Справа 688/2019/25
№ 2/688/957/25
Ухвала
Іменем України
06 серпня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Березюк Н.П.,
секретаря - Кулеші Л.М.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
07.05.2025 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з цим позовом, до якого долучив докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу. Суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду на 05.06.2025.
16.05.2025 представник відповідачки Обласов С.А. подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, 20.05.2025 - відзив на позовну заяву, у якому, посилаючись на те, що відповідачка не укладала у електронній формі кредитний договір №08.10.2024-100000060 із позивачем, просив витребувати у позивача відповідні докази та відмовити у позові.
27.05.2025 представник позивача подав клопотання про витребування доказів, просив витребувати у АТ «Універсалбанк» (банк-емітент), інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на яку перераховувались кредитні кошти за кредитним договором №08.10.2024-100000060 та інформацію про рух коштів по банківському рахунку№ НОМЕР_1 за 08.10.2024; відповідь на відзив.
05.06.2025 суд постановив ухвалу про витребування доказів, відклав розгляд справи на 23.07.2025.
22.07.2025 до суду від АТ «Універсалбанк» надійшла інформація, що містить банківську таємницю за № БТ/Е-6639 від 01.07.2025, відповідно до якої платіжна картка № НОМЕР_1 була емітована Банком на ім'я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 . На ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вказана картка не видавалась, а також інформація про рух коштів по картці.
Розгляд справи відкладався на 31.07.2025 та 06.08.2025 за клопотанням представника позивача ОСОБА_3
06.08.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_4 надійшли: клопотання про заміну первісного відповідача ОСОБА_1 належним відповідачем ОСОБА_2 , яке мотивоване тим, що грошові кошти за кредитним договором №08.10.2024-100000060 отримані не відповідачкою ОСОБА_1 , а іншою особою ОСОБА_2 , котрий відповідно до ст. 1212 ЦК України зобов'язаний повернути позивачу кредитні кошти; клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , яке мотивоване тим, що рішення суду може вплинути на її права або обов'язки, та заява про зміну предмета позову, у якому позивач просить змінити предмет позову, а саме: стягнути з ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 ) безпідставно набуті від ТОВ «Споживчий центр» грошові кошти у розмірі 20000 грн.
Вирішуючи заявлені клопотання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст.51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо того відповідача, якого визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до того, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх відповідачів, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним.
Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.
Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.
Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
З матеріалів справи слідує, що вимога про стягнення заборгованості виникла з кредитного договору №08.10.2024-100000060, однак ОСОБА_2 не є стороною кредитного договору №08.10.2024-100000060, не є правонаступником прав та обов'язків сторони (боржника) такого договору.
Згідно клопотання позивача про заміну неналежного відповідача належним ОСОБА_2 отримав кошти без достатньої правової підстави, а тому зобов'язаний їх повернути на підставі ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до змісту ст. ст. 12,49 ЦПК України відповідач має довести обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх заперечень, має право визнати позов повністю чи частково.
Враховуючи, що ОСОБА_2 не є учасником правовідносин, з яких виник спір, а тому позбавлений можливості захищатися від пред'явленого позову, підставою якого є договірні правовідносини, що виникли між позивачем та ОСОБА_1 , а тому ОСОБА_2 не може виступати належним відповідачем у даному спорі. На підставі викладеного, клопотання про заміну неналежного відповідача, без зміни підстав позову, не підлягає задоволенню.
Клопотання про залучення ОСОБА_1 до участі в справі як третьої особи є похідним, та його вирішення залежить від вчинення судом процесуальної дії - заміни неналежного відповідача. З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні клопотання про заміну неналежного відповідача, клопотання про залучення третьої особи також не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Отже, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України.
Представник позивача подав заяву про зміну предмета спору одночасно із заявою про заміну неналежного відповідача, пред'явивши вимогу іншому відповідачу.
Як уже зазначалося зміна предмету позову можлива, в т.ч. у спосіб пред'явлення вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
З поданої заяви слідує, що ОСОБА_2 , до якого звернена вимога про стягнення коштів, не є учасником спірних правовідносин, не залучений до участі в справі як відповідач, а тому заява про зміну предмета позову не підлягає до задоволення.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 у справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
З огляду на викладене, право позивача на стягнення з ОСОБА_2 безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 20000 грн на підставі ст. 1212 ЦК України може бути захищене, шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 49,48,51, 53, 76,81,83,89, 260 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити представнику позивача ОСОБА_4 у задоволенні клопотань про заміну неналежного відповідача належним та залучення третьої особи та у зміні предмету позову.
Судове засідання відкласти на 12 год. 14.08.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК