Справа № 199/6199/25
(2-а/199/116/25)
іменем України
07.08.2025 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2
У травні 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №1135 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 24.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 24.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1135 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 та накладено на нього штраф у розмірі 17 000, 00 грн.
В постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 в порушення абз. 1 ч. 6. ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», при перевірці уповноваженою особою районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи поліцейським, під час проведення заходів мобілізації та/або дії воєнного стану, перебував без військово-облікового документу, чим вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов'язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке вчинено в особливий період.
Позивач вважає, що при винесені вищезазначеної постанови про адміністративне правопорушення відповідач допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не дослідив усі обставини справи, а тому постанова № 1135 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 є необгрунтованою та незаконною. Зокрема, позивач зазначив про наявність порушення вимог щодо оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення, відсутність доказів, що підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, а отже, і відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд скасувати постанову № 1135 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24.02.2025 та закрити провадження по даній справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 09.05.2025 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувано належним чином завірену копію адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП згідно постанови № 1135 від 24.02.2025.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
09.07.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра було повторно направлено на адресу відповідача копію ухвали суду від 09.05.2025.
Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі з доданою позовною заявою та з додатками була отримана відповідачем, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового рекомендованого відправлення від 31.07.2025.
01.08.2025 представником відповідача Шульга О.І. через систему «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 09.05.2025 надано до суду відзив на позовну заяву та матеріали справи №1135 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовоної заяви, з огляду на те, що суть правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 під час проведення заходів оповіщення та перевірки документів не мав при собі військово-облікового документа. Це є порушенням вимог статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та пп. 11 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.
Факт відсутності документа встановлено посадовою особою ТЦК та СП при перевірці ОСОБА_1 19.02.2025 о 13:30, що в свою чергу зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення від 19.02.2025 №1135.
Під час складання протоколу №1135 від 19.02.2025, під особистий підпис, ОСОБА_1 було роз'яснено його права, визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про час і місце розгляду справи.
Від позивача жодних зауважень, пропозицій та клопотань стосовно змісту протоколу, дати та часу розгляду справи не надходило.
24.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ст. 235 КУпАП та наказу МОУ №3 від 01.01.2024, було розглянуто адміністративну справу та прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП шляхом винесення Постанови за №1135.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.02.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було складено протокол №1135 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 через те, що він в порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (зі змінами), п. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (зі змінами), не мав при собі військово-облікових документів при перевірці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3, ст.210-1 КУпАП.
24.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1135 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 та накладено на нього штраф у розмірі 17 000, 00 грн.
В постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 в порушення абз. 1 ч. 6. ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», при перевірці уповноваженою особою районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи поліцейським, під час проведення заходів мобілізації та/або дії воєнного стану, перебував без військово-облікового документу, чим вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов'язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке вчинено в особливий період.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Статтею 65 Конституції України проголошено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Частиною 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У пункті 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, передбачено, що громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до абз. 3 п. 10-1 Додатку №2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (в редакції чинній станом на 19.02.2025), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.
Крім того, абз. 4 п. 10-1 Правил зобов'язував уточнити протягом 60 днів свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 закріплено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАПє: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210,210-1,211 КУпАП, а саме: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154(далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Частиною 7 ст. 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Абзацом 13 ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що з моменту оголошення рішення про мобілізацію настає особливий період. Враховуючи те, що правопорушення вчинене позивачем під час мобілізації в особливий період, воно кваліфіковане за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
У примітці до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У даному випадку суд приходить до висновку, що з наданих сторонами по справі доказів не вдається можливим встановити чи були дані про позивача, станом на час винесення постанови про адміністративне правопорушення №1135 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, наявні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ІКС «Оберіг») та фіксувалися як військово обліковий документ в додатку «Резерв+», оскільки доказів про те, що позивач ОСОБА_1 взагалі отримував військово-обліковий квиток та перебуває на обліку військовозобов'язаних матеріали справи не містять.
Таким чином, суд не може взяти до уваги твердження позивача про те, що при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП посадовій особі, яка виносила постанову, що оскаржується, треба було керуватися приміткою до ст.210 КУпАП.
За змістом статті 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У зв'язку з вищевикладеним, за результатами розгляду справи та дослідження її матеріалів, суд вважає, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, через що є відсутніми правові підстави для скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення, а отже у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 286, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 07 серпня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 .
Суддя О.Б.Подорець