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 2 756 285,50 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно зі статтею 509 вказаного Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України установлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
За змістом частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлюється обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша даної статті).
Відповідно до статті 854 цього Кодексу якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Стаття 882 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
У частині 4 статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21 зазначено, що правова позиція щодо застосування судами частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".
За загальним правилом при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18).
У постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18 викладено правовий висновок стосовно того, що якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Отже, виходячи з викладеного, для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити замовнику визначені умовами договору документи, зокрема, акти виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен був їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.
Водночас у цьому випадку підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю, яка не змінює суті виконаних робіт та не може ставити під сумнів їх виконання за умови доведення реальності господарської операції іншими належними та допустимими доказами.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2025 року у справі № 922/1836/24 та від 26 березня 2025 року у справі № 925/1279/19.
В даному випадку акт КБ-2в та Довідка КБ-3 за червень 2024 року на суму 2 756 285,50 грн, що засвідчують виконання 4 етапу робіт, які за твердженням позивача були особисто передані для підписання відповідачу та третій особі в червні 2024 року, не були розглянуті останніми.
Заяв із мотивованими запереченнями проти підписання вказаного акту та довідки матеріали справи не містять, як і не містять відмови від прийняття робіт у порядку, встановленому п. 4.1 договору.
Отже, передбачені договором роботи були виконані позивачем, що підтверджується актом КБ-2в та Довідкою КБ-3 за червень 2024 року, підписаними з боку технічного нагляду без зауважень.
Підпис представника технічного нагляду в акті КБ-2в та Довідці КБ-3 є підтвердженням того, що виконані роботи відповідають проектній документації, будівельним нормам та стандартам за обсягом та якістю, і є необхідною умовою для їх подальшого прийняття та оплати.
Згідно листа відповідача від 26.02.2025 №12-10/81 ним було ініційовано проведення перевірки якості та повноти робіт та виготовлених конструкцій на об'єкті на 11.03.2025.
ТОВ «Київське управління механізації» вказаний лист отримало 13.03.2025, що не заперечується сторонами, тому позивач об'єктивно не мав можливості бути присутнім при проведенні перевірки якості та повноти робіт та виготовлених конструкцій на об'єкті 11.03.2025.
Листами від 02.04.2025 №03/04-25 та №02/04-2025 позивач повторно направив на адресу відповідача та третьої особи акт КБ-2в та довідку КБ-3 за червень 2024 року та просив сплатити заборгованість у розмірі 2 756 285,50 грн. Зазначив, що відповідні акт КБ-2в та довідку КБ-3 за червень 2024 року було нарочно передано представнику ДП «Укрводшлях» у червні 2024 року.
Як вбачається з листа відповідача від 10.04.2025 №12-10/155, у зв'язку неприбуттям представників ТОВ «Київське управління механізації» для проведення огляду з метою визначення якості та повноти робіт та виготовлених конструкцій, огляд представниками відповідача здійснювався самостійно, без складання акту.
Листом від 01.05.2025 №01/05-25 позивач звернувся до відповідача з вимогою надати представникам ТОВ «Київське управління механізації» та ТзОВ «Судово-експертне бюро України» доступ до об'єкта для проведення експертизи виконаних робіт за договором підряду №102/2021-В/Т/Б від 31.08.2021.
Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів виконання позивачем робіт неналежної якості або неповноти робіт та виготовлених конструкцій.
Будь-яких змістовних або конкретизуючих зауважень відповідача щодо виконаних робіт матеріали справи також не містять. Зокрема, відповідачем не зазначено, які саме роботи не виконано позивачем, або які виконано неналежно.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на те, що відповідач не надав доказів того, що будь-які роботи за зазначеними актами та довідками за червень 2024 року не були виконані або були виконані неналежним чином, водночас акт КБ-2в та Довідка КБ-3 за червень 2024 року підписані з боку технічного нагляду без зауважень, сума коштів у розмірі 2 756 285,50 грн за всіма виконаними роботами згідно вказаного акту виконаних робіт підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Відсутність надходжень бюджетних коштів не невілює обов'язку відповідача з оплати робіт за відповідним договором.
Матеріали справи містять лист відповідача від 18.03.2025 №12-10/118 про розірвання договору підряду, в якому зазначено, що відповідачем проведено перевірку якості та обсягу виконаних робіт та виготовлених конструкцій, а також документів, якими оформлено виконання робіт за договором. За результатами проведеної перевірки встановлено невиконання ТОВ «Київське управління механізації» робіт, передбачених договором та календарним планом виконання робіт на загальну суму 2 928 028,71 грн з ПДВ. Згідно з п. 13.1.5 договору замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, у зв'язку із чим вимагав сплати штрафних санкцій у розмірі 583 409,72 грн.
Відповідно до п. 13.1.5 договору замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо генпідрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Календарним планом виконання робіт, стає неможливим. У такому разі договір вважається розірваним через 10 календарних днів після отримання відповідного повідомлення генпідрядником.
За змістом частин другої, третьої, четвертої статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.01.2022 у справі № 909/240/19, у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду. Так, частинами другою - третьою вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника. Натомість частиною четвертою зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Згідно з ч.4 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Доказів неналежного або несвоєчасного виконання позивачем умов договору підряду матеріали справи не містять.
Також матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з приводу того, що генпідрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Календарним планом виконання робіт, стає неможливим.
При цьому суд зазначає, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Згідно із частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За встановлених вище обставин, враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 756 285,50 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» (04071, місто Київ, вул. Електриків, будинок 14, код ЄДРПОУ 03150102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ» (03113, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 62-Б, офіс 4, код ЄДРПОУ 41638010) заборгованість у розмірі 2 756 285 (два мільйона сімсот п'ятдесят шість тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн 50 коп. та судовий збір у розмірі 41 344 (сорок одна тисяча триста сорок чотири) грн 28 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