номер провадження справи 15/61/25
24.07.2025 Справа № 908/1431/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Норма Енерго», 08170, Київська область, Фастівський район, с. Віта-Поштова, вул. Набережна, буд. 33
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжкранзавод», 69002, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 12
про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Копусь А.А., адвокат, ордер АІ № 1915212 від 05.06.2025 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Сідельникова О.Л., адвокат, ордер АР № 1242018 від 26.05.2025, посвідчення ЗП № 002263 від 16.07.2019 (в залі суду)
установив
14.05.2025 через підсистему “Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Норма Енерго» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжкранзавод» про зобов'язання забрати (вивезти) продукцію, яка була відвантажена постачальником за договором № 17 від 20.12.2021, та стягнення авансового платежу, здійсненого за договором № 17 від 20.12.2021, у загальному розмірі 4 702 876,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.05.2025 здійснено автоматизований розподіл зазначеної позовної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/1431/25 та визначено до розгляду судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1431/25, присвоєно справі номер провадження № 15/61/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 17.06.2025 о 13:00 год.
26.05.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача суд отримав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог.
06.06.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача отримано відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 10.06.2025 задоволено заяву позивача та дозволено участь його представника - Копуся Андрія Анатолійовича у засіданнях з розгляду справи № 908/1431/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника за допомогою системи відеоконференцзв'язку.
Ухвалою суду від 17.06.2025 відкладено підготовче засідання на 03.07.2025 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 03.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2025 о 10:30 год.
У судовому засіданні відбувалася технічна фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Судом перевірені повноваження представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав не виконання відповідачем, як постачальником за договором, своїх зобов'язань щодо здійснення поставки обумовленої умовами договору продукції. Позивач вказує, що реальне відвантаження продукції здійснювалося із суттєвим відступленням від узгоджених умов договору, а саме: продукція відвантажена без належного проведення комплексу приймально-здавальних випробувань та сплати другої частини авансового платежу в розмірі 40% вартості продукції. Під час приймання продукції по кількості та якості, зокрема, проведення процедури вхідного контролю, комісією позивача було виявлено низку грубих порушень умов договору, зокрема відсутність товаросупровідних документів, обов'язковість яких передбачено умовами договору. У зв'язку з фактом виявлення відсутності товаросупровідних документів позивачем, як Покупцем за договором, складено відповідний акт та довідку з одночасним повідомленням Постачальника листами вих. №15 від 13.03.2025, вих. №35 від 16.04.2025, та запропоновано останньому надати усі документи згідно з умовами договору (додатки). Відповідач проігнорував вищезазначену пропозицію, що зумовило позивача визнати поставлену продукцію браком та скласти акт на забраковану продукцію №1 від 28.04.2025, про що було повідомлено листом вих. №44 від 28.04.2025. Водночас, керуючись положеннями ст. 666 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою про повернення суми авансових платежів та вивезенням продукції. Вимоги позивачем не була виконана відповідачем, що стало підставою для звернення позивача з відповідними позовними вимогами до суду.
Відповідач щодо позову заперечив, виклавши свої доводи у відзиві, зазначивши, зокрема, що ним повністю виконані свої зобов'язання за укладеним договором у жовтні 2022, про що свідчить підписана сторонами видаткова накладна та товарно - транспортні накладні. Товар прийнято позивачем в повному обсязі без зауважень. Згідно п. 5.4. договору датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної. Отже з дати поставки 17.10.2022 по 24.10.2022 (5 банківських днів для повного розрахунку визначені п. 4.2. договору) позивач повинен був здійснити повний розрахунок, однак цього не зробив. У зв'язку з тим, що позивачем у визначені договором строки не було проведено повного розрахунку за поставлену продукцію, утворилась заборгованість в розмірі 6 469 124,00 грн. Дій на погашення заборгованості позивачем не вчинялось, у зв'язку з чим на його адресу позивачем була направлена претензія, яка не була задоволена. В грудні 2022 між позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого позивач визнав наявну заборгованість за договором. З моменту відвантаження товару і до моменту звернення відповідача до суду з позовом про стягнення з позивача заборгованості (справа № 911/514/25), позивач жодних претензій щодо поставленої продукції не заявляв. Позивач не заперечує факт отримання ним продукції, а його претензія стосується лише відсутності у нього документів на неї. Разом з тих жодних зауважень щодо якості і кількості не заявлено. Відповідач передав всі документи разом з товаром під час його поставки, що і дозволило здійснити його прийняття і, як наслідок, підписати видаткову накладну. Те, що позивач станом на зараз не може віднайти документи, які були йому передані, не свідчить про непоставку товару чи його невідповідність. Позивач всіляко хоче уникнути обов'язку оплатити поставлений товар та ігнорує подані документи. Товар прийнято позивачем в повному обсязі без зауважень. Товар відповідачем був відвантажений в повному обсязі у відповідності до умов договору, і з 2022 року жодних зауважень щодо якості поставленої продукції чи її комплектності не надходило. Отже з дати поставки - 17.10.2022 умови договору в частині поставки продукції є виконаними. Умовами договору не передбачено обов'язок Постачальника надавати рахунок на кожну оплату. Позивачем було видано рахунок № 4 від 10.01.2022, на підставі якого і повинні були сплачуватись грошові кошти відповідно до графіку, однак Покупець обов'язку щодо своєчасної сплати за продукцію не здійснював. Позивач не надав належних і допустимих доказів того що товар не поставлений, або поставлений товар не відповідає умовам договору.
Позивачем у відповіді на відзив зауважено, що порушення умов договору зі сторони відповідача полягає в тому, що останнім не було виконано положення пункту 5.12 договору щодо обов'язкового надання при відвантаженні продукції супровідної документації. Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передачі. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, у зв'язку з тим, що він скористався своїм правом, передбаченим відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України, на відмову від договору №17 від 20.12.2021, оскільки зі сторони відповідача були порушені умови такого договору. Підставою для застосування позивачем свого законного права на відмову від договору та пред'явлення відповідних позовних вимог про вивезення продукції та стягнення раніше сплачених сум авансів, став саме факт не надання відповідачем при відвантаженні продукції супровідної документації, невичерпний перелік якої визначений положеннями пункту 5.12.1. договору. Так дійсно, зі сторони позивача не було заявлено зауважень щодо якості та кількості продукції, але зазначене жодним чином не свідчить про те, що така продукція була прийнята по кількості та якості. Відсутність подібних зауважень зі сторони позивача пов'язано виключно з тим, що сама процедура приймання продукції у встановленому договором порядку проведена не була, про що зазначалося в позові. Відповідачем не було передано всі документи разом з товаром під час його поставки, а відповідні заяви відповідача є безпідставними та не відповідають фактичним обставина виконання договору.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо обставин справи зазначає наступне.
20.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Діаконт», після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю “Норма Енерго» (позивач, Покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжкранзавод» (відповідач, Постачальник за договором) було укладено договір № 17, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160-2х70 тс (надалі - продукція) для енергоблока № 1 (2) ВП “Хмельницька АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом», а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію (надалі - договір).
Згідно з п. 1.2. договору строк постачання, ціна, вимоги до комплектності, номенклатури, кількості, одиниці виміру визначені в договорі та специфікації №1 (додаток № 1 до договору), яка є невід'ємною частиною договору… Специфікація за договором може бути уточнена в частині позначення, обсягу, комплектності поставки кожної одиниці, технічних характеристик, належності окремо кожної одиниці комплекту обладнання до класу безпеки, не пізніше дати проведення заводських, приймальних та приймально-здавальних випробувань, шляхом оформлення відповідної додаткової угоди до договору.
За умовами п. 2.1. договору, якість та комплектність продукції повинні відповідати “Технічним вимогами та умовам постачання обладнання для модернізації крана мостового кругової дії» (додаток № 2), які є невід'ємною частиною договору, вимогами СОУ НАЕК 081:2015 “Управління закупівлями. Система оцінки відповідності продукції . Випробування та приймання продукції для АЕС». Випробування і приймання виготовленої продукції повинні відповідати вимогам узгоджених програм і методик їх проведення, і підтверджуватись документами згідно розділу 10 ТВ таУП.
Відповідно до п. 3.1. договору, сума договору становить 9 257 190,00 грн (дев'ять мільйонів вісті п'ятдесят сім тисяч сто дев'яносто гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 1 542 865,00 грн.
У п. п. 3.2. - 3.4. договору сторонами погоджено, що ціна за одиницю продукції встановлена у гривнях і зазначена у Специфікації. В ціну продукції включаються витрати, пов'язані з проектуванням, розробкою та погодженням технічних документів, виготовленням, проведенням випробувань продукції, проведенням технічного приймання у відповідності до вимог даного виду продукції, упаковкою, маркуванням, гарантійними зобов'язаннями. Ціна на продукцію може бути змінена за взаємною згодою сторін.
У розділі ІV договору сторонами погоджений порядок здійснення оплати.
Згідно з п. 4.1. договору Покупець оплачує вартість продукції за цінами, зазначеними у Специфікації, в гривнях, шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначеного у банківських реквізитах.
За умовами п. 4.2. договору оплата за договором здійснюється наступним чином:
- аванс в сумі 40 % від суми договору протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання договору на підставі рахунку постачальника;
- аванс в сумі 40 % від суми договору протягом 10-ти робочих днів по факту готовності продукції на майданчику Постачальник на підставі рахунку Постачальника;
- доплата 20 % від суми договору (остаточний розрахунок) , згідно умов договору буде здійснювати виключно за позитивним результатом проведення вхідного контролю продукції протягом 5 банківських днів з дати проведення вхідного контролю продукції на підставі рахунку Постачальника.
Умовами п. 5.1. договору було погоджено строк поставки продукції - 22.04.2021. продукція постачається у повному обсязі. Поетапна поставка та поставки продукції частинами не допускається.
Відповідно до п. 5.1.1. договору, відповідність виготовленої продукції вимогами, викладеним в ТВтаУП та ТС, буде підтверджуватись випробуваннями в наступному порядку:
- попередні випробування на майданчику Постачальника;
- приймальні випробування на майданчику Постачальника;
- приймально-здавальні випробування на майданчику Постачальника.
Кожний наступний етап випробувань здійснюється після отримання позитивних результатів попереднього етапу. Результати випробувань підтверджуються документами (протоколами).
Випробування і приймання виготовленої продукції повинні відповідати вимогам, детально викладеним у розділі № 6 ТВтаУП (ТС) та розробленій і узгодженій програмі та методиці приймально-здавальних випробувань. Результати проведення випробувань оформлюються відповідно до затверджених програм.
Вимоги до оформлення та узгодження ТС, програм та методик випробувань викладені в СОУ НАЕК 077:2015, СОУ НАЕК 081:2015.
Згідно з п. 5.1.3. договору, якщо у процесі випробувань на майданчику Постачальника будуть виявлені невідповідності продукції вимогам, викладеним у ТВтаУП, продукція вважається такою, що не пройшла випробування, і не допускається до відвантаження кінцевому споживачу (Покупцю) до повного усунення дефектів та успішного проведення повторних випробувань у повному обсязі.
Пунктом 5.1.4. договору визначено, що відвантаження продукції здійснюється тільки за умови позитивних результатів проведення приймально-здавальних випробувань на майданчику Постачальника, що підтверджується актом приймально-здавальних випробувань, який підписується Постачальником та кінцевим споживачем.
За умовами п. 5.2. договору поставка продукції згідно Специфікації здійснюється автотранспортом Постачальника на умовах FCA м. Запоріжжя (згідно “Інкотермс - 2010»). Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє Покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури, вартості та кількості одиниць продукції, що поставляється.
У п. 5.4. договору визначено, що датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової накладної, що підтверджує факт передачі продукції Покупцю.
Згідно з п. 5.8. договору, приймання продукції за якістю та кількістю здійснюється згідно вимог діючих в Україні:
- “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» №П-6 (1965);
- “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» № П-7 (1966), затверджених постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР, з наступними змінами та доповненнями;
- СОУ НАЕК: 038-2017 “Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС».
Згідно з п. 5.10. договору, право власності на продукцію , ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження продукції переходить до Покупця з моменту її передачі перевізником Постачальника в розпорядження Вантажоодержувачу.
Пунктом 5.12.1. договору визначено, що Постачальник при відвантаженні продукції надає наступну супровідну документацію: погоджений план-якості (оригінал); паспорт (сертифікат якості, етикетка) виробника з зазначенням: найменування виробу, технічних описів виробу, місце виробу, дата виробництва, матеріал, з якого вироблявся товар, технічний документ, з якого вироблявся товар (марка сталі), маса, габарити, інше; - декларація про відповідність, сертифікат якості на продукцію, сертифікат на матеріали, з яких вироблявся товар, іншу технічну документацію. Вимоги до документації мають відповідати ТВтаУп, обсяг документації має відповідати розділу 10 ТВтаУп.
До договору сторонами була підписана Специфікація № 1, якою було погоджено найменування товару - обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160-2х70 тс; на загальну суму 9 276 000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 1 546 000,00 грн.
12.01.2022 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору, якою сторони зміни п. 3.1. договору та виклали його в наступній редакції: “Сума договору становить 9 773 655,07 грн (дев'ять мільйонів сімсот сімдесят три тисячі шістсот п'ять гривень 07 коп.), в т.ч. ПДВ - 1 628 942,51 грн».
23.06.2022 між сторонами була укладена додаткова угода № 2, якою внесено зміни до п. 3.1. договору та викладеного його в наступній редакції: “Сума договору становить 10 240 755,07 грн (десять мільйонів двісті сорок тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень 07 коп.), в т.ч. ПДВ-1 706 792,51 грн ».
08.09.2022 сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору, якою сторони змінили редакцію п. 3 1. Договору та внесли зміни до специфікації - додатку № 1 до договору.
Так, згідно з п. 3.1. договору в остаточній редакції додаткової угоди № 3 від 08.09.2022, сума договору становить 11 172 000,00 грн (одинадцять мільйонів сто сімдесят дві тисячі гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 1 862 000,00 грн.
За умовами Специфікації № 1 до договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 08.09.2022, найменування продукції, що є предметом договору, це обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160-2х70 тс; на загальну суму 11 172 000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 1 862 000,00 грн. Термін поставки - до 31.10.2022.
На оплату продукції Постачальник виставив Покупцю рахунок на оплату № 4 від 10.01.2022 на суму 11 172 000,00 грн, у т.ч. ПДВ-1 862 000,00 грн.
За вказаним рахунком Покупець здійснив часткову оплату, а саме: платіжною інструкцією № 1170 від 24.01.2022 суму 3 702 876,00 грн, платіжною інструкцією № 1244 від 15.02.2022 суму 500 000,00 грн, платіжною інструкцією № 1490 від 25.10.2022 суму 500 000,00 грн.
