08.08.2025
Справа № 331/3285/25
Провадження № 2/331/2293/2025
08 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Жукової О.Є.
за участю секретаря -Мироненко О.В.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з вказаним позовом до відповідачів , в якому просить суд стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.07.2015 у розмірі 39 058,30 грн, що складається із: 34 747,96 грн - заборгованість за тілом кредита; 4 310,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Обісі Раіф (далі - Позичальник) звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(-ла) АнкетуЗаяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 28.07.2015 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви.
На підставі вищевказаної анкети-заяви, для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Позичальнику видано кредитну картку до платіжного інструменту картки номер - НОМЕР_1 , Дата відкриття - 28.07.2015, строк дії - 04/18 тип - “Карта Универсальная GOLD».
В подальшому, для можливості користування рахунком додатково отримано Позичальником наступі картки: 1) кредитна картка номер - НОМЕР_2 , Дата відкриття - 24.11.2017, строк дії - 09/21 тип - Карта Универсальная GOLD. 2) кредитна картка номер - НОМЕР_3 , Дата відкриття - 01.12.2017, строк дії - 11/21 тип - Карта Универсальная GOLD.
ІНФОРМАЦІЯ_1 Позичальник помер. Таким чином, у зв'язку з порушенням зобов'язань Позичальником по кредитному договору № б/н від 28.07.2015, на момент смерті у Позичальника обліковується не сплачена заборгованість у розмірі 39 058,30 грн, що складається із : 34 747,96 грн - заборгованість за тілом кредита; 4 310,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Позивачем 04.07.2024 року була направлена претензія кредитора до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори, яка була перенаправлена до Запорізького обласного державного нотаріального архіву.
13.09.2024 Банком отримано відповідь з обласного архіву, в якій зазначалось, що відомості надати неможливо в силу ст. 8 ЗУ “Про нотаріат».
28.11.2024 співробітником Банку було зроблено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вперше Банку стало відомо, що спадкоємцями померлого Позичальника є: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 .
24.02.2025 року додатково Банком було направлено лист-претензію до спадкоємців.
Посилаючись на наведене, а також те, що ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 добровільно не погасили заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк», позивач просить стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.07.2015 у розмірі 39 058,30 грн.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 12 червня 2025 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін .
В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.
Відповідачі , належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, до судового засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили , відзив на позов не надали , в зв'язку з чим на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідачів на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(-ла) АнкетуЗаяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 28.07.2015 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
На підставі вищевказаної анкети-заяви, для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Обісі Раіфу видано кредитну картку до платіжного інструменту картки номер - НОМЕР_1 , Дата відкриття - 28.07.2015, строк дії - 04/18 тип - “Карта Универсальная GOLD».
В подальшому, для можливості користування рахунком додатково отримано ОСОБА_4 наступі картки: 1) кредитна картка номер - НОМЕР_2 , Дата відкриття - 24.11.2017, строк дії - 09/21 тип - Карта Универсальная GOLD. 2) кредитна картка номер - НОМЕР_3 , Дата відкриття - 01.12.2017, строк дії - 11/21 тип - Карта Универсальная GOLD.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом , виданим приватним нотаріусом ЗМНО Вакуленко С.О., в порядку заміщення приватного нотаріуса ЗМНО Козиряцької О.В., 14.02.2023 року, зареєстрованим в реєстрі за № 117.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, станом на дату смерті, утворилася заборгованість за кредитом у розмірі у розмірі 39 058,30 грн, що складається із: 34 747,96 грн - заборгованість за тілом кредита; 4 310,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
13.08.2024 Банком отримано відповідь з обласного архіву, в якій зазначалось, що відомості надати неможливо в силу ст. 8 ЗУ “Про нотаріат».
28.11.2024 співробітником Банку було зроблено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається, що спадкоємцями померлого Позичальника є: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 .
Крім того, згідно долучених до матеріалів свідоцтв про право на спадщину за законом, які видані приватним нотаріусом ЗМНО Вакуленко С.О., в порядку заміщення приватного нотаріуса ЗМНО Козиряцької О.В., 14.02.2023 року, зареєстрованими в реєстрі за № 117, №118, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримали у спадщину кожний по частці квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Згідно з приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
Оскільки після смерті боржника зобов'язання з повернення позики входять до складу спадщини, то умови договору щодо строків повернення позики чи сплати її частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Судом при розгляді вказаної справи встановлено наявність порушеного права позивача на повернення кредитних коштів, своєчасне звернення банку з вимогою до спадкоємців померлого ОСОБА_5 , факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 його матір'ю ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_1 .
Одним із основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов'язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 19 лютого 2020року у справі № 607/98/17, від 04 березня 2020 року у справі №2609/30529/12.
У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, на яку посилався заявник на обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, Верховний Суд зазначив, що враховуючи принцип змагальності цивільного процесу, який передбачав, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Тому висновки судів про відмову в позові з тих підстав, що позивачем не надано доказів, які підтверджують, яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна, суперечать вимогам процесуального закону, оскільки суди безпідставно поклали обов'язок доказування наведених обставин на сторону позивача.
У постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц Верховний Суд вказав, що «встановивши, що за спадкодавцем зареєстроване нерухоме та рухоме майно, суди дійшли помилкового висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спадкодавцю за життя належало рухоме чи нерухоме майно. Суди під час вирішення спору не встановили обставин, що мають значення для справи на підставі належних та допустимих доказів, не надали належної правової оцінки усім доказам у сукупності та залишили поза увагою, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».
У постанові від 18 вересня 2019 року справі № 336/7643/18 Верховний Суд дійшов висновку, що вирішуючи спір, суди не дослідили наявність обставин, якими банк обґрунтовував свої вимоги, зокрема, фактичне прийняття відповідачем спадщини у порядку, передбаченому частиною третьою статті 1268 ЦК України, та правовий статус житла, у якому відповідач проживав разом із боржником на час відкриття спадщини.З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем обставин, на які він посилався на обґрунтування своїх вимог та вказав, що суди фактично не розглянули позов про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, залишили спір невирішеним.
У справі № 306/2000/16-ц Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з'ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника. Вирішуючи спір по суті, суди не з'ясували правовий статус будинку, хто є його власником та чи увійшов цей будинок до спадкового майна, таким чином не встановили усіх обставин справи, які необхідні для правильного її вирішення, не перевірили належно доводи банку, формально відмовили у задоволенні його позову, констатувавши факт недоведеності одержання відповідачем в порядку спадкування після смерті боржника спадкового майна через відсутність даних про наявність спадкового майна та спадкоємців, які його прийняли.
Ураховуючи наведене, а також те, що відповідачі до суду не з'являлися , відзив на позов не надали , жодних доказів на підтвердження вартості спадкового майна не надали, не спростувавши доводи позивача щодо меж відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, з урахуванням того, що відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, суд вважає за необхідне стягнути з кожного з відповідачів на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 19529,15 грн. ( 39058,30 грн. / 2).
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» ( місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського , буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором б/н від 28.07.2015 в сумі 19529,15 гривень, а також судовий збір у сумі 1211,20 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» ( місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського , буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором б/н від 28.07.2015 в сумі 19529,15 гривень, а також судовий збір у сумі 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 08 серпня 2025 року.
Суддя: О. Є. Жукова