Справа № 712/8707/25
Провадження № 2-а/712/225/25
07 серпня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Марцішевської О.М.,
за участі секретаря судового засідання Безрукової Д.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
26 червня 2025 року до суду надійшов позов адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 25.02.2024 року № 871/М/2025 у справі про адміністративне правопорушення, яким накладено на ОСОБА_1 за ч 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. та постанови притягнення до адміністративної відповідальності № 874/М/2025 у справі про адміністративне правопорушення, яким накладено на ОСОБА_1 за ч 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.
В обґрунтування вимог вказує, що 21.02.2025 гр. ОСОБА_1 був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано та «бусіком» доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей же день 21.02.2025 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 не отримував, від підпису відмовився, оскільки протокол було складено неправомірно, із змістом протоколу не ознайомлений.
Сутки до 22.02.2025 ОСОБА_1 протиправно тримали в ТЦК та СП по АДРЕСА_1 та не випускали. Працівники намагались протиправно без вручення у встановленому законодавством порядку повістки заставити позивача пройти ВЛК, однак останній відмовився, оскільки в нього не було з собою всіх медичних документів та позивач просив вручити повістку на проходження ВЛК і він в установленому порядку пройде ВЛК. Однак працівники ТЦК повідомили, що будуть складати протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 протокол не отримував, від підпису відмовився, оскільки протокол було складено неправомірно, із змістом протоколу не ознайомлений.
19.06.2025 через застосунок дія прийшло повідомлення про відкриття виконавчих проваджень та арешт коштів ОСОБА_1 .
Так, відповідно до ВП № 78399888 відкрито виконавче провадження 19.06.2025 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.02.2025 № 871/М/25. Заява про примусове виконання постанови направлена 18.06.2025.
Відповідно до ВП № 78399728 відкрито виконавче провадження 19.06.2025 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.02.2025 № 874/М/25. Заява про примусове виконання постанови направлена 18.06.2025.
Так, згідно отриманих копій постанов із Автоматизованої системи виконавчих провадженя стало відомо наступне. 21.02.2025 відносно громадянина ОСОБА_1 складено протокол №871/М/25 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку із відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушенням ч. 6 статті 22 Закону України «Про Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 та вчинив адміністративне правопорушення за ч 3 ст. 210-1 КУпАП». В постанові зазначено, що ОСОБА_1 в протоколі підписуватись відмовився, копію протоколу не отримав. У встановленому законодавством порядку про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся.
25.02.2025 гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку із відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушенням ч. 6 статті 22 Закону України «Про Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, вчинив адміністративне правопорушення за ч 3 ст. 210-1 КУпАП». Накладено адміністративне стягнення в розмірі 17000 грн.
Також 21.02.2025 відносно громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку із відмовою від отримання направлення на ВЛК та проходження медичного огляду, що є порушенням абз 4 ч. 1 статті 22 Закону України «Про Мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В постанові зазначено, що ОСОБА_1 в протоколі підписуватись відмовився, копію протоколу не отримав. У встановленому законодавством порядку про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся.
26.02.2025 гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП у зв'язку із відмовою від отримання направлення на ВЛК та проходження медичного огляду. Накладено адміністративне стягнення в розмірі 20 400 грн.
Постанови винесені 25.02.2025 та 26.02.2025 отримані ОСОБА_1 20.06.2025 під час ознайомлення в АСВП з матеріалами виконавчого провадження. Отже, строк оскарження до 30.06.2025 включно із заявою про поновлення строку на оскарження постанов. Для поновлення строку оскарження є поважні причини: ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки не знав дати розгляду, а отримав постанови 20.06.2025, у звязку із чим в 10- денний строк не міг їх оскаржити, оскільки не отримував їх.
Вважає, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Щодо розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Постанови від 25.02.2025 № 871/М/2025, від 26.02.2025 № 874/М/25 винесені без участі позивача. Про дату та час розгляду справ про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не повідомлявся у встановленому законодавством порядку за 3 дня до дати розгляду справи.
Щодо підстав притягнення до адміністративної відповідальності за відсутність військово-облікового документу та пред'явлення його на вимогу працівників ТЦК. 25.02.2025 гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку із відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладено адміністративне стягнення в розмірі 17000 грн Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 не мав військово-облікового документу, що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 мав військовий квиток та пред'являв його на вимогу працівників ТЦК шляхом пред'явлення застосунку Резерв+, в якому міститься вся необхідна інформація. Крім того, вся інформація наявна в загальнодоступних публічних реєстрах, однак відповідач не скористався правом отримати інформацію з Реєстру та притягнув позивача до відповідальності. Отже, ОСОБА_1 пред'явив 21.02.2025 військовий квиток в електронному вигляді, але працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 не стали його перевіряти, оскільки не вважали додаток Резерв+ офіційним, та склали протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідно до витягу з Резерв+ ОСОБА_1 оновив всі дані 12.07.2024, тобто працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 мали можливість перевірити всю необхідну інформацію через електронні реєстри.
Щодо непроходження ВЛК. 26.02.2025 гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку із відмовою проходження ВЛК. Накладено адміністративне стягнення в розмірі 20 400 грн. Позивач пояснив, що він не відмовляється від проходження ВЛК, а просив виписати йому повістку у встановленому законодавством порядку та пройти ВЛК особисто без примусу при цьому зібравши документи про свій стан здоров'я, оскільки в нього дуже багато хвороб, що підтверджується документально.
Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов'язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП з'являтися для уточнення та актуалізації персональних даних, а тим більше для проходження з власної ініціативи ВЛК чи «вирішення питання призову на військову службу по мобілізації», то у його діях відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення. Таким чином, ОСОБА_1 не мав проходити ВЛК без повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 . Працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 начебто намагались вручити направлення на проходження ВЛК, а не повістку. Повістку про направлення на медичний огляд ОСОБА_1 не вручали!!!
Враховуючи зазначене, висновки відповідача по справі про порушення громадянином ОСОБА_1 правил військового обліку не підтверджені фактичними даними для доказування вини особи, оскільки обставини, з якими закон пов'язує настання даних подій відповідачем не доведені. Таким чином, відповідачем безпідставно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності так, як в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, що виключає в подальшому провадження по справі та тягне за собою скасування винесеної постанови.
30 червня 2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвала від 30 червня 2025 року була отримана відповідачем шляхом доставлення до Електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» 30.06.2025 р. Відзиву у встановлений судом строк відповідачем не подано.
07 серпня 2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що 25.02.2025 року винесена постанова № 871/М/2025 про адміністративне правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення по постанові, 21.02.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що гр. ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначене на 25.02.2025 року о 10 год. 30 хв.
Постановою № 871/М/2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.02.2025 року на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
26.02.2025 року винесена постанова № 874/М/2025 про адміністративне правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення по постанові, 21.02.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначене на 26.02.2025 року о 10 год. 40 хв.
Постановою № 874/М/2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.02.2025 року на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 20400 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2233-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними нормативно-правовими актами.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до приписів частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установлено, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024.
Статтею 251КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Згідно оспорюваної постанови позивач був визнаний винуватим у тому, що в період мобілізації під час перевірки не мав при собі військово-облікового документа.
Разом з цим суд зазначає, що факт відсутності особи військово-облікового документа, відповідно до положень ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 17.07.2024 року повинен підтверджуватися відеозаписом перевірки уповноваженою особою документів.
Такі докази матеріали справи не містять і відповідачем суду не надані. Більше того, наявність таких доказів відсутнє і посилання у самій постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за викладених у постанові про адміністративне правопорушення, на переконання суду, відповідачем не доведений.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни України зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до приписів частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У постанові у справі № 522/12566/18 від 18 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, висловився щодо початку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Водночас статтею 268 КУпАП регламентовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, за змістом наведених правових норм КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 74 вказаного Порядку встановлено, що військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовозобов'язаний та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов'язаному та резервісту під особистий підпис.
Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов'язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем під час дії особливого періоду шляхом відмови 21.02.2025 року о 17 год. 50 хв. від проходження ВЛК в порушення абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» орган, який розглянув справу, не зазначив у спірній постанові дату та час оповіщення позивача щодо рішення компетентного органа про його обов'язок проходження ВЛК, з приводу невиконання якого позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, у постанові не конкретизовано докази, якими підтверджується направлення на проходження ВЛК та відповідно відмова позивача від такого проходження, таким чином, відмова від проходження ВЛК не доведена.
Не зазначення в спірній постанові дату та час оповіщення позивача щодо рішення компетентного органа про його обов'язок проходження ВЛК як складової об'єктивної сторони правопорушення позбавляє суд можливості вирішити питання, чи дійсно позивач є суб'єктом, який порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того не було надано до суду копію самого направлення для проходження ВЛК та докази його отримання ОСОБА_1 .
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»), заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Отже, спірну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно скерувати на новий розгляд, оскільки не підтверджено отримання позивачем направлення на ВЛК, відстуній протокол щодо фіксування факту відмови від проходження ВЛК.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно квитанції про сплату № 6009-2946-3375-6084 позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн., тому з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову № 871/М/2025 від 25 лютого 2025 року і постанову № 874/М/2025 від 26 лютого 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Дата виготовлення повного тексту рішення 07 серпня 2025 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).