Справа № 305/2778/25
Номер провадження 2-а/305/42/25
08.08.2025 року м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Попова О.М., ознайомившись матеріалами скарги на постанову у справі про адміністративне право рушення, позивач ОСОБА_1 ,-
06 серпня 2025 року до Рахівського районного суду Закарпатської області надійшла скарга на постанову у справі про адміністративне право рушення, позивач ОСОБА_1 , в якій останній просить скасувати постанову серії ЄНА № 5388377 від 04.08.2025 року та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
У відповідності до пункту 2 частини першої ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак позивачем взагалі не зазначено відповідача у даній справі та не зазначено свої повні анкетні данні, не додано копії документів які посвідчують особу (позивача).
Також позивач у даній справі не зазначає ні якої інформації щодо сплати судового збору та не додає доказів щодо звільнення від сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статтей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Хоча ч. 4 ст. 288 КУпАП встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита, однак, відповідно до ст. ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено вимоги про визнання дій поліцейського незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто вимоги немайнового характеру, з яких, відповідно до зазначених вище висновків, необхідно сплачувати судовий збір.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що станом на час звернення позивача до суду складає 1211,20 грн.).
В той же час, частиною п'ятою статті 4 Закону "Про судовий збір "передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн..
При цьому, у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 висловлено правовий висновок про те, що «З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі - 605,60 гривень, або надати до суду документи, які дають пістави для звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 286 КАС України, її належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 286 КАС України,
Скарги на постанову у справі про адміністративне право рушення, позивач ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Попова