Справа № 732/861/25
Провадження № 2-а/732/9/25
07 серпня 2025 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Бойко А. О.,
у присутності секретаря - Пінчук С. М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Журби В. С. (приймала участь у режимі відеоконференції),
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Журбу Вікторію Сергіївну звернувся до Городнянського районного суду Чернігівської області в порядку адміністративного судочинства із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому адвокат Журба В. С. просила скасувати постанову т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за № 77 від 09.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, розміром 17000 грн, та закрити провадження по вказаній справі. Крім цього, представник позивача просила стягнути з відповідача понесені судові витрати, в томі числі, витрати на правничу допомогу та судовий збір.
Позов мотивований тим, що 05.05.2025 працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням позивача та повідомлено, що останній перебуває у розшуку за порушення правил військового обліку. У подальшому, ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з'ясування обставин. Того ж дня, об 11:46, офіцер ІНФОРМАЦІЯ_2 капітан юстиції ОСОБА_3 склав протокол про адміністративне правопорушення № 77 стосовно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №77, 05.05.2025 об 11:46, уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що в умовах особливого періоду під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022 ОСОБА_1 в порушення вимог пп.1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, не уточнив свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року жодним із встановлених законодавством способів, чим учинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, постановою №77 від 09.05.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 17000 грн.
Про існування вказаної постанови позивач дізнався 26.05.2025, коли у поштовій скриньці знайшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_2 із постановою.
Представник позивача вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи, не підтверджена допустимими та належними доказами, а тому підлягає скасуванню.
Витягом із «Резерв+» підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вказаному витязі відсутні відомості щодо обліку позивача як порушника військового обліку. Таким чином, відповідач володіє обліковими даними щодо ОСОБА_1 . Також ні у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно позивача, ні в оскаржуваній постанові не зазначено, які конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, на думку представника позивача, не в повному обсязі викладено суть (суб'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При цьому зі змісту вказаної постанови не зрозуміло на підставі саме яких доказів відповідач дійшов висновку про порушення позивачем законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Крім цього, відповідач має доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звідки міг отримати всі необхідні дані про позивача, але, не звертаючи увагу на примітку до ст. 210 КУпАП, відповідач незаконно притягнув позивача до відповідальності. Також, представник позивача наголошує, що оскаржувана постанова від 09.05.2025 прийнята поза межами строків, визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП. За таких підстав представник позивача вважає, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, при цьому жодних доказів вини в оскаржуваній постанові не наведено.
Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 червня 2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні позивач підтримав позов та наполягав на скасуванні постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно нього, оскільки постанова є неправомірною, так як він не порушував вимог щодо облікових даних та не має коштів для оплати накладеного штрафу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов. Підтримала обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився.
20.06.2025 від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що стосовно позивача 05.05.2025 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 77 за порушення останнім ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за неуточнення позивачем своїх облікових даних у встановлений законодавством строк жодним із встановлених способів: через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. За результатами розгляду справи, після дослідження всіх наявних даних було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді 17000 гривень.
Відповідач вказує, що не погоджуючись із постановою, позивач зазначає, що дізнався про існування постанови 26 травня 2025 року, однак, при вирішенні питання щодо можливості пропуску строку на звернення до суду, слід враховувати поведінку самого позивача.
Представник відповідача, посилаючись на ч. 3 ст. 122 КАС України, правові позиції постанови Верховного суду від 21.02.2020 №340/1019/19, постанови Верховного Суду від 17.09.2020 №640/12324) та постанову Верховного Суду від 10.09.2020, №806/2321/16, вказує, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав, є, зокрема умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав, а тому строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущений позивачем без поважних причин.
Що стосується доводів позовної заяви, то варто зазначити про помилковість тверджень представника позивача стосовно відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з огляду на те, що в роздрукованому варіанті його електронного військово-облікового документу відсутня інформація про наявні порушення. Адже, як убачається, із з указаного військово-облікового документа - позивач оновив свої дані лише 05.05.2025, а тому посилання представника позивача на ті обставини, що у ІНФОРМАЦІЯ_4 наявні певні відомості щодо позивача не можуть бути взяті до уваги.
Представник відповідача наголошує, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з неоновленням ним своїх облікових даних у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року, адже він порушив обов'язок, який визначений у підпункті 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ. Так, відповідно до вказаних положень Закону було установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 №2105-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. А враховуючи, що чинності Закон №3633-ІХ набрав 18 травня 2024 року, то і обов'язок щодо оновлення даних повинен бути реалізований позивачем у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року.
Також представник відповідача вказує на те, що незрозумілими є посилання представника позивача на Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, указані представником позивача статті не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, адже саме у зв'язку з прийняттям Закону №3633-ІХ ці статті були викладені у тій редакції, яку цитує сторона позивача. При цьому відповідно до таких норм обов'язок про оновлення даних виникає лише після набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації. У даному випадку після внесення відповідних змін до законодавства України, Президент України не видавав указ про проведення мобілізації, а лише продовжував дію вже існуючого. У той же час, для настання обов'язку, викладеного у підпункті 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ, щодо оновлення даних потрібно було дотримання наступних умов: набрання чинності Законом № 3633-ІХ та продовження дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022.
Оскільки обидві умови були дотримані, то у позивача виник обов'язок щодо оновлення даних у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року, який останнім не був виконаний.
Щодо посилань представника позивача на відсутність зазначення у постанові даних, які не були оновлені позивачем, представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 повністю не були виконані вимоги щодо оновлення будь-яких даних, які він мав оновити.
Незазначення конкретних даних, які були не оновлені позивачем, не впивають на дійсність постанови та не може слугувати підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Хибним на думку представника відповідача є посилання сторони позивача на примітку до ст. 210 КУпАП, як на підставу для закриття провадження, адже Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, у пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: - у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовується у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформації взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами), яких є державні органи.
Однак примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована у даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, та уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені ним особисто в один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може лише перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного. При цьому, жодна із вищезазначених баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання позивача, номери його засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти.
Таким чином, ігнорування позивачем виконання обов'язку щодо оновлення персональних даних вказує на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Сам факт не оновлення ОСОБА_1 облікових даних у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року, стороною позивача не заперечується.
Також, на думку представника відповідача, не заслуговують на увагу твердження сторони позивача про закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, адже відповідно до норм ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
У випадку позивача, днем вчинення правопорушення є 17 липня 2024 року, а день виявлення правопорушення - 05 травня 2025 року (день складання протоколу), а тому ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у межах строків, передбачених нормами КУпАП.
Щодо відшкодування заявлених витрат на професійну правничу допомогу, то представник відповідача, посилаючись на ст. 134 КАС України, вважає, що 8000 грн витрати на правову допомогу є неспівмірними зі складністю справи. Зазначає, що договором про надання правової допомоги передбачена лише фіксована сума гонорару адвоката у розмірі 5000 грн за весь строк дії такого договору. При чому самим договором не передбачено конкретний перелік робіт та обсяг надання послуг, що фактично унеможливлює правильний розрахунок реально понесених витрат.
Крім цього, представником позивача до позовної заяви не надано доказів на підтвердження реальності отримання надходжень готівки до каси, що унеможливлює стягнення, заявлених нею, витрат.
Враховуючи викладене вище представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі (а. с. 52-59).
Суд, заслухавши позивача, його представника - адвоката Журбу В. С., з'ясувавши позицію відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 77 від 05 травня 2025 року, складеного офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном юстиції ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 , убачається, що 05 травня 2025 року об 11 год 46 хв, уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що в умовах особливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022 ОСОБА_1 у порушення вимог 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ не уточнив свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року жодним із установлених законодавством способів. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 09.05.2025 о 10:00, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 . Зі містом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений під підпис. Також у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено: «Здійснював догляд за батьком, інвалідом війни ІІ групи, тому вчасно не оновив дані» (а. с. 68).
З дослідженої постанови по справі про адміністративне правопорушення № 77 від 09 травня 2025 року, винесеної тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 , установлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 05 травня 2025 року уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що ОСОБА_1 в умовах особливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022 у порушення вимог 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ не уточнив свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року жодним із установлених законодавством способів (а. с. 23, 72).
У тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного ОСОБА_1 № НОМЕР_1 зазначено, що останній прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних сил України за № 837037 А. Також у довідці мається запис проте, що 24.07.2003 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби та переданий на військовий облік військовозобов'язаних по досягненню 25-річного віку (а. с. 20).
З витягу «Резерв+», вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаний, обліковується за 1 відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 (Городня), звання рядовий, ВОС 790037, дата уточнення даних 05.05.2025 (а. с. 21).
З витягу ІКС «Оберіг» вбачається, що позивачем звірено контактні дані 05.05.2025 (а. с. 11).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
З диспозиції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вбачається, що остання передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/22 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст.102, п.п. 1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України оголошено загальну мобілізацію.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти на даний час.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
З урахуванням викладеного, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення) повинне бути належним чином зафіксоване.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
В преамбулі Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Захист Вітчизни, суверенітету і територіальної цілісності України, як обов'язок громадянина, не зводиться виключно до вступу на військову службу або іншої участі у військових формуваннях. Такий захист може проявлятися і в інших формах, як то фінансова допомога, волонтерська діяльність, допомога за професійним профілем або шляхом надання будь-яких послуг тощо.
Кожен громадянин України зобов'язаний неухильно дотримуватися чинного законодавства, яке приймається з метою регулювання питань мобілізації, проходження військової служби та інших питань покликаних забезпечити ефективне функціонування державних інституцій, які здійснюють захист суверенітету України.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Прикінцевих положень Закону №3633, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633 свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Метою прийняття Закону №3633-ІХ було удосконалення процедур мобілізації, питань проходження військової служби, а також функціонування військових формувань, у тому числі тих, на яких покладені мобілізаційні функції.
Введення Законом №3633-ІХ обов'язку щодо оновлення кожним військовозобов'язаним своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом, мало на меті удосконалення та, в першу чергу, полегшення роботи Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК), на які покладено функції, зокрема, з обліку військовозобов'язаних, проведення їх медичних оглядів та призову на військову службу. Самостійне оновлення військовозобов'язаним своїх персональних даних забезпечує ефективне функціонування системи військового обліку та значно економить час працівників ТЦК, який останні змушенні витрачати на розшук військовозобов'язаних, уточнення їх даних, замість того, щоб витрачати зусилля на виконання інших функцій, покликаних забезпечити ефективну обороноздатність держави.
При цьому, військовозобов'язаним було забезпечено можливість використання кількох варіантів оновлення своїх персональних даних на вибір, у тому числі і через електронний кабінет, що взагалі не потребує відвідування державних установ.
Частина 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Тобто відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 11 статті 38 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Зокрема військовозобов'язані можуть уточнити деякі персональні дані, такі як прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, номер телефону та номер електронної пошти, через застосунок Резерв+, ЦНАП або ТЦК.
Оновлення даних містить інформацію про сімейний стан резервіста, освіту, місце проживання, наявність дітей та інші відомості. У разі зміни цих даних, військовозобов'язаний повинен протягом 7 днів повідомити про це в ТЦК та оновити свої дані.
Отже, враховуючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, військовозобов'язані повинні були до 16.07.2024 уточнити свої персональні облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за не оновлення (не уточнення) своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Таким чином, адміністративне правопорушення вчинене ним після 19.05.2024, тобто після набуття чинності Законом №3696-ІХ, яким ст.210-1 КУпАП доповнено ч. 3, при цьому саме з 19.05.2024 у позивача виник обов'язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач не уточнив свої військово-облікові дані, що підтверджується із долученого до відзиву копії витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, позивачем було проігноровано виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, чим вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приміткою у ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Однак, примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме осіб вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ними особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом встановленого 60-ти денного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що інформацію, яку не оновив позивач, відповідач має у володінні або може отримати від уповноважених органів та реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді та що він не є військовозобов'язаним у розумінні п. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та що ні у протоколі про адміністративне правопорушенні, ні в оскаржуваній постанові не зазначено, які конкретно відомості не оновив позивач, оскільки це не впливає на його обов'язок протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ уточнити свої персональні дані.
Документів, які підтверджують, що ОСОБА_1 уточнив (оновив) свої персональні дані в інший спосіб та в строк, зазначений у Законі № 3633-ІХ, позивач не надав.
Доводи позивача про те, що він не зміг уточнити дані, оскільки здійснював догляд за батьком, який є особою з інвалідністю, не змінюють складу адміністративного проступку та не є підставами для звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки як встановлено судом, мав такий обов'язок. Крім цього, належних доказів у підтвердження цього суду не надано.
Медичні документи, які характеризують стан здоров'я ОСОБА_1 , не впливають на існування факту вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та не є підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.
Стосовно доводів позивача та представника позивача щодо дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення №77 від 05.05.2025, складений стосовно ОСОБА_1 містить запис про роз'яснення позивачу змісту ст. 63 Конституції України, прав, та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП. Також у протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09.05.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказана адреса. Другий примірник протоколу був вручений позивачу, про що у постанові наявний його підпис.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, що є гарантією реалізації наданих ст. 268 КУпАП прав, зокрема, на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання пояснень та доказів, заявлення клопотань, здійснення захисту.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 77 від 05.05.2025, другий примірник якого був отриманий позивачем, ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис.
Суд звертає увагу, що позивач не заперечує факт отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення.
Щодо зауважень представника позивача про те, що оскаржувана постанова є неправомірною, оскільки винесена з порушенням строків, визначених статтею 38 КУпАП, то суд зазначає таке.
Згідно із положеннями ч. 9 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Як установлено судом, день виявлення правопорушення - 05.05.2025 (дата складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ), дата вчинення правопорушення - 17 липня 2024 року (наступний день після закінчення законодавчо визначеного строку для оновлення облікових даних).
Отже, на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в межах строків, визначених статтею 38 КУпАП.
Згідно з п.3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При вирішенні адміністративного позову щодо оскарження дії суб'єкта владних повноважень суд у відповідності до положень ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряє чи прийнято воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд доходить висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Отже, постановляючи оскаржувану постанову, т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтованою, тобто прийнятою з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
З огляду на вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, а тому й відсутні підстави для стягнення на користь позивача в порядку ст. 139 КАС України сплачених судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 246, 250, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено і підписано 07.08.2025.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя А. О. Бойко