05 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 679/1175/24
Провадження № 22-ц/820/1622/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю представника відповідача
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 679/1175/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 травня 2025 року в складі судді Томіліна О.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У липні 2024 року ТзОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, в якому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 455767-КС-002 про надання кредиту від 21 червня 2023 року у розмірі 129 151,72 грн та судовий збір.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що 21 червня 2023 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 455767-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 21 червня 2023 року ТзОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 455767-КС-002 про надання кредиту. Того ж дня, відповідачка прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 455767-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, а ТзОВ «Бізнес Позика» направлено через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1005, на номер телефону, що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено (відправлено). Відповідно до п. 1 договору кредиту ТзОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 35000 грн, на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14933273 % за кожен день користування кредитом. Позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 35000 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . Однак, відповідачка належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, лише частково сплатила кошти у розмірі 18400 грн, внаслідок чого, станом на 28 червня 2024 року утворилася заборгованість за вищевказаним договором у розмірі 129 151,72 грн, що складається з суми прострочених платежів за тілом кредиту - 29 980 грн; суми прострочених платежів за відсотками - 97967,67 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1204,05 грн, з посилання на вказані обставини позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 травня 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 455767-КС-002 від 21 червня 2023 року у розмірі 61164,05 грн, яка складається з наступного: 29980 грн - заборгованість по кредиту; 29980 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1204,05 грн - заборгованість по комісії, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес Позика» судові витрати у розмірі 1147 грн.
ТзОВ «Бізнес Позика» на погодилося з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 67 987,67 грн, оскільки висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказує, що відсотки по кредитному договору № 455767-КС-002 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам Цивільного кодексу України, умовам Договору про надання кредиту та Правилам. Штрафні санкції та проценти передбачені ст. 625 ЦК України не нараховувались та не включені до позовних вимог. В пункті 3.2.3 Договору сторони визначили обов'язковий графік платежів за договором, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка. Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів, без порушень, то треба сплатити по Договору 90 960 грн. з яких по процентах - 50 710 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу, на яку нараховується кожного дня проценти зменшується. Отже, загальна сума до сплати по відсоткам дійсно становила би 50 710,00 грн. лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів. Однак, відповідачкою було здійснено лише один платіж на погашення кредиту за Договором № 455767-КС-002 про надання кредиту, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки - що чітко і заздалегіть було погоджено сторонами кредитного договору у пункті 3.2.2 Договору. Згідно обов'язкового графіку платежів відповідачка мала зробити другий плановий платіж 19 липня 2023 року, у розмірі 7 580 грн., однак платіж не був зроблений вчасно і у повному розмірі, тому з 20.07.2023 р. почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу семи днів, починаючи з восьмого дня - 27.07.2023 року почалось нарахування процентів за користування кредитом по збільшеній (Стандартній) процентній ставці - у відповідності до пункту 3.2.2 Договору. Відповідно в період з 21.06.2023 р. по 26.07.2023 р. включно проценти нараховувались по Зниженій (пільговій) процентній ставці. У період з 27.07.2023 р. по 06.12.2023 року включно проценти нараховувались по Стандартній процентній ставці, - 2,00000000% - як це було погоджено сторонами при укладенні договору. Отже, відповідачем, встановлений графік погашення заборгованості не виконувався, за весь період дії кредитного договору не було сплачено жодного платежу на погашення кредиту, внаслідок чого, починаючи з восьмого дня прострочення першого платежу почалось нарахування процентів за Стандартною ставкою - 2,00000000%, а саме з 27.07.2023 р. по 06.12.2023 р. включно і після 06.12.2023 р. не нараховувались. Таким чином, проценти за користування кредитом у загальній сумі 97 967,67 грн. включають в себе: нараховані за зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,14933273%. - у сумі 7 147,67 грн. у період з 21.06.2023 по 26.07.2023 р. включно плюс нараховані за Стандартною процентною ставкою 2,00000000%. - у сумі 90 820,00 грн. у період з 27.07.2023 по 06.12.2023 р. включно. Крім того, з розрахунку видно, що штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не нараховувались та не входять складу позовних вимог, а проценти за користування кредитом після 06.12.2023 року не нараховувались і вже як видно, що з 07.12.2023 року їх розмір залишився незмінним - 97 967,67 грн.
Рішення суду в частині стягнення з відповідачки 29980 грн - заборговаості по кредиту та 1204,05 грн - заборгованості по комісії, в апеляційному порядку не оскаржено та в силу вимог ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині з ухваленням в цій частині нового судового рішення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 21 червня 2023 року ТзОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 455767-КС-002 про надання кредиту. В цей же день, ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 455767-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Вказаний договір підписано ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1005, який направлено на номер телефону НОМЕР_2 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.
Таким чином, 21 червня 2023 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 455767-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТзОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 35 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що кредит надається на 24 тижні, строк дії до 06 грудня 2023 року, плата за користування кредитом є фіксованою та становить: стандартна процента ставка 2,000000 відсотків, знижена процентна ставка 1.14933273 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня його видачі та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Також за п.3.2.1 у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки.
За п. 3.2.2. договору сторони домовились, що в разі якщо повернення кредиту не здійснюється за погодженимм графіком платежів, внаслідок чого виникає прострочка за кредитом та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин сторін застосовуються правила нарахування процентів зва стандартною процентною ставкою.
ТзОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 35 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.
Однак позичальник свої обов'язки за кредитним договором належним чином не виконувала, вчасно за погодженим графіком не сплачувала кредитні кошти, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка розраховувалась після порушення графіку за стандартною процентною ставкою.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «Бізнес Позика» станом на 07 липня 2024 року за кредитним договором складає: 129151,72 грн, з них: 29980 грн - заборгованість за тілом кредиту; 97967,67 грн - заборгованість за відсотками; 1204,05 грн - комісія.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як передбачено частиною першою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Як було встановлено судом першої та апеляційної інстанції між сторонами було укладено Договір № 455767-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТзОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало 21 червня 2023 року позичальнику грошові кошти двома платежами в загальному розмірі 35000 грн (25000 грн та 10000 грн) шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.
Зазначена картка № НОМЕР_1 вказана у анкеті клієнта - ОСОБА_1 для перерахунку кредитних коштів.
Згідно з відповіддю АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-241212/16206-БТ від 16.12.2024 на ім'я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_3 ).
З виписки, наданої АТ КБ «Приватбанк», про рух коштів за картою № НОМЕР_1 за період з 21.06.2023 по 06.12.2023, на вказану карту, яка належить ОСОБА_1 , 21.06.2023 надійшло 2 платежі у сумі 25000 грн та 10000 грн.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «Бізнес Позика» станом на 07 липня 2024 року за кредитним договором складає: 129151,72 грн, з них: 29980 грн - заборгованість за тілом кредиту; 97967,67 грн - заборгованість за відсотками; 1204,05 грн - комісія.
Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідачка отримала кредитні кошти, які в порядку та на умовах договору не повернула, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідачки на користь ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованості по кредиту в розмірі 29980 грн, яка є тілом кредиту.
Разом з тим, зменшуючи розмір відсотків, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача до розміру суми заборгованості по кредиту, а саме до 29980 грн, суд першої інстанції вважав, що нараховані позивачем відсотки є несправедливими, такими, що значно перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту, що має ознаки не компенсаційної, а штрафної функції, а тому є очевидно непропорційними до суми зобов'язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності й розумності, що не узгоджується із приписами п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Колегія суддів не погоджується із вказаними висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Факт отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 35000 грн підтверджено наявними у справі письмовими доказами.
Договір № 455767-КС-002 про надання кредиту від 21 червня 2023 року не був визнаний недійсним повністю або частково.
Отже, строк кредитування становить 24 тижні; дата повернення кредиту до 06.12.2023 року, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставказа кредитом: в день 1,14933273, фіксована.
Комісія за надання Кредиту 5 250,00 грн.
Таким чином, відповідно до умов кредитного договору сторонами погоджено строк кредитування, а саме 24 тижні, до 06 грудня 2023 року, тобто строк протягом якого товариство має право нараховувати проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.3.2.2. Договору визначено: «Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору.
При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку№1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.» .
В пункті 3.2.3 Договору сторони визначили обов'язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.
Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то сплата по Договору становить 90 960 грн. з яких по процентах - 50 710 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.
Отже, загальна сума до сплати по відсоткам дійсно становила би 50 710 грн. лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів
ОСОБА_1 було здійснено лише один платіж на погашення кредиту за Договором № 455767-КС-002 про надання кредиту, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що призвело до збільшення процентної ставки, що відповідає погодженому між сторонами пункту 3.2.2 Договору.
У відповідності до пункту 3.2.2 Договору, в період з 21.06.2023 р. по 26.07.2023 р. включно проценти нараховувались по Зниженій (пільговій) процентній ставці, 1,14933273, а у період з 27.07.2023 р. по 06.12.2023 року включно проценти нараховувались по Стандартній процентній ставці, - 2,00000000% - як це було погоджено сторонами при укладенні договору, а тому розмір процентів становить 97 967,67 грн.
При цьому, після 06 грудня 2023 року, термін дії кредитного договору - строк кредитування, розмір заборгованості по відсоткам не збільшувався, тобто позивачем не здійснювалося нарахування відсотків після спливу строку кредитування.
Таким чином, позивачем в умовах кредитного договору детально визначено строк кредитування, розмір процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку судом першої інстанції помилкового ототожнено поняття відсотків за користування кредитом, що регулюються ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України та компенсації (штраф, пеня) за невиконання зобов?язання за договором.
З огляду на викладене, у суду першої інстанції не було підстав для застосування до спірних правовідносин п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що, з огляду на положення ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Однак, відповідачкою не надано доказів, які підтверджують оспорювання в судовому порядку, укладеного між сторонами кредитного договору, визнання його в судовому порядку недійсним, в цілому або в частині. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідачкою при розгляді справи в суді першої інстанції зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами у зв'язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» не заявлялося.
Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) правомірність положень цього договору презюмується.
Так, у кредитному договорі сторони належним чином узгодили умови сплати процентів та відповідний розмір процентної ставки.
Відповідно до наданого ТзОВ «Бізнес Позика» розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 07 липня 2024 року за кредитним договором складає: 129151,72 грн, з них: 29980 грн - заборгованість за тілом кредиту; 97967,67 грн - заборгованість за відсотками; 1204,05 грн - комісія.
При цьому, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідачки заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 97967,67 грн, з посиланням на погоджені між сторонами умови кредитування.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України).
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТзОВ ТзОВ «Бізнес Позика» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 97967,67 грн підлягають задоволенню, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового судового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 травня 2025 року в частині стягнення процентів за користування кредитом та судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Викласти резолютивну частину рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 травня 2025 року в наступній редакції:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» ( ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: Бульвар Лесі Українки, буд 26 , офіс 411 м Київ, 01133) заборгованість за кредитним договором № 455767-КС-002 від 21 червня 2023 року, у розмірі 129 151 грн 72 коп, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 29 980 грн, заборгованості за процентами - 97967,67 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1204,05 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» ( ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: Бульвар Лесі Українки, буд 26, офіс 411 м Київ, 01133) 2 422 грн 40 коп судового збору.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: Бульвар Лесі Українки, буд 26, офіс 411 м Київ, 01133) 3 633 грн 60 коп, сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 серпня 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова