Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/3048/25
Провадження № 1-кс/279/1040/25
07 серпня 2025 року м.Коростень
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,
Прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження застосування підозрюваному у кримінальному провадженні № 12025060490000342 від 15.05.2025 року за ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 у порушення вимог статей 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, з метою збуту та збут наркотичних засобів групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливим мотивом та метою власного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, у невстановлений день, час та місці, однак не пізніше 15.05.2025 незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - канабіс та психотропної речовини - PVP який зберігав у невстановленому місці з метою подальшого збуту.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - частини грибів роду Псилоцибе (Psilocybe)та психотропної речовини - PVP ОСОБА_8 за допомогою власного мобільного телефону в мобільному додатку «Telegram» на телеграм-каналі під назвою « ОСОБА_9 », який займається розповсюдженням наркотичних засобів та психотропних речовин отримав роботу, замовивши у невстановленої досудовим розслідуванням особи «майстер клад» з психотропними речовинами.
15.05.2025 ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_5 вирушив до місця, де мав розкласти вище зазначений та психотропну речовину, що знаходиться неподалік гідроспоруди «Дамби», що розташована за адресою: вулиця Жмаченка 1а, село Поліське, Коростенського району, Житомирської області, але були зупинені працівниками Коростенського РУП та з метою встановлення осіб були доставлені до поліцейської станції в селі Поліське, Коростенського району, Житомирської області, що знаходиться за адресою: вулиця Жмаченка 50, село Поліське, Коростенського району, Житомирської області, де працівниками Коростенського РУП було проведено поверхневий огляд під час якого у ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виявлено зіп-пакети з речовиною, що зовні схожа на психотропну.
Цього ж дня, 15.05.2025 року, в період часу з 13 години 55 хвилин до 17 години 15 хвилин співробітниками Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, проведено огляд місця події, а саме у приміщенні поліцейської станції, що розташоване за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Поліське вул. Жмаченка 50, в ході якого у ОСОБА_8 виявлено та вилучено: поліетиленовий зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору є особливо-небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-петан-1-он) маса якого становить 4,4642 г. та ще один поліетиленовий зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору є особливо-небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-петан-1-он), маса якого становить 0,9459 г., що відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (ТАБЛИЦЯ II, список №2) PVP (1- феніл-2піролідон-1-іл пентан-1-он) віднесений до психотропних речовин, обіг яких заборонено.
У ОСОБА_5 у наявній при ньому сумці чорного кольору з написом «Staff» виявлено 5 поліетиленових зіп-пакетів із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, 19 (дев'ятнадцять) згортків з липкої стрічки зеленого кольору, 25 (двадцять п'ять) згортків з липкої стрічки синього кольору із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, 14 (чотирнадцять) згортків з липкої стрічки жовтого кольору із змістом порошкоподібної речовини білого кольору, 19 (дев'ятнадцять) згортків із липкої стрічки чорного кольору із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, поліетиленовий зіп-пакет із вмістом зеленої рослинної маси. Також було виявлено та вилучено поліетиленовий зіп-пакет із вмістом зеленої рослинної маси, яка відповідно до висновку експерту є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якого заборонено - частини грибів роду Псилоцибе (Psilocybe), маса плодового тіла, в перерахунку на висушену речовину становить 3,627 грам, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» - Псилоцибе (Psilocybe), віднесений до Таблиці ІІ Списку №1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено», які ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 незаконно придбав, зберігав з метою збуту.
15.05.2025 року відомості про вказане кримінальне правопорушення СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025060490000342 за ч.2 ст.307 КК України.
15.05.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий в порядку ст.208 КПК України.
16.05.2025 року відповідно до ст.276-278 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.05.2025 року застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13.07.2025 року включно із визначенням застави в розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатний осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста) гривень.
09.07.2025 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025060490000342 від 15.05.2025, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, до трьох місяців, тобто до 16.08.2025.
10.07.2025 ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду в Житомирській області відносно ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.08.2025 включно.
30.07.2025 слідчим СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування № 12025060490000565 за ч. 3 ст. 307 КК України.
31.07.2025 кримінальне провадження №12025060490000565 за ч. З ст. 307 КК України було приєднано до кримінального провадження №12025060490000342 за ч. 2 ст. 307 КК України.
31.07.2025 підозрюваному ОСОБА_5 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 ч. З ст. 307 КК України.
Отже, наразі ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 ч. 3 ст. 307 КК України, останній з яких відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є особливим тяжким злочином, за який законом передбачено позбавлення волі на строк понад десять років з конфіскацією майна.
04.08.2025 у вказаному кримінальному провадженні в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування. Строк запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 спливає 08.08.2025, однак до вказаного строку підготовче судове засідання не може бути проведено оскільки необхідно ознайомити всіх учасників з матеріалами кримінального провадження, вручити обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування, який скерувати для розгляду до суду.
Посилаючись на положення ч. 6 ст. 199 КПК України прокурор просить продовжити строк тримання під вартою на 30 днів.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.08.2025 розгляд клопотання переданий ОСОБА_1 та призначений на 13:15 годин 07.08.2025 року.
Прокурор ОСОБА_7 , слідчий ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначили, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обгрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, одне з яких відноситься до особливо тяжких злочинів, а також про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися, не перестали існувати, вказали, що ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість та невідворотність реального покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, може ухилятися від суду. Також згідно з п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України орган досудового розслідування не виключає можливості, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом, ухилення від ознайомлення з обвинувальним актом з метою направлення до суду; неприбуття або несвоєчасного прибуття до суду, оскільки останній ніде не працює, змінює місце проживання; не підтримує міцних соціальних зв'язків. Крім того, сторона обвинувачення вважає, що наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, пов'язаного із незаконним обігом наркотичних речовин, шляхом розповсюдженням закладок з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин. Отже, вважають, що під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 , у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати провадженню іншим чином. Лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових умисних кримінальних правопорушень, тому клопотання підтримали та просили задовольнити.
Підозрюваний в судовому засідання свою причетністю до вчинення кримінального правопорушення визнав, зазначив, що має батька, який після поранення потребує його допомоги. Просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказав, що прокурором порушено процесуальний строк подання клопотання згідно з вимогами ч.1 ст.199 КПК України; відсутні підстави для продовження строку запобіжного заходу на 30 днів, оскільки строк досудового розслідування закінчується 16.08.2025 року; не доведено, що інший більш м'який запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку. Також вказав, що заявлені ризики є припущенням, а належна поведінка підозрюваного може бути забезпечена застосуванням запобіжного заходу у виді носіння електронного засобу контролю. Також вказав, що батько ОСОБА_5 отримав поранення і йому необхідна допомога і підтримка від підозрюваного.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, перевіривши доводи клопотання долученими до нього доказами, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжних заходів згідно ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
У питанні визначення наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя враховує рішення ЄСПЛ , зокрема "Нечипорук і Йонкало проти України" (п. 175) в якому зазначено, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних праповорушень за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, зокрема передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Зазначені обставини, на переконання слідчого судді, самі по собі можуть бути спонукаючим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду з метою уникнення від покарання у разі засудження його до позбавлення волі. Слідчим суддею також враховується, що у силу ч.5 ст.193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні. Тому позиція підозрюваного щодо визнання вини та сприяння досудовому розслідуванню під час вирішення питання про обрання йому запобіжного заходу може бути у подальшому змінена.
Ризик незаконно впливати на свідків у разі обрання іншого запобіжного заходу на думку слідчого судді продовжує існувати, оскільки свідки в даному кримінальному провадженні судом не допитувалися, а з огляду на принцип безпосередності дослідження доказів судом, є ризик викривлення їх показань, та , як наслідок, недосягнення завдань кримінального провадження.
Слідчим суддею врахований також ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, пов'язаного із незаконним обігом наркотичних речовин, шляхом розповсюдження закладок, оскільки чисельна кількість виявлених органом досудового розслідування закладок свідчить про усвідомлений вибір особи на вчинення злочину, а відсутність постійного місця роботи та доходу може призвести до продовження протиправних дій.
Наведені прокурором аргументи та інформація, отримана слідчим суддею з долучених до клопотання документів, а також пояснень учасників провадження, свідчить, на переконання слідчого судді, про продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , особливу небезпеку кримінального правопорушення, а також наявність кількох ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з огляду на положення п.4 ч.2 ст.183, ст.199 КПК України слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи також вагомість наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження обгрунтованості підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, тяжкість злочину, особу підозрюваного, який не працює, неодружений, не має на утриманні інших осіб, слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, з огляду на об'єкт посягання, а саме суспільні відносини у сфері встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення дійшов висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи стосовно підозрюваного на даному етапі розслідування не забезпечать його належну процесуальну поведінку та не сприятимуть досягненню цілей та завдань кримінального провадження.
Щодо доводів захисника про те, що прокурором не дотримано 5-денний строк для подання суду клопотання про продовження тримання під вартою, слідчий суддя зазначає, що такий процесуальний строк встановлений для прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, однак нормами КПК не передбачено відмови слідчим суддею, судом у задоволенні клопотання з цих підстав. Крім того, права підозрюваного не були порушені, оскільки прокурором дотримано вимоги ч.2 ст.184 КПК України щодо строку надання клопотання з матеріалами підозрюваному не пізніше, ніж за 3 години до початку його розгляду.
Щодо аргументів захисника щодо неможливості продовження запобіжного заходу на 30 днів у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування 16.08.2025 року, слідчий суддя зазначає, що матеріалами клопотання підтверджується, що 04.08.2025 року підозрюваному повідомлено про завершення досудового розслідування та доступу до матеріалів досудового розслідування. Відповідно до ч.5 ст.219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. На день розгляду клопотання встановити точну дату направлення до суду обвинувального акту неможливо, оскільки це пов'язано насамперед з поведінкою сторони захисту та підозрюваного, можливістю у повному обсязі ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, тому слідчий суддя вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню положення ч.6 ст.119 КПК України.
Відповідно до ч.6 ст.119 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Доводи захисника щодо застосування електронного засобу контролю, на переконання слідчого судді, не виключають можливість спілкування з приводу інкримінованого підозрюваному правопорушення, зокрема незаконного впливу на свідків, забезпечують лише дистанційний контроль. Також з огляду на продовження на даний час в Україні воєнного стану, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу підозрюваного, характером злочину у якому він підозрюється, свідчить що в зазначених умовах здійснення контролю за підозрюваним правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту, є ускладненим.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу слід задовольнити, а саме продовжити ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів по 05.09.2025 року.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_5 , зокрема визнання ним своєї вини, активного сприяння досудовому розслідуванню, а також ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які з перебігом часу тримання під вартою знижуються, слідчий суддя визначає заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що, на його думку, відповідатиме принципам достатності та виваженості і буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.176-178, 183,193, 194, 196, 197,199, 205, 315,395 КПК України,
Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_11 про продовження застосування підозрюваному у кримінальному провадженні № 12025060490000342 від 15.05.2025 року за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 днів по 05.09.2025 року включно.
Визначити заставу в у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на відповідний депозитний рахунок суду.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту ,де проживає, без дозволу прокурора, суду;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
Строк дії обов'язків у разі внесення застави по 05.09.2025 року.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, направити уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення.
Слідчий суддя ОСОБА_12