Справа № 522/16966/25
Провадження №2-а/522/411/25
07 серпня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Абухіна Р.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Кріцької Д.Є.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження (з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-271, 286 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач 25.07.2025 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №ВОіБ/100/2 від 16.07.2025 про притягнення особи до адміністративної відповідальності, просить закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач самостійно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 14 липня 2025 р., після того як побачив повідомлення про розшук у застосунку Резерв+, був перенаправлений на прийом через обов'язкову реєстрацію в електронній черзі і 16 липня 2025 року. Зазначає, що причиною розшуку виявилося те, що на його адресу була відправлена повістка, яку він не отримував. Відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_2 був складений протокол №ВОіБ/ЮО/1, до якого позивач написав власноруч пояснення про те, що повістку N03934434 не отримував, жодних відомостей про існування цієї повістки до 16 липня 2025 року не мав.
В якості “доказів» скоєння мною правопорушення йому була надана копія повістки та роздрукований трек-лист почтового відправлення від Укрпошти.
В трек-листі від Укрпошти вказано, що 24 червня 2025 р. відбулася “невдала спроба вручення», а 04 липня 2025 р. поштове відправлення було повернуто відправнику з приміткою “Одержувач відсутній за вказаною адресою».
У позові зазначає, що постійно мешкає за адресою АДРЕСА_1 з 2002 року, адресу фактичного проживання за цей час не змінював, в зазначену в трек-листі дату знаходився в місті. Регулярно отримує поштові відправлення на своє ім'я та за адресою у поштовому відділенні 65020 м. Одеса. Тому заперечує наведені в трек-листі дані про його відсутність за вказаною адресою.
Також зазначає, що при формуванні поштового відправлення відправником не був вказаний його номер телефону, через що пошта не могла відправити йому СМС сповіщення про надходження на його ім'я рекомендованого поштового відправлення.
Дані про його актуальний номер телефону є в базі даних Резерв+ та Оберіг, причина, через яку ця інформація не була надана поштовому оператору йому не відома. На копії повістки, яку було надано представником ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня інформація про отримання ним повістки. Також в жодному з наданих документів не міститься даних про його відмову від отримання повістки.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2025 справу передано судді Абухіну Р.Д.
У судове засідання позивач не з'явився. Подав заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов не подав.
Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 16 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 складено повістку №3934434 за якою ОСОБА_1 належить з'явитися за адресою: АДРЕСА_2 , 26.06.2025 о 09:00 год.
Згідно опису вкладення повістка №3934434 направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з номером відправлення 0610261086665.
Згідно трекінгу відправлення 0610261086665 повістка повернулася відправнику 06.07.2025 не врученою з відміткою 04.07.2025 «одержувач відсутній за вказаною адресою».
16 липня 2025 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_3 складено протокол №ВОіБ/100/1 про адміністративне правопорушення, згідно якого 16.07.2025 о 16 год. 00хв. військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, не прибув 26.06.2025 о 09:00 год за повісткою №3934434 від 16.06.2025 для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Виклик направлений рекомендованим поштовим відправленням №0610261086665. Про причини неявки протягом визначеного пунктом 24 Порядку №560 терміну не повідомив.
ОСОБА_1 отримав протокол в день його складення та написав пояснення у яких відзначив, що не отримав повістку та не знав про необхідність явки.
16 липня 2025 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 винесено постанову №ВОіБ/100/2 про адміністративне правопорушення, згідно якої військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, не прибув 26.06.2025 р. о 09:00 за повісткою №3934434 від 16.06.2025 для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Виклик направлений рекомендованим поштовим відправленням №0610261086665. Про причини неявки протягом визначеного пунктом 24 Порядку №560 терміну не повідомив.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Копія постанови вручена ОСОБА_1 23.07.2025, про що свідчить відповідний запис з підписом на постанові.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
У ч. 2 ст. 77 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, закон покладає на відповідача обов'язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
У ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок), Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 463/1352/16-а.
У вину ОСОБА_1 інкримінується неявка по повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 26.06.2025 о 09:00 год.
Тому, на ІНФОРМАЦІЯ_6 покладається обов'язок довести, що ОСОБА_1 було належним чином вручено повістку.
Згідно п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду
Обов'язок з'являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, що визначені у повістці виникають виключно у випадку, коли така повістка була вручена у встановленому законом порядку.
Особливості вручення повістки регулюються Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560.
Згідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
У повістці зазначаються:
прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
місце, день і час явки за викликом;
підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису;
реєстраційний номер повістки;
роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
У п.41 зазначеної постанови вказано, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно п.47 Постанови, у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Зі змісту протоколу та оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 26 червня 2025 року засобами поштового зв'язку.
Така ж дата зазначена у повістці.
Як вказувалося вище, повістка направлена на адресу ОСОБА_1 повернулася відправнику без вручення з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою», яка зроблена 04.07.2025, тобто через сім днів після того як позивач мав з'явитися до відповідача.
Дійсно, відмітка на поштовому відправленні про те, що адресат відсутній за вказаною адресою відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024 є належним повідомленням особи про необхідність з'явитися до районного ТЦК та СП.
Проте, в даному конкретному випадку відмітка про відсутність ОСОБА_1 була проставлена 04.07.2025, а тому, станом на 26.06.2025 ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стаття 255 КУпАП, яка містить перелік осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення не містить норм, які б визначали уповноважених суб'єктів на складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 та 211 КУпАП.
Наказ МОУ «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» від 01.01.2024 № 3 містить положення про те, що уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, працівник ТЦК та СП може складати протокол про адміністративне правопорушення лише за наявності наказу керівника відповідного ІНФОРМАЦІЯ_7 , яким його уповноважено на складання протоколу.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що солдат ОСОБА_5 уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення суду надано не було.
Тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом, беручи до уваги той факт, що доказів на підтвердження того, що солдат ОСОБА_5 уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення надано не було, у суду відсутня можливість встановити наявність у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, що передбачений ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб'єктом адміністративного правопорушення.
Щодо стягнення судових витрат.
Згідно ч.1 ч.3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн.
У зв'язку із задоволення позову про скасування постанови та закриття провадження у справі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 287-293 КпАП України, ст.ст. 243-246,250, 251, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №ВОіБ/100/2 від 16 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, згідно якої на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНКОПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Р.Д. Абухін
07.08.25