Справа №276/357/24
Провадження №1-кп/293/72/2025
08 серпня 2025 року
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянув у закритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12023060460000412 від 28.11.2023 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кропивня Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, утриманців не має, не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч.6 ст. 152 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
10.06.2022 близько 01 год. 00 хв. у повнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за місцем свого проживання, а саме в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який достовірно знав, що останній виповнилось лише 12 років і вона є малолітньою, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, з використанням своїх геніталій.
У вказаний день, час та місці, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, із сексуальних мотивів, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо малолітньої особи, якій не виповнилось чотирнадцяти років, розуміючи, суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на дивані в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_8 , достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої та користуючись відсутністю специфічного життєвого досвіду, зокрема в інтимних питаннях, рівня її інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, в ході реалізації свого злочинного наміру, пов'язаного з проникненням в тіло малолітньої потерпілої, усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, за добровільної згоди останньої, вступив з ОСОБА_8 у природні статеві зносини, шляхом вагінального проникнення геніталіями в тіло іншої особи, внаслідок чого зґвалтував її, чим порушив права малолітньої на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток.
Повторно, 13 або 14 червня 2022 року, точнішої дати в ході досудового розслідування не встановлено, близько 00 год. 00 хв., у повнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за місцем свого проживання, а саме в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який достовірно знав, що останній виповнилось лише 12 років і вона є малолітньою, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, з використанням своїх геніталій.
У вказаний день, час та місці, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, із сексуальних мотивів, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо малолітньої особи, якій не виповнилось чотирнадцяти років, розуміючи) суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його спільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на дивані в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_8 , достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої та користуючись відсутністю у потерпілої специфічного життєвого досвіду, зокрема в інтимних питаннях, рівня її інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, в ході реалізації свого злочинного наміру, пов'язаного з проникненням в тіло малолітньої потерпілої, усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, за добровільної згоди останньої, повторно вступив з ОСОБА_8 у природні статеві зносини, шляхом вагінального проникнення геніталіями в тіло іншої особи, внаслідок чого зґвалтував її, чим порушив права малолітньої на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток.
Повторно 08.12.2022 близько 15 год. 00 хв. у повнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за місцем свого проживання, а саме в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який достовірно знав, що останній виповнилось лише 12 років і вона є малолітньою, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, з використанням своїх геніталій.
У вказаний день, час та місці, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, із сексуальних мотивів, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо малолітньої особи, якій не виповнилось чотирнадцяти років, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на дивані в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_8 , достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої та користуючись відсутністю у потерпілої специфічного життєвого досвіду зокрема, в інтимних питаннях рівня її інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, в ході реалізації свого злочинного наміру, пов'язаного з проникненням в тіло малолітньої потерпілої, усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, за добровільної згоди останньої, повторно вступив з ОСОБА_8 у природні статеві зносини, шляхом вагінального проникнення геніталіями в тіло іншої особи, внаслідок чого зґвалтував її, чим порушив права малолітньої на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток.
Повторно, 30.07.2023 вночі, точнішого часу в ході досудового розслідування не встановлено, в повнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за місцем свого проживання, а саме в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який достовірно знав, що останній виповнилось лише 13 років і вона є малолітньою, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, з використанням своїх геніталій.
У вказаний день, час та місці, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, із сексуальних мотивів, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо малолітньої особи, якій не виповнилось чотирнадцяти років, розуміючий суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на дивані в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_8 , достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої та користуючись відсутністю у потерпілої специфічного життєвого досвіду, зокрема в інтимних питаннях, рівня її інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, в ході реалізації свого злочинного наміру, пов'язаного з проникненням в тіло малолітньої потерпілої, усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, за добровільної згоди останньої, повторно вступив з ОСОБА_8 у природні статеві зносини, шляхом вагінального проникнення геніталіями в тіло іншої особи, внаслідок чого зґвалтував її, чим порушив права малолітньої на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток.
Повторно, 27.11.2023 близько 12 год. 00 хв. в повнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння та знаходився за місцем свого проживання, а саме в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який достовірно знав, що останній виповнилось лише 13 років і вона є малолітньою, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, з використанням своїх геніталій.
У вказаний день, час та місці, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, із сексуальних мотивів, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо малолітньої особи, якій не виповнилось чотирнадцяти років, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на дивані в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_8 , достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої та користуючись відсутністю у потерпілої специфічного життєвого досвіду, зокрема в інтимних питаннях, рівня її інтелектуального; розвитку та індивідуальних особливостей, в ході реалізації свого злочинного наміру, пов'язаного з проникненням в тіло малолітньої потерпілої, усвідомлюючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, за добровільної згоди останньої, повторно вступив з ОСОБА_8 у природні статеві зносини, шляхом вагінального проникнення геніталіями в тіло іншої особи, внаслідок чого зґвалтував її, чим порушив права малолітньої на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток.
За вказаних обставин ОСОБА_7 інкримінується вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинених стосовно особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтуванні),тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Крім того, ОСОБА_7 інкримінується вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинених повторно стосовно особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтуванні), тобто вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст. 152 КК України.
II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
У ході судового розгляду ОСОБА_7 винним себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та показав, що потерпіла ОСОБА_8 його обмовляє та повідомила неправдиві відомості щодо наявності між ними статевих зносин. Вказав, що потерпілу у 2022 році взагалі не знав.
Зокрема, надав покази про те, що 09 червня у нього день народження, яке він святкував у друга ОСОБА_9 у період з 08.06.2022 по 10.06.2022, тому 10.06.2022 не міг вступати у статеві зносини з ОСОБА_8 .
Надалі, вказав, що у вересні 2022 року поїхав на роботу у місто Бердичів Житомирської області і 08 грудня 2022 року перебував там, а тому також не міг вступати в статеві зносини з потерпілою.
Крім того, 30.07.2023 останній здійснював ремонт трактору на якому працює, при цьому уночі перебував на полі і з потерпілою не бачився, а тому потерпіла і в цій частині також говорить не правду.
Водночас повідомив, що 27.11.2023 близько 12:00 год. потерпіла втекла зі школи та прийшла до нього додому. Вказав, що він відправляв її додому, однак вона не послухалася. У подальшому показав, що він разом зі своїм братом пішли в будинок, де розпивали спиртні напої. Також бачив, як потерпіла вживала спиртне , за що він її насварив.
Надалі обвинувачений повідомив, що потерпіла почала до нього чіплятися, роздягати та лізти цілуватися, а він їй неодноразово говорив припинити вказані дії та піти додому. Надалі, обвинувачений заснув, оскільки був в стані сильного алкогольного сп'яніння, що робила і де була потерпіла йому не відомо.
Повідомив також, що його роздягнув брат (оскільки сам обвинувачений був у стані сильного алкогольного сп'яніння) вкрив його ковдрою та сам ліг відпочивати.
Після цього повідомив, що прокинувся від того, що ОСОБА_10 била його по обличчю. Прокинувшись побачив, що біля нього лежить ОСОБА_10 і почав на неї кричати. При цьому ОСОБА_10 повідомила, що у неї менструальний цикл і тому йде кров. Після цього ОСОБА_7 відправив ОСОБА_10 додому.
У подальшому обвинувачений показав, що на наступний ранок, близько 4 години ранку прокинувся, наносив дров, води у будинок і пішов у приміщення літньої кухні, де побачив замотану у ковдру потерпілу ОСОБА_10 . Після цього він її завів додому та передав матері. Мати почала кричати на ОСОБА_10 , а обвинувачений пішов додому і ліг спати.
Також обвинувачений під час допиту в суді повідомив, що потерпіла йому розповідала, що у неї були статеві відносини раніше з іншими чоловіками.
Разом з тим, ОСОБА_7 повідомив, що потерпіла та свідки обвинувачення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення говорять не правду, оговорючи його.
Крім того, на питання прокурора чому його покази відрізняються від показів наданих на стадії досудового розслідування під час його допиту та проведення слідчого експерименту зазначив, що останні були надані ним під тиском працівників поліції.
ОСОБА_7 стверджує, в ході досудового розслідування було порушено його право на захист, застосовано до нього недозволені заходи психологічного та фізичного впливу шляхом нанесення ударів в область голови та погроз з метою надання необхідних показань проти себе.
В судовому засіданні та під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_7 наполягав, що не вчиняв інкриміновані йому злочини, а тому з вказаних вище підстав просив його виправдати.
Захисник обвинуваченого - ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив про недоведеність вини його підзахисного та просив постановити виправдувальний вирок.
