08.08.2025 Справа №607/16104/25 Провадження №2/607/4671/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Тернопільський кар'єр» про стягнення грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Приватного акціонерного товариства «Тернопільський кар'єр», просить:
- стягнути з ПрАТ «Тернопільський кар'єр» грошову компенсацію за 14 календарних днів невикористаної додаткової відпустки учасника бойових дій за 2019 рік у розмірі 5832,26 грн.
- стягнути з ПрАТ «Тернопільський кар'єр» середній заробіток за затримку виплати компенсації за період з 18.02.2020 по 04.08.2025 у розмірі 824?847,45 грн.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України.
Так, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із частиною третьою статті 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
У позовній заяві позивачем заявлено, що він є учасником бойових дій.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII, в редакції, що діяла на час звернення з апеляційною скаргою). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Статтею 12 Закону № 3551-XII визначено перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
При вирішенні питання про наявність пільг при стягненні судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, або з особи, прирівняної до такого статусу, для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має встановити, чи має особа статус учасника бойових дій або прирівняній до нього статус, враховувати предмет та підстави позову і перевірити, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові ВП ВС від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та постанові ВС від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17, Постанові ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17.
Як видно із предмета позову, за вимогою про стягнення компенсації за невикористану відпустку як учасника бойових дій, позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки вона пов'язана із перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, та така компенсація входить до структури заробітної плати.
Разом із тим, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не пов'язана із порушенням прав позивача саме як учасника бойових дій, в розумінні статтей 12, 22 Закону № 3551-XII. З врахуванням викладеного, за цією вимогою позивач не звільнений від сплати судового збору.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору з інших підстав, окрім із покликанням на статус учасника бойових дій та будь-які інші докази, які б підтверджували наявність підстав для звільнення від сплати судового збору позивач також не подавав.
В постанові Великої Палати ВС від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статті 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн.).
З урахуванням того, що позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за шість місяців в розмірі - 824?847,45 грн, судовий збір з даної вимоги становить 8248,46 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позовну заяву ОСОБА_1 подав в електронній формі, тому судовий збір, із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, становить 6598,77 грн (8248,46 Х 0,8).
Також, відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
В силу вимог частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Вказаних вимог не було виконано, оскільки до позовної заяви не додано належних доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
Згідно з вимогами частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтей 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме:
1) сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 6598,77 гривень;
2) надати докази надсилання відповідачу копії позову та копій долучених до нього документів до електронного кабінету відповідача - Приватного акціонерного товариства «Тернопільський кар'єр».
На підставі наведеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Тернопільський кар'єр» про стягнення грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. М. Позняк