Справа № 346/5396/22
Провадження № 1-кс/346/864/25
07 серпня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022092010000045 від 11.11.2022 року до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 на підставі рішення №36 від 24.05.2018 Атестаційної архітектурно-будівельної комісії видано кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури - інженера технічного нагляду серії АТ №007157 від 25.05.2018 року.
За результатами електронних торгів при проведенні закупівель послуг щодо виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею по вул. Шевченка 1, смт. Печеніжин Печеніжинської селищної ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району, Івано-Франківської області (в рамках проведення заходів з комплексного енергозбереження)» UA-2021-10-27-002997-а, 02.12.2021, між Печеніжинською селищною радою в особі голови ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_8 , укладено договір № 248 на закупівлю робіт по об'єкту «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею (в рамках проведення заходів з комплексного енергозбереження)» на суму 12 630 210 гривень, із терміном виконання робіт до 31.12.2022.
Умовами договору встановлено, що ТзОВ «ЛІДЕР-ПЛЮС» (підрядник) на замовлення Печеніжинської селищної ради (замовник) зобов'язувалось до 31.12.2022 виконати передбачені Договором роботи, якість яких відповідає умовам проектно-кошторисної документації та діючим національним стандартам в будівництві, а саме по об'єкту «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею. Підрядник повинен виконати роботи у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією (і при потребі зі змінами, внесеними до неї) та поданою тендерною документацією.
За результатами електронних торгів при проведенні закупівель послуг щодо здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею, UA-2021-11-22-010754-a, 09.12.2021 між Печеніжинською селищною радою об'єднаної територіальної громади Коломийського району в особі голови ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна інжинірингова компанія» в особі директора ОСОБА_5 , укладено договір №262 про технічний нагляд під час будівництва об'єкта «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею.
Відповідно до наказу б/н (без зазначення дати) ТОВ «Незалежна інжинірингова компанія» відповідальним за ведення технічного нагляду на об'єкті «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею, призначено ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат, серія АТ №007157 від 25.05.2018).
Умовами договору встановлено, що ТОВ «Незалежна інжинірингова компанія» (виконавець) зобов'язувалось здійснювати технічний нагляд в рамках предмету закупівлі Здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею протягом усього періоду проведення будівництва об'єкта.
У невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 10.12.2021 року ОСОБА_5 , який мав кваліфікаційний сертифікат серія АТ №007157 інженера технічного нагляду, погодився на пропозицію службових осіб ТОВ «ЛІДЕР-ПЛЮС» на здійснення офіційного підтвердження своєї участі у роботах, пов'язаних із здійсненням технічного нагляду на об'єкті «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею, шляхом внесення до відповідної технічної документації неправдивих відомостей, з метою незаконного отримання ТОВ «ЛІДЕР-ПЛЮС» частини бюджетних коштів.
Таким чином, ОСОБА_5 погодився на здійснення пособництва шляхом усунення перешкод службовим особам ТОВ «ЛІДЕР-ПЛЮС» у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у особливо великих розмірах.
В подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час, в період з 09.12.2021 до 20.10.2022 ОСОБА_5 , з метою усуненням перешкод вчиненню кримінального правопорушення службовими особами ТОВ «ЛІДЕР-ПЛЮС», реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, отримав акт №128-02-2-1-2-1-1 від 10.12.2021 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, акт №128-02-2-1-2-1-1 від 24.12.2021 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року форми № КБ-2в, акт №128-02-2-1-2-1-1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2022 на загальну суму 4 916 630 гривень, які містили неправдиві відомості щодо об'єму фактично виконаних будівельних робіт на суму 1 095 717,14 грн.
Після чого, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, з метою усуненням перешкод вчиненню кримінального правопорушення, засвідчив його своїм підписом та скріпив печаткою «Інженер технічного нагляду», «Реєстраційний №414», « ОСОБА_5 », посвідчивши тим самим факти, що мають юридичне значення, і надавши зазначеним документам статусу офіційних, тим самим видавши вказані завідомо неправдиві офіційні документи.
В даних офіційних документах було відображено виконання будівельних робіт та закупівля матеріалів, які фактично виконані не були. Як наслідок, на підставі вказаних актів з розрахункового рахунку Печеніжинської селищної ради на розрахунковий рахунок ТОВ «ЛІДЕР-ПЛЮС» перераховано бюджетні кошти за виконані роботи.
У відповідності до висновку експерта №СЕ-19/126-23/908-БТ від 28.02.2023, встановлено, що виконані будівельні роботи, окремі елементи, конструкції, вироби, матеріали на об'єкті «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею не відповідають проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Фактичні об'єми виконаних підрядних робіт, використаних будівельних ресурсів по об'єкту «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею, частково не відповідають об'ємам робіт, вказаних в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Сума невідповідностей між обсягами та вартістю фактично виконаних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею по вул. Шевченка 1, смт. Печеніжин Печеніжинської селищної ради об'єднаної територіальної громади Коломийського району, Івано-Франківської області, до робіт, що вказані в актах КБ-2в складає 1 095 717,14 гривень.
