Справа № 282/964/25
Провадження № 2-а/282/29/25
08 серпня 2025 року
селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Носача В.М.,
при секретарі судового засідання Намчук-Їлмаз О.А.
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Тещенка М.М.,
представника відповідача Чорного А.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Тещенко Микола Миколайович, до інспектора відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Літвінчука Миколи Станіславовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови серії ЕНА № 5211142 від 13 липня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі»,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №5211142 від 13.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесену інспектором відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітаном поліції Літвінчуком М.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, якою накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн і закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути з бюджетних асигнувань ГУНП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у сумі 605,60 грн.
Позовна заява мотивована тим, що інспектором відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Літвінчуком М.С. 13.07.2025 складено постанову серії ЕНА №5211142 від 13.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що водій ОСОБА_1 об 11 годині 26 хвилин на 217 км автодороги «Житомир-Чернівці» (в межах с.Солобківці) керував транспортним засобом «Mercedes- Benz Sprinter 412 D» д.н.з. НОМЕР_1 лобове скло якого було затоновано, а також протектор шин заднього лівого колеса було зношено, тобто висота малюнка протектора шин не відповідає нормам, чим порушив п. 31.4.5 (а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.
Ознайомившись із змістом вказаної постанови, представник позивача вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектором відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Літвінчуком М.С. порушено порядок притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки працівником поліції не в повній мірі зазначено посилання на ПДР України при кваліфікації дій ОСОБА_1 , а також не отримано жодних належних та допустимих доказів, у тому числі із використанням технічних засобів, у зв'язку з чим постанова від 13.07.2025, на переконання адвоката, є незаконною і підлягає скасуванню.
Представник позивача вказує, що положеннями ч.1 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п.п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Приписами п. 31.4.5(а) ПДР України «Колеса і шини»: визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.
Відповідно до п.п. 31.4.7 (в) ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: а саме, встановлення на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.
Примітка: на верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.
Згідно ГОСТ 5727-88 світлопропускна здатність лобового скла авто, потрібна бути не нижче 75%, бокових не нижче70%, задніх - обмежень немає.
3 огляду на вказані положення є очевидним, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП можливе виключно у випадку встановлення та належної документальної фіксації технічних несправностей чи невідповідності відповідним вимогам транспортного засобу.
Так, автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 412 D» н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 відноситься до категорії «С1» та типу «Вантажний».
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 412 D» н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 вказано, що автомобіль належить до категорії N2.
Згідно Додатку до «Класифікація колісних транспортних засобів», Єдиних вимог до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1166 слідує, що колісні засоби категорії N - механічні колісні засоби, які мають не менше чотирьох коліс і призначені для перевезення вантажів, що класифікуються за категоріями. Категорія N2- колісний засіб, призначений для перевезення вантажів, максимальна технічно допустима маса якого більше 3.5 тонни, але не більше ніж12 тонн.
У графі «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 412 D» н.3. АВ2945IС серії НОМЕР_3 вказано: «Загальний вантажний бортовий (дубель кабіна) тентований, встановлено гідро борт DH-LSP05». Маса без навантаження - 3100 кг. Повна маса - 4600 кг.D» Із наведеного є очевидним, що автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter н.з. НОМЕР_2 є вантажним.
Представник позивача вказує, що при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП працівником поліції не вірно тлумачено і застосовано положення чинного законодавства, що призвело до винесення не обґрунтованої та незаконної постанови від 13.07.2025, оскільки не здійснено належне посилання на відповідні пункти ПДР України, а також документально із використанням відповідних технічних приладів не зафіксовано, що відповідні параметри транспортного засобу (світлопропускна здатність лобового скла авто, - нижче 75%; залишкова висота малюнка протектора менше 1,0 мм) не відповідаючи вимогам ПДР та інших стандартів.
У оскаржуваній постанові відсутнє посилання на пункт п. 31.4.7 (в) ПДР України та інший нормативний акт (ГОСТ 5727-88) для підтвердження визначення вказаного правопорушення згідно постанови - «тонування лобового скла автомобіля».
Окрім цього, працівниками поліції під час огляду транспортного засобу не використовувались технічні засоби за допомогою яких здійснюється вимірювання залишкової висоти малюнку протектора шин автомобіля та вимірювання прозорості скла у видимому спектрі, який використовують для контролю тонування (тауметр), у зв?язку з їх відсутністю, що слідує із змісту листа відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №118777-2025 від 21.07.2025 (409346).
У спеціалізовані установі 13.07.2025 огляд транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 412 D» н.з. НОМЕР_4 на предмет наявності технічних несправностей з наявністю яких його експлуатація заборонена, що підтверджено відповідним документом (актом, протоколом тощо) не проводився.
3 огляду на це вказати, що залишкова висота малюнка протектора шин була менше 1,0 мм, а світлопропускна здатність лобового скла була нижче 75% - неможливо.
Окрім цього, згідно протоколу технічного стану транспортного засобу №00736-01280-25 від 06.05.2025 транспортний засіб визнано технічно справним.
Так, у п. 7 оскаржуваної постанови працівником поліції здійснено посилання на докази, якими підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а саме зазначено, що до постанови додається - «відеозапис», без зазначення технічних характеристик приладу (його назва та серійний чи інвентарний номер).
Представник позивача вважає, що сам по собі відеозапис не є належним та допустимим доказом, оскільки жодним чином не фіксує, що залишкова висота малюнка протектора шин була менше 1,0 мм, а світлопропускна здатність лобового скла була нижче 75%, а лише відображає їх загальний вигляд.
Зазначене вище, на переконання представника позивача, вказує на відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП у діях ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначене на 11 год.00 хв.04 серпня 2025 року.
29 липня 2025 року від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві представник відповідача вказує, що ГУНП в Хмельницькій області заперечує проти скасування постанови про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, вважає, що вона була винесена суб'єктом владних повноважень інспектором відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Літвінчуком М.С. з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про Національну поліцію».
Зазначає, що підтвердженням вчинення адміністративного проступку ОСОБА_1 є відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, з якого вбачається, що позивачем було допущено порушення вимог п. 31.4.5 «а» та п.31.4.7 «в» Правил дорожнього руху, а саме нанесено на переднє лобове скло покриття або тонування, яке обмежує оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість, а також був відсутній протектор шин заднього лівого колеса.
Так, 13.07.2025 о 11 год 26 хв в с.Солобківці, вул.Житомир-Чернівці, 217 ОСОБА_1 «керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 412 D» н.з. НОМЕР_5 лобове скло якого було затоноване, а також протектор шин заднього лівого колеса було зношено», що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Вказує, що позивач посилається на примітку до п.31.4.7 «в», відповідно до якої «на верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів».
Разом з тим, транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter 412 D» н.з. НОМЕР_6 підлягає обов?язковому технічному контролю.
Пунктом 2 розділу 4 «Оглядовість» Вимог № 710 визначено, що не дозволено розміщувати предмети (за винятком документів, що передбачені законодавством) або наносити покриви, які обмежують огляд з місця водія, відвертають його увагу, погіршують прозорість скла (обтічника) і можуть спричинити небезпеку травмування учасників дорожнього руху.
У верхній частині вітрового скла дозволено встановлювати смугу прозорої кольорової плівки, ширина якої не перевищує мінімальної відстані між верхніми межами вітрового скла і зони його очищування склоочисниками.
При цьому, згідно пункту 1 розділу 4 «Оглядовість» Вимог № 710, «поле огляду, стан скла, дзеркал або пристроїв заднього огляду, передні склоочисники, склоомивачі перевіряється візуально або приведенням у дію, якщо це необхідно».
Відтак, для даного транспортного засобу передбачені спеціальні вимоги до технічного стану, згідно яких на вітрове скло наносити покрив (тонування) взагалі не дозволяється, при цьому стан дотримання такої вимоги перевіряється візуально.
Представник відповідача вказує, що до позовної заяви доданий протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00736-01280-25, згідно якого транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним. Проте, протокол складений 06.05.2025, а постанова про вчинення адміністративного правопорушення винесена 13.07.2025, тобто через два місяці, після проходження технічного контролю. Інформація про наявність тонування на вітровому склі даного транспортного засобу на момент проходження технічного контролю відсутня.
Щодо доводів позивача про недоведеність порушення ним п. 31.4.5 «а» ПДР України зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу 6 «Осі, колеса, шини та підвіска» Вимог № 710, для даного транспортного засобу (категорія N2) висота рисунка протектора шин має бути не менше ніж 1,0 мм. При цьому, на шинах з індикаторами зношування допускається не визначати гранично допустиму висоту рисунка протектора у разі відсутності появи принаймні одного з індикаторів.
На відеозапису з портативного відеореєстратора зафіксовано, що заднє ліве колесо взагалі не має протектору, а індикатори зношення вже стерті.
Представник відповідача вказує, що посилання позивача на не зазначення в повній мірі посилань на норми ПДР України при кваліфікації дій Тринуса А.В., зокрема в постанові відсутнє посилання в п. 31.4.7 «в» ПДР України, то вказаний формальний недолік заповнення постанови не виключає порушень, які зазначені у фабулі постанови.
Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 повинен відповідати національним стандартам в галузі дорожнього руху, відповідно до яких забороняється експлуатація транспортного засобу за наявності нанесеного покриття, що зменшує прозорість вітрового скла, а також значної зношеності шин.
Вважає, що інспектор відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітан поліції Літвінчук М.С. винісши постанову, як посадова особа, що наділена дискреційними повноваженнями, керуючись нормами КУпАП, маючи відповідні повноваження дійшов до висновку про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.1 ст. 121 КУпАП. Отже оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.
Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали просили суд позовні вимоги задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у відзиві. Крім того зазначив, що тонування скла вантажних транспортних засобів законодавством забороняється.
Інспектор відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Літвінчук М.С. на розгляд справи не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Заяв та клопотань до суду не подавав.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши позов та докази, яким він обґрунтовується, відзив відповідача, дійшов висновку наступного висновку.
Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що постановою інспектора відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Літвінчуком М.С. 13.07.2025 складено постанову серії ЕНА №5211142 від 13.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що водій ОСОБА_1 об 11 годині 26 хвилин на 217 км. автодороги «Житомир - Чернівці» в с.Солобківці керував транспортним засобом «Mercedes - Benz Sprinter 412 D» д.н.з. НОМЕР_1 лобове скло якого було затоновано, а також протектор шин заднього лівого колеса було зношено, чим порушив п. 31.4.5 (а) ПДР України - керування транспортним засобом у яких висота малюнка протектора шин не відповідає нормам.
Не погоджуючись з постановою серії ЕНА №5211142 від 13.07.2025, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 1 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1, 2ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статі 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема ч.1 ст.121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України "Про національну поліцію".
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 31.4.5. Правил дорожнього руху України визначено: Колеса і шини: а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.
Відповідно до пункту 31.4.7. Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.
Примітка На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.
Диспозиція ч.1 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підтвердження факту порушення ОСОБА_1 п.31.4.5. Правил дорожнього руху України, відповідачем надано суду фотознімки та матеріали відеозйомки, на яких на думку останнього зафіксовано подію, про яку йдеться в оскаржуваній постанові.
Судом досліджено надані суду докази та встановлено, що на жодному із них належним чином не зафіксовано, що протектори шин автомобіля мають залишкову висоту протектора менше 1,0 мм.
З огляду на зазначене, суд вважає, що надані відповідачем матеріали відеозаписів, через відсутність на останніх належної фіксації події адміністративного правопорушення, не можуть вважатися належним та допустимим доказом на підтвердження факту адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем.
При цьому, слід звернути увагу, що відповідачем не складалися, як доказ в розумінні вимог статті 251 КУпАП, протокол огляду транспортного засобу чи акт перевірки технічного стану транспортного засобу на предмет невідповідності типу малюнка протектора шин визначеним у ПДР України стандартам. Матеріали справи не містять належних доказів щодо фіксації такої несправності. Зокрема не додано належних фотозображень шин, що вказують на таке порушення після зупинки автомобіля.
У Правилах дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється експлуатація таких транспортних засобів, до яких, зокрема, п.п. 31.4.7.«в» ПДР України віднесено встановлені на скло додаткові предмети або нанесені покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю.
До вказаного пункту Правил є примітка про те, що на верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.
