Справа №303/5698/25
3/303/1980/25
07 серпня 2025 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Камінський С.Е.,
за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Дубровської О.М.
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 1 від 395610 від 18 липня 2025 року, ОСОБА_1 16.07.2025 року о 17 год. 00 хв. в м. Мукачево по вул.Ілони Зріні, біля буд.15, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes», н.з. НОМЕР_1 , здійснивши дорожньо-транспортну пригоду, покинув місце ДТП, до якої був причетний.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у суд не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Дубровська О.М. просила провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 з тих підстав, що її підзахисний ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes», н.з. НОМЕР_1 , 16.07.2025 року о 17 год. 00 хв. в м. Мукачево по вул.Ілони Зріні, біля буд.15, не знав і до цього часу не знає, що він був учасником учасником ДТП. Транспортний засіб ОСОБА_1 не отримав жодних механічних пошкоджень, що підтверджено довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3025199426121766, виданою Управлінням патрульної поліції в Закарпатській області, тому ОСОБА_1 не відчув жодного удару чи дотику, його транспортний засіб не отримав жодних механічних ушкоджень, він без жодного умислу на залишення місця пригоди не зупинявся, бо у цьому не було потреби.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши письмові та відео докази у справі, суд прийшов до наступного.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до наступного.
Згідно вимог статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. У відповідності до вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Положенням, викладеного у ст.245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1.10 ПДР України залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Відповідно до п.2.10 «а» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Як свідчать матеріали справи, то такі не містять доказів свідомого та умисного залишення місця дорожнього транспортної пригоди ОСОБА_1 , до якої був причетний та яка мала місце 16.07.2025 року о 17 год. 00 хв. в м. Мукачево по вул.Ілони Зріні, біля буд.15, під керуванням ним транспортним засобом марки «Mercedes», н.з. НОМЕР_1 , оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль не зазнав механічних ушкоджень (довідка про дорожньо-транспортну пригоду №3025199426121766), а відтак суд вважає, що доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не відчув зіткнення з іншим автомобілем не спростовані матеріалами справи.
При цьому сам факт події дорожньо-транспортної пригоди, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки у даному випадку є відсутні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 свідомо та умисно покинув місце ДТП.
За приписами ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.1 цього Кодексу) та ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена поза розумним сумнівом належними, достовірними і достатніми доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене, суддя прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є недоведеною, тому справу необхідно закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247 п.1, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.Е. Камінський