Справа № 212/7028/25
2/212/3948/25
08 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжелектромонтаж" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, -
18 червня 2025 року адвокат Солод Р.Г., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що ОСОБА_1 11.04.2006 року по 17.07.2007 року працював на підприємстві ТОВ "Криворіжелектромонтаж" . Так 03.08.2006 року об 14-30 год. під час виконання своїх трудових обов'язків з ОСОБА_1 трапився нещасний випадок на ТОВ "Криворіжелектромонтаж", в результаті якого позивач отримав наступні ушкодження: закритий компресійний перелом тіла четвертого поперекового хребця 2ст. без неврологічних розладів, закритого перелому 8 ребра зліва. Відповідно до Акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом причиною виникнення нещасного випадку є порушення трудової та виробничої дисципліни. Згідно з актом розслідування нещасного випадку, що стався 3 серпня 2006 року об 14 годині 30 хвилин з електромонтажником СУ-453 ТОВ "Криворіжелектромонтаж" код згідно ЄДРПОУ 33759279, а саме висновків комісії встановлено особу, що допустила порушення охорони праці це ОСОБА_2 , старший виконроб СУ-453 ТОВ "Криворіжелектромонтаж" . Ним організовано роботу без технологічної карти, чим порушено п. 4.3.; 4.4. Посадової інструкції № 10 «Старший виконроб», затвердженою наказом генерального директора від 03.04.2006 № 19. У відповідності до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги ОСОБА_1 первісно встановлено 55% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Надалі, внаслідок тривалих лікувань та значного витрачання коштів відсоток втрати професійної працездатності зменшено до 45%. Зазначає, що в результаті втрати професійної працездатності внаслідок травми ОСОБА_1 відчуває біль в голові, загальну слабкість, зміну ритму пульс, швидко втомлюється, має порушення сну, емоційну лабільність, оніміння правого пальця, зниження чутливості усієї правої половини тіла. Внаслідок отриманої травми ОСОБА_1 не може поратися по господарству та вести звичайний спосіб життя, який існував до травми. ОСОБА_1 вимушений постійно лікуватися та приймати знеболюючі ліки, що позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. ОСОБА_1 відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначається на моєму душевному та фізичному стані. Самопочуття не поліпшується, негативні зміни у моєму житті є незворотними, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та моральних страждань. Перелічені негативні явища у його житті не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребують доказування іншими засобами доказування. Стан здоров'я ОСОБА_1 не покращується, що підтверджується відповідними виписками, з лікарні. ОСОБА_1 проходить лікування, витрачає кошти на ліки, путівки до санаторію і ці вимушені зміни у житті повністю пов'язані з отриманою виробничою травмою. Виходячи із засад розумності та справедливості, позивач вважає, що обґрунтованим розміром моральної шкоди буде сума у розмірі 320000 грн., оскільки така сума зможе мінімально компенсувати його втрати, яких він зазнав, та яка зможе відновити хоча б частково його моральний стан. На підставі переліченого просив суд стягнути з ТОВ "Криворіжелектромонтаж" на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров'я, у розмірі 320000 грн., без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
Представник позивача, адвокат Солод Р.Г., не висловив заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.
Відповідач, ТОВ "Криворіжелектромонтаж", будучи повідомленими про наявність позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, своїми правами на подання відзиву на позов не скористався.
Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.04.2006 року по 17.07.2007 року працював на підприємстві ТОВ "Криворіжелектромонтаж", електромонтажником силових мереж та електроустаткування, звідки 17.07.2007 року ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку з виявленою невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП). Вказане підтверджується копією трудової книжки позивача та наказом від 17.07.2007 року № 329-к про його звільнення.
Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві від 14 серпня 2006 року, складеного на ТОВ "Криворіжелектромонтаж", встановлено отримання позивачем, ОСОБА_1 , який працював електромонтажником силових мереж та електроустаткуванні СУ-453 ТОВ "Криворіжелектромонтаж", 3 серпня 2006 року об 14-30 год. виробничої травми: закритого компресійного перелому тіла четвертого поперекового хребця 2 ст. без неврологічних розладів; закритий перелом 8 ребра зліва. Винними у нещасному випадку було визнано старшого виконроба СУ-453 ТОВ «Криворіжелектромонтаж», ОСОБА_2 , який порушив п. 4.3; 4.4 посадової інструкції № 10 затвердженої від 03.04.2006 р. №19.
Встановлення вини старшого виконроба СУ-453 ТОВ «КЕМ», ОСОБА_2 , у настанні нещасного випадку, який мав місце 03 серпня 2006 року об 14-30 год. з ОСОБА_1 , також підтверджується актом у розслідування нещасного випадку від 14 серпня 2006 року, складеного на ТОВ "Криворіжелектромонтаж".
На підставі виписки з акту огляду МСЕК від 14.03.2007 року, серії ДНА-02 №09913 вбачається, що внаслідок огляду ОСОБА_1 , позивачу первинно було визначено 55% стійкої втрати професійної працездатності з 12 березня 2007 року по 01 квітня 2008 року, встановлено ІІІ групу інвалідності.
На підставі виписки з акту огляду МСЕК від 02.04.2008 року, серії ДНА-02 №024557 вбачається, що внаслідок огляду ОСОБА_1 , позивачу повторно визначено 55% стійкої втрати професійної працездатності, встановлено ІІІ групу інвалідності. Дата наступного переогляду 01.04.2009 року.
На підставі виписки з акту огляду МСЕК від 15.04.2009 року, серії ДНА-02 №029918 вбачається, що внаслідок огляду ОСОБА_1 , позивачу повторно визначено 30% стійкої втрати професійної працездатності, встановлено ІІІ групу інвалідності. Дата наступного переогляду 01.04.2010 року.
На підставі виписки з акту огляду МСЕК від 07.04.2010 року, серії 10ААА №003712 вбачається, що внаслідок огляду ОСОБА_1 , позивачу повторно визначено 45% стійкої втрати професійної працездатності, встановлено ІІІ групу інвалідності. Дата наступного переогляду 01.04.2011 року.
На підставі виписки з акту огляду МСЕК від 13.04.2011 року, серії 10ААА №008053 вбачається, що внаслідок огляду ОСОБА_1 , позивачу повторно визначено 45% стійкої втрати професійної працездатності, встановлено ІІІ групу інвалідності. Дата наступного переогляду 01.03.2012 року.
На підставі виписки з акту огляду МСЕК від 14.03.2012 року, серії 10ААА №008391 вбачається, що внаслідок огляду ОСОБА_1 , позивачу повторно визначено 45% стійкої втрати професійної працездатності, встановлено ІІІ групу інвалідності. Дата наступного переогляду 01.03.2014 року.
На підставі виписки з акту огляду МСЕК від 12.03.2014 року, серії АБ №0005354 вбачається, що внаслідок огляду ОСОБА_1 , позивачу повторно визначено 45% стійкої втрати професійної працездатності, встановлено ІІІ групу інвалідності. Дата наступного переогляду 01.03.2015 року.
У зв'язку із трудовим каліцтвом ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному та амбулаторному протягом 2015-2019 років, що підтверджується виписними епікризами, випискою з історії хвороби.
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За ч. 4 ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно із ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
За ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
На підставі ст.237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 роз'яснив право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Враховуючи, що відшкодування працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок трудового каліцтва, пов'язаного з виробництвом, та моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням безпосередніх трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, то суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.
Відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
При цьому невиконання роботодавцем обов'язку по забезпеченню безпечних умов праці, що спричинило трудове каліцтво позивача з втратою працездатності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 15.06.2020 р. по справі № 212/3137/17-ц.
Згідно із п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами) (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 4) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вказує, що спори щодо відшкодування шкоди повинні вирішуватися на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на її відшкодування. Оскільки право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, тому право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 р. по справі № 210/3177/17.
Отже, за встановлених судом обставин позивачу безсумнівно було заподіяно моральну шкоду через його травмування 3 серпня 2006 року, оскільки внаслідок трудового каліцтва у ОСОБА_1 змінились умови життя, він змушений був проходити тривале та вартісне лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт через біль, а також свою обмеженість у активному способі життя внаслідок свого травмування.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує глибину його фізичних та моральних страждань внаслідок трудового каліцтва, а також суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди ступінь втрати ним працездатності через трудове каліцтво, вину підприємства відповідача у не забезпеченні безпечних умов праці, яка лежить на ТОВ "Криворіжелектромонтаж" що призвело до нещасного випадку на виробництві із ним 3 серпня 2006 року.
Враховуючи вищенаведене вмотивування, а також той факт, що через настання 3 серпня 2006 року нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 було вперше встановлено 55% стійкої втрати професійної працездатності, яка потім була зменшена до 45%, та встановлено ІІІ групу інвалідності, то на переконання суду розмір відшкодування завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров'я моральної шкоди з боку ТОВ "Криворіжелектромонтаж" повинен дорівнювати саме 250000 грн., що відповідатиме спричиненій ОСОБА_1 моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійного захворювання на його здоров'ї та подальшому житті, які повинен відшкодувати саме відповідач.
Таким чином суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача в рахунок відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 250000 грн., що відповідатиме принципу розумності та справедливості.
Суд при цьому зауважує, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).
Відповідно до пп. «А» п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.
Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року по справі № 180/683/13-ц.
Таким чином суд зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю. У даному випадку це суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок трудового каліцтва, тобто заподіяння йому шкоди здоров'ю.
На підставі переліченого вказані зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого трудового каліцтва.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави також судовий збір в сумі 2500 грн.
Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжелектромонтаж" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжелектромонтаж" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва - 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. без утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжелектромонтаж" в дохід держави судовій збір в сумі 2500 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 8 серпня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжелектромонтаж", ЄДРПОУ: 33759279, юридична адреса: м. Київ, вул. Раїси Окіпної буд. 4-А.
Суддя: Д. О. Козлов