Дата документу 07.08.2025
Справа № 334/5008/25
Провадження № 3/334/1874/25
07 серпня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали, які складені поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, -
13.06.2025 року 11:01:00 м. Запоріжжі, вул. Портова 11А, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Кобальт АБС-9-3258 з днз НОМЕР_2 , здійснював перевезення бетонної суміші та не проконтролював під час руху надійність розташування під час руху надійність розташування і кріплення вантажу для запобігання падіння вантажу бетонної суміші з кузова автомобіля на проїзну частину вулиці та її забруднення.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3б, 22.2, 22.3ґ ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серія серії ЕПР1 № 360508 від 13.06.2025 року.
ОСОБА_1 в призначені судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судової повістки за адресою, зазначеною у протоколі.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення правопорушника про час та місце розгляду справи, але вони виявилися марними. Неявка в судове засідання правопорушника, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
В зв'язку з чим, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 у відповідності до ст. 268 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 139 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали та відеозаписи долучені до справи, приходить до наступного.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 139 КУпАП у повній мірі підтверджується матеріалами справи, а саме: даними які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, акті обстеження ділянки, копією рапорту.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи, викладене, обставини та характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 139 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 283-285 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (Шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя: Козлова Н. Ю.