Номер справи 171/2657/25
Номер провадження 2-о/171/73/25
06.08.25 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М.
присяжних Самохіної Н.В., Фартушної С.С.
за участю секретаря судового засідання Бахтіярової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє ОСОБА_5 , заінтересовані особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , інтереси якого представляє ОСОБА_6 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,
встановив:
Заявники, інтереси яких представляє представник ОСОБА_8 , звернулися до суду із заявою про оголошення ОСОБА_9 померлим.
В обгрунтування заяви вказують, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином заявниці ОСОБА_10 та батьком ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . З початку оголошення воєнного стану в Україні ОСОБА_9 був призваний до лав ЗСУ за мобілізацією. 11 січня 2023 року під час виконання бойового розпорядження ОСОБА_9 отримав осколкове поранення голови, не сумісне з життям. Його тіло не було можливості евакуювати через щільний обстріл, тому він вважається таким, що зник безвісти. Вищезазначена інформація безпосередньо підтверджується матеріалами проведення службового розслідування військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України за фактом зникнення безвісти за особливих обставин молодшого сержанта ОСОБА_14 . На даний час заявники бажають увіковічити пам'ять ОСОБА_9 , який є сином ОСОБА_10 та батьком ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , оформити спадкові права, а також мають намір реалізувати своє право на отримання частини одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Просять заяву задовольнити та оголосити ОСОБА_9 померлим.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , представник неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_16 та представник заявників ОСОБА_8 заяву підтримали, просять її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_17 в судове засідання не прибула, повідомлена належним чином, заперечень на заяву не надала.
Представник Міністерства оборони України Літвін С.М. заперечень щодо доводів заявників до суду не надав, в письмових поясненнях зазначив про необхідність дотримання діючого законодавства та судової практики з даного питання, також заявив клопотання про проведення судового розгляду вказаної справи без його участі.
Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності, встановив наступні фактичні обставини.
Заявник ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що народився в м. Апостолове Апостолівського району Дніпропетровської області та проживав і був зареєстрований за місцем проживання матері - АДРЕСА_1 .
Родинні відносини ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підтверджуються:
1) свідоцтвом про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_2 , виданим Апостолівським відділом ДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 02.05.2023 року, в якому зазначено, що ОСОБА_10 є матір'ю ОСОБА_19 ;
2) довідкою про склад зареєстрованих у житловому приміщенні станом на 29.05.2025 року, виданою ЦНАП виконкому Апостолівської міської ради, відповідно до якої ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з нею зареєстрований син ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявники ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 є дітьми ОСОБА_14 .
Вказані обставини підтверджуються наступним.
Так, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим відділом РАЦС Апостолівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 02.11.2007 року, ОСОБА_21 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є ОСОБА_20 та ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданим відділом РАЦС Апостолівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 08.08.2013 року, ОСОБА_22 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є ОСОБА_20 та ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданим відділом РАЦС Апостолівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 09.11.2005 року, ОСОБА_23 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками є ОСОБА_20 та ОСОБА_5 .
Також судом встановлено, що 14.01.2024 року дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_8 видано повідомлення на зниклого безвісти. У вказаному повідомленні зазначено, що ОСОБА_20 , 1984 р.н., командир бойової машини - командир відділення механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_6 , зник безвісті 11 січня 2023 року при виконанні бойового завдання поблизу н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області у ході бою з ворогом.
З метою отримання документів та інформації щодо обставин безвісного зникнення ОСОБА_9 представником заявників адвокатом Чумак Т.А. були направлені відповідні запити до Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, Донецької обласної прокуратури, слідчого відділу Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області.
27.06.2025 року у відповідь на вищевказані запити надійшла копія матеріалів службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_14 .
Відповідно до матеріалів службового розслідування ОСОБА_20 26 лютого 2022 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_9 за мобілізацією та наказом № 2 від 26.02.2022 року командира військової частини НОМЕР_6 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_6 і призначений на посаду командира відділення 3 гранатометного відділення протитанкового взводу вказаної військової частини. З цього часу ОСОБА_9 приймав безпосередню участь у бойових діях (заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
11 січня 2023 року під час виконання бойового розпорядження молодший сержант ОСОБА_20 , командир бойової машини - командир відділення першого механізованого відділення другого механізованого взводу другої механізованої роти військової частини НОМЕР_6 , отримав осколкове поранення голови, не сумісне з життям. Тіло військовослужбовця не було можливості евакуювати через щільний обстріл. Військовослужбовець вважається таким, що зник безвісти.
Вищезазначена інформація безпосередньо підтверджується матеріалами проведення службового розслідування військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України за фактом зникнення безвісти за особливих обставин молодшого сержанта ОСОБА_14 .
Згідно з актом службового розслідування від 06.06.2023 року, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_24 , 09.03.2023 року відповідно до рапорту командира військової частини НОМЕР_6 , військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_25 від 03.03.2023 року вх.3095 про факт зникнення безвісти військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_9 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.03.2023 року № 749 ОСОБА_26 було призначено службове розслідування з метою уточнення та узагальнення інформації, збору свідчень очевидців та уточнення обставин зникнення за особливих обставин ОСОБА_14 .
В ході службового розслідування було встановлено, що під час виконання бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_6 № 343 від 10.01.2023 року згідно із записом в журналі бойових дій вказаної військової частини ІНФОРМАЦІЯ_10 о 19-55 год. на західних околицях н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області після мінометного обстрілу молодший сержант ОСОБА_20 , командир бойової машини - командир відділення першого механізованого відділення другого механізованого взводу другої механізованої роти військової частини НОМЕР_6 , отримав осколкове поранення голови, не сумісне з життям. Тіло військовослужбовця не було можливості евакуювати через щільний обстріл. Прийнято рішення вважати військовослужбовця ОСОБА_9 таким, що зник безвісти.
Згідно з поясненнями очевидців подій: ОСОБА_27 та ОСОБА_28 молодший сержант ОСОБА_9 загинув внаслідок осколкового поранення голови, не сумісним з життям. Тіло ОСОБА_9 було залишено на точці евакуації у зв'язку з неможливістю подальшого його транспортування внаслідок ворожого наступу.
Враховуючи, що в ході проведення службового розслідування станом на 06.06.2023 року інформація про місцеперебування тіла ОСОБА_9 відсутня, на підставі абз.9,10 ст.1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» рішенням командира військової частин НОМЕР_1 полковника ОСОБА_29 молодшого сержанта, командира бойової машини - командира відділення 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_6 , ОСОБА_19 визнано зниклим безвісти 11 січня 2023 року близько 19-55 год. під час ворожого мінометного обстрілу з боку зс рф на західних околицях села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Вищезазначений акт службового розслідування є чинним.
Матеріали службового розслідування містять безпосередньо Акт службового розслідування, наказ від 09.03.2023 року № 749 про призначення службового розслідування, рапорт командира в/частини НОМЕР_7 02.03.2023 року за фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_9 , доповідь тво командира в/частини НОМЕР_6 від 13.01.2023 року про подію у військовій частині НОМЕР_6 щодо отримання осколкового поранення в голову, несумісного з життям, військовослужбовцем ОСОБА_9 , витяг з бойового розпорядження, витяг з журналу № 6 від 20.12.2022 року ведення бойових дій в/частини НОМЕР_6 , рапорт командира роти лейтенанта ОСОБА_30 від 12.01.2023 року, в якому зазначено, що тіло загиблого молодшого сержанта ОСОБА_9 залишилося на 425 точці, його неможливо було евакуювати через штурмові дії противника та артилерійських обстрілів точки 425, а також пояснення очевидців подій: ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .
Згідно з письмовими поясненнями старшого сержанта ОСОБА_28 від 01.07.2025 року, посвідченими командиром військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_31 , ОСОБА_28 у січні 2023 року проходив службу в одному підрозділі с молодшим сержантом ОСОБА_9 11 січня 2023 року молодший сержант ОСОБА_9 та молодший сержант ОСОБА_32 поверталися з позицій після бойового чергування до КСП 2МР. Почався мінометний обстріл. Після обстрілу він знайшов тіло ОСОБА_9 з осколочним пораненням голови, яке несумісне з життям. Тіло ОСОБА_33 не знайшли. Вночі тіло молодшого сержанта ОСОБА_9 перенесли до КСП 2МР. Внаслідок ворожого наступу зранку не було можливості евакуювати тіло ОСОБА_14 . З впевненістю може стверджувати, що молодший сержант ОСОБА_9 загинув, а не пропав безвісти.
