Справа № 604/587/25Головуючий у 1-й інстанції Сіянко В.М.
Провадження № 33/817/421/25 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
08 серпня 2025 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Щербатюка О.Д. на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2025 року,
Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як визнав суд, 20 травня 2025 року о 20:55 год. в смт. Підволочиськ Тернопільської області по вул. Данила Галицького, 90 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», з номерним знаком НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння; огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», тест 475 від 20.05.2025, результат 1,86 проміле, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвокат Щербатюк О.Д. вказує на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що здійснюючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 органи поліції не дотримались встановленого законом порядку фіксації правопорушення та зібрання і оформлення доказів.
Вказує, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не можуть визнаватись допустимими та належними доказами, оскільки не завірені електронним цифровим підписом, а також не є суцільними та складаються з окремих фрагментів.
Апелянт вказує, що на відеозаписах, зокрема файлі export-apurn, не виявлено відеозапису огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Зазначає, що всупереч вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого 2008 p. постановою 17 грудня Кабінету Міністрів України від №1103, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. №1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, працівники поліції не склавши акт огляду на стан сп'яніння за результатами огляду ОСОБА_1 не отримавши його згоди з результатами такого огляду, одразу склав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №336700 від 20.05.2025 р.
Звертає увагу суду, що за відсутності відповідного направлення, передбаченого ст.266 КУпАП та п.8 розділу 11 Інструкції, вимога пройти огляд на стан сп'яніння у відповідному закладі охорони здоров'я, не є законодавчо обґрунтованою, висунута не на підставах та з грубим порушення порядку процедури, встановленої чинним законодавством.
Вказує, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт виконання поліцейським вимог ч.3 ст.266 КУпАП в частині пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Зазначає, що наявним у матеріалах справи відеозаписом не підтверджується факт складання поліцейським направлення для проведення огляду до медичного закладу і повідомлення про його наявність та/або вручення його ОСОБА_1 ..
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 складено з порушеннями вимог КУпАП та Інструкції, а тому не може бути покладено в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, інших доказів, котрі б беззаперечно свідчили чи доводили винність ОСОБА_1 у вчинення інкримінованого правопорушення не надано.
Просить скасувати постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
В судове засідання апелянт адвокат Щербатюк О.Д. та особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які належним чином повідомлялися апеляційним судом про дату, час та місце судового розгляду, повторно не заявилися.
Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Щербатюк О.Д. направив до суду заяву, за змістом якої просить розглядати справу без участі ОСОБА_1 та його представника адвоката Щербатюка О.Д.
Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За наведених обставин, вважаю, що розгляд справи можливо провести без участі осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№336700 № від 20.05.2025 року, 20 травня 2025 року о 20:55 год. в сел. Підволочиськ Тернопільської області по вул. Данила Галицького, 90 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», з номерним знаком НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння; огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», тест 475 від 20.05.2025, результат 1,86 проміле.
В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Зокрема, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом тестування на алкоголь, в яких зафіксовано результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, що становить 1,86 проміле.
Зазначені документи підписані ОСОБА_1 , що фактично підтверджує його згоду з результатом проведеного огляду.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, оглянутим в судовому засіданні відеоматеріалом, що зафіксований відеореєстратором службового автомобіля та нагрудною камерою працівника поліції встановлено, що під час несення служби, 20 травня 2025 року о 20:55 год. в сел. Підволочиськ Тернопільської області по вул. Данила Галицького, 90 ОСОБА_1 було зупинено транспортний засіб «ВАЗ 21099», з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 згідно п.2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» за порушення ПДР.
Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського засвідчено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 працівником поліції висловлено вимогу надати документи, а надалі під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені у останнього явні ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим працівники поліції запропонували йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “Drager 6820», на що ОСОБА_1 погодився. За результатом проведеного огляду з використанням технічного приладу газоаналізатора «Драгер 6820» виявлено вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 1,86 проміле, з чим останній також погодився та не бажав проходити такий огляд в медичному закладі, а тому доводи апелянта про те, що працівники патрульної поліції не отримавши відповіді ОСОБА_1 про те, чи згідний він з результатами проведеного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, одразу склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд вважає голослівними та безпідставними.
З огляду на дані протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду та роздруківки з приладу газоаналізатор із зафіксованим результатом огляду, а також змісту відеозапису, на якому не зафіксовано жодних заперечень відносно результатів огляду, фактично доведено, що водій був згідний з результатами огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціального технічного засобу.
Той факт, що відеозаписи долучені до матеріалів справи не містять цифрових підписів як їх автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення їх копій, що на думку апелянта повинно мати наслідком визнання їх недопустимим доказом, то, на переконання суду, це не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки цей відеозапис здійснений у встановленому порядку нагрудною камерою працівників поліції і відсутні жодні відомості, які би ставили під сумнів достовірність подій і обставин, які ним зафіксовані.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не відображає обставин всіх подій і тому є неналежним доказом, не знайшли підтвердження в під час апеляційного розгляду.
Слід визнати також неспроможними доводи апелянта, що відсутність у матеріалах справи направлення на медичний огляд у заклад охорони здоров'я свідчить про порушення процедури направлення водія на огляд з метою встановлення стану сп'яніння, оскільки направлення водія на медичний огляд складається у тому випадку, коли особа погоджується на його проходження, при цьому направлення не долучається до матеріалів справи та не видається на руки водієві, а віддається лікарю закладу охорони здоров'я, який проводить огляд на стан сп'яніння.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, відсутність направлення для його проведення не має правового значення та не може свідчити про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на вказані вище докази, які належним чином досліджені судом першої інстанції, вважаю, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , узгоджуються з приписами ст.266 КУпАП та відповідають вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735,
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови у зв'язку з неповнотою судового розгляду, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Щербатюка О.Д., залишити без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя