1Справа № 335/7631/25 2-о/335/272/2025
07 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Рибалко Н.І., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Запорізької міської ради в особі служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як орган опіки та піклування, Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про усиновлення неповнолітньої дитини,-
У серпні 2025 року ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя із заявою про усиновлення неповнолітньої дитини.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Рибалко Н.І.
Вивчивши матеріали заяви, суд встановив, що справа не підсудна Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя та підлягає направленню за територіальною підсудністю на розгляд до іншого суду з наступних підстав.
За змістом заяви та доданих до неї документів, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про усиновлення якого подана заява, разом із своєю матір'ю, ОСОБА_1 , мають зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживають за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 310 ЦПК України заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати КЦС, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати КЦС - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки ВП ВС - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів КЦС.
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про застосування норми права, викладеного у постанові від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21, положення частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - позивача. Тому позови, наведені у частині першій ст. 28 ЦПК України, не можуть пред'являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
В постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 449/1352/15-ц щодо розгляду справи в порядку окремого провадження зазначена правова позиція, що за положеннями статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Водночас має значення зареєстроване місце проживання.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Таким чином, сукупність норм, передбачених ст. ст. 28, 294 та 310 ЦПК України, з урахуванням наведеного висновку Об'єднаної палати КЦС ВС, вказує на те, що заява про усиновлення дитини подається до суду за місцем її проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Щодо доводів заявника, що заява про усиновлення має розглядатися Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя, слід зазначити наступне.
Звертаючись з даною заявою до Вознесенівського районного суда міста Запоріжжя заявник вказує, що місце проживання дитини є місце проживання її матері, у підтвердження чого до заяви додано акт обстеження умов проживання від 22.07.2025.
Однак, указаний акт не є належним доказом на підтвердження правового статусу даного житла як такого, що у розумінні чинного законодавства, підтверджує місце проживання дитини, про усиновлення якого подано заяву.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Таким чином, за загальним правилом, справа за заявою ОСОБА_1 підсудна Енергодарському міському суду Запорізької області, але підлягає переданню за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя, якому Розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року № 49/0/9-22 передано підсудність Енергодарського міського суду Запорізької області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 30, 31, 259-261 ЦПК України, суддя
Цивільну справу № 335/7631/25 (провадження № 2-о/335/272/2025) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Запорізької міської ради в особі служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як орган опіки та піклування, Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про усиновлення неповнолітньої дитини, передати за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя: Н.І. Рибалко