Справа № 465/916/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2267/25 Доповідач: ОСОБА_2
07 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року про відмову в задоволенні скарги про закриття кримінального провадження,
з участю: адвоката ОСОБА_6
встановила:
даною ухвалою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого ВРЗуСТ СВ ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 26.06.2025 про закриття кримінального провадження № 12024141390000577 від 08.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою постанову слідчого ВРЗуСТ СВ ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження від 26 червня 2025 року у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141390000577 від 08.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України - скасувати. Зобов'язати орган досудового розслідування продовжити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024141390000577 від 08.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
Окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді мотивуючи тим, що пропуск строку на апеляційне оскарження обумовлений технічними перебоями в роботі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (Електронного суду), через що подання апеляційної скарги у встановлений процесуальний строк було об'єктивно унеможливлене.
Зазначає, що з боку скаржника вживались усі необхідні заходи для своєчасного звернення до суду.
Вказує, що станом на день подачі апеляційної скарги 05.08.2025 року, доступ до системи відновлено, і апеляційну скаргу подано одразу після цього. Строк пропущено лише на один день.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ухвала слідчого судді, є незаконною, необґрунтованою та постановленою з порушенням вимог кримінального
процесуального законодавства України, прав та законних інтересів потерпілого ОСОБА_7 .
Зазначає, що слідчим не виконано вимог статей 9, 22, 23, 91 КПК України, які вимагають повного, всебічного та неупередженого з'ясування обставин кримінального правопорушення.
Зауважує, що письмові пояснення потерпілого, які суперечать версії водійки, проігноровано. Потерпілий не був залучений до слідчих дій, що є порушенням його прав, гарантованих статтями 55-57 КПК України.
Звертає увагу на те, що проігноровано заподіяну шкоду, яку потерпілий зазнав внаслідок ДТП: майнової шкоди (витрати на лікування, які тривають) та моральної шкоди (фізичні страждання, тривала реабілітація).
Вказує, що суд обмежився формальними посиланнями на експертний висновок, не провів аналіз доказів у сукупності, не оцінив відмову слідчого від проведення додаткових слідчих дій та не дослідив причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і травмуванням потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому, ст. 24 КПК України законодавчо передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, на досудовому провадженні за п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів у передбаченому цим Кодексом порядку для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється внаслідок наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
Однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим досудовим розслідуванням, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють відмову, зазначене є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Своєю чергою слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Отже, колегія суддів встановила, що скаржник звернувся із заявою до ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, про те, що 07.06.2024 року близько 23:10 на лінію 102 надійшло повідомлення з органів охорони здоров'я про те, що до ВП "Лікарня св. Луки" доставлений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після ДТП на перехресті вул. Кульпарківська Садова у м. Львові, за участі мотоцикла під керуванням ОСОБА_7 , який здійснив наїзд на нерухому перешкоду, отримав тілесні ушкодження.
Відомості про вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141390000577 від 08.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
За результатом проведення слідчих дій 26.06.2025 слідчим ВРЗуСТ СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 286 КК України.
У контексті доводів апеляційної скарги колегія суддів встановила, що положення кримінального процесуального закону при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження, а також при перевірці слідчим суддею доводів адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , викладених у скарзі, та ухваленні судового рішення, були дотримані.
На думку колегії суддів, слідчий суддею під час розгляду скарги правомірно встановив, що при проведенні досудового розслідування були ретельно перевірені обставини даного провадження, при цьому слідчим були проведені перевірки можливих версій та встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України,підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їм надано належну оцінку, досліджено та проаналізовано їх у сукупності, а відтак відповідно до ст. 284 КПК України,прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді стосовно того, що слідчим детально проаналізовані усі докази, проведено необхідні процесуальні дії та зроблено обґрунтований висновок за їх результатами, а тому вищевказані твердження скаржника не можуть слугувати підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Наведене цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні по справі «Аль Фаєд проти Франції» від 02.10.2007 зазначив, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з'ясувати ці обставини. Окрім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями?слідчими під час провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У силу ч. 2 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Основним засобом збирання доказів, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих (розшукових) дій.
Своєю чергою, ч. 1 і 2 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Виходячи з наведеного, незгода апелянта з проведеними слідчими (розшуковими) діями під час досудового розслідування, їх видом (видами) та обсягом не є безумовним свідченням неповноти чи неправильності слідства.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що слідчий у достатньому обсязі провів необхідні процесуальні та слідчі дії та, виходячи із зібраних доказів, дійшов об'єктивного висновку про необхідність закриття кримінального провадження, з приводу чого прийняв умотивовану постанову. Висновки слідчого судді в цій частині є правильними, законними, обґрунтованими й вмотивованими. Доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 29 липня 2025 року про відмову в задоволенні скарги про закриття кримінального провадження - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді