Справа № 740/2865/25
Провадження № 2/740/1443/25
08 серпня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «СЕНС БАНК'Позивач 23.05.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №500719655 від 26.09.2022 у сумі 83 767 грн. 24 коп., 2 422 грн. 40 коп. судових витрат по сплаті судового збору та 7175 грн. 78 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 26.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» (далі - Банк) з метою отримання банківських послуг та уклав угоду про надання споживчого кредиту № 500719655. В подальшому найменування АТ «Альфа-Банк» змінено на АТ «СЕНС БАНК». Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник у порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені платежі. Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку обумовленому договором, а відповідач належним чином не виконує зобов'язання, внаслідок чого станом на 09.02.2025 заборгованість за кредитним договором становить 83767 грн. 89 коп., з яких: 56802 грн. 72 коп. заборгованість за кредитом та 26965 грн. 17 коп. заборгованість по відсотках.
Ухвалою судді 27.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача АТ «СЕНС БАНК» в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про проведення судового засідання за його відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно шляхом надіслання судової повістки за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно із п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України.
Враховуючи, що відповідач, згідно із п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 26.09.2022 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» була підписана оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500719655, акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500719655 АТ «Альфа-Банк», паспорт споживчого кредиту та графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять кредитний договір (а.с. 7-9).
Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «кредит готівкою», сума кредиту 56802,72 грн., процентна ставка 24 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 24 місяців. Дата повернення кредиту вказана до 26.09.2024 (п. 2 Оферти).
Крім того, сторони узгодили в письмовій формі графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що є додатком № 1 до укладеного між сторонами договору № 500719655.
Згідно довідки про ідентифікацію вих. № 3597288 АТ «СЕНС БАНК» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , з яким укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» ідентифікований АТ «Альфа-Банк», підписання Угоди № 500719655 про надання споживчого кредиту позичальником здійснено аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «0579», надісланого позичальнику 26.09.2022 на номер телефону НОМЕР_2 .
01.12.2022 найменування АТ «Альфа - Банк» змінено на АТ «Сенс Банк».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено при розгляді справи, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується меморіальним ордером №1342038928 від 26.09.2022 та виписками по рахунках відповідача (а.с. 11-20). Проте останній не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.509, 526, 1054 ЦК України.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань станом на 09.02.2025 утворилася заборгованість за кредитним договором №500719655 від 26.09.2022, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 83 767 грн. 89 коп. та складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 56 802 грн. 72 коп., заборгованості по відсотках в розмірі 26 965 грн. 17 коп.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру суми заборгованості, у зв'язку з чим несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позов АТ «СЕНС БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, адреса: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, буд. 100, заборгованість за кредитним договором № 500719655 від 26.09.2022 у сумі 83767 грн. 89 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2422 грн. 40 коп., а всього стягнути з нього 86 190 (вісімдесят шість тисяч сто дев'яносто) грн. 29 коп.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Карпусь