Справа № 214/6318/25
2/214/3972/25
Іменем України
07 серпня 2025 року м Кривий Ріг
Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Ковтун Н.Г.,
за участю: секретаря судового засідання Фартушної Є.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу 214/6318/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
30 червня 2025 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за Договором №2106718025392 від 08.03.2021 року у розмірі 77 259,12 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 та понесені витрати на правовому допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 08.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2106718025392, який було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача , згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5900 гривень 00 копійок , строком кредитування на 1 рік.
01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товарисиву з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2106718025392.
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2106718025392. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2106718025392.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 2106718025392 від 08.03.2021 року що підлягає стягненню з відповідача на день формування позовної заяви складає 77 259,12 грн., з них:
-5 899,76 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (зі тілом кредиту);
-71 359,36 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;
Ухвалою від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
05.08.2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення в справі в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню. Однією з причин вважає невизначеність строку кредитування. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16й день з моменту отримання кредиту. Згідно з графіком платежів, строк кредитування складає 16 днів та загальна сума заборгованості по закінченню цього строку складає 7 788, 00 грн. Другою причиною вважає незаконне нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Ще одною причиною необґрунтованості вважає відсутнє підтвердження права вимоги позивача до відповідача за договором факторингу. Надані витяги не містять підписів сторін договору факторингу, зокрема фактора (відступника), що унеможливлює підтвердження відступлення права вимоги, також відсутні докази надання кредиту (переказу кредитних коштів на рахунок відповідача). Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази ідентифікації відповідача, а тому неможливо стверджувати, що саме відповідач є підписантом кредитного договору.
Щодо витрат на правову допомогу, які просить стягнути позивач в розмірі 25 000,00 грн. Як вбачається відповідачу у справі, правова допомога позивачу надавалась шляхом усного/письмового консультування та складання проекту позовної заяви, яка є типовою. Таким чином, витрати в 25 00,00 грн. не є спів мірними зі складністю справи.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору позики, які регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що 08.03.2021 року між ТзОВ «1 Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2106718025392, який було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача , згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 900 гривень 00 копійок , строком кредитування 1 рік.
Згідно п 1.4 Договору проценти за користування кредитом розраховується від суми кредиту за кожен день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту в наступному розмірі: 2,00% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною в п. 1.4а); починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4б); починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою зазначеною в п. 1.4.в); тип процентної ставки - фіксована (а.с.8-10).
Відповідно довідки від 23.04.2025 року ТзОВ «Вей фор пей» було зроблено переказ коштів на номер карти: НОМЕР_1 , власник карти (емітент) банк Monobank, номер договору згідно інформацію від кредитора 2106718025392 в сумі 5 900,00 грн. (а.с. 17 зворот).
01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2106718025392. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2106718025392 (а.с.21-25).
Згідно розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТзОВ «Вердикт Капітал» станом на 13.06.2025 року складає: Заборгованість по основній сумі кредиту - 5 899,76 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 43 303,66 грн., нараховані відсотки за кредитним договором 43 898,62 грн., загальна сума: 93 097,04 грн. (а.с.20)
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2106718025392 від 08.03.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 93 097,04 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 77 259,12 грн. 5 899,76 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (зі тілом кредиту); 71 359,36 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2106718025392.
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зіст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором №2106718025392 від 08.03.2021 року відповідачем не визнавався в частині нарахування відсотків. Контр Розрахунку відповідач в своїх додаткових поясненнях не надав.
Відповідно дост. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 77 259,12 гривень.
Враховуючи викладене, оскільки доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №2106718025392 від 08.03.2021 загальному розмірі 77 259,12 гривень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З'їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В обґрунтування витрат на правову допомогу позивачем надано заявку на отримання юридичної допомоги № «m» про надання юридичної допомоги допомоги від 01.07.2024 за договором №01-07/2024 укладений між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги, відповідно до якої сторони погодили надання правових послуг, а саме надання усної консультації за дві години 4000 грн, складання позовної заяви за 5 години 15000 грн., підготовка пропозицій з години вартістю 6 000,00 грн., та акт №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року, яким сторони погодили надання правових послуг Адвокатського об'єднання у відповідності до заявки на надання юридичної допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн є неспівмірною, зокрема, із складністю справи та виконаними роботами. Зокрема, представником позивача завищені години, які об'єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги - як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу. З матеріалів справи вбачається, що АО «Лігал Ассістанс» надає правову допомогу ТОВ «Коллект центр». Зазначена категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, містить 3 аркуші, більшість з яких посилання на норми законодавства, у позовній заяві відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення, додатки до позовної заяви, також є наперед визначеними та не потребують великих зусиль для його зібрання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., який підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 258, 553, 554, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр заборгованість за договором №2106718025392 від 08.03.2021 в розмірі 77 259,12 грн. (сімдесят сім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять гривень дванадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень тавитрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Г. Ковтун