На виконання умов договору, у період з 01.08.2022 по 02.08.2022 комісією у складі працівників ТОВ “Запоріжкранзавод» на території підприємства були проведені попередні випробування обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160-2х70 тс, за підсумками яких складено протокол № 12-22 від 02.08.2022.
У період з 23.08.2022 по 29.08.2022 на майданчику ТОВ “Запоріжкранзавод» комісією у складі працівників ТОВ “Запоріжкранзавод» на території підприємства були проведені приймальні випробування обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160-2х70 тс, про що складено протокол № 14-22 від 29.08.2022.
За наслідками приймальних випробувань комісією було складено Акт № 14/2002 від 29.08.2022 приймальних випробувань, згідно з яким результати приймальних випробувань підтверджують відповідність обладнання вимогам ТВ та УП та вимогам КД Обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс УХК 1 - 00.00.000; експлуатаційна документація розроблена у повному обсязі, якість документації відповідає вимогам нормативних документів, що діють в Україні; за результатами приймальних випробувань комісія вважає за можливе виконати відвантаження обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160-2х70 тс замовнику.
У період часу з 30.08.2022 по 31.08.2022 на майданчику ТОВ “Запоріжкранзавод» комісією у складі працівників ТОВ “Запоріжкранзавод» були проведені приймально-здавальні випробування (вхідний контроль) обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс; участь представника ТОВ “Діаконт» /після зміни назви - ТОВ “Норма Енерго»/ відбувалась в режимі online та шляхом аналізу матеріалів фото/відео фіксації, про що було складено протокол № 15-22 від 31.08.2022 приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю). Як вказано у висновку протоколу № 15-22 від 31.08.2022 приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю), за результатами приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) комісія дійшла висновку про можливість відвантаження обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс Замовнику (відповідачу).
За наслідками приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) комісією у складі працівників ТОВ “Запоріжкранзавод» за участі представника ТОВ “Діаконт» /після зміни назви - ТОВ “Норма Енерго»/ в режимі online, було складено Акт № 15/2022 від 31.08.2022 приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю). Згідно висновків Акту № 15/2022 від 31.08.2022 приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю), результати приймально-здавальних випробувань підтверджують відповідність обладнання вимогам конструкторської документації: Обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс згідно УХК 1- 00.00.000; експлуатаційна документація розроблена у повному обсязі, якість документації відповідає вимогами нормативних документів, що діють в Україні; за результатами приймально-здавальних випробувань (вхідного контролю) комісія вважає за можливе виконати відвантаження обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс енергоблоку №1 замовнику - ТОВ “Діаконт» /після зміни назви - ТОВ “Норма Енерго»/.
Акт було підписано комісією ТОВ “Запоріжкранзавод» та представником ТОВ “Діаконт».
Листом вих. № 150 від 04.10.2022 Постачальник повідомив Покупця про те, що станом на 04.10.2022 продукція на майданчику Постачальника готова до відвантаження, і просив надати відомості про перевізників.
На підставі товарно-транспортних накладних № 10.10.22 від 10.10.2022, № 11.10.22 від 11.10.2022, № 12.10.22 від 11.10.2022 та № 17.10.22 від 17.10.2022 Постачальник здав до відправлення, а Покупець отримав за договором № 17 від 20.12.2021 продукцію - обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс, на загальну суму 11 172 000,00 грн.
Вказані товарно-транспортні накладні підписані у двосторонньому порядку та скріплені печатками сторін.
На виконання умов п. 5.4. договору сторонами підписана видаткова накладна № 11 від 17.10.2022 щодо поставки Постачальником та отримання Покупцем продукції за договором № 17 від 20.12.2021 - обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс, на загальну суму 11 172 000,00 грн.
Видаткова накладна підсипана сторонами без будь-яких зауважень та скріплена печатками сторін.
01.12.2022 між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 01.12.2022 за договором № 17 від 20.12.2021, згідно з яким відповідачем здійснено реалізацію товару позивачу 17.10.2022 на суму 11 172 000,00 грн, а позивачем здійснено оплату товару в загальній сумі 4 702 876,00 грн (24.01.2022, 15.02.202 та 25.10.2022), у зв'язку із чим заборгованість позивача перед відповідачем станом на 01.12.2022 становить 6 459 124,00 грн.
Відповідач звернувся до позивача з претензію з приводу сплати останнім заборгованості за певними договорами, у т.ч. за договором № 17 від 20.12.2021 в сумі 6 469 124,00 грн, просив сплатити заборгованість впродовж 10 днів з дати отримання претензії, а також попередив, що у випадку невиконання умов договору в частині оплати в добровільному порядку - відповідач буде змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості в судовому порядку.
Претензія була надіслана відповідачем позивачу засобом поштового зв'язку 02.12.2022 згідно з описом вкладення до цінного листа з відбитком календарного штемпеля поштового відділення від 02.12.2022 та накладної на відправлення № 6910414901377 від 02.12.2022, і позивачем була отримана 07.12.2022, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Листом вих. № 15 від 13.03.2025 позивач повідомив відповідача про те, що відповідно до п. 5.8. договору № 17 від 20.12.2021 та з урахуванням вимог СОУ НАЕК 038:2021 “Управління закупівлями продукції організації вхідного контролю продукції для ВП Компанії» (який введено в дію з 31 березня 2021 року, на заміну СОУ НАЕК 038:2017 “Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС») комісією ТОВ “Норма Енерго» було проведено вхідний контроль (ВК-1) для поставленої продукції, за результатами якої було складено акт № 1 від 12.03.2025 вхідного контролю (ВК-1), акт про фактичну наявність товару № 1 від 12.03.2025.
Згідно з наданим до листа вих. № 15 від 13.03.2025 Актом про фактичну наявність товару № 1 від 12.03.2025, комісією у складі трьох працівників ТОВ “Норма Енерго» у ході проведення вхідного контролю 1 було встановлено, що протягом жовтня 2022 від відповідача за договором № 17 від 20.12.2021 було отримано продукцію - обладнання механічної частини крана мостового кругової дії в/п 320/160+2х70 тс на підставі товарно-транспортних накладних № 10.10.22 від 10.10.2022, № 11.10.22 від 11.10.2022, № 12.10.22 від 11.10.2022 та № 17.10.22 від 17.10.2022. Разом із продукцією не надійшли передбачені умовами договору супровідні документи. Комісія дійшла висновку, що у зв'язку із відсутністю вищезазначених супровідних документів, відповідно до п. 7.1.5 СОУ НАЕК 038:2017, складено акт про фактичну наявність продукції, в якому вказаний перелік відсутніх документів , що, в свою чергу, не дає змоги оцінити комплектність та якість продукції.
Лист вих. № 15 від 13.03.2025 з додатками був надісланий відповідачу засобом поштового зв'язку 17.03.2025, для ознайомлення та усунення виявлених зауважень, а саме: надання супровідної документації, передбаченої п. 5.12.1. договору. Строк усунення недоліків встановлено не було.
Листом вих. № 35 від 16.04.2025 позивач, посилаючись на п. 5.8. договору та з урахуванням вимог СОУ НАЕК 038:2021 “Управління закупівлями продукції організації вхідного контролю продукції для ВП Компанії» (який введено в дію з 31 березня 2021 року, на заміну СОУ НАЕК 038:2017 “Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС»), повідомив відповідача, що комісією ТОВ “Норма Енерго» за результатами проведення вхідного контролю (ВК-1) надсилається Довідка про виявлені невідповідності від 11.04.2025. Позивач звертається до відповідача з проханням вжити заходів до усунення виявлених невідповідності, зокрема, невідкладно надати передбачені п. 5.12.1 договору супровідні документи.
До листа вих. № 35 від 16.04.2025 позивачем додано Довідку про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 від 11.04.2025, згідно якої було проведено вхідний контроль за вимогами СОУ НАЕК 038:2021 щодо поставленої відповідачем 17.10.2022 продукції за договором № 17 від 20.12.2021, і виявлено, що разом із продукцією не надійшли передбачені договором супровідні документи (наведено перелік документів, викладений в п. 5.12.1 договору). Лист з додатком було надіслано відповідачу засобом поштового зв'язку 17.04.2025.
Листом вих. № 44 від 28.04.2025 позивач надіслав відповідачу Акт на забраковану продукцію № 1 від 28.04.2025, який складено комісією позивача стосовно поставленої відповідачем в межах виконання договору № 17 від 20.12.2021 продукції на підставі товарно-транспортних накладних № 10.10.22 від 10.10.2022, № 11.10.22 від 11.10.2022, № 12.10.22 від 11.10.2022 та № 17.10.22 від 17.10.2022. В Акті визначено опис невідповідностей - не надання супровідних документів на продукцію. Зазначається, що попри неодноразові звернення (листи № 15 від 13.03.2025, № 35 від 16.04.2025) Постачальник не усунув порушення.
Лист вих. № 44 від 28.04.2025 з додатком були направлені відповідачу засобом поштового зв'язку 29.04.2025.
Заявою вих. № 59 від 12.05.2025, керуючись положеннями ст. 666 Цивільного кодексу України, позивач, з підстав не надання відповідачем документів, що стосуються продукції і обов'язковість яких передбачена умовами договору № 17 від 20.12.2021, заявив про свою відмову від договору та вимагав у відповідача негайного, але не пізніше ніж у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги, повернути сплачений за продукцію аванс в сумі 4 702 876,00 грн, а також забрати (вивезти) продукцію, яка була відвантажена на підставі товарно-транспортних накладних № 10.10.22 від 10.10.2022, № 11.10.22 від 11.10.2022, № 12.10.22 від 11.10.2022 та № 17.10.22 від 17.10.2022.
Заява про відмову від договору вих. № 59 від 12.05.2025 була направлена відповідачу засобом поштового зв'язку 12.05.2025.
Відповідач надіслав позивачу лист вих. № 104 від 15.05.2025 (за результатами розгляду листів вих. № 35 від 16.04.2025 та вих. № 28.04.2025), в якому повідомив, що разом із продукцією ним були передані вантажоодержувачу (позивачу) документи, які передбачені умовами п. 5.12.1. договору. В листі повідомлялось, що за допомогою “Нової пошти» на ім'я директора ТОВ “Діаконт» - Кілянчука В.П. за ТТН № 59000896136009 від 01.12.2022 були надіслані примірник документів за договором, у т.ч. протокол попередніх випробувань продукції, протокол приймальних випробувань, протокол приймально-здавальних випробувань, акт приймальних випробувань, акт приймально-здавальних випробувань. Вказувалось, що всі документи неодноразово надсилались електронною поштою, а також надавались суду в межах розгляду справи № 911/514/25. Відповідач проінформував позивача про те, що товар був прийнятий останнім в повному обсязі без зауважень щодо кількості та якості. Згідно діючого законодавства строк пред'явлення претензій щодо якості та кількості поставленої продукції сплинув. Відповідач, як постачальник, не несе відповідальності за втрату позивачем документів на товар, передбачених п. 5.12.1. договору.
Лист вих. № 104 від 15.05.2025 був надісланий позивачу засобом поштового зв'язку 15.05.2025.
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача забрати (вивезти) продукцію, яка була відвантажена за договором № 17 від 20.12.2021, а також стягнення з відповідача сплаченого позивачем авансового платежу за договором № 17 від 20.12.2021 в загальній сумі 4 702 876,00 грн стали предметом позовних вимог у даній справі.
Правова позиція суду щодо спору.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Правовідносини сторін є господарськими, що випливають з договору, який за своєю природою є договором поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Сторонами в Специфікації до договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 08.09.2022, погоджено найменування продукції, яка підлягає поставці, її загальна вартість в сумі 11 172 000,00 грн з терміном поставки - до 31.10.2022.
При цьому, згідно з умовами п. 5.1.1. договору, поставці передує вчинення Постачальником ряду дій, а саме: проведення попередніх випробувань на майданчику Постачальника; проведення приймальних випробувань на майданчику Постачальника; проведення приймально-здавальних випробувань на майданчику Постачальника.
Міститься у цьому пункті договору застереження про те, що кожний наступний етап випробувань здійснюється після отримання позитивних результатів попереднього етапу, а результати випробувань підтверджуються відповідними документами.
Відповідачем на виконання п. 5.1.1. договору були проведені передбачені даним пунктом договору випробування у визначені послідовності, на підтвердження чого надані суду протокол попередніх випробувань № 12-22 від 02.08.2022, протокол приймальних випробувань №14-22 від 29.08.2022 та акт № 14/2022 від 29.08.2022 приймальних випробувань, протокол № 15-22 від 31.08.2022 приймально-здавальних випробувань та акт № 15-2022 від 31.08.2022приймально-здавальних випробувань.
На оплату вартості продукції, що була погоджена сторонами до оплати, відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 4 від 10.01.2022, який був частково оплачений останнім на загальну суму 4 702 876,00 грн.
Товарно-транспортними накладними № 10.10.22 від 10.10.2022, № 11.10.22 від 11.10.2022, № 12.10.22 від 11.10.2022 та № 17.10.22 від 17.10.2022 відповідачем відвантажено - а позивачем прийнято продукцію по договору на суму 11 172 000,00 грн без будь-яких зауважень чи претензій щодо здійсненої поставки.
Позивачем і відповідачем була підписана та скріплена печатками підприємств видаткова накладна № 11 від 17.10.2022 щодо поставки відповідачем позивачу обладнання за договором № 17 від 20.12.2021 на суму 11 1720 000,00 грн.
Виходячи з умов договору та наявних доказів суд робить висновок, що відповідачем належним чином виконані свої зобов'язання щодо поставки продукції (обладнання) відповідачу.
Позивачем свої зобов'язання щодо оплати отриманої від відповідача продукції не були виконані належним чином, решта суми (11 172 000,00 грн - 4 702 876,00 грн) в розмірі 6 469 124,00 грн позивачем не була сплачена, про що свідчить Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2022.
Вказане слугувало підставою для звернення відповідача до Господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з позивача несплаченої суми вартості продукції по договору № 17 від 20.12.2021 в сумі 6 469 124,00 грн, а також нарахованих на суму заборгованості 3 % річних за період з 25.10.2022 по 05.02.2022 в сумі 1,00 грн, втрат від інфляції за період з 25.10.2022 по 05.02.2025 в сумі 1,00 грн.
Як свідчать відкриті дані Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2025 було прийнято до розгляду позовну заяву відповідача про стягнення заборгованості з позивача за договором, відкрито провадження за позовною заявою у справі № 911/514/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.03.2025, та інш.
Лише починаючи з березня 2025 позивач розпочав листування з відповідачем з приводу виконання договору № 17 від 20.12.2022, а саме - зауважував на відсутність товаросупровідної документації на продукцію (листи № 15 від 13.03.2025 з актом про фактичну наявність товару № 1 від 12.03.2025; № 35 від 16.04.2025 з довідкою про виявлені невідповідності на етапі ВК-1; № 44 від 28.04.2025 з актом на забраковану продукцію № 1 від 28.04.2025).