З огляду на вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що є всі достатні підстави вважати, що командир бойової машини - командир відділення 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_20 загинув ІНФОРМАЦІЯ_10 поблизу н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області у бойових діях (заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
І лише у зв'язку із тим, що тіло ОСОБА_9 на даний час відсутнє, на підставі абз.9,10 ст.1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» ОСОБА_9 визнано зниклим безвісти за особливих обставин.
Згідно відповіді Донецької обласної прокуратури від 01.07.2025 року 17.02.2023 року отримано кримінальне провадження № 12023043090000012 за фактом безвісного зникнення військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_34 . Вказане кримінальне провадження 24.02.2023 року спрямовано до Бахмутської окружної прокуратури. На даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.
З відповіді старшого слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області Ю. Караянц від 24.06.2025 року встановлено, що в провадженні вказаного слідчого відділу знаходяться матеріали КП № 12023043090000012 від 16.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за фактом умисного вбивства (з позначкою «зниклий безвісти») військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_6 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час бойових дій зник безвісті 16.01.2023 року на території н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
На даний час місце знаходження військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_6 ОСОБА_9 не встановлено, відомості про полон відсутні, листів-збігів від експертів не надходило, статус залишається (з позначкою «зниклий безвісти»).
Обставини, зазначені у вищевказаному листі, підтверджуються копією витягу з ЄРДР КП № 12023043090000012 від 16.01.2023 року, який видано 24.06.2025 року та долучено до матеріалів вказаної заяви.
Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України "Про оборону України").
Бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Основними видами бойових дій є оборона та наступ.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи.
На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Шестимісячний строк, передбачений ч.2 ст.46 ЦК України, належить рахувати з моменту настання події (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 р. у справі № 490/342/17), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.
Тобто, оголошення особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня закінчення воєнних дій (синонім бойових дій), а не воєнного стану.
Заявники звертаються до суду із заявою після спливу шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст.46 ЦК України, тобто після спливу шести місяців після закінчення бойових дій в районі н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України, а саме ст.ст.305-308 ЦПК України, також відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_19 і дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_10 поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Згідно усталеної судової практики суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою (правова позиція, викладена в постанові ВС від 29.05.2024 року, справа № 127/28463/23, провадження № 61-4764св24).
Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій відмова у заяві про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.
Наданими до суду доказами підтверджено, що молодший сержант ОСОБА_9 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області отримав несумісне з життям поранення, а тому суд вважає, що є достатньо підстав для оголошення фізичної особи померлою.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження № 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23 (провадження № 61-16074св23).
Щодо пояснень представника Міністерства оборони України, який, не заперечуючи проти заявлених вимог, вказав, що суд під час розгляду справи має визначити часові характеристики ведення бойових дій в районі н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області та врахувати їх при вирішенні справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.12.2024 року (справа № 755/11021/22, провадження № 14-94цс24), фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України).
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Велика Палата Верховного Суду констатує безпідставність доводу касаційної скарги про необхідність обраховувати шестимісячний строк, встановлений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, з моменту припинення воєнних дій (воєнного стану) на всій території України загалом (п.107 вказаної постанови).
Також Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові виснувала, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України (пункти 82-84).
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 року № 376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» село Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади було тимчасово окуповано, дата початку тимчасової окупації - 24.01.2023 року, дата завершення тимчасової окупації - 17.09.2023 року.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що шестимісячний строк слід обраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_9 , тобто - із 17.09.2023 року.
Заявники ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 звернулися до суду із даною заявою 14 липня 2025 року. Тож на момент звернення заявників до суду з такою заявою сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, а саме - від дня закінчення активних бойових дій на території н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Керуючись ст.ст.2,13,76-81,89,247,258-259,263-265,268,272-273,354-355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє ОСОБА_5 , заінтересовані особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , інтереси якого представляє ОСОБА_6 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Апостолове Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , молодшого сержанта, командира бойової машини - командира відділення 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_6 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Датою смерті ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце смерті - поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, Україна.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06 серпня 2025 року.
Суддя С.М.Ліпчанський
Присяжні: