Справа № 167/85/23
Номер провадження 1-кп/167/40/25
05 серпня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу та зупинення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021030590000235, про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК,
На розгляді Рожищенського районного суду Волинської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
14 липня 2025 року до суду надійшли клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про зупинення судового провадження, скасування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та повернення заставодавцю ОСОБА_7 застави в розмірі 90840 грн. Клопотання обгрунтовуються тим, що 24 червня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 призваний на військову службу під час мобілізації і відправлений до військової частини (номер військової частини), що є підставою для зупинення судового провадження до його звільнення з військової служби. При цьому, захисник вважає за доцільне зупинити судове провадження в цілому, оскільки виділення матеріалів відносно ОСОБА_6 може негативно вплинути на повноту судового розгляду. Також вказані обставини, на переконання захисника, свідчать про те, що подальше застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не відповідатиме вимогам статей 131, 177 КПК в частині мети застосування запобіжного заходу, оскільки обвинувачений не зможе виконати покладені на нього обов'язки.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав подане клопотання з наведених в ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_3 погоджувався із доводами захисника ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_5 висловив думку про доцільність зупинення судового провадження лише в частині обвинувачення ОСОБА_6 до його звільнення з військової служби. Заперечував щодо задоволення клопотання про скасування запобіжного заходу.
Суд, заслухавши доводи сторін та дослідивши додані документи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Відповідно до ст. 334 матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Положенням ч. 3 ст. 217 КПК передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
Згідно з повідомленнями ІНФОРМАЦІЯ_1 від 1 липня 2025 року № 4791, витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 червня 2025 року № 265 обвинувачений
ОСОБА_6 24 червня 2025 року призваний на військову службу під час мобілізації і направлений для проходження військової служби до військової частини (номер військової частини). Станом на 5 серпня 2025 року відомостей про звільнення обвинуваченого з військової служби немає.
Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 призваний для проходження військової служби під час мобілізації в умовах воєнного стану, то є підстави для зупинення судового провадження відносно ОСОБА_6 до його звільнення з військової служби. При цьому, враховуючи приписи ст. 335 КПК, які зобов'язують суд продовжувати судове провадження стосовно іншого обвинуваченого, а клопотання захисника ОСОБА_4 не містить переконливих доводів, що таке виділення може негативно вплинути на повноту судового розгляду, то суд не віднаходить підстав для зупинення судового провадження в цілому. За таких обставин суд вважає за необхідне виділити матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 в окреме провадження.
Вирішуючи клопотання захисника щодо скасування запобіжного заходу, суд виходить з такого.
Ухвалою суду від 9 грудня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 50 днів до 27 січня 2025 року з можливістю внесення застави та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: прибувати до Рожищенського районного суду Волинської області за кожним викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з міста Рожища Луцького району Волинської області без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, на строк не більше двох місяців.
Відповідно до листа ДУ «Луцький слідчий ізолятор» від 11 грудня 2024 року
№ СІ/4843/4 обвинуваченого ОСОБА_6 звільнено з-під варти 10 грудня 2024 року у зв'язку з внесенням застави.
Ухвалою суду від 10 червня 2025 року вчергове продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на строк 2 місяці.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості такого провадження, є запобіжні заходи.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК запобіжним заходом є застава.
Нормою ч. 1 ст. 182 КПК передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК).
Виходячи із системного аналізу положень КПК, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований.
Запобіжний захід може бути скасованим коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема, якщо в ході кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховувалися при його обранні (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, тощо).
Таким чином, у клопотанні про скасування запобіжного заходу мають бути зазначені нові суттєві обставини, підтверджені відповідними доказами, які не були предметом судового розгляду при застосуванні запобіжного заходу у порядку
ст. 194 КПК.
Водночас, захисником ОСОБА_4 не доведено, що ризики, які існували на час застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, припинили існувати або, що з'явилися нові суттєві обставини, які об'єктивно могли б свідчити про необхідність його скасування. При цьому суд вважає, що призов обвинуваченого
ОСОБА_6 на військову службу під час мобілізації автоматично не припиняє існування ризиків, про які було зазначено в ухвалі про продовження запобіжного заходу, на чому наполягає сторона захисту. Непереконливими є доводи захисника щодо необгрутнового обмеження застоводавця ОСОБА_7 у праві використання внесених нею грошових коштів в якості застави, оскільки внесення застави за ухвалою суду було правом заставодавця, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов'язком держави повернути її на першу вимогу.
Разом із цим, суд наголошує, що окрім обов'язків, які можуть бути покладені на обвинуваченого ухвалою суду про обрання запобіжного заходу, існують процесуальні обов'язки обвинуваченого, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК, зокрема й обов'язок прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це. Забезпечення виконання такого обов'язку обвинуваченого також є метою запобіжного заходу у вигляді застави. Такий висновок випливає із законодавчого формулювання ч. 8 ст. 182 КПК, за змістом якої якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, відповідно до цієї норми заставою забезпечується не тільки виконання обов'язків обвинуваченим, а ще й обов'язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.
Отже, враховуючи, що кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не закінчене шляхом ухвалення відповідного судового рішення, то на даному етапі судового провадження не убачає підстав для скасування запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись статтями 182, 194, 335, 372 КПК, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про зупинення кримінального провадження задовольнити частково.
Виділити в окреме провадження матеріали в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК, із матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021030590000235, про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК.
Виділені матеріали кримінального провадження скерувати до канцелярії Рожищенського районного суду Волинської області для їх реєстрації у автоматизованій системі документообігу суду.
Зупинити судове провадження із розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021030590000235, в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК до його звільнення з військової служби.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу через необгрунтованість.
Дата та час оголошення повного тексту ухвали: 8 серпня 2025 року о 10 год. 00 хв.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Суддя: ОСОБА_1