Справа № 296/8492/25
2/296/3243/25
"05" серпня 2025 р.м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадасту у Житомирській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,
04.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Головного управління Держгеокадасту у Житомирській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії.
04.08.2025 разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №296/8492/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадасту у Житомирській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
До заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем додано довідку про доходи №9337 0036 1389 5328, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку військового збору станом на 24.06.2025, довідку №216.
Однак, надані документи не підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Крім того, позивачем не додано суду доказів, що вона не має на праві власності нерухомого майна.
Тобто, позивачем не надано доказів на підтвердження скрутного майнового стану та наявності умов для звільнення від сплати судового збору, визначених ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, звернувшись з двома позовними вимогами немайнового характеру, позивачем не додано документів про сплату судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Крім того, згідно п.п.4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів -зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак зміст позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є неконкретним, оскільки позивачем не зазначено адреси земельної ділянки, перешкоди у користуванні якою просить усунути позивач.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків. На виконання зазначеної ухвали позивач повинен подати до суду позовну заяву відповідно до вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадасту у Житомирській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н. М. Анциборенко