Зрештою, позивач скерував відповідачу заяву про відмову від договору вих. № 59 від 12.05.2025, обґрунтовуючи своє рішення положеннями ст. 666 Цивільного кодексу України, і єдиною підставою для такого рішення вказує відсутність товаросупровідної документації на продукцію, поставка якої здійснювалась за договором № 17 від 20.12.20214.
Однак, як зазначалось вище, сторонами було погоджено остаточний термін поставки продукції - до 31.10.2022.
Відвантаження продукції у повному обсязі відбулось протягом 10.10.2022- 17.10.2022, про що свідчать товарно-транспортні накладні № 10.10.22 від 10.10.2022, № 11.10.22 від 11.10.2022, № 12.10.22 від 11.10.2022 та № 17.10.22 від 17.10.2022.
Підписавши видаткову накладну № 11 від 17.10.2022, сторони підтвердили поставку відповідачем та отримання позивачем обумовленого умовами договору обладнання на суму 11 172 000,00 грн.
Позивач вказує, що відсутність зауважень з його сторони при оформленні товарно-транспортних накладних, видаткової накладної щодо поставки продукції по договору пов'язано виключно з тим, що сама процедура приймання продукції у встановленому договору порядку проведена не була.
На вказане твердження позивача суд зазначає, що статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Умовами п. 5.10. договору сторони погодили, що право власності на продукцію, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження продукції переходить до Покупця з моменту її передачі перевізником Постачальника в розпорядження Вантажоодержувачу.
Продукція за договором була отримана позивачем, як вантажоодержувачем, за товарно-транспортними накладними № 10.10.22 від 10.10.2022, № 11.10.22 від 11.10.2022, № 12.10.22 від 11.10.2022 та № 17.10.22 від 17.10.2022, і з моменту підписання цих товарно-транспортних накладних позивач став власником продукції, поставленої за умовами договору № 17 від 20.12.2021.
Із змісту п. 5.4. договору слідує, що дата підписання сторонами видаткової накладної є датою поставки, що підтверджує факт передачі продукції Покупцю.
Сторонами була підписана видаткова накладна № 11 від 17.10.2022 до договору щодо здійснення поставки продукції.
За сталою практикою господарських відносин - підписання видаткової накладної є підтвердженням прийняття товару покупцем.
Видаткова накладна - це первинний документ, який фіксує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця, і її підпис свідчить про те, що покупець отримав товар і погоджується з його кількістю та якістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Сторонами не заперечується факт здійснення поставки відповідачем продукції позивачу, яка наразі залишається й нього.
У суду відсутні підстави вважати визнані сторонами обставини не достовірними.
Із аналізу змісту договору слідує, що поставка продукції відбувається одночасно з наданням товаросупровідної документації.
Позивач у своїх листах (№ 15 від 13.03.2025 з актом про фактичну наявність товару № 1 від 12.03.2025; № 35 від 16.04.2025 з довідкою про виявлені невідповідності на етапі ВК-1; № 44 від 28.04.2025 з актом на забраковану продукцію № 1 від 28.04.2025) повідомляє про проведення вхідного контролю отриманої від відповідача за договором продукції.
Однак інформацію про дату, час, протягом якого позивачем вживались заходи з організації та проведення, як такого, вхідного контролю отриманої продукції від відповідача за договором, згадані вище листи позивача не містять.
Відповідна інформація також відсутня в Акті про фактичну наявність товару № 1 від 12.03.2025, довідці про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 від 11.04.2025, Акті на забраковану продукцію № 1 від 28.04.2025.
Розкриваючи зміст засад свободи договору у статтях 6, 627 Цивільного кодексу України варто зазначити, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Закріпивши принцип свободи договору, Цивільний кодекс України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу, при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
До загальних засад цивільного законодавства належить не тільки свобода договору, а й принципи добросовісності, розумності та справедливості.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов'язань.
Суд звертає увагу на невідповідність відомостей, які містять надані позивачем документи, а саме: в листі вих. № 15 від 13.03.2025 позивач вказує про проведення вхідного контролю (ВК-1) для поставленої продукції з урахуванням вимог СОУ НАЕК 038:2021 “Управління закупівлями продукції організації вхідного контролю продукції для ВП Компанії» (який введено в дію з 31 березня 2021 року, на заміну СОУ НАЕК 038:2017 “Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС»).
Однак складений комісією ТОВ “Норма Енерго» за наслідками вхідного контролю (ВК-1) акт про фактичну наявність товару № 1 від 12.03.2025 містить посилання на інший документ - СОУ НАЕК 038:2017 “Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС».
Текст стандарту СОУ НАЕК 038:2021 “Управління закупівлями продукції організації вхідного контролю продукції для ВП Компанії» (надалі - стандарт) розміщений в мережі Інтернет та доступний для ознайомлення за посиланням: https://old.energoatom.com.ua/app-eng/parts/pdf-file/sou/SOU_NAEK_038_2021.pdf.