Зокрема, вважає, що обвинувачення проти його підзахисного ОСОБА_11 базується виключно на суперечливих та непослідовних твердженнях малолітньої особи ОСОБА_8 , яка відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи є особою із нестійкою психікою, низьким рівнем критичного мислення, брехливою та вивертливою поведінкою, що ставить під серйозний сумнів достовірність її свідчень.
Також захисник у судових дебатах заявив про те, що жоден із свідків не підтвердив присутність ОСОБА_8 у будинку ОСОБА_12 у червні чи грудні 2022 року, а також у липні 2023 року; вказує, що відсутні фото-, відео докази, листування, які б вказували б на часте спілкування між ОСОБА_13 і ОСОБА_14 ; звертає увагу, що не зафіксовано жодного звернення або скарги від потерпілої чи її законного представника протягом усього періодуз 2022 року по листопад 2023 року на незаконні дії обвинуваченого по відношенню до потерпілої.
Вважає, що систематичність статевих відносин між потерпілою та обвинуваченим не доведена, і дати вказані у обвинувальному акті не підтверджені жодним об'єктивними доказами. Окрім того зауважує, що про дату вчинення кримінального правопорушення 30.07.2023 не вказувала у своїх показаннях ні потерпіла, ні обвинувачений, ні свідки.
Захисник у судових дебатах заявив, що у матеріалах кримінального провадження відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення його підзахисним інкримінуємих злочинів, тому просив виправдати ОСОБА_7 .
Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що у 2022 році с. Кропивня Новоборівської ОТГ Житомирського району Житомирської області переїхала на постійне проживання сім'я ОСОБА_14 .
Надала покази про те, що влітку 2023 року, точної дати не пам'ятає, до Служби у справах дітей Новоборівської селищної ради надійшло звернення від старости Кропивнянського старостинського округу про те, що малолітня ОСОБА_8 втікає з дому та має інтимні стосунки з ОСОБА_16 . Після цього, працівник служби разом з представником КУ "Центр надання соціальних послуг" Новоборівської селищної ради виїхали за місцем проживання ОСОБА_7 . Під час спілкування з ОСОБА_7 останній заперечив факт інтимних відносин з потерпілою, вказавши про те, що знає про малолітній вік потерпілої. Сама малолітня ОСОБА_8 тоді також зазначила, що ні з ким не мала статевих зносин, в тому числі і з ОСОБА_7 .
Також повідомила, що за вказаним фактом звернення сімейним лікарем видано направлення малолітній ОСОБА_8 на прийом до дитячого гінеколога, однак остання разом з матір'ю на нього не з'явилися. Показала також, що у серпні 2023 року мати потерпілої відмовилась звертатись із заявою про вчинення стосовно малолітньої ОСОБА_8 дій сексуального характеру.
В подальшому надала покази про те, що в кінці листопада 2023 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення про зґвалтування малолітньої ОСОБА_8 ОСОБА_7 . За вказаним фактом працівниками поліції було зареєстроване кримінальне провадження, в якому її було визнано законним представником малолітньої потерпілої.
Вказала, що у ході досудового розслідування ОСОБА_8 було допитано, в порядку ст.225 КПК України, у Барнахусі в м. Житомир, де потерпіла розповіла про те, що остання за добровільної згоди протягом 2022-2023 років вступала в статеві зносини з ОСОБА_7 , оскільки його любить. Також під час допиту потерпіла розуміла, що таке секс, проте просто соромилась відповідати.
Також, законний представник додала, що потерпіла давала покази вільно, без будь-якого тиску та примусу, показувала дії, які вчиняв з нею ОСОБА_7 на ляльках, відповідала на всі питання учасників допиту.
Крім того, ОСОБА_17 повідомила суд, що сім'я ОСОБА_14 характеризується з позитивної сторони, водночас, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, сім'я перебуває у службі на обліку як малозабезпечена.
Представник потерпілої ОСОБА_18 у судове засідання від 06.08.2025 не з"явився. У поданій до суду заяві від 05.08.2025 висловив свою думку про міру покарання обвинуваченого, згідно якої просив покарати останнього суворо.
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, в силу вимог ч.6 ст. 22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
У обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 та ч.6 ст. 152 КК України, сторона обвинувачення посилалася на докази, які згідно зі ст.ст. 85, 86, 94 КПК України є допустимими, належними, достовірними та достатніми, а саме: на показання потерпілої, свідків обвинувачення, та відомості, що містяться у письмових доказах речових доказах, наданих стороною обвинувачення.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_7 знає з 2022 року, оскільки останній періодично допомагав їй по господарству. Дочку ОСОБА_8 ОСОБА_7 знав, і вони спілкувалися, свідок казала ОСОБА_7 що вона ще дитина, казала що дочці лише 13 років. Про статеві зносини з ОСОБА_7 дочка ОСОБА_8 зізналась після проведення судмедекспертизи, а саме розповіла, що у них з ОСОБА_7 це було один раз, він знімав з неї одяг, чіпав за груди, поголив їй статеві органи.
Також показала, що вранці, орієнтовно 27.11.2023, свідок відвела до школи свою доньку ОСОБА_8 . Через деякий час о 10 годині ранку до ОСОБА_19 зателефонувала класний керівник та повідомила, що доньки в школі не було. Після почутого свідок пішла до домоволодіння ОСОБА_7 , де в середині будинку на її питання останній повідомив, що ОСОБА_8 у нього не має. В подальшому свідок пішла шукати доньку, однак не знайшовши останню повернулася додому. На наступний день, близько 5 години ранку ОСОБА_7 привів до дому доньку та на питання ОСОБА_19 , де була донька сказав, що знайшов її у літній кухні свого домоволодіння вранці. Надалі, свідок почала розпитувати доньку, де вона була та чим займалася. ОСОБА_8 їй повідомила, що того дня перебувала в будинку ОСОБА_7 , де він її цілував, чіпав за статеві органи, він сам на дочку виліз, між ними на ліжку в кімнаті відбулися статеві зносини.
Крім того, свідок зазначила, що донька протягом 2022-2023 років декілька разів втікала та не ночувала вдома. Коли вона шукала дочку самостійно, то була і за місцем проживання ОСОБА_7 , однак двері він не відчинив. Вказала, що шукала дочку у саме ОСОБА_7 , бо здогадувалась, що дочка там. В один з таких випадків ОСОБА_8 пізно ввечері пішла її шукати до будинку ОСОБА_7 , де у кімнаті знайшла свою доньку, яка ховалася. Після цього, донька вибігла з хати та попрямувала у невідомому напрямку. Свідок її наздогнати не змогла, а тому повернулася додому. Після цього, зранку ОСОБА_7 приводив ОСОБА_8 додому та казав їй, що вона до нього сама приходила. Однак, ОСОБА_8 нічого не говорила, де перебувала.
В подальшому, зі слів дочки їй відомо, що саме ОСОБА_7 спонукав її до втеч з дому, забирав зі школи та наказував нічого нікому не розповідати, що він все сам розповість.
Водночас, ОСОБА_19 бачила, як ОСОБА_7 дивиться на її доньку, не як на дитину, а як на жінку. Після цього, свідок неодноразово казала ОСОБА_7 , що донька є дитиною і їй лише 13 років, однак ОСОБА_7 заперечував про наявність будь-яких з нею статевих зносин. Також свідок показала, що коли виникли підозри, що її дочка ОСОБА_8 живе статевим життям зверталась до лікарів, однак останні відмовились оглядати дитину без призначення судмедекспертизи.
Допитана як свідок ОСОБА_20 суду показала, що працює у КУ «Центр надання соціальних послуг» Новоборівської селищної ради. Так, навесні чи влітку 2023року, староста Кропивнянського старостинського округу повідомив комунальну установу про те, що малолітня ОСОБА_8 самовільно залишає дім та не ночує вдома, а ночує у місцевого жителя ОСОБА_7 .
Прибувши до с. Кропивня, ОСОБА_20 від малолітньої ОСОБА_8 дізналася, що остання дійсно втікає з дому до будинку ОСОБА_7 , оскільки його любить та хоче з ним жити, бо мала вдома конфлікти, а ОСОБА_7 її розуміє, проте на питання чи мала остання з обвинуваченим статеві зносини, заперечила вказані обставини. Крім того, ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_20 , що неодноразово повідомляла ОСОБА_7 про свій вік. Про ОСОБА_7 під час спілкування говорила як про свого хлопця.
Надалі, у ході спілкування з ОСОБА_7 , останній підтвердив, що ОСОБА_8 інколи втікала з дому та перебувала в нього, однак обвинувачений вказав, що будь-яких статевих зносин з нею ніколи не мав.
Після цього сім'ю ОСОБА_14 центром було взято під соціальний супровід. Також показала, що ОСОБА_8 спілкується із чоловіками старшого віку, дитина має низький рівень статевого виховання.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що знайомий з потерпілою та її матір'ю давно. Вказав, що йому відомо про те, що малолітня ОСОБА_8 тікала з дому. Зокрема, влітку 2023 року він разом із братом тітки ОСОБА_22 (матері ОСОБА_10 ) допомагав її шукати. Так, першого разу потерпілу останні знайшли в с. Радичі, а другого разу в с. Кропивня Житомирського району Житомирської області біля кладовища.
Показав, що про відносини ОСОБА_10 з ОСОБА_7 йому нічого не відомо. ОСОБА_10 нічого йому не розповідала. З ОСОБА_7 він не знайомий.
Крім того, на питання прокурора свідок зазначив, що будь-яких статевих зносин з потерпілою ніколи не мав та останньому не відома чи мала статеві зносини потерпіла з іншими особами.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показала, що є класним керівником ОСОБА_8 . Зазначила, що дитина потребує допомоги психолога, часто зникала з дому - тікала.
Далі показала, що мав місце випадок, коли ОСОБА_10 в кінці листопада 2023 року, точної дати не пам'ятає, не з'явилася до школи та про вказаний факт ОСОБА_24 повідомила ОСОБА_19 , після чого почали шукали ОСОБА_10 .
На наступний день вона розмовляла з потерпілою, яка їй повідомила, що коли її шукали вона була у ОСОБА_7 , пояснила, що вона його любить та хоче з ним одружитися. Після цього, ОСОБА_8 їй сказала, що мала з ОСОБА_7 статеві зносини і це було декілька разів. Надалі, свідок того ж дня пішла до будинку ОСОБА_7 , де запитала в останнього чи розуміє він про те, що вступає в статеві зносини з малолітньою дитиною. Водночас, обвинувачений вказані обставини заперечував, запевняв, що між ними нічого не було та те, що знає про наслідки таких відносин, зважаючи на вік ОСОБА_10 .
Вказала, що розмовляла саме з ОСОБА_25 , бо люди із села повідомили, що бачили як ОСОБА_10 до нього ходить і сама ОСОБА_10 розповідала, що була у нього, що любить його і їй подобається з ним бути.
Зазначила, що розповідаючи про відносини з ОСОБА_7 дитина була з нею відвертою.
На запитання захисника свідок ОСОБА_24 показала, що потерпіла конкретно на питання чи були між нею та обвинуваченим статеві відносини не відповідала, але на запитання теми сексу і чи було щось між нею та ОСОБА_7 вона усміхалась і кивала головою.
Крім того, свідок повідомила, що протягом 2022 та 2023 років ОСОБА_8 допускала пропуски навчання без поважних причин, а також було чимало випадків коли остання втікала та не ночувала вдома.
У подальшому показала, що при розмові з ОСОБА_10 , остання повідомила, що часто буває у ОСОБА_12 , а про причини втечі з дому вказала, що просто так хотіла. На запитання чи розуміє вона, що таке секс потерпіла відповідала, що розуміє.
Про те, що між ОСОБА_10 і ОСОБА_25 були статеві відносини зрозуміла з виразу обличчя ОСОБА_10 під час їх розмови. Після розмови з ОСОБА_10 про такий випадок повідомила директора, а останній повідомив матір ОСОБА_10 та службу у справах дітей. Зазначила, що у ОСОБА_10 низький рівень освіти, по дванадцятибальній системі має 3-4 бали.
Далі показала, що ОСОБА_7 може охарактеризувати лише з хорошої сторони. Щодо сім'ї ОСОБА_10 , то родина живе бідно, мати ОСОБА_10 не зловживає спиртним, наскільки їй відомо насильство в сім'ї по відношенню до потерпілої було відсутнє.
Також, свідок додала, що після того як ОСОБА_7 обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_8 їй говорила, що остання його любить та чекає коли обвинуваченого звільнять з під варти. Разом з тим, ОСОБА_24 зазначила, що після того як обрали ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 не допускала пропуски навчального процесу без поважних причин.
Допитана, як свідок захисту, ОСОБА_26 в судовому засіданні показала, що є рідною сестрою обвинуваченого.
Також показала, що до одруження, а саме до жовтня 2022 року проживала в с. Кропивня разом з братами ОСОБА_25 та ОСОБА_27 .
Пояснила, що після одруження проживала в с. Катеринівка, проте приїздила в село Кропивня за місцем проживання братів опалювати будинок та цікавитись їх життям.
Зазначила, що з червня місяця 2023 року вона, після народження дитини, повернулась на проживання до своїх братів в с. Кропивня.
Зазначила, що у братів проживала лише у літній період та потерпілої жодного разу не бачила за їх місцем проживання. Ні ОСОБА_28 , ні ОСОБА_29 нічого про потерпілу не розповідали. Про сексуальні відносини між її братом ОСОБА_25 та малолітньою ОСОБА_8 їй нічого не відомо.
Зазначила, що відносно потерпілої їй лише відомо, що вона тікала з дому, мати її шукала та те, що ця дівчинка з неблагополучної сім'ї. З сім'єю ОСОБА_10 вони не спілкуються, цю дівчинку вона не знає.
Пояснила, що в с. Катеринівку їздила в лютому 2023 року та в серпні місяці з 13 на 14 число. Також мали місце випадки, що відлучалась з місця проживання братів до лікарні в с-ще Хорошів, до магазину та прогулятися з подружкою. Пояснила, що у листопаді 2023 року проживала в с. Катеринівка.
Вказала, що коли проживала з братами, то ОСОБА_29 протягом дня був на роботі, ночував постійно дома. Вона, дитина та її брат ОСОБА_29 ночували в одній кімнаті, а брат ОСОБА_28 в іншій.
Разом з тим, зазначила, що з братом у ОСОБА_30 гарні відносини як брата та сестри.
Допитаний, як свідок захисту, ОСОБА_31 в судовому засідання показав, що обвинувачений є його рідним братом, вони з братом проживають разом в одному будинку, а в 2023 році влітку разом з ними проживала і сестра. Одночасно повідомив, що сестра проживає разом з ними лише влітку, а взимку виїжджає за місцем проживання чоловіка.
Далі показав, що знає ОСОБА_8 та її матір, бо у 2023 році вони разом до них приходили брати молоко. З якого саме часу його брат ОСОБА_32 знайомий з ОСОБА_8 йому не відомо.
У подальшому показав, що восени 2023 року в другій половині дня, який це саме був день не пам'ятає, за їх з братом місцем проживання приходила ОСОБА_10 . Саме в цей час вони з братом вживали спиртні напої, пригощали спиртним і ОСОБА_10 , вона випила близько 50 грам. Зазначив, що спочатку ОСОБА_10 відмовилась, а потім сама виявила бажання випити спиртне. Пояснив, що того дня вони з братом разом випили 0,5 л. горілки.
Надалі показав, що через деякий час спільного розпивання спиртних напоїв, він вийшов з будинку, щоб зайнятись господарськими справами, в цей час ОСОБА_10 лишалась з ОСОБА_25 у будинку біля столу, а коли повернувся, то вони перебували на тому ж місці, перебували у веселому настрої. Також вказав, що бачив як ОСОБА_10 обіймала ОСОБА_29 за шию, на що ОСОБА_29 сказав ОСОБА_10 щоб вона припинила це робити.
Надалі показав, що він випив ще горілки та пішов відпочивати, а ОСОБА_29 з ОСОБА_10 продовжували сидіти за столом. Що відбувалось між ОСОБА_29 та ОСОБА_10 йому не відомо. Коли прокинувся вранці, то побачив, що були розстелені два ліжка, на якому із них спала ОСОБА_10 йому не відомо. На розстелених ліжках слідів крові видно не було. Пояснив, що вранці брат відвів ОСОБА_10 додому.
Вказав, що ночувала у них ОСОБА_10 лише один раз. Водночас зазначив, що не пам'ятає чи була ОСОБА_10 у них в липні 2023 року.
Повідомити чому ОСОБА_10 приходила до них додому не може, однак запевнив, що ОСОБА_10 приходила точно не до нього. Поряд з цим надав пояснення, що потерпіла сама чіплялась до його брата, навіть того дня коли ночувала у них, обіймала його, казала, що любить.
Щодо віку потерпілої точно сказати не може, але чув, що ОСОБА_10 13 років.
У подальшому на запитання прокурора показав, що не пам'ятає, які покази давав працівникам поліції, не пам'ятає чи робив зауваження брату та ОСОБА_10 , коли вони перебували на дивані, бо був на підпитку. Із жіночої статі до них з братом ніхто не приходив. Чому була кров на постільній білизні пояснити не може.
Також свідок зазначив, що неодноразово він та їх спільна сестра ОСОБА_33 робили зауваження обвинуваченому з приводу ОСОБА_8 .
Водночас, на питання прокурора, з приводу чого та чому останні робили зауваження обвинуваченому відповісти не зміг. Крім того, останній зазначив, що обвинуваченого він в листопаді 2023 року, коли той спав з ОСОБА_8 , не роздягав.
Стосовно допиту свідка ОСОБА_34 сторона обвинувачення та сторона захисту не наполягали.
Допитана в ході судового розгляду, як судовий експерт-психолог ОСОБА_35 , стосовно виниклих питань по суті наданого висновку за № 5-2024 показала, що малолітня потерпіла, у зв'язку з наявним психологічним захворювання, не може повною мірою розуміти, що відносно неї вчинено злочин, зазначивши, що характер дій вона може розуміти, а значення - ні. Зазначила, що потерпіла дійсно має нахил до навіювання, адже навіювання притаманне її відсталості. Вона має слабоумну примітивну брехливість. Самостійно придумати не може. Вона може бути підкорювана та навіювана в цілому, це ознака відсталості.
Також вказала, що з діагнозом ОСОБА_8 , остання не може чітко пам'ятати, вона має вроджене недоумство. Вона розуміє примітивні речі, тобто чоловік, жінка, що їй 13 років, та те, що обвинувачений дорослий. Дії сексуального характеру вона не розуміла, бо є навіюваною та підкорюваною. Пояснила, що потерпілою можна легко маніпулювати.
Також зауважила, що у потерпілої здатність відтворення подій знижена, в силу відсталості, вона не може хронологічно розповідати. Крім того, психологічні особливості потерпілої, як зазначив експерт, взагалі їй не дозволяють заучувати на пам'ять, значний обсяг інформації, та в послідуючому, вміти з урахуванням поставлених їй питань, коригувати цю інформацію з метою побудови неправдивої версії подій.
Судовий експерт вказала, що потерпіла може тільки повідомити, що в неї були відносини із ОСОБА_25 або що втікала із дому до нього, але без хронології, тобто на поверхневому рівні. Також надала пояснення про те, що не вважає, що за даних обставин це могли бути активні дії від відсталої дівчинки.
Стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч.6 ст. 152 КК України, надано наступні документи, письмові та речові докази, які відповідно до ст.ст. 358, 359 КПК України судом безпосередньо оголошені та досліджені, а саме:
протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2023, згідно якого ОСОБА_19 звернулася до ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області з письмовою заявою про те, що 27.11.2023 в обідню пору доби ОСОБА_7 за місцем свого проживання вступив в природні статеві зносини з її малолітньою донькою ОСОБА_8 ;
протокол огляду місця події від 28.11.2023 з фото таблицею до нього, під час якого проведено огляд місця події, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де в спальній кімнаті на дивані виявлено та вилучено наволочку зеленого кольору в малюнок, підковдру білого кольору з малюнками квітів зі слідами речовини бурого кольору по всій поверхні, плед біло-фіолетового кольору;
постанова про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 28.11.2023, за змістом якої у кримінальному провадженні визнано речовими доказами наволочку зеленого кольору в малюнок, ковдру білого кольору в малюнок квітів зі слідами речовини бурого кольору по всій поверхні, плед біло-фіолетового кольору;
протокол затримання ОСОБА_7 від 28.11.2023, згідно якого останнього затримано, в порядку ст. 208 КПК України, 15.01.2023 о 18 год. 30 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України. Крім того, у ході затримання у підозрюваного вилучено труси чоловічі темно-синього кольору, мобільний телефон марки «Nokia RM-969» з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за № НОМЕР_1 ;
постанова про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 28.11.2023, за змістом якої речовими доказами визнано труси чоловічі темно-синього кольору, мобільний телефон марки Nokia RM-969 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 ;
заява та протокол огляду місця події від 28.11.2023, згідно якого ОСОБА_19 добровільно надала працівникам ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області нижню білизну своєї доньки ОСОБА_8 (труси рожеві у чорну крапку);
постанова про визнання речових доказів у кримінальному провадженні від 28.11.2023, відповідно до якої труси рожеві у чорну крапку, належні малолітній ОСОБА_8 , визнано речовим доказом;
протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 01.12.2023, у ході якого вона повідомила про те, що 27.01.2023 в обідню пору доби за місцем проживання ОСОБА_7 за добровільної згоди мала з останнім природні статеві зносини. Вказані зносини відбувалися декілька разів;
висновок психолога за результатами допиту малолітньої ОСОБА_8 від 08.12.2023, згідно якого психолог дійшла висновку, що спостереження за емоційними та фізіологічними реакціями малолітньої вказують на відповідність невербальних реакцій та проявів дитини сказаним дитиною словам. Зокрема, визначено, що за результатами проведеного опитування з неповнолітньою ОСОБА_8 , 01.12.2023 було виявлено наявність ознак, які характерні для переживання психотравмувальної події дитиною внаслідок сексуального розбещення, психологічного насильства, нехтування потребами дитини;
постанова про призначення та доручення проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_8 від 28.11.2023;
висновок експерта № 2020 від 28.11.2023 згідно із яким: при судово-медичному освідуванні будь-яких видимих тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_8 не виявлено; будь-яких тілесних ушкоджень в ділянці статевих органів, внутрішньої сторони нижніх кінцівок, ротової порожнини при судово-медичному освідуванні не виявлено; у гр. ОСОБА_8 виявлений розрив дівочої пліви відповідно «7» год. годинникового циферблату, що утворився від дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, ймовірно статевого прутня в стані ерекції, виник в термін, який перевищує три тижні до часу судово-медичної експертизи; виявлений розрив дівочої пліви у гр. ОСОБА_8 доступний для дії пальців власної руки; при огляді зовнішніх статевих органів гр. ОСОБА_8 виявлено менструальну кров, що виділяється з піхви та нашарована на спідній білизні; згідно наказу №6 МОЗ України статева зрілість у осіб жіночої статі визначається у віці 14-16 років. Оскільки гр. ОСОБА_8 має вік 13 повних років - вона не досягла статевої зрілості;
постанова про призначення та доручення проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_7 від 28.11.2023;
висновок експерта № 2039 від 28.11.2023, згідно якого експерт на поставлені питання дійшов висновку, що у ОСОБА_7 рубці, килоподібні утворення, хворобливі зміни зовнішніх статевих органів, які б унеможливлювали статевий акт не виявлені.
Крім того, під час проведення вказаної експертизи зі слів ОСОБА_7 встановлено, що 27.11.2023 близько 12 год. 00 хв. останній вступив в статевий зв'язок зі знайомою за спільною згодою, вводив статевий член в піхву, без презервативу, еякуляція відбулася на постільну білизну. Тілесних ушкоджень не спричиняв та не отримував;
протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 28.11.2023, в порядку ст.615 КК України,під час якого ОСОБА_7 повідомив, що 27.11.2023 в обідню пору доби на ліжку в спальній кімнаті за місцем свого проживання вступив в добровільні природні статеві злочини з відомою йому малолітньою ОСОБА_8 . Крім того, аналогічні статеві зносини останній мав з потерпілою в липні місяці 2023 року;
протокол проведення слідчого експерименту з відеозаписом, за участі підозрюваного ОСОБА_7 від 29.11.2023, згідно якого останній на місці вчинення кримінального правопорушення відтворив обставини та події, за яких підозрюваний вступав в природні статеві зносини з малолітню ОСОБА_8 в липні 2023 та 27.11.2023 за місцем свого проживання;
постанова про визнання речових доказів у кримінальному провадженні від 29.11.2023, за змістом якої визнано речовими доказами по матеріалах кримінального провадження №12023060460000412: оптичний диск із відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 28.11.2023; оптичний диск із відеозаписом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_7 від 29.11.2023;
постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи у ОСОБА_7 від 28.11.2023, за змістом якої у ОСОБА_7 відібрано біологічні зразки, а саме: крові, букального епітелію, змивів з рук, зрізів нігтьових пластин;
протокол отримання зразків для експертизи від 29.11.2023;
постанова від 29.11.2023, відповідно до якої речовими доказами визнано змиви з правої та лівої руки ОСОБА_7 на марлеві серветки; зрізи нігтьових пластин із пальців лівої та правої руки ОСОБА_7 ; зразки букального епітелію ОСОБА_7 на двох ватних аплікаторах; кров ОСОБА_7 на марлевій серветці у висушеному стані; дві контрольні марлеві серветки до зразків крові ОСОБА_7 ; дві контрольні марлеві серветки до змивів з рук ОСОБА_7 ;
постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 11.12.2023, за змістом якої постановлено відібрати у малолітньої потерпілої ОСОБА_8 біологічні зразки крові;
протокол відібрання зразків для проведення експертизи від 11.12.2023, яким зафіксовано відібрання медичним працівником у ОСОБА_8 за участі її законного представника зразків крові;
постанова про визнання речових доказів у кримінальному провадженні від 11.12.2023, згідно якої речовими доказами визнано кров ОСОБА_8 на марлевій серветці у висушеному стані; дві контрольні марлеві серветки до зразків крові ОСОБА_8 ;
постанова про призначення та доручення проведення судової цитологічної експертизи від 11.12.2023;
висновок експерта № 323/ц від 29.12.2023, згідно якого при судово-медичній експертизі, наданих на дослідження трусів підозрюваного ОСОБА_7 знайдено кров людини. При серологічному дослідженні виявлено антиген В ізосерологічної системи АВО. Зроблено висновок, що виявлена на трусах кров могла утворитися від особи (осіб), в крові яких міститься антиген В ізосерологічної системи АВО, в тому числі від малолітньої ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 ;
постанови про призначення та доручення проведення судових цитологічних експертиз від 11.12.2023 та 13.12.2023;
постанови про призначення та доручення проведення судових імунологічних експертиз від 11.12.2023;
висновок експерта №1525 від 11.12.2023, згідно якого у вирізах з підковдри знайдена кров людини. При серологічному дослідженні виявлено антиген В та Н. Походження даних агентів можливе за рахунок крові будь-якої особи організму якої властиві антигени ОСОБА_36 особами можуть бути як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_7 , якщо в останнього було пошкодження, що могло супроводжуватися зовнішньою кровотечею;
висновок експерта № 1523 від 28.12.2023, згідно з яким кров гр. ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО.; кров гр. ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Р за ізосерологічною системою АВО; у вирізках із наволочки, об №1, слідів крові не виявлено;
постанова про призначення та доручення проведення судової імунологічної експертизи від 13.01.2024;
висновок експерта № 1527 від 28.12.2023, відповідно до якого, експерт, зокрема, дійшов висновку, що кров гр. ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО; кров гр. ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО; у вирізці із пледу, об. №1, знайдена кров людини. При серелогічному дослідженні в об.№1 виявлено непереборимий вплив предмету-носія на ізогемаглютинуючі сироватки анти-А і анти-В та лектин бузини трав'янистої анти-Н, тому конкретно висловитись про походження антигенів А, В та Н у вищезазначеному об'єкті неможливо;
постанова про призначення та доручення проведення судової молекулярно-генетичної експертизи від 15.12.2023;
ухвала слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду від 21.12.2023 щодо проведення допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 під час досудового розслідування в судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України та відеозапис допиту потерпілої ОСОБА_8 від 10.01.2024, в порядку ст. 225 КПК України, в режимі відеоконференції, за участі сторін кримінального провадження, у ході якого потерпіла розповіла про те, що 10.06.2022 близько 01 год. 00 хв., 13 або 14 червня 2022 року близько 00 год. 00 хв., 08.12.2022 близько 15 год. 00 хв., 30.07.2023 вночі та 27.11.2023 близько 12 год. 00 хв. мала природні статеві зносини за добровільної згоди з ОСОБА_7 на ліжку в кімнаті будинку за місцем його проживання. Крім того, під час допиту потерпіла зазначила, що ОСОБА_7 у грудні 2022 року їй наголошував, що про наявність між ними статевих зносин ніхто не повинен знати, якщо виникне необхідність останній самостійне все розкаже;
постанова про призначення та доручення проведення психолого-психіатричної експертизи від 05.01.2024 стосовно малолітньої потерпілої ОСОБА_8 ;
висновок експерта №5-2024 від 09.01.2024 згідно із яким, зокрема, малолітня ОСОБА_8 виявляє ознаки вираженого недоумства - розумової відсталості з вираженою емоційно-вольовою нестійкістю та розладами поведінки, сімейнопедагогічною занедбаністю. Малолітня ОСОБА_8 з урахуванням індивідуально-психологічних і вікових особливостей та стану розумового розвитку, може на поверхнево-примітивному рівні сприймати обставини, що мають значення у справі, брехлива, вивертлива. Малолітня ОСОБА_8 може розуміти характер вчинюваних відносно неї дій, проте не здатна розуміти значення та не може чинити опору. ОСОБА_8 притаманні індивідуально-психологічні особливості, які суттєво впливають на її поведінку, а сама розумова відсталість, виражені емоційно-вольові розлади та поведінкові порушення, легковажність та підкорюваність. Мислення незріле, тугодумне, поверхневе, з недостатністю сформованості аналізу, з неспроможністю передбачати наслідки;
висновок № 03 від 19.01.2024 спеціаліста-психолога відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель «Барнахус») Житомирського обласного центру соціально-психологічної допомоги ОСОБА_37 щодо участі в допиті малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно із яким, зокрема, зроблено висновок, що проживання такої недитячої ситуації вимагає від дитини великого емоційного, психічного та психологічного ресурсу. З огляду на це потерпіла потребує професійної психологічної підтримки та уваги. Родині малолітньої дитини ОСОБА_8 доцільно звернутися за психологічною допомогою до фахівців. З метою недопущення погіршення стану психічного здоров'я та повторного травмування рекомендується обмежити повторний допит/опитування;
постанова про призначення та доручення проведення судової психіатричної експертизи від 05.01.2024 стосовно підозрюваного ОСОБА_7 ;
висновок експерта №6-2024 від 09.01.2024, згідно із яким, зокрема, ОСОБА_7 , під час вчинення інкримінованого йому діяння виявляв клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок зловживання алкогольними напоями, стан компенсації. Вищевказані особливості зі сторони психіки у ОСОБА_7 не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованого йому діяння, тимчасовим розладом психічної діяльності (алкогольним психозом, рективним станом, патологічним сп'янінням, патологічним аффектом), недоумством або іншим хворобливим станом психіки, які б позбавляли його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними - не страждав. Вищевказані особливості зі сторони психіки не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. По своєму психічному стану ОСОБА_7 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру;
постанова про призначення та доручення проведення судово-психологічної експертизи від 11.01.2024 стосовно потерпілої ОСОБА_8 ;
постанова про призначення та доручення проведення судової молекулярно-генетичної експертизи від 12.01.2024;
постанова про призначення та доручення проведення судової психологічної експертизи відеоматеріалів (по допиту малолітньої ОСОБА_8 від 10.01.2024, в порядку ст. 225 КПК України) від 24.01.2024;
постанова про призначення та доручення проведення судової психологічної експертизи відеоматеріалів (по допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 28.11.2023) від 24.01.2024;
постанова про призначення та доручення проведення судової психологічної експертизи відеоматеріалів (по слідчому експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 від 29.11.2023) від 24.01.2024;
постанова про призначення та доручення проведення судової імунологічної експертизи від 13.01.2024;
висновок експерта №СЕ-19-24/5185БД від 27.02.2024, згідно якого генетичні ознаки крові, виявленої на підковдрі та на пледі збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками крові малолітньої ОСОБА_8 . Генетичні ознаки крові та клітин у залишках витяжки з частиною осаду з трусів та крові і клітин у частинах вирізки з трусів підозрюваного ОСОБА_7 є змішаними, збігаються між собою та мають генетичні ознаки 2 осіб, а саме генетичні ознаки зразка крові малолітньої ОСОБА_8 та невстановленої особи чоловічої статі;
висновок експерта №СЕ-19/102-24/2841-ПС від 17.12.2024, згідно якого психологічна характеристика комунікативно-діяльності ОСОБА_7 у процесі відтворення ним подій (зґвалтування ним малолітньої ОСОБА_8 ) під час проведення 29.11.2023 слідчого експерименту за його участі характеризується наявністю стійких проявів індивідуально-психологічних особливостей: коливанням діалогової активності, ініціативністю, контролем за своєю комунікативною поведінкою. Значна кількість негативних та не визначених відповідей, наданих підекспертною особою є його індивідуальною тактикою викладу інформації, властивої для закритої комунікативної позиції, схильності до уходу від поставлених запитань, надання завуальованої інформативності, вибірковості реконструювання, що загалом характерні для ініціативного керування та цілеспрямованої корекції своїх повідомлень в залежності від ступеня актуальності ситуації спілкування та власних мотивів поведінки в процесі спілкування. В окремих епізодах слідчої дії (інформації що стосується безпосередніх стосунків підекспертної особи із малолітньою ОСОБА_8 ) наявна логічна розгалуженість, зміна викладу під експертною особою алгоритмів основних подій, цілеспрямованої корекції своїх повідомлень в залежності від ступеня актуальності ситуації спілкування та власних мотивів поведінки у процесі спілкування, що констатується в цілому, як наявність орієнтовно-наставної поведінки;
постанова про закриття кримінального провадження від 20.05.2025, згідно якої слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, прийнято рішення про закриття кримінального провадження №62024240020001341 від 16.04.2024 за ч.2 ст. 365 КК України, за фактом застосування службовими особами правоохоронних органів фізичного та психологічного тиску відносно ОСОБА_7 під час досудового розслідування кримінального провадження №12023060460000412 від 28.11.2023 за підозрою останнього за ч.4 та ч.6 ст.152 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях працівників ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Крім того, під час судового розгляду були досліджені копії документів, що посвідчують особу, та характеризують обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема:
паспорт громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та картка платника податків;
витяг з реєстру територіальних громад про місце реєстрацію ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 ;
вимогу УІЗ ГУНП в Житомирській області, згідно якої ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності не притягався;
довідку-характеристику Новоборівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, відповідно до якої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , характеризується позитивно;
довідку КНП "Хорошівська лікарня" Хорошівської селищної ради, згідно якої ОСОБА_7 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває;
довідку ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якої ОСОБА_7 згідно ВЛК визнаний придатним до військової служби.
Також судом досліджені документи, що характеризують потерпілу ОСОБА_8 :
характеристика класного керівника на ученицю 8-го класу Кропивнянського ліцею ОСОБА_8 від 29.11.2023, за якою остання має початковий та середній рівень знань, мовчазна скритна, на контакт не йде, з однокласниками не спілкується, школу відвідує, але з вересня місяця були пропуски занять без поважних причин. Про причини відсутності мама дитини пояснювала, що остання зникла з дому;
копія витягу із журналу про навчальні досягнення учениці ОСОБА_8 ;
інформація відділу служби у справах дітей Новоборівської селищної ради від 29.11.2023 про відсутність перебування родини ОСОБА_14 на обліку, про задовільні умови проживання родини та про взяття малолітньої ОСОБА_8 на облік відділу ССД Новоборівської селищної ради як дитини, яка постраждала від сексуального насильства для подальшого соціального захисту з доданими копією акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 29.11.2023;
довідка Кропивнянського ліцею Новоборівської селищної ради № 5 від 25.01.2024 про кількість пропущених днів у школі у семестрах за 2022-2023 та за 2023-2024;
копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , де батьками зазначені: ОСОБА_38 та ОСОБА_19 ;
Судом також досліджені процесуальні документи на підставі, яких здобувались докази, а також процесуальні документи на підтвердження застосування та продовження стовно ОСОБА_7 запобіжного заходу, зокрема:
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023060460000412 від 28.11.2023 за правовою кваліфікацією правопорушення ч.4 ст. 152 КК України, згідно якого зазначено, що 27.11.2023 в обідній час доби між малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в середині житлового будинку в АДРЕСА_1 , відбувся статевий акт природнім способом за добровільною згодою ОСОБА_8 ;
рапорт інспектора - чергового відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_39 від 28.11.2023 про отримання та реєстрації заяви ОСОБА_19 в ЄО за №7194 від 28.11.2023 як зґвалтування;
постанова про призначення групи слідчих для здійснення досудового розслідування від 28.11.2023;
постанова про призначення групи прокурорів від 28.11.2023;
заява ОСОБА_40 про надання дозволу про проведення працівниками поліції огляду на території, що за адресою: АДРЕСА_1 ;
ухвала слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 04.12.2023 про надання дозволу на проведення обшуку до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2023, а саме: житлового будинку, в якому проживає ОСОБА_7 ,за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого в спальній кімнаті на дивані виявлено та вилучено: наволочку зеленого кольору в малюнок, ковдру білого кольору в малюнок квітів зі слідами речовини бурого кольору по всій поверхні , плед біло-фіолетового кольору;
ухвала слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 06.12.2023 про накладення арешту на майно, а саме: наволочку зеленого кольору в малюнок, ковдру білого кольору в малюнок квітів зі слідами речовини бурого кольору, плед біло-фіолетового кольору;
ухвала слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 06.12.2023 про накладення арешту на майно, вилученого під час затримання 28.11.2023 у підозрюваного ОСОБА_7 ;
квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження за №105 від 28.11.2023;
доручення для участі психолога у слідчих (розшукових), процесуальних діях у кримінальному провадженні за участю малолітньої/неповнолітньої особи від 30 листопада 2023 року №006-0391П - ОСОБА_41 ;
постанова про визнання законного представника малолітнього потерпілого від 01.12.2023, за змістом якої законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_8 визнано ОСОБА_42 , начальника відділу служби у справах дітей Новоборівської селищної ради;
доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 29.11.2023 за №02-40/458, за яким адвоката ОСОБА_18 призначено для здійснення представництва інтересів особи в державних органах, органах місцевого самоврядування та перед іншими особами ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2
доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального-процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 28.11.2023 № 006-60003112, яким призначено адвоката ОСОБА_6 для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги затриманому ОСОБА_7 ;
пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного ОСОБА_7 від 28.11.2023;
протокол роз'яснення права на захист від 28.11.2023 за підписом підозрюваного ОСОБА_7 ;
повідомлення про підозру від 29.11.2023, згідно з яким ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст. 152 КК України;
пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного ОСОБА_7 ;
протокол роз'яснення права на захист від 29.11.2023 за підписом підозрюваного ОСОБА_7 ;
ухвала слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 30.11.2023, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, а саме до 18:30 год. 27.01.2024;
квитанція №412/23 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження від 12.01.2024;
постанова про створення міждисциплінарної команди та направлення дитини до відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства для проведення процесуальних дій від 25.12.2023;
постанова про залучення спеціаліста від 25.12.2023, на підставі якої залучений спеціаліст-психолог відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель БАРНАХУС) Житомирського обласного центру соціально-психологічної допомоги ОСОБА_37 та зазначений переліком питань, необхідних для з'ясування під час допиту малолітньої потерпілої;
пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого за підписом ОСОБА_8 та законного представника ОСОБА_43 від 10.01.024;
ухвала слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду від 25.01.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 на строк 35 днів до 28.02.2024 без визначення розміру застави;
постанова про продовження строку досудового розслідування від 19.01.2024 у кримінальному провадженні №12023060460000412 до трьох місяців;
постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 25.01.2024, за змістом якої об'єднані матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12023060460000412 від 28.11.2023 за ч.4 ст. 152 КК України та №12024060460000026 від 24.01.2024 за ч.4 та 6 ст. 152 Кк України в одне кримінальне провадження за №12023060460000412;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12024060460000026 від 24.01.2024 за правовою кваліфікацією правопорушення ч.4 ст. 152 КК України, згідно якого зазначено, що 10.06.2022 близько 01:00 год. у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за місцем свого проживання, а саме в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який достовірно знав, що останній виповнилось лише 13 років і вона є малолітньою, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням у тіло іншої особи, яка недосягла чотирнадцятирічного віку, з використанням своїх генеталій. У вказаний день, час та місці, ОСОБА_7 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо малолітньої особи, якій не виповнилось чотирнадцяти років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на дивані в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_8 у природні статеві зносини, шляхом вагінального проникнення геніталіями в тіло іншої особи, внаслідок чого зґвалтував її;
рапорт від 24.01.2024 т.в.о. начальника СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_44 щодо виявлених ознак нового злочину, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України, вчинених ОСОБА_7 ;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12024060460000027 від 24.01.2024 за правовою кваліфікацією правопорушення ч.6 ст. 152 КК України, згідно якого зазначено, що 13 або 14 червня 2022 року, точнішої дати в ході досудового розслідування не встановлено, близько 00 год. 00 хв., у повнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за місцем свого проживання, а саме в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який достовірно знав, що останній виповнилось лише 13 років і вона є малолітньою, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, з використанням свої геніталій. Повторно у вказаний день, час та місці, ОСОБА_7 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо малолітньої особи, якій не виповнилось чотирнадцяти років, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на дивані в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_8 , достовірно знаючи про малолітній вік останньої, за їх добровільної згоди, вступив з ОСОБА_8 у природні статеві зносини, шляхом вагінального проникнення гені таліями в тіло іншої особи, внаслідок чого зґвалтував її;
рапорт від 24.01.2024 т.в.о. начальника СВ ВП №4Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_44 щодо виявлених ознак нового злочину, передбаченого ч.6 ст. 152 КК України, вчинених ОСОБА_7 ;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12024060460000028 від 24.01.2024 за правовою кваліфікацією правопорушення ч.6 ст. 152 КК України, згідно якого зазначено, що 08.12.2022 близько 15 год. 00 хв. у повнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за місцем свого проживання, а і саме в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який достовірно знав, що останній виповнилось лише 13 років і вона є малолітньою, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, з використанням свої геніталій. Повторно у вказаний день, час та місці, ОСОБА_7 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо малолітньої особи, якій не виповнилось чотирнадцяти років, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на дивані в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_8 , достовірно знаючи про малолітній вік останньої, за їх добровільної згоди, вступив з ОСОБА_8 у природні статеві зносини, шляхом вагінального проникнення гені таліями в тіло іншої особи, внаслідок чого зґвалтував її;
рапорт від 24.01.2024 т.в.о. начальника СВ ВП №4Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_44 щодо виявлених ознак нового злочину, передбаченого ч.6 ст. 152 КК України, вчинених ОСОБА_7 ;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №12024060460000029 за правовою кваліфікацією правопорушення ч.6 ст. 152 КК України, згідно якого зазначено, що 30.07.2023 вночі, точнішого часу в ході досудового розслідування не встановлено, в повнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за місцем свого проживання, а саме в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який достовірно знав, що останній виповнилось лише 13 років і вона є малолітньою, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, з використанням своїх геніталій. Повторно у вказаний день, час та місці, ОСОБА_7 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії сексуального характеру щодо малолітньої особи, якій не виповнилось чотирнадцяти років, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись на дивані в середині спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_8 , достовірно знаючи про малолітній вік останньої, за їх добровільної згоди, вступив з ОСОБА_8 у природні статеві зносини, шляхом вагінального проникнення гені таліями в тіло іншої особи, внаслідок чого зґвалтував її;
рапорт від 24.01.2024 т.в.о. начальника СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_44 щодо виявлених ознак нового злочину, передбаченого ч.6 ст. 152 КК України, вчинених ОСОБА_7 ;
постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 25.01.2024, за змістом якої об'єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12024060460000026 від 24.01.2024 за ч.4 ст. 152 КК України, №12024060460000027 від 24.01.2024 за ч.6 ст. 152 КК України, № 12024060460000028 від 24.01.2024 за ч.6 ст. 152 КК України; № 12024060460000029 від 24.01.2024 за ч.6 ст. 152 КК України в одне кримінальне провадження за № 12024060460000026;
повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 25.01.2024 за частинами 4,6 ст. 152 КК України з доданими розпискою щодо отримання ОСОБА_7 повідомлення про підозру та пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваного ОСОБА_7 ;
протокол роз'яснення права на захист від 25.01.2024, за яким ОСОБА_7 заявив клопотання про призначення захисника за рахунок держави;
постанова про доручення призначення захисника підозрюваному для здійснення захисту за призначенням від 25.01.2024;
доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 25.01.2024 №004-060000190;
повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 25.01.2024 за частинами 4,6 ст. 152 КК України;
протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 15.02.2024;
протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування потерпілої, її законного представника та представника від 15.02.2024;
протокол про надання доступу до (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 28.03.2024 потерпілій, її законному представника та представнику;
протокол про надання доступу до (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 28.03.2024 обвинуваченому та захиснику.
Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4,6 ст. 152 КК України.
Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та допустимість отриманих в ході його проведення доказів.
Отже, оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Водночас суд зазначає, що покази обвинуваченого щодо його невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами, а лише покази обвинуваченого про його невинуватість не спростовують свідчень потерпілої, свідків та досліджених матеріалів кримінального провадження.
Будь-яких клопотань щодо дослідження тих чи інших доказів на підтвердження невинуватості обвинуваченого ОСОБА_7 протягом тривалого розгляду справи стороною захисту заявлено не було.
Суд також зважає на те, що допитані свідки за клопотанням сторони захисту не спростували факт причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
За таких обставин, суд розцінює позицію обвинуваченого як вибрану ним стратегію свого захисту з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.
Разом з тим, колегія суддів безпосередньо ураховує як оцінку психолога показанням потерпілої, так і висновок психіатричної експертизи та покази судового експерта-психолога, згідно яких встановлено, що потерпіла в силу свого віку та розумової відсталості не могла проявляти активні дії сексуального характеру, розуміти їх значення, оскільки її сприйняття є примітивним, є навіюваною та підкорюваною, якою легко маніпулювати, чим і користувався обвинувачений.
Також колегія суддів у ході розгляду справи не встановила, а сторона захисту належними та допустимими доказами не довела факту того, що потерпіла могла б обмовити обвинуваченого ОСОБА_7 .
Разом з тим, суд не покладає в основу вироку та визнає неналежними доказами докази сторони обвинувачення, а саме протокол допиту підозрюваного від 28.11.2023 та протокол допиту потерпілої від 04.12.2023, зважаючи на наступне.
Згідно зі ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Не може бути визнано доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом
Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК, і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження
Приписи ч. 4 ст. 95 КПК України вказують, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Таким чином, з метою недопущення порушення принципу безпосередності дослідження доказів судом, суд визнає недопустимими протокол допиту підозрюваного від 28.11.2023 та протокол допиту потерпілої від 04.12.2023.
Вказана позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.09.2022 по справі № 759/8038/19.
Стосовно клопотання захисника про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту за участі підозрюваного від 29.11.2023, оскільки, на думку захисту, під час такого слідчого експерименту обвинувачений фактично надавав покази, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такого клопотання зважаючи на наступне.
Відповідно до положень ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 240 КПК України передбачає, що з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Відповідно до висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених у постанові від 14 вересня 2020 року в справі N 740/3597/17, приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК України.
Зі свого боку суд вважає за необхідне зауважити, що з протоколу слідчого експерименту від 29.11.2023 за участі підозрюваного ОСОБА_7 можна встановити, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 безпосередньо на місці вчинення злочину розказав та в подальшому відтворив обставини події і показав дії на манекені, як в липні 2023 року та 27.11.2023 на ліжку в спальній кімнаті за місцем свого проживання вступив в природні статеві зносини з малолітньою ОСОБА_8 .
Протокол проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема статей 104, 105 КПК України, а сама слідча дія проведена за правилами, передбаченими ст.240 КПК України, за участі понятих, шляхом фіксування вказаної слідчої дії безперервним відеозаписом, за участі захисника.
Отже, інформація, яка відображена у протоколі слідчого експерименту, містить дані саме про відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів та випробувань, а отже вказана слідча дія була проведена у відповідності до ст. 240 КПК України та повністю відповідає легітимній меті слідчого експерименту.
Вказане узгоджується з висновками Верховного суду, викладених в постанові №740/3597/17 від 14.09.2020.
Крім того, про добровільність наданої інформації під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 та відсутність тиску з боку працівників поліції свідчить наявність не скасованої постанови слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький, від 20.05.2025 про закриття кримінального провадження №62024240020001341 від 16.04.2024 за ч.2 ст.365 КК України, за фактом застосування службовими особами правоохоронних органів фізичного та психологічного тиску відносно ОСОБА_7 під час досудового розслідування кримінального провадження №12023060460000412 від 28.11.2023 за підозрою останнього за ч.4 та ч.6 ст.152 КК України, а також висновком психологічної експертизи за відеозаписом вказаної слідчої дії (висновком експерта №СЕ-19/102-24/2841-ПС від 17.12.2024).
За таких обставин доводи сторони захисту в цій частині не є слушними.
Суд також щодо заперечень захисника з приводу неправдивості показань потерпілої та доводів відносно того, що єдиним джерелом доказу обвинувачення є покази потерпілої, які не можуть бути враховані судом, вважає за необхідне також вказати про таке.
Потерпіла була допитана слідчим суддею в порядку ст. 225, 226, 354 КПК України, та у судовому засіданні перед її допитом слідчий суддя пояснив їй, що вона має говорити правду. Допит малолітньої потерпілої проводився в присутності законного представника, представника потерпілої та психолога. Під час усіх допитів була присутня сторона захисту і ставила свої запитання. З технічного запису судового засідання видно, що після завершення допиту потерпілої суд з'ясовував, чи мають сторони додаткові запитання, заяви чи клопотання, яких сторона захисту не заявляла. Стороною захисту під час допиту потерпілої не ставились запитання з проводу дат подій, зокрема та не висловлювалось будь-яких заперечень з приводу неправдивості показань потерпілої.
Варто зауважити, що показання потерпілої не спростовуються ні матеріалами справи, у тому числі висновками експертів, ні показаннями допитаних у судовому засіданні експертів та свідків.
Також суд на спростування доводів сторони захисту вважає за необхідне вказати про те, що обставини діянь, які інкримінуються обвинуваченому передбачають перелік джерел доказування, які могли бути використані в даному кримінальному провадженні. З прямих доказів, враховуючи ці обставини, могли бути фактично показання потерпілої та обвинуваченого. Інші докази, враховуючи відсутність під час подій сторонніх осіб, характер діянь об'єктивної сторони складу злочину, практично і не існують. За таких умов суду потрібно давати оцінку, перш за все, саме цим прямим доказам, вірити або потерпілій, або обвинуваченому. Суд не знаходить підстав, щоб не вірити малолітній потерпілій. Правдивість її показань підтверджується висновком експертизи, показаннями експертів, свідків та іншими доказами. Будь-яких доказів, які б вказували на неправдивість показань потерпілої суду не надано та судом не встановлено.
Отже, у суду відсутності підстав не довіряти показам потерпілої, таким чином покази потерпілої є належним та допустимими доказом винуватості ОСОБА_7 у вчинених інкримінованих кримінальних правопорушеннях.
Окремо суд щодо доводів сторони захисту про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінуємих правопорушень з підстав неправомірного тиску на обвинуваченого під час досудового слідства, а самепорушення його права на захист та застосування фізичного і психологічного насильства з метою надання необхідних показань проти себе, суд уважає за необхідне вказати про наступне.
Так, ухвалою від 09.04.2024 за вказаних вище підстав суд доручив Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, перевірити факти, повідомлені обвинуваченим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023060460000412 від 28.11.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч.6 ст. 152 КК України шляхом внесення відомостей до ЄРДР.
16.04.2024 другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62024240020001341, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.
За результатами проведеного досудового розслідування слідчим відділу (з дислокацією в м. Житомирі) ТУ ДБР винесена постанова від 20.05.2025 про закриття кримінального провадження від 20.05.2025 №62024240020001341 від 16.04.2024 за ч.2 ст. 365 КК України, за фактом застосування службовими особами правоохоронних органів фізичного та психологічного тиску відносно ОСОБА_7 під час досудового розслідування кримінального провадження №12023060460000412 від 28.11.2023 за підозрою останнього за ч.4 та ч.6 ст.152 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях працівників ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Таким чином доводи сторони захисту щодо застосування фізичного та психологічного впливу на обвинуваченого на стадії досудового слідства та надання показів обвинуваченого проти себе спростовано.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_7 суд уважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати, як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
У постанові від 21 лютого 2018 року Верховний Суд наводить класичне визначення стандарту "поза розумним сумнівом": "Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину".
Таким чином, оцінивши в сукупності всі досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до переконання про те, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 6 ст. 152 КК України, доведена повністю "поза розумним сумнівом".
Так, своїми умисними діями, які виразились у вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинених стосовно особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтуванні), та вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинених повторно стосовно особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтуванні), ОСОБА_7 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 152 та ч.6 ст. 152 КК України.
Підстав, відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
ІІІ. Мотиви призначення покарання.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50,65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.
При призначенні покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України суд не встановив.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінальних правопорушень стосовно особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема, на недоумство та вчиненя таких правопорушень у стані алкогольного сп'яніння.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, ураховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, неодруженого, має постійне місце проживання, утриманців не має, за місцем проживання характеризується позитивно.
Також, судом враховується, що злочин вчинений проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, що в майбутньому може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини.
Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.91, встановлює що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Відповідно до ст. 17,19 зазначеної Конвенції жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.
Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.
Законодавець забезпечує охорону та недоторканість статевої свободи особі, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її статі.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та враховує підвищену суспільну небезпеку даного кримінального правопорушення, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції частин 4, 6 ст. 152 КК України, з фактичним відбуттям такого.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Обираючи обвинуваченому міру покарання у виді позбавлення волі, суд також враховує вимоги міжнародного законодавства, закріплені в Конвенції ООН про права дитини та Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротської конвенції) про високу суспільну небезпечність злочинів проти статевої недоторканості неповнолітніх, яка зумовлюється шкодою, що заподіюється статевій недоторканості та нормальному фізичному та психічному розвитку неповнолітньої.
Згідно з статтею 19 Конвенції, жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання у здійснення її права на особисте життя.
Зазначені висновки знайшли свої відображення і в постанові Верховного Суду у справі № 521/15217/19.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлено.
ІV. Вирішення питання щодо запобіжного заходу
В судових дебатах прокурор просив продовжити ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більше 60 діб з моменту його продовження, оскільки наданий час наявні ризики передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, в межах даного кримінального провадження, ОСОБА_7 затриманий 28.11.2023 о 18:30 год. в порядку ст. 208 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 30.11.2023 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, з 18:30 год. 28.11.2023 (час фактичного затримання) до 18:30 год. 27.01.2024 без визначення розміру застави, строк дії якого ухвалою слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області та ухвалами Черняхівського районного суду Житомирської області неодноразово продовжувався.
Оскільки обвинуваченому ОСОБА_7 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема, ризику переховування від відбування покарання, який не зможе відвернути застосування менш суворого запобіжного заходу, тому вважає за необхідне продовжити дію обраного раніше стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах СІЗО Державної установи «Житомирська УВП (№8)» до набрання вироком законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку суду.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
З огляду на наведене, у строк покарання обвинуваченого необхідно зарахувати попереднє ув'язнення у період із 28.11.2023 з моменту його фактичного затримання, до набрання вироком законної сили з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.
V. Рішення щодо речових доказів
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів суд уважає за необхідне вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, при цьому скасувавши арешт накладений на них ухвалою слідчого судді відповідно до ст. 174 КПК України.
VІ. Процесуальні витрати
Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню в порядку ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, колегія суддів
1. ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 152, ч.6 ст.152 КК України і призначити покарання:
- за ч.4 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років;
- за ч.6 ст.152 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.
2. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_7 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.
3. Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
4. Зарахувати ОСОБА_7 згідно з ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення з 28.11.2023 по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
5. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою, продовживши його дію до набрання вироком суду законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку, тобто до 07.10.2025 включно.
6.Скасувати накладений арешт на майно:
згідно ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 06.12.2023 на наволочку зеленого кольору в малюнок, яку упаковано до паперового конверту №1, ковдру білого кольору в малюнок квітів зі слідами речовини бурого кольору по всій поверхні та упаковану до паперового пакету конверту №2, плед біло-фіолетового кольору, який упаковано до картонної коробки;
згідно ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 06.12.2023 на наволочку зеленого кольору в малюнок, яку упаковано до паперового конверту №1, ковдру білого кольору в малюнок квітів зі слідами речовини бурого кольору по всій поверхні та упаковану до паперового пакету конверту №2, плед біло-фіолетового кольору, який упаковано до картонної коробки.
7. Речові докази:
наволочку зеленого кольору в малюнок, яку упаковано до паперового конверту №1, ковдру білого кольору в малюнок квітів зі слідами речовини бурого кольору по всій поверхні та упаковану до паперового пакету конверту №2, плед біло-фіолетового кольору, який упаковано до картонної коробки, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_7 , як власнику;
труси чоловічі темно-синього кольору, які упаковано до паперового пакету, мобільний телефон марки Nokia RM-969 ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_6 , який упаковано до спецпакету SUD1051688 та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області за адресою: смт Хорошів, вул. 95-ї бригади, 2 - повернути ОСОБА_7 , як власнику;
труси рожеві у чорну крапку, належні малолітній ОСОБА_8 , які упаковано до спец пакету №PSP1196720 , які передані на зберігання до кімнати речових доказів відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_8 , як власнику;
оптичний диск із відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 28.11.2023, упакований до паперового пакету; оптичний диск із відеозаписом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_7 від 29.11.2023, упакований до паперового пакету - залишити при матеріалах кримінального провадження;
змиви з правої та лівої руки ОСОБА_7 на марлеві серветки, що упаковані до двох паперових конвертів; зрізи нігтьових пластин із пальців лівої та правої руки ОСОБА_7 , які упаковані до двох паперових конвертів; зразки букального епітелію ОСОБА_7 на двох ватних аплікаторах, упаковані до паперового конверту;кров ОСОБА_7 на марлевій серветці у висушеному стані, що упаковані до двох паперових конвертів ; дві контрольні марлеві серветки до зразків крові ОСОБА_7 упаковані до двох паперових конвертів; дві контрольні марлеві серветки до змивів з рук ОСОБА_7 , упаковані до двох паперових конвертів - знищити;
кров ОСОБА_8 на марлевій серветці у висушеному стані, що упаковані до двох паперових конвертів, дві контрольні марлеві серветки до зразків крові ОСОБА_8 упаковані до двох паперових конвертів - знищити.
8. Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі 32809,33 грн.
9. Внести інформацію до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи про обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кропивня Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_45
Судді: ОСОБА_46