Справа № 357/8817/25
3/357/3957/25
07.08.2025 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи немає, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст. 122-4, 124, 126 ч. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.06.2025 о 12:13 год на вул. Леваневського, 28-В, в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Sandero» з д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 10.9 ПДР України, під час руху заднім ходом проявив неуважність, не скористався допомогою сторонніх осіб та скоїв наїзд на припаркований позаду транспортний засіб «Daewoo Lanos» з д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у власності ОСОБА_2 . Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
За даним фактом стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 352119 від 05.06.2025 за ст. 124 КУпАП.
Після цього, в порушення вимог п. 2.10 а Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетним.
За даними фактами стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 352129 від 05.06.2025 за ст. 122-4 КУпАП.
Окрім того, 05.06.2025 о 12:13 год на вул. Леваневського, 28-В, в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.1 а Правил дорожнього руху керував транспортним засобом «Renault Sandero» з д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року відповідно до постанови серії ЕНА № 4803403 від 24.05.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 352150 від 05.06.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2025 справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 та за ч. 5 ст. 126 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 викликався в судові засідання на 14.07.2025 та 07.08.2025, у визначені дні до суду не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення на адресу, яку він вказав у протоколі судовою повісткою рекомендованим повідомленням.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 із змінами та доповненнями від 25.06.2024, рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Однак до суду повернулися судові повістки із рекомендованими повідомленнями. Відповідно до довідки Укрпошти Ф20 «повернення, адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про те, що ОСОБА_1 не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка».
Суддя зазначає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був інформований про те, що йому слід очікувати виклику до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. До того ж інформація про завчасне публікування списків справ, призначених до розгляду в кожному суді України, у тому числі в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області, на офіційному сайті, є загальнодоступною.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124, ст. 122-4, ч. 5 ст. 126 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За вимогами п. 2.10 а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно із п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно до п. 5 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом №1395 Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015, у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Відповідно до довідки ст. інспектора ВАП батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Анни Кабак, 24.05.2025 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності постановою серії ЕНА № 4803403 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 3400,00 гривень;
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ст. 122-4 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 352150 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, серії ЕПР1 № 352119 за ст. 124 КУпАП та серії ЕПР1 № 352129 за ст. 122-4 КУпАП від 05.06.2025, у яких викладено фактичні обставини вчинення правопорушень;
схемою місця ДТП від 05.06.2025, яка підписана обома водіями, та на якій серед іншого, зображено розташування транспортного засобу «Daewoo Lanos» з д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП, місце наїзду, перелік видимих зовнішніх пошкоджень транспортного засобу, а саме: у автомобіля «Daewoo Lanos» з д.н.з. НОМЕР_2 пошкоджено лакофарбового покриття лівого переднього крила, вм'ятина лівої бокової (водійської) дверці, вм'ятина лівого переднього крила; у автомобіля «Renault Sandero» з д.н.з. НОМЕР_1 пошкоджено лакофарбового покриття заднього бамперу;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05.06.2025, відповідно до яких він приїхав о 12:00 год до товариша, поставив своє авто біля майстерні, вийшов за декілька хвилин та почачив пошкодження свого авто, подзвонив на лінію «102», пошкоджено автомобіль «Daewoo Lanos» з д.н.з. НОМЕР_2 ;
відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, доданим до протоколів про адміністративні правопорушення, якими підтверджені факти викладені у протоколах про адміністративне правопорушення.
Суд визнає зібрані у справі докази достовірними, належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності для прийняття рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Отже, суддя встановив, що невиконання водієм ОСОБА_1 п. 10.9 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, наслідками у виді спричинення пошкодження транспортних засобів.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за ст. 122-4 КУпАП - залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, та за ч. 5 ст. 126 КУПАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст .23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно з п. 28 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністаривна відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Суд враховує вимоги ст. 30 КУпАП в тому, що особу можна позбавити права керування, якщо їй надано таке право.
Відповідно до вимог п.1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З аналізу вказаних норм та обставин справи слідує, що ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП не був водієм в розумінні ПДР України, оскільки не був наділений правом спеціальним правом керування транспортним засобом відповідної категорії, а тому останнього неможливо позбавити такого права.
Враховуючи, що правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП є більш серйозним, ніж правопорушення, передбачене ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень, що становить, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 40-1, 124, 122-4, ч. 5 ст. 126, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього на підставі ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА