Справа № 367/7841/25
Провадження по справі № 2/367/5431/2025
07 серпня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.
при секретарі Тараненко О.М.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Ірпінь заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Мерзлого Л.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів за минулий період,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява.
Ухвалою суду від 17.07.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з відсутністю зазначених у переліку додатків за №1,3,4,5,6,7,8, визначення із розміром аліментів, які просить стягнути з відповідача на свою користь - у твердій грошовій сумі чи у частці від доходу батька, та надання доказів на підтвердження обставин, передбачених ч.6 ст.181 СК України щодо стягнення з відповідача аліментів за минулий період.
04.08.2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявила відвід судді Мерзлому Л.В..
Дана заява мотивована тим, що ухвалою суду від 17.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів за минулий період залишено без руху, в якій зазначено про те, що позивач не надала жодних даних щодо постійного місця проживання відповідача та зроблено висновок, що відповідач проживає поза межами України. Вважає твердження суду про нібито виїзд відповідача на постійне місце проживання за кордон є передчасним, таким, що виходить за межі процесуальних повноважень суду на даній стадії розгляду, таким, що свідчить про упередженість судді до позивача, та таким, що може порушити принцип змагальності та рівності сторін у судовому процесі.
Враховуючи викладене, заявила відвід судді Ірпінського міського суду Київської області Мерзлому Л.В. у зв'язку із виявленими обставинами, що викликають сумнів у його упередженості.
Суд не вбачає необхідності та підстав повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч.8 ст.40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи. Позивачем ОСОБА_1 у заяві про відвід судді таких підстав також не наведено.
Дослідивши дану заяву, матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, за приписами ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Дослідивши обставини, зазначені позивачем у заяві про відвід, суд приходить до висновку, що заява не містить підстав, зазначених у ст.36 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 листопада 1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Білуха проти України" (заява N 33949/02) від 09 листопада 2006 року встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), навівши наступні мотиви (пункти 47-55 рішення).
Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п. п. 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п. 42).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (FerrantelliandSantangelov.Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Зазначених обставин зі спрямованої до суду заяви про відвід судді - не вбачається.
А також, як передбачено вимогами ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.11 ст.40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що заявником не надано доказів, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті справи та наявності обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Оскільки прийняття суддею відповідних процесуальних рішень не є підставою для відводу судді та не можуть оціночно визначатись як сумніви у його об'єктивності та упередженості при розгляді цивільної справи, а можуть бути вирішенні у визначеному процесуальним законодавством порядку шляхом оскарження винесених судом процесуальних документів, тому у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Мерзлого Л.В.слід відмовити.
При цьому суд зазначає, що викладені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді підстави залишення її позовної заяви без руху не відповідають обставинам, які слугували підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів за минулий період без руху ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Мерзлого Л.В. від 17.07.2025 року.
Суд звертає увагу позивача ОСОБА_1 , що приписами ч.4 ст.43 ЦПК України за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи, що заявлений відвід є необґрунтованим, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні та в силу приписів ч.3 ст.40 ЦПК України передати дану заяву до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідно до положень про АСДС та в порядку встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Мерзлого Л.В. у цивільній справі №367/7841/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів за минулий період, - відмовити.
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Мерзлого Л.В. у цивільній справі №367/7841/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів за минулий період, передати до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. В. Мерзлий