Відповідно до п. 1.1. цього документу, це стандарт встановлює вимоги до організації, проведення та оформлення результатів вхідного контролю продукції, закупленої відповідно до вимог СОУ НАЕК 042:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація закупівель продукції», яка використовується у ВП державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
За умовами п. 5.1. стандарту, вхідний контроль продукції (матеріалів, напівфабрикатів, устаткування, комплектуючих та інших виробів) проводиться з метою недопущення у виробництво (монтаж та експлуатацію) такої продукції, що не відповідає умовам договорів (контрактів) на закупівлю, технічним вимогам замовника до продукції, конструкторській документації, вимогам діючих правил і норм з ядерної і радіаційної безпеки.
Розділом 7 вказаного стандарту визначені вимоги до порядку проведення вхідного контролю.
Зокрема, відповідно до п. 7.1.1. стандарту, роботи з вхідного контролю продукції повинні виконуватись відповідно до графіку поставок продукції в строк 30 робочих днів від дати надходження на склад або в строк, визначений договором (без урахування термінів усунення/врегулювання невідповідностей).
Продукція позивачем була отримана від відповідача у жовтні 2022 року, а заходи з проведення вхідного контролю отриманої продукції позивачем вживались у березні 2025 року, тобто майже через два з половиною роки.
Будь-яких пояснень з приводу термінів проведення вхідного контролю за стандартом - СОУ НАЕК 038:2021 “Управління закупівлями продукції організації вхідного контролю продукції для ВП Компанії» отриманої у жовтні 2022 року за договором № 17 від 20.12.2021 продукції позивач не навів ні в адресованих відповідачу документах, які надані до справи, ні в своїх заявах по суті справи, ні в усних поясненнях в засіданнях суду.
Доказів дотримання визначеного вимогами СОУ НАЕК 038:2021 “Управління закупівлями продукції організації вхідного контролю продукції для ВП Компанії» строку проведення вхідного контролю продукції, що поставлена відповідачем за умовами договору №17 від 20.12.2021, позивач не надав.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами аналізу наявних у справі доказів в їх сукупності, суд вважає, що обставини належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 17 від 20.12.2021 є більш вірогідними, тобто доведеними, ніж зворотне.
Свої вимоги щодо стягнення з відповідача сплачених авансових платежів в загальній сумі 4 702 876,00 грн позивач обґрунтовує своєю відмовою від договору, згідно із заявою вих. № 59 від 12.05.2025, на підставі ст. 666 Цивільного кодексу України.
Стаття 666 Цивільного кодексу України регламентує правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару
Так, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання (ч. 1 ст. 666 ЦК України).
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
У свої листах до відповідача (вих. № 15 від 13.03.2025, № 35 від 16.04.2025 та № 44 від 28.04.2025) з приводу надання товаросупровідних документів на продукцію за договором № 17 від 20.12.2021 позивач взагалі не посилається на статтю 666 Цивільного кодексу України та не визначає для відповідача передбачений положеннями цієї статті “розумний строк» для надання документів, про відсутність яких зазначає.
В листі вих. № 44 від 28.04.2025, який передував заяві позивача (вих. № 59 від 12.05.2025) про відмову від договору, позивачем не було заявлено відповідачу про необхідність надання документації до продукції за договором.
Ненадання або часткове ненадання постачальником товаросупровідної документації до товару не свідчить про поставку неналежної якості.
За умовами ч. 1 ст. ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу вимог чинного законодавства аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є грошова сума, яка перераховується згідно договору наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, при цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).
Отже відсутність порушення з боку Постачальника (відповідача за позовом) зобов'язань з поставки (передачі продукції) унеможливлює повернення авансу як такого, що був оплачений Покупцем (позивачем за договором) на виконання зобов'язання.
В даному випадку і позивачем, як Покупцем за договором, і відповідачем, як Постачальником за договором, вчинялись дії, спрямовані на виконання умов укладеного договору, що не заперечується сторонами (передача продукції, її часткова оплата).
Суд вважає, що у даному випадку підлягає застосуванню до спірних правовідносин принцип заборони суперечливої поведінки, а також стаття 13 Цивільного кодексу України про заборону зловживання правами, зважаючи на таке.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України). Однак це не означає, що здійснення таких прав є абсолютним та безумовним, оскільки стаття 13 ЦК України встановлює межі здійснення цивільних прав, зокрема, частина 3 цієї статті визначає, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (такий висновок був застосований також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.052021 у справі № 461/9578/15-ц).
Відтак укладення позивачем договору, сплата на його виконання коштів (хоч і частково), отримання придбаної продукції - попередня поведінка позивача суперечить його позовним вимогам про зобов'язання відповідача за спливом майже 2,5 років забрати (вивезти) поставлену за договором продукцію, та повернути сплачені кошти, враховуючи, що відповідач, розумно покладаючись на добросовісну поведінку позивача, який сплативши частину коштів, отримав продукцію за умовами договору, виконав умови договору.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, фактично встановлених обставин та наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність заявлених до відповідача вимог, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
Судові витрати із сплати судового збору за подання позову до суду покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 226, 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
У позову відмовити повністю.
Витрати із сплати судового збору за подання позову до суду покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.08.2025.
Суддя І. С. Горохов