Іменем України
08 серпня 2025 року
м. Харків
справа № 624/1071/24
провадження № 22-ц/818/3595/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Мальованого Ю.М., Савенка М.Є.,
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року, під головуванням судді Богачової Т.В.,-
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 375960-КС-001 про надання кредиту від 16.04.2024 року у розмірі 82242,42 грн, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 375960-КС-001 про надання кредиту від 16.04.2024 року в розмірі 55927 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика сплачений судовий збір в розмірі 1647,29грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено та не взято до уваги надані докази до позовної заяви. Висновки суду першої інстанції базуються на: - хибному ототожненню ним понять денної процентної ставки та процентної ставки в день; - помилковому сприйняттю норм Закону України «Про споживче кредитування», а також ЦК України, Цивільного Процесуального Кодексу України (надалі за текстом - «ЦПК» або «ЦПК України») та існуючої судової практики щодо, начебто, можливості суду зменшувати розмір процентів за Кредитним договором, які нараховуються протягом строку кредитування (статті 1048 та 1056-1 ЦК України), з огляду на нижчезазначене. - неналежному дослідженні доказів, що містяться в матеріалах справи. Також вказує, що закон набрав чинності 24.12.2023 року. Договір був укладений 16.04.2024 року, і був підписаний відповідачем без будь-яких зауважень. При цьому, звертає особливу увагу суду на те, що не слід ототожнювати поняття «денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та процентну ставку(ки) в день, які встановлені в Кредитному договорів укладеному Відповідачем з ТОВ «Бізнес Позика». Тому вважає, що рішення суду підлягає зміні.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оспорюється, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вирішуючи питання щодо правомірності нарахування заборгованості - період нарахування відсотків відповідає умовам договору, проценти нараховані з дня видачі кредиту - 16.04.2024 року по 01.10.2024 року (встановлену договором дату повернення кредиту). Застосування процентної ставки нарахування цих відсотків, то суд керується положенням Закону України «Про споживче кредитування», а саме ч. 5 ст. 8 цього Закону, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Положенням п. 2, п. 17 р. IV Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Враховуючи, що кредитний договір було укладено 10 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», то до договору застосовуються положення саме ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимально можливої денної процентної ставки - 1%. З наданого позивачем розрахунку судом встановлено, що позивач відповідно до умов кредитного договору з 16.04.2024 року по 14.05.2024 року нараховував відсотки за денною ставкою 1,15012099%. Починаючи з 15.05.2024 року позивачем для обрахування відсотків застосована денна процентна ставка відповідно до умов кредитного договору - 2%. Умови кредитного договору щодо застосування денної процентної ставки більше 1% після набрання чинності 23.12.2023 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» є нікчемними. Застосування позивачем починаючи з 16.04.2024 року по 01.10.2024 року денної процентної ставки 1,15012099% та 2% є неправомірним. Відповідно до Закону ця ставка має становити не більше 1%. Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом, яка підлягає до стягнення становить 33597 грн ((тіло кредиту 21000 грн х 1% х 13 днів) + (тіло кредиту 20107,05 грн х 1% х 156 днів - 500 грн)). На підставі викладеного суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 375960-КС-001 16.04.2024 року в розмірі 55927 грн, з яких: тіло кредиту 20107,05 грн, проценти - 33597 грн, комісія - 2222,95 грн.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судова колегія не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 квітня 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №375960-КС-001 про надання кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора.
Договір був укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно розділу 2 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 21000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» (п. 2.1.). Тип кредиту: кредит (п.2.2.).
Строк кредиту 24 тижні (п. 2.3.).
Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована.
Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15012099, фіксована (п.2.4.).
Комісія за надання кредиту - 3150,00 грн. Нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п.2.5.).
Загальний розмір наданого кредиту - 21000,00 грн (п.2.6.).
Строк дії договору до 01.10.2024 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 54600,00 грн.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка 9168,16 процентів (п.2.10.).
Дата видачі кредиту 16.04.2024 року.
Дата повернення кредиту 01.10.2024 року (п.п. 2.12., 2.13.).
Мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом (п.2.14.).
Відповідно до графіку платежів перший платіж мав бути внесений 30.04.2024 року в розмірі 4550 грн, який складався з суми нарахованих за цей період процентів 3622,95 грн та комісії - 927,05. Другий платіж мав бути внесений 14.05.2024 року в розмірі 4550 грн, який складався з суми процентів, часткової сплати комісії. Третій платіж - 28.05.2024 року, в розмірі 4550 грн, який складався з суми процентів, часткової сплати тіла кредиту та залишкового розміру комісії. Всього 12 платежів в сумі по 4550 грн.
Відповідно до п. 3.4., п. 3.5. Договору, в разі надходження від позичальника платежу, що перевищує розмір періодичного платежу, визначеного графіком платежів, кредитодавець зараховує кошти в наступний період до графіку платежів. У разі недостатності суми здійсненного платежу для виконання зобов'язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: 1) у першу чергу - прострочена сума кредиту та процентів за користування кредитом, 2) у другу чергу сума кредиту та процентів за користування кредитом, 3) у третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до договору.
Відповідно до розділу 7 п.п. 7.10-7.11 Договору, договір укладається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти Договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) Позичальником.
Згідно з п. 7.12. Договору, спосіб перерахування позичальнику кредиту: в безготівковій формі, шляхом переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.
Згідно з розділом 8 Договору, номер електронного платіжного засобу ОСОБА_1 зазначено №4731-21хх_хххх-0716.
Відповідно до довідки ТОВ «Платежі Онлайн» №480/11 від 14.11.2024 року транзакція по зарахуванню від ТОВ «Бізнес позика» кошів в розмірі 21000 грн 16.04.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану ПриватБанком, за призначенням перерахування коштів ОСОБА_1 , згідно з кредитного договору №375960-КС-001 від 16.04.2024 року, проведена успішно. Код авторизації 027514, номер транзакції 41326-48135-28313, номер замовлення 88514df5-fbdf-11ee-b90a-000c29d57ed2_1.
Згідно з копією договору про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020 року ТОВ «Бізнес Позика» є клієнтом ТОВ «ПрофітГід», яка надає товариству дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів, що надходять на користь клієнта в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/ позик/ фінансових кредитів/ відсотків (інших платежів) за кредитами/ позиками/ фінансовими кредитами, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та/або перерахування грошових коштів. Установа забезпечує технологічне обслуговування прийому платежів та перерахування грошових коштів на підставі договору про співробітництво з оператором послуг платіжної інфраструктури - ТОВ «Платежі Онлайн», яке під час надання послуг використовує Систему Platon (п.1.1.-1.1.1.).
Згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 , 16.04.2024 року були зараховані кошти в розмірі 21000 грн.
Відповідно до копії квитанції №41431-09785-52523 ТОВ «ПрофітГід», з картки платника № НОМЕР_1 , 28.04.2024 року було перераховано 4550 грн на рахунок одержувача ТОВ «Бізнес Позика», деталі замовлення: оплата кредита згідно договору №2659701029. Рахунок одержувача відповідає рахунку зазначеному в розділі 8 кредитного договору для погашення заборгованості.
Відповідно до копії квитанції №41629-89765-81503 ТОВ «ПрофітГід», з картки платника № НОМЕР_1 , 21.05.2024 року було перераховано 500 грн на рахунок одержувача ТОВ «Бізнес Позика», деталі замовлення: оплата кредита згідно договору №2659701029. Рахунок одержувача відповідає рахунку зазначеному в розділі 8 кредитного договору для погашення заборгованості.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_1 станом на 14.11.2024 року має заборгованість перед кредитором в сумі 82242,42 грн, яка складається з: тіло кредиту - 20516,94 грн, заборгованість за відсотками - 59502,53 грн, комісія - 2222,95 грн. Відсотки за період з 16.04.2024 року по 14.05.2024 року нараховані за денною ставкою 1,15012099%. Починаючи з 15.05.2024 року за денною процентною ставкою відповідно до умов кредитного договору, у зв'язку з порушенням строків внесення платежів - 2%. Позичальник двічі вносила кошти для погашення заборгованості за кредитом, а саме, 28.04.2024 року, тобто за два дні до визначеної графіком платежів, дати першого платежу та у встановленому розмірі 4550 грн, які були зараховані на погашення комісії - 927,05 грн, процентів - 3139,89 грн, тіла кредиту - 483,06 грн, а також 21.05.2024 року в розмірі 500 грн, які були зараховані для погашення процентів. Перерахування коштів позичальником зі свого рахунку в зазначені дати та суми також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог Товариством зазначено, що 16.04.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 375960-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Позивачем 16.04.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 375960-КС-001 про надання кредиту. ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення цього договору. Позивач направив позичальнику через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону, зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті. Цей ідентифікатор боржник ввела та відправила. Таким чином, 16.04.2024 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір № 375960-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, позикодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 21000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору. Позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 21000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, зазначену позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти на загальну суму 5050,00 грн. Станом на 14.11.2024 року відповідач має заборгованість в розмірі 82242,42 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20516,94 грн, суми прострочених платежів по процентах - 59502,53 грн, суми прострочених платежів за комісією - 2222,95 грн.
Згідно з ч.1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо посилання позивача про неправомірне зменшення судом першої інстанції розміру нарахованих позивачем відсотків за договором 16.04.2024 року, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З умов кредитного договору № 375960-КС-001 убачається, що розмір наданого відповідачу кредиту становить 21 000 грн, строк, на який надається кредит - 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15012099, фіксована; комісія - 3150,00 грн; загальний; строк дії договору до 01.10.2024 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 54600,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9168,16 процентів; денна процентна ставка: 0,95 процентів; дата повернення кредиту - 01.10.2024 року.
Довідкою про переказ грошових коштів підтверджено факт зарахування відповідачу 21 000 грн на платіжну картку.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повного повернення ОСОБА_1 отриманих в позику коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Колегія суддів, перевіряючи розрахунок процентів, наданий позивачем, за кредитним договором не може погодитися з його правильністю, з огляду на таке.
22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.
Керуючись вимогами Закону, колегія суддів, провівши власний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом ОСОБА_1 , зазначає наступне.
З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 16.04.2024 року у розмірі 21 000,00 грн.
З урахуванням умов п.2.4. кредитного договору, за яким визначено знижену процентну ставку за кредитом: в день 1,15012099, фіксована та ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» судова колегія доходить висновку, що:
за період з 16.04.2024 року по 08.05.2024 року розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідачки складає 5 313,56 (22 днів х 1,15012099);
з 09.05.2024 року по 20.08.2024 року розмір процентів становить 32 760,00 грн (104 днів х 1,5%).
За період з 20.08.2024 року по 01.10.2024 року розмір процентів становить 8 820,00 грн (42 днів х 1,0%).
Всього, заборгованості по відсоткам = 46 893,56 грн.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відтак, колегія суддів не входить в обговорення питання щодо задоволених позовних вимог, у зв'язку з тим, що апелянтом таких вимог не заявлялося.
Оскільки судове рішення оскаржується лише в частині відмови у стягненні відсотків відповідно до умов кредитного договору, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга в цій частині підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні в частині розміру стягнутих відсотків.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія доходить висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ " Бізнес Позика " підлягає стягненню сума заборгованості за відсотками у розмірі 46 893,56 грн та сума заборгованості визначена судом першої інстанції, а всього 62 223,56 грн.
Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задоволено частково, а саме на 75,66 % то стягненню підлягає судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 4 581,97 грн (75,66% від 6 056,00 грн (2 422,40+3 633,60).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - задовольнити частково.
Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року в оскаржуваній частині- змінити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість у загальному розмірі 62 223,56грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у сумі 4 581,97грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
М.Є.Савенко