24 липня 2025 року
м. Чернівці
cправа № 715/3289/24
провадження № 22-з/822/50/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Височанської Н.К., Кулянди М.І.
секретаря Тодоряка Г.Д.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, про ухвалення додаткового рішення
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у жовтні 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Зазначав, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики від 06 квітня 2018 року №06/04.
На підставі пункту 2.1 договору сума позики становить 13 000 000 грн, що еквівалентно 500 000 доларів США.
Відповідно до пункту 3.1 договору ОСОБА_2 зобов'язався повернути всю суму позики до 06 жовтня 2018 року.
Також ОСОБА_2 надано розписку від 06 квітня 2018 року, якою підтвердив отримання від ОСОБА_1 грошових коштів готівкою в сумі 500 000 доларів США на виконання договору позики від 06 квітня 2018 року №06/04.
Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинено договір позики від 11 серпня 2020 року №11/08, за змістом якого укладений договір позики від 06 квітня 2018 року №06/04 , за яким ОСОБА_2 зобов'язаний був повернути до 06 жовтня 2018 року ОСОБА_1 отримані ним у борг 13 000 000 грн, що еквівалентно 500 000 доларів США, припиняє свою дію і набуває чинності даний договір.
Згідно пункту 1.1 договору позикодавець передав 06 квітня 2018 року у власність позичальникові грошові кошти в сумі 13 000 000 грн, що на момент передачі коштів еквівалентно 500 000 доларів США. Позикодавцем за період від 06 квітня 2018 року до дати заключення цього договору нараховано відсотки за користування позикою в сумі 120 000 доларів США, позичальником за період з 06 квітня 2018 року по дату заключення цього договору повернуто відсотки в сумі 45 000 доларів США, таким чином сума позики та відсотків яка є неповернутою на момент підписання договору складає 575 000 доларів США.
На підставі пункту 3 договору позичальник зобов'язався повернути позику та відсотки у сумі 575 000 доларів США, у строк не пізніше 30 вересня 2022 року включно.
За змістом пункту 12 договору позичальник засвідчив, що дружина ознайомлена із позикою та взятими зобов'язаннями по цьому договору.
Договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позики від 11 серпня 2020 року №11/08 підписано сторонами та дружиною позичальника ОСОБА_3 .
Посилався на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено акт звірки до договору позики від 01 лютого 2022 року, за яким станом на 01 лютого 2022 року залишок неповернутої суми позики та відсотків становить 395 000 доларів США.
ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 із листом пропозицією від 06 червня 2022 року щодо встановлення погашення заборгованості в сумі 395 000 доларів США до відміни воєнного стану в Україні в сумі 5 000 доларів США щомісяця.
Вказував, що ОСОБА_2 не виконано зобов'язання з повернення позики в сумі 355 000 доларів США.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 несуть солідарний обов'язок за договором, оскільки подружжя ОСОБА_3 була обізнана про укладення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору позики від 11 серпня 2020 року №11/08, вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акту звірки від 01 лютого 2022 року до договору позики від 11 серпня 2020 року №11/08, одним з подружжя ОСОБА_2 договір укладено в інтересах сім'ї.
Просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позики від 11 серпня 2020 року №11/08 в сумі 355000 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11 серпня 2020 року №11/08 в сумі 355000 доларів США.
Вирішено питання з розподілу судових витрат.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Бурма С.В., апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року в частині розподілу судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати з сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 6056 грн з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати з сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 302 грн 80 коп. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн з кожного.
В решті залишити без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 25000 грн., стягнути з ОСОБА_3 витрати на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 40000 грн.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 додано додаткову угоду №2 від 28 травня 2025 року до договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 про надання юридичної (правничої) допомоги від 27 травня 2024 року №178/24, звіт (акт) про надані послуги у зв'язку із переглядом справи у судові апеляційної інстанції, складений Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 04 червня2025 року, квитанцію Адвокатського об'єднанням «Поляк і партнери» до прибуткового касового ордера від 28 травня 2025 року №28/25/051.
Також ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 додано додаткову угоду №3 від 09 червня 2025 року до договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 про надання юридичної (правничої) допомоги від 27 травня 2024 року №178/24, звіт (акт) про надані послуги у зв'язку із переглядом справи у судові апеляційної інстанції, складений Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 10 червня2025 року, квитанцію Адвокатського об'єднанням «Поляк і партнери» до прибуткового касового ордера від 09 червня 2025 року №09/25/061.
На підставі додаткової угоди №2 від 28 травня 2025 року до договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 про надання юридичної (правничої) допомоги від 27 травня 2024 року №178/24 доповнено договір пунктом 4.1.1 наступного змісту: «Сторони визначили гонорар Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року за позовом клієнта до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики у фіксованому розмірі, який становить 40000 грн».
Відповідно до додаткової угоди №3 від 09 червня 2025 року до договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 про надання юридичної (правничої) допомоги від 27 травня 2024 року №178/24 доповнено договір пунктом 4.1.2 наступного змісту: «Сторони визначили гонорар Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року за позовом клієнта до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики у фіксованому розмірі, який становить 25000 грн».
Згідно із звітом (актом) про надані послуги у зв'язку із переглядом справи у судові апеляційної інстанції, складеним Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 04 червня2025 року, надано послуги з ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_3 , аналіз судової практики та визначення правової позиції щодо написання відзиву на апеляційну скаргу тривалістю 5 год., підготовки відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 тривалістю 6 год., підготовки доказів понесених витрат на правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції тривалістю 1 год., направлення відзиву сторонам та подання до суду через Електронний суд тривалістю 1 год., підготовка та представництво інтересів клієнта в апеляційному суді тривалістю 1 год. загальною вартістю 40000 грн.
За звітом (актом) про надані послуги у зв'язку із переглядом справи у судові апеляційної інстанції, складений Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 10 червня2025 року, про надані послуги у зв'язку із переглядом справи у судові апеляційної інстанції, складеним Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 10 червня2025 року, надано послуги з ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_2 , підготовки відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 тривалістю 6 год., підготовки доказів понесених витрат на правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції тривалістю 1 год., направлення відзиву сторонам та подання до суду через Електронний суд тривалістю 1 год., підготовка та представництво інтересів клієнта в апеляційному суді тривалістю 1 год. загальною вартістю 25000 грн.
На підставі квитанції Адвокатського об'єднанням «Поляк і партнери» до прибуткового касового ордера від 28 травня 2025 року №28/25/051 прийнято вд ОСОБА_1 згідно договору від 27 травня 2024 року №178/24 грошові кошти в сумі 40000 грн.
Згідно із квитанцією Адвокатського об'єднанням «Поляк і партнери» до прибуткового касового ордера від 09 червня 2025 року №09/25/061 прийнято від ОСОБА_1 згідно договору від 27 травня 2024 року №178/24 грошові кошти в сумі 25000 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
На підставі пункту 1, 3, 4 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 41 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» передбачено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 03 липня 2025 року не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами 1, 3 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У відповідності до пункту 1,2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частинами першою - третьою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Зі змісту статей 10 - 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
На підставі частини другої 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ЦПК України.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Звідси, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 14 січня 2019 року у справі №927/26/18, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі.
Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зрослено заяву про стягнення судових витрат.
До відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 додано додаткову угоду №2 від 28 травня 2025 року до договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 про надання юридичної (правничої) допомоги від 27 травня 2024 року №178/24, звіт (акт) про надані послуги у зв'язку із переглядом справи у судові апеляційної інстанції, складений Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 04 червня2025 року, квитанцію Адвокатського об'єднанням «Поляк і партнери» до прибуткового касового ордера від 28 травня 2025 року №28/25/051.
Також ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 зрослено заяву про стягнення судових витрат.
До відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 додано додаткову угоду №3 від 09 червня 2025 року до договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 про надання юридичної (правничої) допомоги від 27 травня 2024 року №178/24, звіт (акт) про надані послуги у зв'язку із переглядом справи у судові апеляційної інстанції, складений Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 10 червня2025 року, квитанцію Адвокатського об'єднанням «Поляк і партнери» до прибуткового касового ордера від 09 червня 2025 року №09/25/061.
З огляду на наведене ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поляк М.В., до прийняття апеляційним судом постанови у справі зробив відповідну письмову заяву щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, надав докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі апеляційної інстанції.
Згідно із частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Сидора І.Ю., подано до суду заперечення на заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого даіє адвокат Поялк М.В., про ухвалення додаткового рішення, в якому просить зменшити судові витрати на правничу допомогу з підстав неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу складності справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, ціною позову.
Також ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Бурма С.В., подано до суду заперечення на заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого даіє адвокат Поялк М.В., про ухвалення додаткового рішення, в якому просить зменшити судові витрати на правничу допомогу з підстав неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу складності справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, ціною позову.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа "East/West Alliance Limited" проти України") від 23 січня 2014 року).
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом з тим, у частині п'ятій наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На підставі додаткової угоди №2 від 28 травня 2025 року до договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 про надання юридичної (правничої) допомоги від 27 травня 2024 року №178/24 доповнено договір пунктом 4.1.1 наступного змісту: «Сторони визначили гонорар Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року за позовом клієнта до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики у фіксованому розмірі, який становить 40000 грн».
Відповідно до додаткової угоди №3 від 09 червня 2025 року до договору між Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 про надання юридичної (правничої) допомоги від 27 травня 2024 року №178/24 доповнено договір пунктом 4.1.2 наступного змісту: «Сторони визначили гонорар Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року за позовом клієнта до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики у фіксованому розмірі, який становить 25000 грн».
Згідно із звітом (актом) про надані послуги у зв'язку із переглядом справи у судові апеляційної інстанції, складеним Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 04 червня2025 року, надано послуги з ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_3 , аналіз судової практики та визначення правової позиції щодо написання відзиву на апеляційну скаргу тривалістю 5 год., підготовки відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 тривалістю 6 год., підготовки доказів понесених витрат на правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції тривалістю 1 год., направлення відзиву сторонам та подання до суду через Електронний суд тривалістю 1 год., підготовка та представництво інтересів клієнта в апеляційному суді тривалістю 1 год. загальною вартістю 40000 грн.
За звітом (актом) про надані послуги у зв'язку із переглядом справи у судові апеляційної інстанції, складений Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 10 червня2025 року, про надані послуги у зв'язку із переглядом справи у судові апеляційної інстанції, складеним Адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та ОСОБА_1 10 червня2025 року, надано послуги з ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_2 , підготовки відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 тривалістю 6 год., підготовки доказів понесених витрат на правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції тривалістю 1 год., направлення відзиву сторонам та подання до суду через Електронний суд тривалістю 1 год., підготовка та представництво інтересів клієнта в апеляційному суді тривалістю 1 год. загальною вартістю 25000 грн.
На підставі квитанції Адвокатського об'єднанням «Поляк і партнери» до прибуткового касового ордера від 28 травня 2025 року №28/25/051 прийнято вд ОСОБА_1 згідно договору від 27 травня 2024 року №178/24 грошові кошти в сумі 40000 грн.
Згідно із квитанцією Адвокатського об'єднанням «Поляк і партнери» до прибуткового касового ордера від 09 червня 2025 року №09/25/061 прийнято від ОСОБА_1 згідно договору від 27 травня 2024 року №178/24 грошові кошти в сумі 25000 грн.
Ураховуючи наведене колегія суддів вважає доведеним факт понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
Так, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22 ) фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх
розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
На підставі пункту 1, 2, 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .
У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.
Застосовуючи наведений правовий висновок, колегія суддів вважає, що здійснення аналізу судової практики, визначення правової позиції не є тими послугами, які є необхідними, тому не можуть бути враховані при розподілі судових витрат в суді апеляційної інстанції.
Ураховуючи складність справи та виконаних адвокатом Поляк М.В. робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, складання одного процесуального документу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представлення інтересів позивача в судовому засіданні, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, а також заперечення ОСОБА_2 з обґрунтуванням неспівмірності заявлених вимог, колегія суддів вважає, що визначений ОСОБА_1 розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в сумі 25000 грн є завищеним, обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для справи до 15000 грн.
Також ураховуючи складність справи та виконаних ОСОБА_7 робіт під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , часу, витраченого на виконання відповідних робіт, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, складання одного процесуального документу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представлення інтересів позивача в судовому засіданні, реальності надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, клопотання ОСОБА_3 щодо зменшення судових витрат з обґрунтуванням неспівмірності заявлених вимог колегія суддів вважає, що сума фіксованого гонорару 40000 грн. є неспівмірною.
Дотримуючись критерію розумності розміру понесених стороною витрат, колегія судді ввважає, що підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у зв'язку із розглядом апеляційної скарги ОСОБА_3 , в сумі 15000 грн.
Керуючись п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 15000 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 15000 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 30 липня 2025 року.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді Н. К. Височанська
М. І. Кулянда