Справа № 585/2079/25
Номер провадження 2-а/585/34/25
05 серпня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,
секретаря судового засідання Салій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни Сумської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звертається його представник - адвокат Шунько Олексій Григорович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Роменський відділ державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
05 червня 2025 року на розгляд суду від ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звертається його представник - адвокат Шунько О.Г., надійшов адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Роменський відділ державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови № 266 від 04.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за порушення ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Позов обґрунтовано тим, що 03.04.2025 року ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконно був затриманий в м.Ромни та примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 змушували позивача пройти військово-лікарську комісію, але він відмовився, про що написав заяву. Через деякий час, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомили йому, що він порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на нього окрім порушення кримінальної справи, накладено штраф у розмірі 17000 грн., та повідомив ОСОБА_1 що розгляд справи відбудеться о 10 год. 00 хв. 07.04.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 та надав ОСОБА_1 копію протоколу про адміністративне правопорушення № 266 від 03.04.2025 року. 04.04.2025 року ОСОБА_1 відправив рекомендованим поштовим відправленням до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про неможливість прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 по поважним причинам, оскільки перебував на лікуванні, про що надав документи. 09.04.2025 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , щоб дізнатися дату розгляду справи. До нього вийшов працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 і повідомив, що заява останнього про відмову від проходження ВЛК передана в поліцію і він може бути вільним. Відповідно до протоколу № 266 від 03.04.2025 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив нормативний акт ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» абз. 3 ч.1 ст. 22. Постановою № 266 від 04.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП за порушення нормативного акту Постанови КМУ ; 1487 від 30.12.2022 року Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) та нормативного акту ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію абз. 4 ч.1 ст. 22. Протоколом № 266 від 03.04.2025 року не виявлено порушення ОСОБА_1 абзацу 4 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, постановою № 266 від 04.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП за порушення нормативних актів, яких він не порушував. ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про розгляд справи 04.04.2025 року. ОСОБА_1 не пропонувалося надати письмові пояснення по суті вчиненого правопорушення. Тобто оскаржувана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства України, чим порушено законні права та інтереси ОСОБА_1 ОСОБА_2 не отримував постанови № 266 від 04.04.2025 року. Після блокування розрахункових рахунків ОСОБА_2 дізнався, що відносно нього відкрите виконавче провадження про стягнення штрафу за постановою № 266 від 04.04.2025 року. Тому просив визнати поважною причину пропуску строку на осарження постанови № 266 від 04.04.2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 та поновити цей строк. Визнати протиправною та скасувати постанову № 266 від 04.04.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Стягнути з відповідача 1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., судовий збір у розмірі 605,60 грн. - за подання до суду позову та судовий збір у розмірі 908,40 грн. - за подання до суду заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 05 червня 2025 року відкрито провадження по справі, з призначенням розгляду по суті.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Представник позивача надав суду заяву, в якій позов підтримав та просив його задовольнити. Справу просив слухати без його участі та участі позивача.
У судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. 24.06.2025 року від представника до суду надійшло клопотання, в якому просили позов залишити без розгляду та застосувати наслідки спливу строку позовної давності, посилаючись на те, що позивач був обізнаний із датою розгляду справи про адміністративне правопорушення 04.04.2025 року. Тому він повинен був мати правомірні очікування відносно того, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянута саме 04.04.2025 року ( 07.04.2025) і з цієї дати позивач мав об'єктивну можливість дізнатися про порушення свого права. Позивачем не обґрунтовано і не надано доказів на підтвердження неможливості отримання копії оскаржуваної постанови раніше, не зазначено про активні дії, які ним вживалися до 26.05.2025 року, зважаючи на обізнаність про наявність провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього. Відтак, наведені підстави пропуску процесуального строку не обумовлені об'єктивно непереборними обставинами і не являються такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, а виникли внаслідок триваючої пасивної поведінки.
Крім того, 24.06.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на плату правничої допомоги, в якому просив відмовити у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування витрат, понесених на правову допомогу адвоката по справі № 585/2079/25 в розмірі 7000,00 грн., чи зменшити їх розмір у відповідності до принципів розумності, співмірності та необхідності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Роменського відділу ДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно протоколу № 266 про адміністративне правопорушення від 03.04.2025 року, зазначено, що 03.04.2025 року о 16 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 вчинив порушення абз.3 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тим що відмовляється проходити ВЛК та отримувати направлення на ВЛК, що становить адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В даному протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 07.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач 04.04.2025 року направив заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
04 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 було винесено постанову № 266 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 17000 грн. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 в період дії воєнного стану та загальної мобілізації є військовозобов'язаним згідно абз.4 ч.9 ст. 1 ЗУ « Про військовий обов'язок та військову службу», порушив пп.4 п.1 в Додатку 2 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року ( Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів), яким передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних ( міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для районних ( міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово- облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні ( перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів. Також азб. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішенням комісії з питань взяття на облік, направлення для проходження базової військової служби або ВЛК районних ( міських) центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або ВЛК розвідувальних органів. В порушення даним вимог законодавства, ОСОБА_1 03.04.2025 року відмовився від направлення на ВЛК, на яку направлявся згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , для встановлення ступеня придатності до військової служби та вирішення питання мобілізації під час воєнного стану, тим самим порушив законодавство України про мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП в особливий період ( а.с.16-17).
Постановою старшого державного виконавця Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Редькіною Ю.М. від 22.05.2025 року ВП № 78154327 , про відкриття виконавчого провадження, було відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 266 виданої 04.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 в Сумській області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000 грн. (а.с.20).
Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч.1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.3 ст. 210 -1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який в подальшому продовжувався.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; та суб'єктивна сторона.
Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона проступку, психічний стан суб'єкта проступку, що характеризує його волю, яка виявляється в протиправній дії, його ставлення до дії, яку він вчинив.
Ознаками суб'єктивної сторони проступку є вина, мотив і мета правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Крім діяння, ознаками об'єктивної сторони правопорушення є місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя здійснення діяння.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, посилання на докази, якими він керувався при ухваленні відповідного рішення. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку.
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як передбачено ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами, суд приходить до наступних висновків.
Постановою № 266 від 04 квітня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Разом з тим, позивача не було повідомлено належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому його права, зокрема, на безпосередню участь у такому розгляді справи та надання заперечень по суті справи, були порушені, що є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення до відповідальності позивача.
При цьому суд приймає до уваги позиції Верховного Суду, відповідно до яких обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за 3 дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа (у даному випадку ТЦК).
Це постанови Верховного Суду по справах № 676/752/17, № 489/1004/17, № 308/12552/16-а, № 482/9/17, № 205/7145/16, 465/5145/17-а де йдеться про наступне:
«Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема,передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно протоколу № 266 від 03.04.2025 року ОСОБА_1 був повідомлений про час розгляду справи на 07.04.2025 року, в той же час постанова № 266 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП було винесено 04 квітня 2025 року.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи відносно нього саме 04 квітня 2025 року, чим позбавлено позивача права на захист. Відповідачем не враховано жодних з обставин, визначених статтею 280 КУпАП, які необхідно врахувати під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Доказів на підтвердження того, що позивача було повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст. 210-1 КУпАП 04.04.2025 року відповідачем суду не надано.
При цьому позивач, подаючи до РТЦК заяву про неможливість прибуття на розгляд справи 07.04.2025 року небезпідставно розрахував, що про наступну дату розгляду справи його буде належним чином повідомлено, однак цього зроблено не було.
Крім того, згідно постанови № 266 від 04 квітня 2025 року зазначено, що ОСОБА_1 порушено абз. 4 ч.1 ст. 22 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В той же час в протоколі № 266 від 03.04.2025 року зазначено про порушення абз. 3 ч.1 ст. 22 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, жодного доказу на підтвердження порушення позивачем вимог абз 4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за обставин, що викладених в оскаржуваній постанові представником відповідача до суду не надано. Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, зокрема, які свідчили б про вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова складена з порушенням норм КУпАП та підлягає скасуванню, тому вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Згідно положень ст. 289 КУпАП в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Верховний Суд у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 120/5780/20-а висловив правову позицію про те, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Суд відхиляє доводи відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно пропущення строків звернення до суду з позовом позивачем. Посилання представника відповідача про те, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд не може взяти до уваги, оскільки судом було встановлено, що позивача було повідомлено про дату розгляду справи - 07.04.2025 року, а не 04.04.2025 року.
В постанові відсутні дані про отримання ОСОБА_1 її копії. Відповідно до положень п. 14 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3 у разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Всупереч вимогам наведеної норми відповідачем не надано доказів направлення у встановленому законом порядку копії оскаржуваної постанови, відтак, не підтверджено належними доказами дати отримання позивачем направленої постанови. Тому суд при вирішенні питання про поновлення строків виходить з того, що ОСОБА_1 стало відомо про оскаржувану постанову 26.05.2025 року, після блокування його розрахункових рахунків. Вказане твердження відповідач не спростував. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 05.06.2025 - у десятиденний строк з дня коли йому стало відомо про наявність постанови, наявні підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом. Відповідачем ці обставини у визначеному порядку не спростовано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом щодо оскарження постанови Постанову № 266 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення штрафу в розмірі 17000 грн. за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір в розмірі 605,60 гривень, та 908,40 грн. - за подання до суду заяви про забезпечення позову, який у зв'язку з задоволенням позову підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 286, 243,250КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого до суду звертається його представник - адвокат Шунько Олексій Григорович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Роменський відділ державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для подачі адміністративного позову про оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 від 04.04.2025 року № 266.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП про адміністративне правопорушення № 266 від 04.04.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 .
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 605, 60 грн. - за подання до суду адміністративного позову та судовий збір у розмірі 908,40 грн. - за подання до суду заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