пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
30 липня 2025 року Справа № 903/443/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,
за участю представників:
від позивача: Шваб Володимир Григорович - позивач,
від відповідача: н/з,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 , смт. Луків, Ковельського району, Волинської області
до Садівничого товариства «Садівничий масив «Білий налив», м. Ковель
про визнання незаконним та скасування п.3.1. рішення ради від 20.03.2023, зобов'язання підключити електроенергію; визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів від 22.02.2020, оформлене постановою №1,
21.04.2025 до Господарського суду Волинської надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Садівничий масив “Білий налив», в якій позивач просить:
- визнати незаконним та скасувати п.3.1. рішення ради масиву “Білий налив» про припинення постачання електроенергії власнику земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 20.03.2023 та зобов'язати відповідача здійснити негайне підключення електроенергії власнику земельної ділянки № 425 ОСОБА_1 ;
- визнати рішення загальних зборів уповноважених від садоводів садівничого масиву “Білий налив» від 22.02.2020, оформлене постановою №1, недійсним та скасувати;
- стягнути із Садівничого масиву “Білий налив» понесені судові витрати у розмірі 6056 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є членом Садівничого товариства «Садіничий масив «Білий налив», заборгованість зі сплати за використання електроенергії у нього відсутня.
Позивач пояснює, що він, як член садівничого товариства, належним чином виконує свої обов'язки, у тому числі й в частині сплати коштів за користування електричною енергією, а тому законних підстав для припинення електропостачання до його будинку не було. Підставою для припинення постачання електроенергії була несплата ним цільових внесків на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж, проте, на думку позивача, вимога про сплату цих внесків є протиправною і не може розцінюватись як невиконання позивачем положень Статуту та бути підставою для відключення електроенергії.
Позивач вважає, що рішення відповідача про відключення від електромережі є незаконним у зв'язку з тим, що під час його прийняття було порушено положення Статуту відповідача, умови та порядок припинення постачання електричної енергії.
Ухвалою суду від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.05.2025; встановлено відповідачу строк до 19.05.2025 для подачі відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
У судове засідання 21.05.2025 відповідач повноважного представника не направив, відповідач відзиву на позов не подав.
Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610249486143, згідно з яким ухвалу суду вручено відповідачу 04.05.2025.
21.05.2025 позивач подав до суду клопотання, у якому з метою з'ясування наявності кворуму на загальних зборах уповноважених членів СМ “Білий налив», які відбулися 22.02.2020, просив витребувати у відповідача наступні документи: реєстр (інший документ) уповноважених членів СМ “Білий налив» на підтвердження їх фактичної наявності; реєстр уповноважених (інший документ), які були присутні на зборах уповноважених членів СМ “Білий налив» 22.02.2020 на підтвердження їх фактичної присутності під час проведення зазначених зборів; реєстр (перелік) осіб, які відповідно до протоколу №1 зборів уповноважених членів СМ “Білий налив» 22.02.2020 є членами СМ “Білий налив»; документи, якими підтверджуються повноваження уповноважених на представництво інтересів інших членів СМ “Білий налив» на зборах уповноважених СМ “Білий налив» від 22.02.2022.
Ці документи, на думку позивача, повинні бути у відповідача як суб'єкта який зобов'язаний на їх ведення згідно з п.2 ч. 3 Статуту СМ “Білий налив».
Позивач зазначає, що на його звернення від 18.04.2023 про надання йому копій документів вищезазначених документів надано не було.
На підставі ч.1 ст.81 ГПК України суд залишив клопотання позивача про витребування у відповідача доказів без задоволення, мотиви відмови у задоволенні клопотання викладені в ухвалі від 21.05.2025..
Ухвалою суду від 21.05.2025 було відкладено підготовче засідання на 04.06.2025; постановлено повторно повідомити відповідача про судовий розгляд та попередити, що у випадку неподання ним відзиву на позов справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
04.06.2025 в судове зсідання позивач та представник відповідача не з'явилися, відповідач відзиву на позов не подав.
Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610255830212, згідно з яким ухвалу суду вручено відповідачу 28.05.2025.
Позивачу ухвалу суду від 21.05.2025 було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Станом на 04.06.2025 у суду були відсутні відомості про вручення позивачу ухвали суду від 21.05.2025, тому з метою належного повідомлення позивача про судовий розгляд ухвалою суду від 21.05.2025 підготовче засідання було відкладено на 18 червня 2025 року.
В судове засідання 18.06.2025 відповідач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату й час розгляду справи, що підтверджується відомостями із сайту АТ «Укрпошта». Ухвалу суду від 04.06.2025 вручено відповідачу 17.06.2025.
В судовому засіданні 18.06.2025 позивач заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи копії адвокатського запиту з доказами надіслання на адресу відповідача, яке було судом задоволено, та висловив думку про можливість закриття підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 18.06.2025 було закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 16.07.2025.
В судовому засіданні 16.07.2025 було оголошено перерву до 30.07.2025, відповідача повідомлено про оголошену перерву шляхом надіслання йому ухвали - повідомлення від 16.07.2025 на підставі ст.120 ГПК України.
Відповідач ухвалу суду отримав 21.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, проте повноважного представника у судове засідання не направив.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки відповідач належним був повідомлений про судовий розгляд, а тому спір було вирішено судом за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 ГПК України.
У судовому засіданні 30.07.2025 позивач заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи заяви ОСОБА_2 , у задоволенні якого суд на підставі ч.8 ст. 80 ГПК України відмовив у зв'язку з тим, що позивач пропустив строк на подачу доказу, встановлений ч.2 ст.80 ГПК України, не заявляв клопотання про його поновлення. Окрім цього, позивач не обгрунтував зв'язку доказу зі спором, який виник між ним і відповідачем. Вважаючи свої права порушеними, фізична особа ОСОБА_2 не позбавлена права за їх захистом звернутися до суду самостійно.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають до задоволення.
Пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Зміст корпоративних відносин та корпоративних прав наведений у статті 167 Господарського кодексу України. Частина 1 цієї статті визначає корпоративні права як права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. У свою чергу, згідно з частиною 3 цієї ж статті під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Стаття 55 ГК України надає характеристику господарським організаціям, якими є юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, утворені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Частина 1 статті 93 ГК України визначає підприємством колективної власності корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).
Отже, корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Згідно з розділом І Статуту Садівничого масиву «Білий налив», затвердженого на зборах уповноважених членів садівничого масиву 09.09.2016 (протокол №5 від 09.09.2016), Садівничий масив «Білий налив» є неприбутковим формуванням, створеним фізичними особами на добровільних засадах на кооперативній основі для вирощування плодів, ягід, овочів та іншої сільгосппродукції.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені положеннями Закону України «Про кооперацію» (надалі - Закон).
Стаття 1 цього Закону під кооперацією визначає систему кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів, а за статтею 2 кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності, визначається як обслуговуючий кооператив. При цьому обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
У відповідності до статті 6 Закону про кооперацію в залежності від завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки».
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва надав роз'яснення від 11.10.2004 № 6978 та від 21.02.2006 № 1339 про порядок реєстрації садівничого (садового) товариства, а також 21.10.2009 року зробив висновок № 12819, у якому вказав, що садівничі товариства можуть також створюватися як об'єднання громадян. У цих роз'ясненнях визнано, що садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства.
Аналогічне визначення організаційного-правової форми садівничих товариств надане у листі комітету № 1339 від 21.02.2006 «Про визначення організаційно-правової форми садівничого товариства».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 по справі № 695/2665/16-ц надала правові висновки щодо визначення організаційно-правової форми садівничих товариств та вказала, що вони можуть створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.
Отже, мета, засади створення і діяльності садівничого товариства вказують на утворення його членами юридичної особи, яка за організаційно-правовою форою є обслуговуючим кооперативом.
За наслідками такого визначення корпоративні права в обслуговуючому кооперативі характеризуються тим, що особа, яка є його учасником (членом) має право на участь в управлінні кооперативу та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами, що встановлено статтею 12 Закону, у тому числі має право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.
Частини 1, 5 та 6 статті 16 Закону визначають, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність діяльності кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п'ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 по справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19) щодо вказаних правових положень надала правовий висновок, згідно з яким:
- корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними,
- реалізація учасниками кооперативу корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується наділення або позбавлення їх повноважень на управління кооперативом. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини,;
- припинення повноважень члена виконавчого органу обслуговуючого кооперативу відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України, статті 16 Закону про кооперацію є дією уповноваженого органу кооперативу, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу кооперативу право на управління. За природою корпоративних відносин членам обслуговуючого кооперативу має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів кооперативу, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства під час вирішення господарськими судами спорів, що виникають з корпоративних правовідносин, господарським судам слід керуватися Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про депозитарну систему України", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", "Про фермерське господарство", "Про кооперацію" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють корпоративні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 03 березня 2020 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 922/756/19.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.
Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду, у якій просить визнати незаконним та скасувати п.3.1. рішення ради масиву «Білий налив» від 20.03.2023 про припинення постачання електроенергії власнику земельної ділянки №425 ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача здійснити негайне підключення електроенергії позивачу.
На обгрунтування цієї вимоги позивач посилається на те, що приймаючи рішення про припинення електропостачання до його будинку у зв'язку з несплатою ним цільових внесків на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж, рада масиву (виконавчий орган- правління) вийшла за межі повноважень, наданих їй Статутом та Законом України «Про кооперацію».
Вимога позивача про визнання незаконним та скасування п.3.1. рішення ради масиву «Білий налив» від 20.03.2023 про припинення постачання електроенергії власнику земельної ділянки №425 ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача здійснити негайне підключений електроенергії позивачу підлягає до задоволення.
Згідно з п.8.1. Статуту виконавчим органом масиву є правління (рада), яке очолює голова, повноваження якого визначаються Статутом масиву. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління масиву і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи садівничого масиву.
У п. 8.2. Статуту масиву визначені повноваження ради масиву, проте серед них відсутнє право на припинення електропостачання члену масиву у зв'язку із несплатою ним цільових внесків на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж.
Пункт 8.3. Статуту передбачає, що рада масиву може бути наділена іншими повноваженнями, визначеними зборами членів уповноважених або Статутом.
Аналіз положень Статуту масиву, рішення загальних зборів уповноважених від садоводів СМ «Білий налив», оформлені постановою №1 від 22.02.2020, дає підстави для висновку про те, що рада масиву (виконавчий орган - правління) не наділена повноваженнями на власний розсуд приймати рішення про припинення електропостачання у зв'язку з несплатою цільових внесків членом кооперативу на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж.
Також рішення, прийняте 20.03.2023, не містить жодного обгрунтування з посиланням на нормативно - правовий акт, положення Статуту, якими керувалася рада масиву, приймаючи рішення.
У рішенні також не наведено розміру заборгованості позивача за несплату ним цільових внесків на витрати в електромережі, ремонт і відновлення електромереж за період 2022 - 2023 роки, не наведено, якими доказами підтверджується ця заборгованість, не вказано у рішенні й про наявність додатків до нього.
Не надав таких доказів відповідач на підтвердження фактичної наявності такої заборгованості і суду у процесі розгляду справи.
Таким чином, п.3.1. рішення ради Садівничого масиву «Білий налив», яке оформлене протоколом № 2 від 20.03.2023, про припинення постачання електроенергії відповідачу, прийнято радою масиву з перевищенням повноважень, що визначені Законом України «Про кооперацію», положеннями Статуту відповідача, що є підставою для визнання цього рішення незаконним, його скасування та зобов'язання відповідача негайно підключити електроенергію позивачу.
Також позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів уповноважених від садоводів садівничого масиву “Білий налив» від 22.02.2020, оформлені постановою №1.
22.02.2020 року були проведені загальні збори уповноважених від садоводів садівничого масиву «Білий налив», на яких були заслухані звітна доповідь голови масиву, акт ревізійної комісії та прийнято ряд рішень, які були оформлені постаново №1.
Серед прийнятих на цих зборах рішень були наступні:
- п.12 - встановити цільові внески на компенсацію втрат в електромережі і технічне обслуговування і ремонт ПЕЛ на рівні 35% від оплати за 1 кВт на 01.01.1920р. - 0,59 грн.;
- п.13 - встановити розмір цільових внесків на компенсацію витрат по оплаті заробітної плати електрику на рівні 110 грн. від споживача в рік;
- п.18 - всіх споживачів електроенергії, які не сплачують членські внески на протязі 2-ох років і більше, від'єднувати від електромережі без попередження;
- п.19 - дозволити від'єднувати від електромережі споживачів, які на протязі 2-ох років і більше не сплачують цільові внески на компенсацію витрат по заробітній платі електрика.
Згідно з п.7.1. Статуту відповідача вищим органом управління масиву є збори членів уповноважених садівничого масиву, які делеговані садоводами масиву в кількості 1 уповноважений від 40-ка садоводів.
У п.7.2. Статуту відповідача визначено компетенцію зборів членів уповноважених садівничого масиву.
Згідно з п.п.7.7., 7.9. Статуту відповідача збори уповноважених членів масиву правомочні вирішувати питання за наявності на них не менше 2-ох третин уповноважених.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона - представник зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.
У постанові загальних зборів уповноважених від садоводів Садівничого масиву «Білий налив» №1 від 22.02.2020 не відображено факту уповноваження, не зазначено кількості уповноважених, присутніх на зборах, хто і кому делегував повноваження, які повноваження, на підставі яких документів.
Не зазначено про наявність будь-яких додатків до постанови №1 від 22.02.2020 й у тексті цієї постанови.
Не подано доказів відповідачем на підтвердження наведених обставин й суду у процесі розгляду справи.
Позивач той факт, що він уповноважував представляти його інтереси на зборах уповноважених від садоводів 22.02.2020, у процесі розгляду справи заперечував.
Постанова загальних зборів уповноважених від садоводів Садівничого масиву «Білий налив» №1 від 22.02.2020 не містить висновку про наявність кворуму.
Відсутність відображення у постанові № 1 від 22.02.2020 інформації про кількість уповноважених, які брали участь у зборах 22.02.2020, та документів на представництво позбавляє також суд можливості вирішити питання наявності кворуму на зборах 22.02.2020.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За змістом ч.ч. 1,3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач у процесі судового розгляду не подав реєстру (іншого документу) уповноважених членів СМ “Білий налив» на підтвердження їх фактичної наявності; реєстру уповноважених (іншого документу), які були присутні на зборах уповноважених членів СМ “Білий налив» 22.02.2020 на підтвердження їх фактичної присутності під час проведення зазначених зборів; реєстру (переліку) осіб, які відповідно до протоколу №1 зборів уповноважених членів СМ “Білий налив» 22.02.2020 є членами СМ “Білий налив»; документів, якими підтверджуються повноваження уповноважених на представництво інтересів інших членів СМ “Білий налив» на зборах уповноважених СМ “Білий налив» від 22.02.2022.
Також Статутом відповідача не передбачено права зборів уповноважених Садівничого товариства «Садівничий масив «Білий налив» приймати рішення про від'єднання від електромережі споживачів, які на протязі 2-ох років і більше не сплачують цільові внески на компенсацію витрат по заробітній платі електрика.
До компетенції зборів уповноважених згідно з п.7.2. Статуту відповідача належить лише визначення розмірів вступного внеску, членських і цільових внесків.
Також зі змісту прийнятого рішення не зрозуміло, кому дозволяється від'єднувати від електромережі споживачів, які на протязі 2-ох років і більше не сплачують цільові внески на компенсацію витрат по заробітній платі електрика.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 927/546/18, від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 у справі №916/2506/20.
За таких обставин, коли встановлено, що загальні збори уповноважених від садоводів садівничого масиву “Білий налив» 22.02.2020 були проведені з порушенням положень Статуту відповідача, норм Цивільного кодексу України, які регулюють питання представництва, підлягає до задоволення вимога позивача про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів уповноважених від садоводів садівничого масиву “Білий налив» від 22.02.2020, оформлених постановою №1.
У зв'язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст.129 ГПК України слід покласти витрати позивача у розмірі сплаченого ним судового збору - 6056грн.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати п.3.1. рішення ради масиву “Білий налив» (45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Олени Пчілки, 19А, код ЄДРПОУ 20142305) про припинення постачання електроенергії власнику земельної ділянки №425 ОСОБА_1 від 20.03.2023 та зобов'язати Садівниче товариство "Садівничий масив “Білий налив» здійснити негайне підключення електроенергії власнику земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
3. Визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів уповноважених від садоводів Садівничого масиву “Білий налив» від 22.02.2020, оформлене постановою №1 від 22.02.2020.
4. Стягнути із Садівничого товариства «Садівничий масив “Білий налив» (45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Олени Пчілки, 19А, код ЄДРПОУ 20142305) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 6056 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення виготовлено і підписано 08.08.2025.
Суддя І. О. Якушева