Справа №523/16194/25
Провадження №1-кс/523/5057/25
08 серпня 2025 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22025160000000460 від 06.08.2025 року про застосуваження запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Долинівка, Арцизького району, Одеської області, громадянина України, маючого середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України,-
Слідчий СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_7 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025160000000460 від 06.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_6 .
Відповідно до даного клопотання, ОСОБА_6 , будучи достовірно обізнаним із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації про введення правого режиму воєнного стану на всій території України, а також введеної органами державної влади заборони розповсюдження інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, 19.07.2025 приблизно о 10 годині 00 хвилин (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території ДП «Одеський морський торговельний порт» (юридична адреса: мсто Одеса, Митна площа, 1) поблизу акваторії порту, а саме в Заводській, Хлібній та Нафтовій гаванях, використовуючи електронне обладнання - власний мобільний телефон марки «Readmi 9CNFC» ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , зі встановленим програмним забезпеченням, підключеним до мережі Інтернет-провайдера, авторизувавшись в соціальній Інтернет мережі Instagram (https://www.instagram.com/strakhov_andjel_djouli/), діючи умисно, з метою поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, за можливості їх ідентифікації на місцевості, здійснив збір шляхом фото-, відеофіксації та розповсюдження (поширення) шляхом публікації (опублікування) відеозапису (відеоролику) з зображенням місця базування кораблів (катерів, суден) угрупування різнорідних сил і засобів Військово-морських сил Збройних сил України (ВМС ЗСУ) у вищезазначеній соціальній Інтернет мережі, а саме патрульного катеру типу «Island», санітарного катеру «Сокаль», морського суховантажного транспорту «Горловка» та кораблю морської охорони ДПС України типу 205П, яке знаходилось у вільному доступі (вкладках Історія (Моя Історія) понад 3 години, з можливістю ознайомлення 140 підписників (читачів, користувачів) ОСОБА_6 .
Згідно відповіді командування ВМС ЗСУ МО України № 154/746/11/1110дск від 21.07.2025, на відеозаписі розміщеному ОСОБА_8 міститься інформація про розташування підрозділів, сил та засобів ВМС ЗСУ, за можливості їх ідентифікації на місцевості, а саме місць періодичного розосередження вищевказаних кораблів (катерів, суден) угрупування різнорідних сил і засобів ВМС ЗСУ, яка ГШ ЗСУ, МО України або іншими уповноваженими державними органами у відкритому доступі не розміщувалась. Надання вищевказаної інформації іноземній державі, іноземній організації, їх представникам або несанкціоноване її поширення будь-яким способом в умовах правового режиму воєнного стану несе загрозу життю та здоров'ю військовослужбовців і може завдати значної шкоди обороноздатності та державній безпеці України, підриває бойову готовність підрозділів ЗСУ.
07.08.1015, о 15 год. 00 хв. ОСОБА_6 в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України, затримано посадовою особою слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області.
У зв'язку з наведеними фактичними обставинами, 07.08.2025 ОСОБА_6 оголошено про підозру та вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України - за кваліфікуючими ознаками: поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, за можливості їх ідентифікації на місцевості, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення № 17/7/7-8996 від 30.07.2025;
- відповіддю на доручення 7 Управління ДВКР СБУ № 17/7/7-8809дск від 25.07.2025, щодо обставин вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 19.07.2025, а саме мережі Instagram ( ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході якого виявлено поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, за можливості їх ідентифікації на місцевості, вчинене в умовах воєнного стану, а саме: патрульного катеру типу «Island», санітарного катеру «Сокаль», морського суховантажного транспорту «Горловка» та кораблю морської охорони ДПС України типу 205П, яке знаходилось у вільному доступі (вкладках Історія (Моя Історія) понад 3 години, з можливістю ознайомлення 140 підписників (читачів, користувачів) ОСОБА_6 ;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які підтвердили, що у соціальній мережі Instagram ( ІНФОРМАЦІЯ_2 бачили вищевказану інформацію про розташування Збройних Сил України, щодо вищевказаних кораблів (катерів, суден) угрупування різнорідних сил і засобів ВМС ЗСУ;
- відповіддю командування ВМС ЗСУ МО України № 154/746/11/1110дск від 21.07.2025, про те що на відеозаписі розміщеному ОСОБА_6 міститься інформація про розташування підрозділів, сил та засобів ВМС ЗСУ, за можливості їх ідентифікації на місцевості, а саме місць періодичного розосередження вищевказаних кораблів (катерів, суден) угрупування різнорідних сил і засобів ВМС ЗСУ, яка ГШ ЗСУ, МО України або іншими уповноваженими державними органами у відкритому доступі не розміщувалась. Надання вищевказаної інформації іноземній державі, іноземній організації, їх представникам або несанкціоноване її поширення будь-яким способом в умовах правового режиму воєнного стану несе загрозу життю та здоров'ю військовослужбовців і може завдати значної шкоди обороноздатності та державній безпеці України, підриває бойову готовність підрозділів ЗСУ;
- іншими матеріалами досудового розслідування.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, зазначивши при цьому, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може переховуватися від органів досудового розслідування; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим, просили задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою. Крім того слідчий зазначив про необхідність призначення стационарної психіатричної експертизи.
Захисник та підозрюваний заперечували проти клопотання, вважали, що ризики прокурором не доведені, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, надали суду довідки щодо стану здоров'я підозоюваного. Крім того ОСОБА_6 пояснив, що не мав на меті завдавати комусь шкоди.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню на підставі наступного.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує ризики передбачені ст.177 КПК України, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.114-2 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі), той факт, що підозрювана раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (п. 32 справи), а також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваній є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій.
При цьому, КПК України, не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з'ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
Переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років.
Так, ОСОБА_6 на даній стадії досудового розслідування інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.114-2 КК України.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні території Херсонської, Запорозької, Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон, взагалі виїхати до іншої країни.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначений ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені.
Застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, може надати можливість підозрюваній вчинити зазначені дії з такими речами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини.
Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваною на таких осіб.
Таким чином, не будучи обмеженою у спілкуванні із свідками, ОСОБА_6 матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Стосовно вказаного ризику (як підстави застосування запобіжного заходу, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК), слід зауважити, що застосування запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), одним з важливіших серед яких є тяжкість пред'явленого обвинувачення. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Вказане свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Взявши до уваги вище викладене, можна дійти висновку, що у разі обрання відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, це не забезпечить виконання нею як підозрюваною, а в майбутньому, вірогідно, й обвинуваченою, покладених на неї ст. 42 Кримінального процесуального кодексу процесуальних обов'язків, та вона матиме змогу вчиняти інші злочини.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати такі обставини:
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують доводи органів досудового розслідування та прокуратури.
Наявність же ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити одну чи кілька із наведених дій як другу складову підстави обрання запобіжного заходу, означає наявність даних, які свідчать про обґрунтовану ймовірність вчинення ним таких дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Вказані дані, у своїй сукупності, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що на даний час більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 437 - 442-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437 - 442-1 КК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 05.10.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 05.10.2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя (підпис) ОСОБА_1