Справа № 296/10824/24
1-кп/296/417/25
Вирок
Іменем України
06 серпня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, ФОП « ОСОБА_8 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 119, ч.1 ст.125 КК України, -
Судом встановлено, що 15 вересня 2024 року приблизно о 02 годині 15 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_7 перебував на перехресті вулиць Велика Бердичівська та Жуйка, звідки рухався у напрямку вул. Льва Толстого в м. Житомирі. В цей момент ОСОБА_7 помітив на протилежній стороні дороги раніше незнайомих йому ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , з якими в останнього виник раптовий словесний конфлікт. В ході даного конфлікту ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6 перейшли на протилежну сторону дороги та таким чином опинилися поруч із ОСОБА_7 .
У цей час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_7 , діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_9 , діючи необережно та не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смерті, наніс останньому один удар кулаком правої руки в область лівої сторони обличчя. Внаслідок вказаного удару ОСОБА_9 втратив рівновагу, впав з висоти власного зросту на асфальтну поверхню дороги та вдарився потиличною частиною голови об бетонний бордюр, отримавши від падіння закриту внутрішньочерепну травму з крововиливами під та над оболонки головного мозку, яка ускладнилася набряком та дислокацією головного мозку, від якої помер на місці події.
В цей же день, час та місці у ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , перебуваючи в цей день, час, місці та за вказаних обставин, діючи умисно, цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи при цьому, що шляхом нанесення ударів по тілу людини можливо заподіяти тілесні ушкодження, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків кулаком своєї правої руки наніс один удар в область обличчя ОСОБА_6 справа.
Таким чином, ОСОБА_7 спричинив тілесне ушкодження ОСОБА_6 у вигляді синця на повіках правого ока, яке належить до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ч.1 ст.125 КК України визнав повністю і підтвердив всі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Вказав, що шкодує про скоєне, щиро розкаюється, просив вибачення у потерпілих. Надав суду наступні пояснення.
15 вересня 2024 року приблизно о 02 годині ночі, він з дівчиною ОСОБА_10 йшли додому, спілкувалися між собою, йшли по вул. В. Бердичівська, на протилежній стороні дороги йшли ОСОБА_11 і Бабічева, вони їх не чіпали, нічого не кричали. У ОСОБА_7 з собою була музична колонка. Бабічева і її чоловік перебігли на сторону дороги, де був обвинувачений, вони були не тверезі, хотіли колонку у них забрати. Бабічева на його дівчину накинулась, а вони з чоловіком почали розбороняти, потім він вже їх розбороняв. Бабічева його дівчині палець відкусила, дівчина сильно кричала, потім ОСОБА_12 стала кричати, що чоловіка вбили. ОСОБА_7 подумав, що йому погано стало, підбіг до нього, він був без ознак життя, він став робити йому штучне дихання та викликав швидку допомогу і поліцію. На питання суду ОСОБА_7 повідомив, що наносив удар в область голови потерпілому, він на землю падав, далі ОСОБА_7 почав розбороняти дівчат. ОСОБА_12 також наносив удари в той час, коли вона відкушувала палець його дівчини, це було після того, як ОСОБА_11 вже лежав на землі. Щодо вимог цивільного позову ОСОБА_5 обвинувачений визнає повністю матеріальну шкоду, моральну визнає частково в сумі 30000 грн. Щодо вимог позову ОСОБА_6 , також вимоги матеріальної шкоди визнає у повному обсязі, моральну шкоду визнає в розмірі 10000 грн.
Окрім визнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за обставин, встановлених судом, повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду показами потерпілих, письмовими доказами, показами свідків.
Потерпіла ОСОБА_5 надала суду наступні покази. Напередодні 15 вересня 2024 року вони вирішили посидіти - Янішевська, ОСОБА_12 і сусідка. 15 вересня 2024 року о 02 годині ночі, як саме все сталося, вона не бачила, бо у них з чоловіком стався конфлікт, він вийшов з ОСОБА_12 і вони пішли в одну сторону, а вона в іншу, потім почула крики, сусідка теж чула, сусідка пішла подивитися і сказала, що там лежить ОСОБА_13 . ОСОБА_11 підбігла до нього, біля чоловіка нікого не було, попробувала пульс, якого не було, зіниці не реагували на світло, далі вона викликала швидку допомогу, які проводили реанімацію чоловіка, яка позитивних результатів не дала. Щодо цивільного позову зазначила, що залишилася сама без чоловіка з дитиною. У них з чоловіком були плани та життя, вчити дитину, а тепер у дитини істерика, бо він хоче до папи, змушена працювати на двох роботах, щоб якось вижити. Не розраховує на всю суму 3 млн грн, але і 30 000 грн це мало. Щодо покарання просить призначити на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_6 надала суду наступні покази. Юля сварилася з ОСОБА_13 15 вересня 2024 року. ОСОБА_12 з ОСОБА_13 ні до кого не кричали. Усі знаходилися в стані алкогольного сп'яніння. Вона з ОСОБА_13 знаходилися на паралельній вулиці, дівчина ОСОБА_8 стала кричати до них, вони перейшли дорогу з ОСОБА_13 на їхню сторону, його дівчина постійно чіплялася до ОСОБА_12 , вона її вдарила, потім ОСОБА_12 її вдарила. Між нею і дівчиною була сварка. ОСОБА_14 підійшов розборонити, а ОСОБА_8 його вдарив в ліву щоку, потерпіла бачила це «боковим» зором, потім вони обоє стали її бити ногами по животу. Потім вона стала кричати, коли підійшла до ОСОБА_13 , який лежав на землі і він був весь жовтий і ОСОБА_12 зрозуміла, що вже йому не допоможеш. Плеханов з дівчиною стали бігти, ОСОБА_12 кричала їм, щоб повернулися, що їх все одно знайдуть, потім вони повернулися. Вимоги цивільного позову підтримує, щодо міри покарання просить призначити максимальне покарання за ч.1 ст. 125 КК України.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала суду, що вона була свідком подій з 14 на 15 вересня 2024 року вночі по вул. Бердичівська. Янішевська її запитала чи вона чує крики. На вулиці кричала ОСОБА_12 , вона сказала. ОСОБА_16 вийшла на вулицю, пішли до дороги, вона залишилась біля 1-го під'їзду, ОСОБА_16 пішла до дороги, там були ОСОБА_12 , ОСОБА_8 і ще його дівчина, і чоловік лежав, ОСОБА_16 крикнула, що ОСОБА_13 лежить. ОСОБА_11 підбігла до нього, стала перевіряти пульс, пульсу не було, під'їхала швидка, поліція. Пелеханов стояв і говорив: «Я не хотів, я не хотів, щоб так сталося, вибачте», дівчина ходила з пальцем, ОСОБА_12 з «шишками», ОСОБА_8 забрала поліція, швидка зафіксувала смерть ОСОБА_11 .
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні повідомила, що була свідком подій, які відбувалися 15 вересня 2024 року. Вони направлялися додому з ОСОБА_8 по лівій стороні вулиці, навпроти них були чоловік і жінка, жінка почала кричать в їх сторону і переходить дорогу, почалася бійка, усі були не тверезі. Потерпілий відтягнув ОСОБА_12 і ОСОБА_18 , потім знов ОСОБА_12 підбігла до ОСОБА_18 і укусила їй палець. Паша був біля ОСОБА_18 , потерпілого вже не було біля них. Потім коли всі заспокоїлись, побачили потерпілого. На запитання суду, чому саме до них підійшли, вона повідомила, що не знає. ОСОБА_19 з колонки грала не гучно. Плеханов, не вживав алкоголь з ОСОБА_18 , вона була перед цим в барі. ОСОБА_11 ніякого конфлікту з Плехановим не мав. Він спокійний був, він тільки відтягнув ОСОБА_12 від ОСОБА_18 . Свідок не бачила, як саме потерпілий впав на землю, побачили вже потім, що людина лежить, ОСОБА_8 викликав швидку, тиск перевіряв, робив штучне дихання. Місце події з Плехановим вони не покидали і нікуди не тікали.
Витягом з реєстру кримінального провадження № 12024060400002888 від 15.09.2024 року, відповідно до якого 15.09.2024 близько 02 год 15 хв ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_3 вбив з необережності гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 15.09.2024 близько 01 год 30 хв ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 в ході словесного конфлікту, спричинив тілесні ушкодження гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рапортами від 15.09.2024 року про отримання заяви та реєстрацію ЄО за №41687 та №41692 від 15.09.2024 року.
Протоколом ОМП від 15.09.2024 з доданими таблицями фотозображень, відповідно до якого місце події де виявлено труп ОСОБА_9 .
Протоколом ОП від 16.09.2024 з таблицею зображення.
Постановою слідчого від 16.09.2024 року тапки чорного кольору з написом «Україна» та зображенням герба по середині тапка визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді від 17.09.2024 року накладено арешт на тапки чорного кольору з написом «Україна» та зображенням герба по середині.
Відповідно до висновку експерта №872 смерть ОСОБА_9 від закритої внутрішньочерепної травми крововиливами під та над оболонки головного мозку, яка ускладнилася набряком та дислокацією головного мозку. Це підтверджується виявленням крововиливу під тверду мозкову оболонку в задній черепній ямці та навколо стовбура мозку, дифузного крововиливу під м'які мозкові оболонки та вираженого набряку та дислокації головного мозку. Судячи по характеру та локалізації тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 інерційному характеру травми не виключена можливість що весь комплекс тілесних ушкоджень, окрім саден на лівій щоці та передній поверхні грудної клітини, могли утворитися при падінні з вертикального чи близького до такого положення навзнак ударах задньою поверхнею тіла об площину та виступаючі частини. Підтверджується, що дії які передували настанню смерті прямо пов'язані.
Протоколом огляду трупа від 15.09.2024 року.
Протоколом огляду предметів від 16.09.2024, які було вилучено в ході огляду трупа ОСОБА_9 .
Протоколом затримання ОСОБА_7 від 15.09.2024 року.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 15.09.2024 року з доданим диском відеозапису, за участю свідка ОСОБА_6 , яка надала відомості про подію що сталася 15.09.2024 року.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №837 від 15.09.2024 року ОСОБА_7 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Протоколом огляду предметів від 01.10.2024, а саме взуття та одягу, які було вилучено під час затримання ОСОБА_7 .
Постановою слідчого від 16.09.2024 сорочку чорного кольору, штани чорного кольору та кросівки чорного кольору визнано речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді від 18.09.2024 року накладено арешт на сорочку чорного кольору, штани чорного кольору та кросівки чорного кольору.
На підставі заяви від 23.09.2024 ОСОБА_5 залучено як потерпілу в кримінальному провадженні.
На підставі ухвали слідчого судді від 07.10.2024 року надано тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ЖОР, саме копія карти виїзду ШИД №34 від 15.09.2024 та копії аудіовикликів ШМД від 15.09.2024 в період часу з 02 год 30 хв до 03 год 30 хв в кількості 3 аудіозаписи.
Протоколом від 17.10.2024 проведено огляд диску DVD-R на якому зафіксовано аудіовиклики ШМД з номерів 0988808308, 0984231649.
Постановою слідчого від 17.10.2024 диску DVD-R визнано речовими доказами.
Відповідно до висновку експерта №1320 при дослідженні згортків зі змивами з правої і лівої рук трупа ОСОБА_5 слідів крові не виявлено.
Відповідно до висновку експерта №1328 кров ОСОБА_7 належить до групи А.
Витягом з кримінального провадження № 12024060400001291 від 21.09.2024 року, відповідно до якого 15.09.2024 близько 01 год 30 хв невідома особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 в ході словесного конфлікту, спричинив тілесні ушкодження гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3
Рапортом від 15.09.2024 року про отримання заяви та реєстрацію ЄО за №41704 від 15.09.2024 року.
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15.09.2025.
Відповідно до акту судово-медичного обстеження №1571 у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках правого ока, вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих з обмеженою контактуючою поверхнею предметів не виключено кулаком, виникли в термін 15.09.2024 року та при обставинах вказаних потерпілою, належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до постанови прокурора від 22.10.2024 матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12024060400002888, №12024065400001291 об'єднані в одне провадження №12024060400002888.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.10.2024 року за участю потерпілої ОСОБА_6 , відповідно до якого встановлено, як ОСОБА_7 наносив удари кулаком правої руки в область голови та обличчя ОСОБА_6 ..
Відповідно до висновку експерта №1765 у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках правого ока, вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих з обмеженою контактуючою поверхнею предметів не виключено кулаком, виникли в термін 15.09.2024 року та при обставинах вказаних потерпілою, належать до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер і локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_6 утворення їх при обставинах вказаних нею під час проведення слідчого експерименту за її участі маловірогідна.
Характеризуючі ОСОБА_7 як особу документи.
Постановою слідчого від 16.09.2024 року бавовняну футболку чорного кольору, бавовняні штани чорного кольору та бавовняні труси чорного кольору визнано речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді від 17.09.2024 року накладено арешт на бавовняну футболку чорного кольору, бавовняні штани чорного кольору та бавовняні труси чорного кольору.
Так, досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, визначені у ст.91 КПК України, зібрані вони у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Суд вважає винуватість обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.1 ст. 119 КК України, як вбивство через необережність, за ч.1 ст.125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно статті 12 КК України вчинені ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, передбачені ст. 119 ч.1, ч.1 ст.125 КК України відносяться до категорії не тяжкого злочину та проступку.
При визначені виду та розміру покарань суд керується вимогами статей 65 - 68 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7від 24 жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття, часткове відшкодування шкоди потерпілим.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до статті 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Під час призначення покарання ОСОБА_7 , суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, фізична особа-підприємець, позитивно характеризується за місцем проживання, враховуючи думку прокурора, висновок органу пробації про середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Під час кримінального провадження потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заявлено цивільні позови до ОСОБА_7 , які були прийняти судом. Потерпіла ОСОБА_5 в позові до ОСОБА_7 просить про відшкодування їй матеріальної шкоди в сумі 13895 грн. 00 коп. та моральної шкоди в сумі по 3000000 грн. 00 коп. Потерпіла ОСОБА_6 в позові до ОСОБА_7 просить про відшкодування їй матеріальної шкоди в сумі 28000 грн. 00 коп. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Стаття 1 ЦПК України вказує, що Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Частиною 1 ст.3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, якщо не доведе, що шкоду завдано не з її вини.
При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що на підставі частини 1 ст.1166 та ст.1201 ЦК України, в цій частині позов підлягає задоволенню з урахуванням частково сплачених ОСОБА_7 сум в ході судового розгляду, що підтверджується наявними у справі доказами, не заперечується потерпілою, та повністю визнається обвинуваченим.
При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що на підставі частини 1 ст.1166 та ст.1201 ЦК України, в цій частині позов підлягає задоволенню з урахуванням частково сплачених ОСОБА_7 сум в ході судового розгляду, що підтверджується наявними у справі доказами, не заперечується потерпілою, та повністю визнається обвинуваченим.
Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає, що внаслідок злочину, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_7 , потерпілій ОСОБА_5 була спричинена моральна шкода, яка полягає в поєднанні душевного болю, смутку, безпорадності та раптово виникаючого гніву і розпачу, пов'язаних із втратою чоловіка та батька дитини, що призвело до сильного стресу, емоційного напруження, погіршення самопочуття і психологічного стану, у зв'язку з чим порушений звичайний уклад їх життя.
Потерпілій ОСОБА_6 була спричинена моральна шкода, яка полягає в погіршенні психологічного стану, негативні емоції, психічні переживання.
Такі обставини свідчать про завдання потерпілим моральної шкоди в розумінні положень ст.23 ЦК України та згідно з вказаною нормою матеріального права і ст.1168 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню в грошовому еквіваленті з обвинуваченого.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, бере до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивачів і може мати тільки умовний вираз, враховує характер і глибину фізичних та моральних страждань, яких зазнали потерпілі.
З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_5 , пов'язаних з невідворотністю втрати чоловіка, позбавленням можливості спілкуватись з ним в подальшому та істотними змінами в сімейному житті, ступеня вини ОСОБА_7 , щирого з його боку співчуття, бажання компенсувати спричинений біль, та з огляду на вимоги розумності й справедливості, розмір моральної шкоди, на думку суду, підлягає частковому задоволенню та стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень.
Саме така сума моральної компенсації, з урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, мотивів необережного вбивства, поведінки обвинуваченого впродовж судового розгляду, є достатньою та справедливою.
Визначаючи розмір моральної шкоди, з урахуванням психологічного стану, переживань, негативних емоцій та їх тривалості, яких зазнала потерпіла ОСОБА_6 , суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, бере до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз, ступеня вини ОСОБА_7 , щирого з його боку співчуття, бажання компенсувати спричинений біль, та з огляду на вимоги розумності й справедливості розмір моральної шкоди, на думку суду, підлягає частковому задоволенню та стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_6 у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень.
Саме така сума моральної компенсації, з урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, поведінки обвинуваченого впродовж судового розгляду, є достатньою та справедливою.
Арешт, накладений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.09.2024 року на тапки чорного кольору з написом «Україна» та зображенням герба по середині - підлягає скасуванню.
Арешт, накладений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.09.2024 року на сорочку чорного кольору, штани чорного кольору та кросівки чорного кольору - підлягає скасуванню.
Арешт, накладений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.09.2024 року на бавовняну футболку чорного кольору, бавовняні штани чорного кольору та бавовняні труси чорного кольору - підлягає скасуванню.
Запобіжний захід не обирався.
Судові витрати відсутні.
Питання про долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 119 КК України у виді позбавлення волі строком на 04 (чотири) роки.
- за ч.1 ст.125 КК України у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 04 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, строком на 02 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи,
- не виїжджати за межі України без погодження з повноваженим органом пробації.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення до строку відбування покарання за даним вироком за період з 15.09.2024 року по 16.09.2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, з урахуванням відшкодованого, залишок матеріальної шкоди в сумі 3395 (три тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, з урахуванням відшкодованого, залишок матеріальної шкоди в сумі 18500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.09.2024 року на тапки чорного кольору з написом «Україна» та зображенням герба по середині.
Скасувати арешт, накладений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.09.2024 року сорочку чорного кольору, штани чорного кольору та кросівки чорного кольору.
Скасувати арешт, накладений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.09.2024 року бавовняну футболку чорного кольору, бавовняні штани чорного кольору та бавовняні труси чорного кольору.
Речові докази: тапки чорного кольору з написом «Україна» та зображенням герба по середині, сорочку чорного кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, бавовняну футболку чорного кольору, бавовняні штани чорного кольору та бавовняні труси чорного кольору - знищити; DVD-R диск - залишити в матеріалах кримільного провадження.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1