Справа № 572/3698/25
Провадження № 1-в/572/780/25
31 липня 2025 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про звільнення від покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , засудженого
06 квітня 2022 року Костопільським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75, ст. 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
05 грудня 2023 року Костопільським районним судом Рівненської області за ст. 395, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
16 січня 2024 року Костопільським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі;
13 березня 2024 року Костопільським районним судом Рівненської області за ст. 395, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі;
Виконуючий обов'язки начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з клопотанням про звільнення від покарання засудженого ОСОБА_4 на підставі Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до мотивувальної частини вироку від 06 квітня 2022 року Костопільського районного суду Рівненської області ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, за епізодом, який мав місце 26 жовтня 2021 року на суму 1859 грн. 21 коп.
Згідно мотивувальної частини вироку від 05 грудня 2023 року Костопільського районного суду Рівненської області ОСОБА_4 вчинив, зокрема, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодом, який мав місце 15 травня 2023 року на суму 2716 грн. 67 коп.
Відповідно до мотивувальної частини вироку від 16 січня 2024 року Костопільського районного суду Рівненської області ОСОБА_4 вчинив, зокрема, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодами, які мали місце 09 листопада 2023 року на суму 297 грн. 20 коп., 10 листопада 2023 року на суму 324 грн. 50 коп., 11 листопада 2023 року на суму 341 грн., 14 листопада 2023 року на суму 357 грн. 80 коп. та 15 листопада 2023 року на суму 336 грн. 80 коп.
Оскільки Законом № 3886-ІХ статтю 51 КУпАП викладено в редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, просив вироки переглянути, звільнивши засудженого від призначеного покарання за вчинення зазначених епізодів.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 13 частини першої статті 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами другою та третьою статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Положеннями частини другої статті 74 КК України визначено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з частиною шостою статті 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким статтю 51 КУпАП викладено в редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір викрадення чужого майна перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною п'ятою підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює п'ятдесяти відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Отже, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року (1 січня 2021 року - 2189 грн. 1 січня 2023 року - 2684 грн.).
Частиною першою статті 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону № 3886-ІХ, засуджений підлягає звільненню від призначеного покарання за діяння, кримінальна караність яких законом усунена.
На підставі ст.ст. 3, 5, 74 КК України, Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст. ст. 336, 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання задовольнити.
В зв'язку з усуненням караності діяння звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Виключити із резолютивної частини вироку Костопільського районного суду Рівненської області від 5 грудня 2023 року посилання на ст. 71 КК України про призначення покарання за сукупністю вироків за даним вироком та вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2022 року, вважати засудженим за ст. 395, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
В зв'язку з усуненням караності діяння звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком від 16 січня 2024 року Костопільського районного суду Рівненської області за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць, виключивши із резолютивної частини вироку посилання на призначення покарання за ч. 1 ст. 70 КК України, вважати засудженим за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн., покарання за даним вироком та вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 5 грудня 2023 року визначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Вважати ОСОБА_4 засудженим вироком від 13 березня 2024 року Костопільського районного суду Рівненської області за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці, покарання за даним вироком та вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 16 січня 2024 року визначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць, початок строку відбування покарання рахувати з 16 січня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1