Справа № 522/13804/25
Провадження №3/522/4767/25
07 серпня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ДОП СП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі - КУпАП),-
Відповідно до протоколу серії ВАД №459286, 02.06.2025 року приблизно о 12:00 год. громадянин ОСОБА_1 , знаходячись на вул. Приморський бульвар, вчинив жорстоке поводження з тваринами, а саме утримував у неволі птаха ворона, що могло призвести до фізичного виснаження та завдання страждань птаху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 89 КУпАП.
ОСОБА_1 під час судового розгляду пояснив, що провину не визнає та зазначив, що 02.06.2025 року гуляв по центру міста на Приморському бульварі. Зазначив, що з вороном був знайомий 3 місяці, оскільки він до нього сам кормив та вихожуавав, а тому на теперішній час птах сам до нього підлітає. ОСОБА_1 пояснив суду, що ворона використовував лише для знайомства з дівчатами. 02.06.2025 року гуляв з птахом по Приморсьому бульвару, коли підійшли чотири чолівіка, які попросили сфотографуватись з птахом. Ві нге заперечував та в якості жапрту птах з гаманця якусь купюру, начебто 200 гривень і він в якості жарта сказав, що замало, чоловік запропонував 500 гривень,він сміюсь сказав, що теж замало, тоді чоловік почав обзиватись і все перейшло в конфлікт. ОСОБА_1 . пояснивЮ що просто пішов і не брав жодних коштів, оскільки птаха просто любить, і жартутвав із людиною, оскільки ворон кумедно себе при цьому поводив. Зазначив, що через знайомих йому стало відомо, про те, що його шукають із поліції, у зв'язку із чим він сам звернувася наступного дня до РВ. У відділку йому повідомили спочатку про намір скласти протокол за фіктивне підприємництво, однак він показав, що ніяких взагалі грошей не брав, після чого стаття змініилася і йому інкримінували жорстоке поводження з птахом. ОСОБА_1 просив справу закрити, оскільки ніякого жорстокого поводження відносно птаха не допускав, любить його і коли буває в центрі, то ворон завжди до нього підлітає.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ст.1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх та сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин.
Правилами ст. 4 Закону закріплено, що поводження з тваринами ґрунтується, зокрема, на таких принципах: жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами; утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.
Статтею 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначені загальні правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість. Так, при поводженні з тваринами не допускається: використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин; примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань; нанесення побоїв, травм, отруєння тварин; використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо. При проведенні больових процедур обов'язкове застосування знеболюючих препаратів. Даною статтею забороняється: розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання; розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю; примушування до нападу одних тварин на інших, у тому числі при тестуванні тварин; проведення генетичних змін на тваринах; застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу, вчинення інших дій чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.
Статтею 22 цього Закону передбачено, що при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов'язана: дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води; надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними; забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров'ю людині або іншим тваринам; негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду; запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин. Забороняється бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин; дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії; завдавати домашнім тваринам болю, страждання або пригнічення; дресирувати тварин у спосіб, що завдає шкоди здоров'ю тварини та її загальному стану; умертвляти тварин шляхом утоплення, задушення, використання електричного струму та речовин, що призводять до отруєння.
Частиною першою статті 89 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони тваринного світу, що регулюються зокрема, Законами України «Про тваринний світ», «;Про захист тварин від жорстокого поводження», «;Про ветеринарну медицину», «;Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «;Про захист населення від інфекційних хвороб».
Безпосереднім об'єктом є встановлений порядок поводження з тваринами.
Предметом посягання є тварини, що знаходяться на волі, в напіввільних умовах або тримаються у неволі.
Зі змісту диспозиції вказаної норми вбачається, що об'єктивною стороною зазначеного правопорушення є знущання над тваринами, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.
Стаття 32 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначає, що органи Національної поліції здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин.
На підтвердження вини ОСОБА_1 підолучено:
- протокол серії ВАД №459286 від 05.06.2025 року;
- рапорт старшого інспектора з інформаційної підтримки ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Потаніної І. , відповідно до якого 05.06.2025 під час моніторингу соціальних мереж, о 10:15 год. було виявлено публікацію у телеграм каналі «Курс Одесса», в якій йдеться про чоловіка, який на Приморському бульварі в м. Одесі вимагає 1000 гривень за фото з вороною;
- скріншот з соціальних мереж у телеграм каналі «Курс Одесса», в якому йдеться про чоловіка, який на Приморському бульварі в м. Одесі вимагає 1000 гривень за фото з вороною;
- пояснення ОСОБА_1 , від 05.06.2025 року, відповідно до яких він знайшов птаха ворона біля свого будинку із підбитим крилом. Вилікувавши птаха, він залишив його собі, таким чином він став ручним. 02.06.2025 року близько 12:00 год. він вийшов із вороном на прогулянку на Приморський бульвар. До нього підійшов військовий та попросив сфотографуватись із птахом, на що ОСОБА_1 не подумавши повідомив його, що фото з птахом коштує 1000 грн. Коли військовий взяв птаха, передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1000 грн., однак останній від них не відмовлявся, але повідомив, що не займається такою діяльністю, а птаха дав, бо він ручний. У поясненнях також зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово лікувався в психіатричній лікарні;
- копію паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з додатку «Дія».
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 жорстоко поводився із птахом. Із фотознімку із соціальних мереж убачається, що ворон не утриується в клітці, сам сидить на руці ОСОБА_1 , його рухи будь-якою амуніцією не обмежені.
До матеріалів справи не долучено поснення свідків, які б вказували на факт жорстокого поводження із твариною.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року (справа №338/1/17) вказав, що візуальне спостереження за вчиненням адміністративного правопорушення працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення.
Згідно роз'яснень, які містяться в абзаці другому п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Розглядаючи дану справу, суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016), в яких Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 жорстокого поводження із птахом за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, суд приходить до висновку про недоведеність вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.89 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням встановлених судом обставин, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 89 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: К.О. Лагода