Звідси виходить, що саме ГОСТ 5727-88, регламентує ступінь затемнення стекол автомобіля, відповідно до якого світлопропускання стекол, що забезпечують видимість для водія має бути не менше ніж: 75% - для вітрових стекол; 70% - для стекол, які не є вітровими, що входять до поля огляду водія, яке визначає передню оглядовість. Світлопропускання інших стекол, які не є вітровими, не нормується.
Отже, наявність нанесеного покриття на лобовому склі, що обмежує оглядовість з місця водія і погіршує його прозорість, віднесено до технічних несправностей транспортного засобу, за наявності яких експлуатація його забороняється, а у разі такої експлуатації настає відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», Цей стандарт поширєються на колісні транспортні засоби (далі - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування. Стандарт установлює вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що перебувають в експлуатуванні.
Згідно п. 6.8.6 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України Колісні транспортні засоби «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» не дозволено розміщувати предмети (за винятком талона про технічний огляд у правій нижній частині вітрового скла та інших документів згідно з законодавством) або наносити покриви, які обмежують огляд з місця водія, відвертають його увагу, погіршують прозорість скла і можуть спричинити небезпеку травмування учасників дорожнього руху.
До вказаного пункту ДСТУ є примітки про те, що у верхній частині вітрового скла дозволено встановлювати смугу прозорої кольорової плівки, ширина якої не перевищує мінімальної відстані між верхніми межами вітрового скла і зони його очищування склоочисниками. Примітка За наявності зовнішніх дзеркал з обох боків КТЗ категорії М1 дозволено встановлювати на задньому склі жалюзі або штори.
Відповідно до п. 6.8.7 ДСТУ 3649:2010 світлопропускання вітрового скла має бути не менше ніж 75 %, а всіх інших стекол не менше ніж 70 %. Примітка 1: світлопропускання стекол, що не входять до зони оглядання з місця водія вперед та за умови встановлення зовнішніх дзеркал з обох боків КТЗ, може бути менше ніж 70 %. Примітка 2: дозволено не контролювати світлопропускання стекол КТЗ за наявності їхнього маркування згідно з ДСТУ UN/ECE R 43-00 та відсутності додаткового покриву, що зменшує світлопропускання.
Пунктом 7.8.3 ДСТУ 3649:2010 визначено, що для визначення світлопропускання стекол КТЗ відповідно до 6.8.7 застосовують метод, викладений у рекомендаціях (настановах) підприємства-виробника відповідного спеціального обладнання.
Таким чином, для встановлення порушення ОСОБА_1 пункту 31.4.7. Правил дорожнього руху України та наявності складу адміністративного правопорушення, працівнику поліції необхідно було встановити, що водій керував транспортним засобом, у якого затоноване лобове скло тонувальною плівкою, світлопропускання якого менше 75 %.
На підтвердження винуватості позивача відповідач надав відеозапис, однак не надав докази, що об'єктивно вказують на наявність на лобовому склі транспортного засобу, яким керував позивач, встановлених сторонніх предметів, що заважали оглядовості з місця водія та порушували його прозорість, хоча для перевірки ступеня пропускання видимого світла (світлопропускання) повинен був використовуватися спеціальний вимірювальний прилад, який визначає ступінь світлопропускання скла.
Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом підтверджується і те, що жодного дослідження властивостей лобового скла, у тому числі замірів прозорості, інспектором поліції не проводилося.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на вимоги чинного законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами поліції, які зобов'язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови і у даному випадку відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами, що позивач вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП.
Разом з тим, спірна постанова про адміністративне правопорушення, не може оцінюватися судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 72 КАС України, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б обґрунтовували вину позивача в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити провадження у справі.
З огляду наведених підстав, суд прийшов до висновку, що постанова серії ЕНА № 5211142 від 13.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Разом з тим, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн., відповідно до приписів ст. 139 КАС.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.243-244,246,250,272,286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Літвінчука Миколи Станіславовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови серії ЕНА № 5211142 від 13 липня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №5211142 від 13.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесену інспектором відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітаном поліції Літвінчуком Миколою Станіславовичем про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП якою накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 (триста сорок) грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 понесені ним судові витрати у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.М. Носач