ЄУН: 336/818/25
Провадження №: 2/336/1510/2025
м. Запоріжжя 05 серпня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Зарютіна П.В., при секретарі Якущенко Е.Р., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом, за яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 51613,78 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач 11.10.2022 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписав Заяву № б/н від 11.10.2022 року та отримав у користування кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Сторонами погоджено наступні умови договору:
-Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 400 000 грн. (п.1.2. Договору);
-Тип кредитної карти: MasterCard World Elite;
-Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);
-Процентна ставка, відсотків річних: 36% (п.1.3 Договору);
-Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);
-Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 7% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно ? у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);
-Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Згодом Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримано кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 02/26, тип - Visa Infinite.
Далі позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням умов вищезазначеного кредитного договору станом на 11.12.2024 рік у відповідача утворилась заборгованість у сумі 51613,78 грн., яка складається з: 41842,60 грн. - заборгованість за тілом кредита, 9771,18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На підставі зазначеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 51613,78 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 28 січня 2025 року відкрито провадження і справа призначена до розгляду спрощеного позовного порядку з викликом сторін.
Отже, вищевказана справа була призначена до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, сторони у судове засідання не явилися.
При цьому, сторона позивача не висловила заперечень проти вирішення справи у порядку заочного розгляду, тому суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив провести заочний розгляд вищевказаної справи.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що 11.10.2022 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписав Заяву № б/н від 11.10.2022 року та отримав у користування кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Сторонами погоджено наступні умови договору:
-Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 400 000 грн. (п.1.2. Договору);
-Тип кредитної карти: MasterCard World Elite;
-Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);
-Процентна ставка, відсотків річних: 36% (п.1.3 Договору);
-Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);
-Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 7% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);
-Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Згодом Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримано кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 02/26, тип - Visa Infinite.
Далі позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням умов вищезазначеного кредитного договору станом на 11.12.2024 рік у відповідача утворилась заборгованість у сумі 51613,78 грн., яка складається з: 41842,60 грн. - заборгованість за тілом кредита, 9771,18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Вказана заява про приєднання до Умов і Правил надання послуг підписана відповідачем.
Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору Сторони узгодили, що в разі порушення Відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов'язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за Договором в повному обсязі. Тобто Сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Відповідача з погашення кредиту.
Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.
У частинах 1, 3 ст. 509ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 81ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
У постанові від 23.01.2018 року (справа № 755/7704/15-ц, провадження № 61-283 св 18) Верховним Судом зазначено, що належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов'язок суду.
У постанові у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17-ц зазначено, що враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку.
Надана позивачем підписана відповідачем заява проприєднання доУмов іПравил наданняпослуг підтверджує ознайомлення відповідача з умовами кредитування.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28.10.1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява № 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29.11.2016 року у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії", заява № 76943/11, § 123).
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11.11.1996 року у справі "Кантоні проти Франції", заява № 17862/91, § 31-32; від 11.04.2013 року у справі "Вєренцов проти України", заява №20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22.11.1995 року у справі "S.W. проти Сполученого Королівства", заява № 20166/92, § 36).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 42Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч. 1 ст. 1ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Таким чином, при укладенні договору з відповідачем АТ КБ "ПРИВАТБАНК" дотримався вимог, передбачених чинним законодавством, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодив зі споживачем саме ті умови, про які зазначав при подачі позову.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 141, 258, 263-265, 274-279, 283 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.08.2022 у розмірі 51613,78 грн., що складається із: 41842,60 грн. - заборгованість за тілом кредита; 9771,18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Роз'яснити, що через неявку у судове засідання всіх учасників справи судове рішення підписано судом без його проголошення.
Роз'яснити, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, що зазначена у вступній частині судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В. Зарютін
05.08.25