05.08.2025 Справа №607/14436/25 Провадження №2-а/607/611/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ломакіна В.Є.,
при секретарі с/з Музиці А.Б.,
представника позивача адвоката Черніцького І.Р.,
представника відповідача Дживри С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Черніцький Іван Романович до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5094085 від 29 червня 2025 року, -
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Черніцький І.Р. звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовною заявою до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5094085 від 29 червня 2025 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5094085 від 29 червня 2025 року його притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Зокрема йому ставить у провину те, що 29 червня 2025 року о 01 год. 26 хв. в м. Тернопіль по вул. Протасевича, 22 він керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 ПДР, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків п.34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
З винесеною постановою позивач не погоджується, оскільки така винесена з порушенням вимог закону, а саме без забезпечення йому права на захист, без роз'яснення права передбачених ст.ст.268,289 КУпАП та надання доказів вчинення адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_1 , оскільки позивач не здійснював керування транспортним засобом 29 червня 2025 року о 01 год. 26 хв. в м. Тернопіль по вул. Протасевича, 22, будь яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини викладені у оскаржуваній постанові матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, позивач вважає постанову серії ЕНА №5094085 від 29 червня 2025 року необґрунтованою, такою що винесена без дотримання вимог чинного законодавства, а тому просить позов задовольнити.
29 липня 2025 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву від УПП в Тернопільській області ДПП, в якому відповідач позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити. Відзив мотивований тим, що 29 червня 2025 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме керував транспортним засобом та перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 ПДР, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків Розділ п.34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Відповідач стверджує, що відеозаписом з нагрудної відеокамери НК № 472627 чітко зафіксований факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем. Отже, оскаржувана постанова є обґрунтованою та законною, а тому підстави для її скасування відсутні. При цьому, представник відповідача звертає увагу, що на відео зафіксовано і факти роз'яснення водієві щодо здійснення відеофіксації, повідомлення про причини зупинки, ознайомлення з відеодоказами вчиненого ним правопорушення, роз'яснено права та попереджено про винесення щодо нього постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАП, ознайомлено з оскаржуваною постановою та водій відмовився від отримання копії та проставлення підпису.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Черніцький Р.І. позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив оскаржувану постанову скасувати.
Представник відповідача Дживра С.І. в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у поданому відзиві.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:
Судом встановлено, що 29 червня 2025 року інспектором УПП в Тернопільській області ДПП Дячун Д.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5094085, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 29 червня 2025 року о 01 год. 26 хв. в м. Тернопіль по вул. Протасевича, 22 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 ПДР, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків п.34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Як вбачається із позовної заяви, позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Черніцький І.Р. заперечує факт керування автомобілем 29 червня 2025 року о 01 год. 26 хв. в м. Тернопіль по вул. Протасевича, 22, однак зазначений факт спростовано наданим суду відеозображенням з відеореєстратора службового автомобіля з місця вчинення правопорушення та з нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІП, поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично дорожній мережі.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною 1 статті 121 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Частина 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.
У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху вони, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови позивачу ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він 29 червня 2025 року о 01 год. 26 хв. в м. Тернопіль по вул. Протасевича, 22 керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 ПДР, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків п.34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Частина 1 ст. 122 КУпАП, передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).
Відповідно до Розділу 34 ПДР визначено правила дорожньої розмітки.
Відповідно до п. 34.1 Правил, горизонтальна розмітка має таке значення:
1.1 Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18 4.18 "Суміжні пішохідна та велосипедна доріжки"; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15 Розмітка 1.15 (велосипедний переїзд);
1.3 Розмітка 1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири й більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами;
Крім цього, згідно п.п. 1.39.1 Розділу 34 Правил, зокрема Розмітка 1.3 перетинати забороняється.
Оглядом відеозапису з відео реєстратора транспортного засобу працівників поліції долученого представником відповідача до відзиву на позов встановлено факт перетину водієм автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 подвійної суцільної лінії розмітки проїзної частини доріг з метою здійснення повороту. У подальшому автомобіль працівників патрульної поліції прослідував за вказаним авто до місця зупинки.
Оглядом відеозапису із нагрудної відеокамери №472627 долученого представником відповідача до відзиву на позов встановлено, що в період часу з 01 год. 27 хв по 01 год. 29 хв. працівник поліції представився та попередив позивача про ведення відеофіксації в порядку ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію». З 01 год. 29 хв по 01 год. 30 хв водієві роз'яснено причину зупинки керованого ним ТЗ, а саме перетин подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, на що позивач відповів, що порушив, сильно поспішав надавши свої пояснення, щодо перетину подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки. У період часу з 01 год. 33 хв по 01 год 35 хв. ОСОБА_1 ознайомлено з відеодоказами вчиненого ним адміністративного правопорушення, а саме з відеозаписом з автомобільного реєстратора службового ТЗ, де на відео зафіксовано факт перетину подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки та керований позивачем ТЗ. Дане відео є безперервним та в сукупності із відеозаписами з нагрудної камери, які вписані в графі 7 оскаржуваної постанови вказують на те, що саме керований позивачем ТЗ перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки. З 01 год. 42 хв по 01 год. 44 хв позивача ознайомлено із вимогами ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення жодних заяв, клопотань та пояснень не надходило, позивача повідомлено про те, що відносно нього буде винесено постанову за ч.1 ст. 122 КУпАП. У період часу з 02 год. 15 хв по 02 год. 17 хв. водія ознайомлено із оскаржуваною постановою, від підписів та отримання копії постанови відмовився.
Отже, вказані відеозаписи підтверджують обставини зазначені в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 5094085 від 29 червня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Таким чином суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані, як порушення п. 1.3, Розділу 34 ПДР, оскільки водій перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 ПДР, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків Розділ 34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт наявності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн відповідає вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 немає, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5094085 від 29 червня 2025 року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом спрпави.
Оскільки з задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на корись позивача за рахунок бюджетних асигнувань не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Черніцький Іван Романович до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5094085 від 29 червня 2025 року, відмовити.
Судові витрати покласти на позивача в межах ним понесених.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду складене та підписане 05.08.2025.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 44538430, адреса місця знаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін