Справа № 766/11369/25
н/п 2/766/11017/25
про залишення позовної заяви без руху
08.08.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
Позивач у липні 2025 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти, в сумі 1253715,29 грн в рахунок повернення боргу за договором позики.
В порядку ч. 8 ст. ст. 187 ЦПК України 08.08.2025 року судом отримані відомості щодо місця проживання відповідача.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Згідно з п.5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем зазначено про укладення між ним та відповідачем договору позики та у порушення вищезазначених положень ЦПК України позивачем не вказано щодо наявності у нього оригіналу розписки, копію якої долучено до матеріалів справи.
Слід наголосити, що саме наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно зі статтею 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано.
В порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не зазначено посилань на докази які підтверджують викладені в позові обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, так не зазначено посилань на докази звернення до відповідача з вимогою про повернення боргу.
Також, позивачем вказано, що ним вживались заходи досудового врегулювання спору, проте, в порушення п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначено посилання на докази які саме вживалися позивачем заходи досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Позивач звернувся до суду з позовом через електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», однак на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, не надав належні докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів за адресою його проживання, натомість надав звіт про надсилання матеріалів позовної заяви відповідачу на електронну пошту, проте, відомостей про те, що це є офіційною електронною поштою відповідача та те, що у відповідача наявний зареєстрований електронний кабінет, суду не надано, а отже наданий звіт є неналежними доказами, які б підтверджували надсилання відповідачу позовної заяви з додатками.
Відповідно до ч. 6,7 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Також, відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмірів річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За висновками Великої палати Верховного суду у постанові від 18.11.2020 року у справі №9901/67/20 конструкція ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Позивачем на підтвердження свого скрутного майнового стану доказів не надано.
Зазначена у клопотанні позивача інформація скрутного майнового стану не є належним доказом того, що визначений законом до сплати судовий збір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, оскільки позивач на підтвердження викладених обставин повинен надати докази свого скрутного майнового стану (не отримання будь-яких соціальних виплат, довідка з податкової про отримані доходи за календарний рік, довідка з пенсійного фонду щодо отриманої пенсії тощо) за попередній календарний рік, тобто з січня 2024 року по січень 2025 року, який передував зверненню із позовною заявою.
Таким чином, клопотання позивача про відстрочення позивачу сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору не підтвердженні належними доказами.
Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» та станом на 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривні. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 1 211,20 грн. (3028, 00 х 0.4) та не більше 15 140, 00 грн. (3028 х 5).
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом майнового характеру, а ціна позову складає 1253715,29 грн., то сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні даного позову складає 12537,16 грн.
Судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., з урахуванням суми сплаченого судового збору позивачу слід доплатити суму судового збору у розмірі 11325,95 грн. та надати суду докази на підтвердження оплати судового збору.
Без усунення недоліків позовної заяви, а саме: підтвердження наявності чи відсутності у позивача оригіналу розписки, належних доказів відправки позовної заяви з додатками відповідачу, доказів того, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, та підтвердження доплати судового збору у розмірі зазначеному в ухвалі, заява не може бути прийнята до провадження суду.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177, 185, 258- 261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз'яснити позивачу, що інакше заява буде вважатися неподаною та їй повернута.
Копію ухвали направити позивачу для усунення зазначених недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяЯ. В. Шестакова