ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
м. Київ
07.08.2025Справа № 910/9103/25
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши заяву стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шериф-Пультова безпека» (08340, Бориспільський р-н, село Гнідин, вул. Мєшкова, буд. 20, код ЄДРПОУ 41157390) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Фізичної особи - підприємця Бичика Ігоря Віталійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення за Договором № 66988 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 30.01.2018 року 8 681,40 грн., а саме 5 340,00 грн. боргу за надані послуги, 3341,40 грн. відшкодування вартості обладнання та 302,80 грн. судового збору,
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Шериф-Пультова безпека» про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Фізичної особи - підприємця Бичика Ігоря Віталійовича про стягнення за Договором № 66988 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 30.01.2018 року 8 681,40 грн., а саме 5 340,00 грн. боргу за надані послуги, 3341,40 грн. відшкодування вартості обладнання та 302,80 грн. судового збору.
За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
Так, в обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на порушення боржником укладеного між сторонами Договору № 66988 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 30.01.2018 року в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг згідно п. 2.3 договору, внаслідок чого у боржника виникла заборгованість у сумі 5340,00 грн. за період липень 2023 - жовтень 2024 року, а також на підставі п. 3.1.13 договору у зв'язку з достроковим припиненням договору - 3341,40 грн. відшкодування вартості обладнання, переданого відповідачеві в користування згідно додатку № 1 до спірного договору.
При цьому, обґрунтовуючи розмір заявлених вимог в частині 3341,40 грн. заявник зазначає про припинення вказаного Договору № 66988 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 30.01.2018 року внаслідок дострокового розірвання договору з ініціативи замовника (боржника) на підставі п. 4.1.4 договору, про що до відома боржника доведено повідомленням - вимогою № 14-10/24-1 від 14.10.2024 року про неналежне виконання зобов'язань за договором та сплату грошових коштів, копія якого надана стягувачем.
Згідно підпункту 3.2.13 Договору після припинення договірних відносин одразу, але не більше 2-х днів, замовник зобов'язується повернути виконавцю обладнання, яке надане замовнику в користування та зазначене в Додатку 1 до даного Договору, у стані, придатному до подальшої експлуатації, або сплатити його вартість, в разі пошкодження або втрати.
Стягувач стверджує, що після дострокового розірвання з ініціативи замовника спірного Договору у замовника (боржника) виник обов'язок з повернення вартості переданого в користування обладнання у загальному розмірі 3341,40 грн.
В той же час до заяви про видачу судового наказу стягувачем не додано доказів надсилання такого повідомлення - вимоги від 14.10.2024 року на адресу боржника щодо дострокового розірвання Договору № 66988 від 30.01.2018 року та сплату коштів, тобто не вбачається за можливе встановити обставини повідомлення боржника про розірвання договору та, відповідно, підстави для повернення обладнання.
Судом враховано, що для задоволення заяви про видачу судового наказу суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, насамперед, необхідно перевірити наявність обставин щодо факту виникнення та настання строку виконання боржником зобов'язання.
Натомість, надані заявником докази не свідчать про відсутність між сторонами спору щодо самого порушення умов Договору та заявлених стягнення суми, отже заявлені вимоги в цій частині не відповідають засадам наказного провадження як такі, що не мають ознак безспірності.
За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.
Таким чином, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст. 148 ГПК України, вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності та відсутні докази, які б підтверджували відсутність спору про право, тобто заявником не підтверджено виникнення права грошової вимоги саме у заявленій сумі, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шериф-Пультова безпека» до Фізичної особи - підприємця Бичика Ігоря Віталійовича про стягнення за Договором № 66988 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 30.01.2018 року 8 681,40 грн. боргу на підставі п. 8 ч.1 ст.152 ГПК України.
Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Шериф-Пультова безпека» у видачі судового наказу за вимогою до Фізичної особи - підприємця Бичика Ігоря Віталійовича про стягнення 8 681,40 грн. та 302,80 грн. судового збору.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон