Справа № 727/3652/25
Провадження № 1-кп/727/245/25
07 серпня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню, зареєстрованому 24 січня 2025 року в ЄРДР за № 1202526202000346 стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівців, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, із середньою освітою, раніше не судимого, за вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 263 КК України,
До Шевченківського районного суду м.Чернівців надійшло клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню, зареєстрованому 24 січня 2025 року в ЄРДР за № 1202526202000346, стосовно ОСОБА_4 за вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 263 КК України.
ОСОБА_4 19 січня 2025 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 на праві приватної власності, всупереч волі власника, порушуючи конституційне право на недоторканість житла чи іншого володіння ОСОБА_7 , передбаченого статтею 30 Конституції України, подолав перешкоду, а саме: відчинив ворота та потрапив на огороджену територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де підійшовши до вхідних дверей будинку, розташованого за вказаною адресою, відчинив вхідні двері та зайшов до приміщення будинку, не маючи на це будь-якого права чи дозволу. Після чого почав у приміщенні перекидати речі та пошкодив майно. Був викритий сусідами та потерпілою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого був вимушений покинути вказане приміщення.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене частиною 1 статті 162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи.
Крім цього, 24 січня 2025 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в кабінеті № 12 в приміщенні ОКНП ЧОПЛ у м. Чернівці за адресою: вул. Еріха Кольбенгаєра буд. 2, діючи в умовах дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, та який продовжений до цього часу, таємно, протиправно, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон марки Samsung Galaxy F045 A04 з об'ємом пам'яті 3/32 ГБ рожевого кольору в якому знаходилася карта пам'яті microSD торгівельної марки GOODRAM об'ємом пам'яті 32 Гб, вартість яких згідно з висновком експерта №12/25-29 від 28.01.2025 становить 3083 грн 85 коп. та 134 грн. 75 коп., відповідно.
Після того ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 3218 грн 60 коп.
Крім цього, встановлено, що 24 лютого 2025 року, в період часу з 05 год. 00 хв. по 18 год. 20 хв., точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: вул. Ковельська буд. 25 в м. Чернівцях, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», таємно, протиправно, шляхом вільного доступу викрав велосипеди в кількості 3 штуки, а саме: велосипед марки «Flyke» модель «Flyke Zoom T6.21» вартість якого згідно з висновком експерта №53/25-29 від 19.03.2025 року становить 3877 грн 60 коп., велосипед марки «Hercules» модель «Colorado» вартість якого згідно з висновком експерта №51/25-29 від 20.03.2025 становить 3325 грн 00 коп., велосипед марки «Vagant» вартість якого становить близько 3500 грн 00 коп., які належать потерпілому ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 10702 грн 60 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечні діяння, передбачені частиною 4 статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Крім цього, в невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому місці ОСОБА_4 знайшов металевий кастет, який вирішив носити при собі, після чого, діючи протиправно, без передбаченого законом дозволу, зокрема, передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, носив його при собі до 24 січня 2025 року, коли о 12 год. 29 хв. по Парковому проїзду 10а у м. Чернівцях був затриманий працівниками ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області у порядку статті 208 КПК України, де під час особистого обшуку в кишені верхнього одягу у ОСОБА_4 працівниками поліції було виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на кастет.
Згідно з висновком експерта № CE-19/126-25/1516-Х3 від 28.01.2025, наданий на дослідження предмет, який носив при собі ОСОБА_4 , є холодною зброєю, а саме: кастетом, що відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії. Кастет виготовлений саморобним способом та має спрощену конструкцію.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене частиною 2 статті 263 КК України, а саме: носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру та вважав, що останній вчинив суспільно небезпечні діяння, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 263 КК України. Просив застосувати до нього примусові заходи медичного характеру, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 94 КК України у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 19 січня 2025 року в обід до неї подзвонив сусід, який проживає в будинку АДРЕСА_3 , та повідомив, що ОСОБА_10 проник до її будинку за адресою: АДРЕСА_2 . По приїзду вона виявила, що були розбиті вікна та двері. Шородок Давид поводився неадекватно та агресивно. Коли приїхала поліція ОСОБА_11 був агресивний, намагався побити поліцейських. Працівники поліції викликали швидку допомогу, так як ОСОБА_10 не заспокоювався. Вказала, що таке раніше вже траплялося, а саме: в листопаді 2024 року ОСОБА_10 проник до її будинку, розбив вікно та розкидав речі, а саме: викидав їх з будинку на вулицю. Він тоді теж поводився неадекватно. Повідомила суду, що ОСОБА_4 з будинку нічого не викрав.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_8 у судовому засіданні вказала, що вона працює лікарем-невропатологом в ОКМУ Центр МСР, що знаходиться за адресою: вул. Еріха Кольбенгаєра буд. 2 в м. Чернівцях. Пояснила, що в січні, точну дату вона не пам'ятає, до неї в кабінет зайшов ОСОБА_10 , який перебував у них на лікуванні тривалий період часу. Вказує, що ОСОБА_4 зайшов до кабінету, поводився дивно, постійно метушився, попросив поїсти. Потерпіла, щоб швидше випровадити підозрюваного, набрала йому їжу в пакет, при цьому залишила свій телефон на робочому столі. Шородок Давид, взявши у неї пакет з їжею, швидко покинув кабінет. Після цього потерпіла побачила, що мобільний телефон зник з її робочого столу. У зв'язку із цим викликала поліцію. Телефон повернули.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_12 бачив кілька разів біля свого будинку. Останній часто обходив територію, де живе потерпілий, періодично заходив просив одяг або взуття, В кінці лютого - на початку березня 2025 року виявив відсутність трьох велосипедів. У нього багатодітна родина, велосипеди знаходяться весь час у дворі, щоб діти могли ними користуватись. Помітив, що кілька велосипедів не вистачає, перерахував та виявив відсутність трьох дитячих велосипедів, загальною вартістю близько 10000,00 грн. У зв'язку з чим викликав поліцію. Велосипеди знайшли того ж дня та повернули.
Особа, стосовно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, свою вину у вчиненому визнав та просив не поміщати його до психіатричного закладу, а призначити амбулаторне лікування. У випадку госпіталізації його до закладу з надання психіатричної допомоги, просив призначити загальний нагляд.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 вказав, що не заперечує щодо застосування до його підзахисного примусових заходів медичного характеру шляхом госпіталізації до психіатричного закладу, просив призначити загальний нагляд.
Законний представник ОСОБА_4 ОСОБА_6 вказала на необхідність застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру шляхом госпіталізації до психіатричного закладу, оскільки останній, в силу психіатричного захворювання, потребує лікування та постійного нагляду, просила призначити загальний нагляд.
Допитана у судовому засіданні експертка ОСОБА_13 суду пояснила, що враховуючи поставлений ОСОБА_4 діагноз, останній потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з посиленим наглядом. Так, експертка вказала, що в періоди часу, до яких відноситься скоєння інкримінованих ОСОБА_4 дій, він виявляв ознаки хронічного психічного захворювання - у формі шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг, з вираженим змішаним типом дефекту. Психічна хвороба є хронічною, прояв захворювання активного типу. Ремісія при такому типі захворювання наступає тільки на фоні постійного лікування. Разом з тим ОСОБА_4 не дотримується лікувального режиму. До психлікарні завжди доставлявся швидкою допомогою, перебуваючи в стані психомоторного збудження, поводиться неадекватно.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд доходить таких висновків.
Обставини вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 263 КК України підтверджуються зібраними по справі доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025262020000346 від 24.01.2025 (а.с.1-9 т.1);
-протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 24.01.2025 (а.с. 21 т.1);
-протоколом огляду місця події від 24.01.2025 з фототаблицею (а.с. 22-30 т. 1);
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 24.01.2025 (а.с. 32-33 т.1);
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.01.2025 (а.с. 37-55 т.1);
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 24.01.2025 (а.с. 60-61 т.1);
-протоколом про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 24.01.2025 року (а.с. 67-73 т. 1);
-висновком експерта за результатами судової товарознавчої експертизи № 12/25-29 від 28.01.2025, згідно з якою ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» модель Galaxy A04 об'єм пам'яті 3/32 ГБ мідного кольору, станом на 24.01.2025 становити 3083,85 грн.; ринкова вартість карти пам'яті microSD торговельної марки «Goodram» об'єм пам'яті 32 ГБ, станом на 24.01.2025 становить 134,75 грн. (а.с.83-95 т. 1);
-протоколом огляду від 03.02.2025, відповідно до якого проводився огляд мобільного телефону марки «Galaxy F04» модель «SM-A045F» (а.с. 103-109 т.1);
-інформація про особу, ОСОБА_4 ( а.с. 118-119, т. 1);
-висновком експерта №СЕ-19/126-25/1516-ХЗ від 28.01.2025 відповідно до якого наданий на дослідження об'єкт є холодною зброєю, а саме: кастетом, що відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії (а.с.166-169 т.1 );
-витягом з ЄРДР № 42025266010000040 від 07.02.2025 (а.с. 177 т. 1);
-протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07.02.2025 (а.с.192-195 т.1);
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 20.03.2025 (а.с. 199-200 т. 1);
-проколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.03.2025 (а.с. 201-202 т. 1);
-протоколом огляду місця події від 20.03.2025 з фототаблицею (а.с. 207- 213 т. 1);
-витягом з ЄРДР № 12025262020000801 від 04.03.2025 (а.с. 219 т. 1);
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.03.2025 (а.с. 228 т.1);
-протоколом огляду місця події від 03.03.2025 з фототаблицями (а.с. 229-233 т.1);
-протоколом огляду місця події від 03.03.2025 з фототаблицями (а.с. 235-238 т.1);
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 05.03.2025 (а.с. 242 т.1);
-протоколом огляду від 14.03.2025 з фототаблицями (а.с. 244-246 т.1);
-висновком експерта №53/25-29 від 19.03.2025, згідно з яким ринкова вартість велосипеда торговельної марки Flyke модель Flyke Zoom T6.21 розмір коліс 21х1.90, станом на 24.02.2025 становить 3877,60 грн. (а.с. 6-15 т.2);
-висновком експерта №52/25-29 від 20.03.2025, згідно з яким ринкову вартість велосипеда торговельної марки Vagant розмір коліс 28х1, 1/4, станом на 24.02.2025 експертним шляхом встановити неможливо (а.с. 21-26 т.2);
-висновком експерта №51/25-29 від 20.03.2025, згідно з яким ринкова вартість велосипеда торговельної марки Hercules розмір коліс 28х1 5/8 станом на 24.02.2025 становить 3325,00 грн. (а.с. 32-40 т.2);
-протоколом про прийняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 21.03.2025 (а.с. 45 т.2);
-протоколом огляду від 21.03.2025 (а.с. 46- 53 т. 2).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 04.03.2025 № 289 ОСОБА_4 виявляє ознаки психічного захворювання у формі шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг, з вираженим змішаним типом дефекту. Наявне хронічне психічне захворювання позбавляє ОСОБА_4 можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 виявляв ознаки хронічного психічного захворювання у формі шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг, з вираженим змішаним типом дефекту. За своїм психічним станом він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Враховуючи характер та ступінь вираженості наявних клінічних симптомів у підозрюваного, а також ступінь їх небезпечності щодо себе та оточуючих, ОСОБА_4 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації в спеціальний лікувальний заклад з наданням психіатричної допомоги з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь.
З огляду на наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 263 КК України за обставин, викладених у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, проте вчинив ці діяння у стані неосудності, так як страждав на момент вчинення суспільно небезпечних діянь та страждає на теперішній час психічним захворюванням у формі шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг, з вираженим змішаним типом дефекту.
Згідно з частиною 2 статті 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно зі статтею 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є: надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.
Згідно зі статтею 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до частини 4 статті 503 КПК України примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» передбачено, що зазначені примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
Оскільки у стані неосудності особа не здатна розуміти своїх дій та керувати ними, а мета і мотив, які особа має чітко усвідомлювати, як ознаки суб'єктивної сторони складу злочину за наявності такого стану відсутні, то встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об'єктивно є неможливим. У такому випадку юридична оцінка суспільно небезпечного діяння повинна надаватися, виходячи з фактичних обставин скоєного діяння та наслідків, що настали.
При цьому, суд звертає увагу на те, що суспільна небезпека діяння, вчиненого в стані неосудності, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, має оцінюватись за загальними критеріями - характером і ступенем з урахуваннях всіх вищезазначених елементів, які їх визначають (характером суспільних відносин, на які діяння посягає, об'єктивними ознаками діяння, а саме місцем, часом, обстановкою, способами й засобами його вчинення, знаряддям, кількістю осіб, характером суспільно-небезпечних наслідків, інтенсивністю посягання, видом і розміром шкоди, яка заподіюється діянням охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам чи ставить їх під загрозу реального заподіяння такої шкоди) (правова позиція, викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі №761/37225/20 (провадження №51-321кмо22).
Таким чином, при юридичній оцінці дій такої особи суду необхідно брати до уваги об'єктивну сторону вчиненого діяння з урахуванням спрямованості її дій. Оскільки від правильності юридичної оцінки дій неосудної особи напряму залежить встановлення рівня небезпеки її поведінки для суспільства та застосування до неї виду примусових заходів медичного характеру, визначених статтею 94 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діянь, передбачене частиною 1 статті 162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, передбачене частиною 4 статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, передбачене частиною 2 статті 263 КК України, а саме: носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру.
Визначаючи тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Відповідно до пункту 3 частини 1 та частини 4 статті 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такий примусовий захід медичного характеру, як госпіталізація до психіатричного закладу із посиленим наглядом. Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду.
Суд зауважує, що примусові заходи медичного характеру за своїм змістом не є покаранням, тому що психічно хвора особа не спроможна розуміти його значення. Метою таких заходів є лікування особи. Сутність примусових заходів медичного характеру полягає у тому, щоб забезпечити безпеку психічно хворій особі та захистити від неї суспільство. Специфікою правового статусу неосудної особи, як учасника кримінального провадження є надання їй додаткових процесуальних гарантій, що закріплено у частині 2 статті 10 КПК України.
Верховний Суд у постанові від 30 травня 2019 року у справі № 51-5807км18 висловив позицію, що статтею 94 КК України визначено три критерії, які суд має враховувати при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: медичний (характер і тяжкість захворювання), юридичний (тяжкість вчиненого діяння) та соціальний (ступінь небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб). При цьому ступінь небезпечності психічно хворого містить оцінку: суспільної небезпеки вчиненого діяння, характеру вчиненого, можливих або тих, що настали, суспільно небезпечних наслідків та інших подібних обставин; психічного стану особи на момент розгляду справи судом і небезпечності цього хворого для оточуючих, що випливає з характеру захворювання.
Метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов'язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (стаття 92 КК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені статтею 94 КК України критерії в їх сукупності.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суд в постанові від 16 січня 2023 року у справі № 761/37225/20 виснувала, що визначаючи тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме). При цьому в ухвалі суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).
У рішенні ЄСПЛ від 03 вересня 2015 року в справі «Берланд проти Франції» щодо природи та мети примусової госпіталізації високий суд зауважив, що такий захід медичного характеру може бути призначений лише у випадку, коли психіатричним заключенням встановлено наявність у особи психічного розладу, що свідчить про її неосудність та становить ризик для безпеки людей чи дотримання громадського порядку. Проголошення особи неосудною з підстав наявності психічного розладу та вжиття пов'язаних з цим заходів процесуального примусу не є «покаранням» в розумінні пункту 1 статті 7 Конвенції, проте розглядається як запобіжний (превентивний) захід.
Щодо медичного критерію, а саме: характеру і тяжкості психічного захворювання, експертка дійшла висновку, що в періоди часу, до яких відноситься скоєння інкримінованих ОСОБА_4 дій, він виявляв ознаки хронічного психічного захворювання - у формі шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг, з вираженим змішаним типом дефекту, - що позбавляло останнього здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними.
Щодо соціального критерію, тобто ступеня небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб, експертка виснувала, що за своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує поміщення у спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування та запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь. Разом з тим, враховуючи перебіг хвороби ОСОБА_4 , експертка вважала, що останній потребує застосування примусових заходи медичного характеру у виді госпіталізації до спеціального лікувального закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом, оскільки ОСОБА_4 проявляє агресію в поведінці, висловлює маячні ідеї, є злобним та непосидючим.
Відповідно до Правил застосування примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.08.2017 № 992, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.11.2017 за № 1408/31276, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом - вид примусових заходів медичного характеру та психіатричної допомоги, за якого особа, перебуваючи в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги, може самостійно залишати палату та не може самостійно, без супроводу медичного працівника залишати відділення. Виходити за межі спеціального закладу з надання психіатричної допомоги пацієнтам заборонено, крім випадків участі в судовому засіданні.
Суд бере до уваги, що вчинені ОСОБА_4 суспільно небезпечні діяння не пов'язані з посяганням на життя інших осіб і за своїм психічним станом ОСОБА_4 не становить загрози для суспільства. При цьому суд враховує, що під час вчинення суспільно небезпечних дінь ОСОБА_4 поводився агресивно та неконтрольовано та з урахуванням характеру психічного захворювання потребує постійного медикаментозного лікування.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявлений в клопотанні прокурора вид заходів медичного характеру, який необхідно застосувати до ОСОБА_4 у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим типом нагляду, є обґрунтованим.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового провадження, врахувавши характер психічного захворювання, рекомендації експертів про тип лікувального закладу, тяжкість вчинених суспільно небезпечних діянь, вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до спеціального лікувального закладу з надання психіатричної допомоги зі посиленим наглядом.
Відповідно до частини 1 статті 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи, зокрема, поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Відповідно до частини 1 статті 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
З огляду на суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_14 діяння, застосований до останнього запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, до набрання ухвалою законної сили слід залишити без змін.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.
Згідно з частиною 2 статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку. Разом з тим, згідно з роз'ясненнями, що містяться у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», судові витрати покладаються тільки на засуджених. Отже, покладення судових витрат за проведення експертизи ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено.
З огляду на наведене судові витрати за проведення товарознавчих експертиз та експертизи холодної зброї слід віднести за рахунок держави.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 92, 93, 94 КК України, статтями 100, 124, 292, 503, 512, 513, 514 КПК України, суд
Застосувати до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 263 КК України, примусові заходи медичного характеру, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 94 КК України у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
Речові докази:
-DVD-диск з відеозаписом, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Мусорського, 2 (т.1 а.с. 73) - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-Мобільний телефон марки «Galaxy A04» модель «SM-A045F» IMEЙ1: НОМЕР_1 ; ІМЕЙ2: НОМЕР_2 - залишити в розпорядженні ОСОБА_8 ;
-Кастет, упакований до сейф-пакету № 5685685 «Експертна служба МВС», переданий на зберігання до металевого сейфу Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області, упакування ID 3025053319783008 від 22.02.2025 - знищити;
-Велосипед торгової марки «Vagant», велосипед торгової марки «Flyke Zoom T6.21», велосипед торговельної марки «Hercules» - залишити в розпорядженні ОСОБА_9 ;
-DVD-диск з відеозаписом, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, провул. Складський, 5 (том 2 а.с. 53) - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-В?язка ключів, на якій знаходяться ключі в кількості 6 штук: 4 з яких металеві, а 2 металеві з пластиковими вставками чорного кольору; один ключ металевий з біркою чорного кольору, на якій написано «209», на ключі наявний надпис «Imperial»; в?язка ключів, на якому наявні два ключі, металеві з вставкою з пластику чорного кольору, з брілком у вигляді патрону, карабіна та пов?язки зеленого кольору, також магнітний ключ синього кольору; банківська картка синього кольору з надписом «Bank Polski» 4251250801158964, Mikola Simonenko, 09/29, які упаковано в сейф-пакет № PSP2114057 та передані на зберігання до камери зберігання Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області - повернути ОСОБА_4 .
Судові витрати, пов'язані із залученням експерта, на загальну суму 10497,48 (десять тисяч чотириста дев'яносто сім грн 48 коп.), а саме: за проведення товарознавчої експертизи (висновок експерта №12/25-29) в сумі 2120,40 грн; за проведення судової експертизи холодної зброї (висновок експерта №СЕ-19/126-25/1516-ХЗ) в сумі 1591,80 грн; за проведення товарознавчої експертизи (висновок експерта №53/25-29) в сумі 3392,64 грн; за проведення товарознавчої експертизи (висновок експерта №52/25-29) в сумі 1696,32 грн; за проведення товарознавчої експертизи (висновок експерта №51/25-29) в сумі 1696,32 грн, віднести за рахунок держави.
Застосований до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме: до КП «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради - залишити до набрання ухвалою законної сили.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Копію ухвали після її проголошення вручити учасникам справи.
Суддя ОСОБА_1