Згідно із висновком експерта №СЕ-19/126-23/2569-БТ від 31.03.2023, встановлено, що вартість фактично виконаних будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею з врахуванням висновку будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/126-23/908-БТ від 28.02.2023 складає 3 820 912,86 гривень.
Вартість фактично виконаних будівельних робіт частково не відповідає загальній вартості робіт, що зазначена в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 по об'єкту «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею з врахуванням висновку будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/126-23/908-БТ від 28.02.2023.
З врахуванням висновку будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/126-23/908-БТ від 28.02.2023 сума невідповідностей (завищення вартості) між вартістю фактично виконаних будівельних робіт та загальною вартістю робіт, що зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 по об'єкту «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею становить 1 095 717,14 гривень.
Також, у відповідності до висновку експерта № СЕ-19/126-23/3073_ЕК від 12.04.2023, матеріальні збитки в частині завищення вартості фактично виконаних будівельних робіт, що зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідках КБ-3 по об'єкту «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею, з урахуванням висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №42022092010000045 №СЕ-19/126-23/2569-БТ від 31.03.2023, документально підтверджуються в сумі 1 095 717,14 гривень.
В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , які виразилися у пособництві з метою усуненням перешкод службовим особам ТОВ «ЛІДЕР-ПЛЮС» у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, з розрахункового рахунку Печеніжинської селищної ради на розрахунковий рахунок ТзОВ «ЛІДЕР-ПЛЮС» було безпідставно перераховано грошові кошти на загальну суму 1 095 717, 14 грн.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, а саме директором ТОВ «Незалежна інжинірингова компанія», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою вчинення дій пов'язаних із пособництвом у заволодінні бюджетними коштами, під час виконання будівельних робіт на об'єкті «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею по вул. Шевченка 1, смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області (в рамках проведення заходів з комплексного енергозбереження)», будучи достовірно обізнаним із умовами виконання договору №248 на закупівлю робіт від 02.12.2021 по об'єкту «Капітальний ремонт навчального корпусу Печеніжинського ліцею, у тому числі в частині складу та об'єму будівельних робіт відповідно до умов робочого проекту, розуміючи, що фактично виконані будівельні роботи та матеріали по об'єкту не відповідають проектним рішенням, у період з 10.12.2021 по 20.10.2022 склав офіційні документи - акт №128-02-2-1-2-1-1 від 10.12.2021 приймання виконаних будівельних робіт за 10.12.2021 року форми № КБ-2в та акт №128-02-2-1-2-1-1 від 24.12.2021 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року форми № КБ-2в, акт №128-02-2-1-2-1-1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2022, в які було внесено завідомо неправдиві відомості щодо виконання будівельних робіт та закупівлю матеріалів, які фактично виконані не були, підписав та засвідчив його відтиском печатки «Інженер технічного нагляду», «Реєстраційний №414», « ОСОБА_5 », надавши їм статусу офіційних, а також подав вказані документи в Печеніжинську селищну раду, які стали підставою оплати бюджетних коштів за виконані роботи, тим самим видав завідомо неправдиві офіційні документи.
06.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий вказує, що необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлюється наявністю ризиків, передбачених пунктами 11, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: усвідомлюючи міру покарання передбачену за вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства, незаконно впливати на потерпілого, свідків, з метою схилити їх до зміни раніше наданих ними свідчень для уникнення покарання, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому враховуючи вищевказані ризики, просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали із зазначених підстав та просять клопотання задовольнити.
Захисник в судовому засіданні щодо клопотання заперечив, вказав, що слідчим не доведено, що у діях його підзахисного був корисливий мотив, що він отримав якусь фінансову вигоду від вказаних дій, зазначає, що в діях його підзахисного швидше є ознаки службової недбалості. Вважає вказані слідчим ризики необґрунтованими та недостатніми для обрання найсуворішого запобіжного заходу та просить застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний підтримав думку захисника та додатково зазначив, що актів не складав, а здійснював лише перевірку наданих йому актів форми КБ-2в, до яких були додані товарні накладні на придбання матеріалів, яких згодом було виявлено недостачу. Свою причетність до вчиненого кримінального правопорушення заперечує, вказує, що немав жодної фінансової вигоди від вказаних дій. Щодо застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу заперечує з огляду на його стан здоров'я, оскільки є інвалідом третьої групи, йому поставлений діагноз - діабет другого ступеня, він є інсулінозалежним, і потребує щоденного скринінгу вмісту цукру в крові та прийняття ліків (інсуліну). Запропонований слідчим розмір застави в співмірний зі шкодою є для нього непосильним з огляду на його фінансовий стан, а також несправедливим, оскільки він не є організатором чи виконавцем вказаних кримінальних правопорушень. Просить врахувати його позитивну репутацію, оскільки він більше десяти років займається підрядами на будівництва за бюджетні кошти, жодних порушень у його роботі ніколи не виявлялось. Просить обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку ст.ст. 276-279 КПК України.
06 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Отже він набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Описана в клопотанні фабула у сукупності з наданими слідчим та прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Для визначення причетності ОСОБА_5 до подій вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані слідчим, зокрема протоколи допиту представника потерпілого, свідка, акт перевірки закупівель, договори, платіжні інструкції, первинні документи по будівництву, висновки експертиз, тощо.
Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора щодо наявності обґрунтованої підозриу вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному слідчий вказує на існування ризиків того, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, які караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з доказами причетності підозрюваного до скоєння злочину, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Зважаючи на те, що підозрюваний на даний час не утримується під вартою, та з'явився до суду на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу, в сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність мінімального рівня ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику незаконного впливу на свідка у цьому ж кримінальному провадженні слідчий вказав, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
З метою подальшого безперешкодного розслідування із встановлення усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов'язок не буде занадто обтяжливим.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. При цьому слідчим надано відомості щодо попередніх судимостей підозрюваного, відповідно доя кої останній жодного разу за своє життя до кримінальної відповідальності не притягався.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують окремі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості та матеріали, слідчий суддя враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання підозрюваний є громадянином України, неодружений, на утриманні має неповнолітню дочку, працює, що вказує на його міцні соціальні зв'язки та позитивно характеризується за місцем роботи чи професійного заняття, негативний стан здоров'я ОСОБА_5 , що підтверджується наданими в судовому засіданні медичними документами.
Підозрюваний раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_5 підозрюється, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, один з яих відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та карається, зокрема позбавленням волі на строк до дванадцяти років.
Посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, а також на наявність ризиків, органом досудового розслідування ставиться питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави у розмірі 1 093 108 грн.
Слідчий суддя враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов'язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.
Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
Дотримуючись наведеної позиції та аналізуючи встановлені у цьому кримінальному провадженні обставини, слідчий суддя враховує, що існують ризики, проте, на переконання слідчого судді, вони не досягають такого обсягу та рівня, які б давали беззаперечні підстави застосувати до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені запобіжний захід у виді тримання під вартою, адже тимчасове ув'язнення особи та пов'язане з цим подальше перебування її у вразливому стані не може досягатися за рахунок та на шкоду принципу змагальності сторін і потребує від правоохоронної системи найвагоміших наявних у часі об'єктивних відомостей.
Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням встановлених вище обставин, у тому числі відомостей про особу підозрюваного, його процесуальної поведінки на час розгляду клопотання, сімейного стану, та інших даних, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність обставин необхідності обмеження його права на свободу та можливість в даному випадку застосувати до ОСОБА_5 наступний за суворістю після тримання під вартою та домашнього арешту (який також обмежує особисту свободу пересування особи та, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прирівнюється до позбавлення волі) запобіжний захід - у вигляді застави, який, на переконання слідчого судді, повністю нівелює заявлені та встановлені ризики і взмозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним та призвело б до неможливості виконання ним застави.
У клопотанні слідчий, посилаючись на характер вчинених кримінальних правопорушень, ризики, майновий стан розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків які не відшкодовані, просить, як альтернативний запобіжний захід визначити підозрюваному заставу у розмірі, триста шістдесят один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, застосовуючи до підозрюваного цей вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини. Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув'язнення.
Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.
При цьому, будь-яке обмеження прав осіб не може досягатися за рахунок та на шкоду принципу змагальності сторін, а мета такого обмеження жодним чином не пов'язана з досягненням «вразливого стану» у будь-якої особи, а тому прохання про застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу та/або великого розміру застави повинно бути розумним з погляду її розміру та адекватною обстановці вчинення правопорушення і отриманим відомостям.
На думку слідчого судді, запропонований слідчим розмір застави, близький до розміру визначеному у данному кримінальному правопорушенні розміру шкоди, жодним чином не співвідноситься із встановленими слідчим суддею ризиками, не відповідає рівню залученості підозрюваного до обставин, які перевіряються у цьому кримінальному провадженні, оскільки не відповідає якості зібраних матеріалів на цій стадії розслідування, та не враховує інші суттєві обставини, які давали б слідчому судді можливість вести мову про наявність виключних випадків, що дозволяють призначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено ч.5 ст.182 КПК України, а отже є невиправдано високим та не може бути застосований.
Враховуючи рівень доказів щодо можливого вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відсутності виключних випадків, які дозволяють призначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави, у межах розміру, визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 грн та забезпечуватиме належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , запобігатиме існуючим ризикам та буде співмірною встановленим в ході розгляду клопотання обставинам.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібу, що скаладає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
3) утриматись від спілкування з представниками потерпілого, свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42022092010000045, крім випадків проведення слідчих/процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні у спосіб передбачений кримінальним процесуальним кодексом;
4) зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 здати відповідним органам державної влади на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон виданий на його ім'я.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, визначити до 06 жовтня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: 820172, Код отримувача: 26289647, Банк отримувача: ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні за ОСОБА_5 .
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити застоводавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а внесення застави за ухвалою слідчого судді є його правом, яке не обумовлюється ні строком дії застави, ні обов'язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Також заставодавцю роз'яснити, що у разі внесення застави, на нього покладається обов'язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 08 серпня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1