Справа № 199/8923/25
(3/199/4812/25)
іменем України
06.08.2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Машкіна Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362493 водій ОСОБА_1 15.06.2025 о 13:55 год. в м. Добропілля, вул. Ярослава Чалого, 78 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, звуження зіниць ока. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність з клопотанням про закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на такі обставини:
- відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням, у зв'язку з чим вимога працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння була незаконною, а складений протокол та долучені до нього документи є неналежними та недопустимими доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення;
- в стані сп'яніння він не перебував, жодної об'єктивної ознаки сп'яніння в нього не виявлено та йому не повідомлено, у зв'язку з чим в нього не виник обов'язок відповідно до п. 2.5 ПДР пройти огляд на стан сп'яніння;
- під час оформлення адміністративного матеріалу свідки не залучалися, протокол не містить його пояснень, посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, розписки про ознайомлення з правами, передбаченими ст.63 Конституції України та розписки з ознайомленням з наслідками відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, не вручена його копія, в адміністративному матеріалі відсутні докази на підтвердження його відсторонення від подальшого керування транспортним засобом, що в сукупності з відсутністю інших належних та допустимих доказів вказує на недоведеність його провини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення;
-не дотримано встановлений законом порядок проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки не зафіксовано його чіткої відмови від проходження такого огляду;
-порушено процедуру застосування технічних засобів відеозапису.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння закріплений в ст. 266 КУпАП та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичногочиіншогосп'янінняабоперебуванняпідвпливомлікарськихпрепаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 року № 1452/735 МВС України, МОЗ України.
Так, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобові відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні досліджені такі наявні в матеріалах справи письмові докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362493 від 15.06.2025 року, зміст якого викладено вище;
- направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Добропільська ЛІЛ» від 15.06.2025 року;
- довідка інспектора САП ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про наявне посвідчення водія серії НОМЕР_3 у ОСОБА_1 ;
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4983946 від 15.06.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом без реєстраційних документів на транспортний засіб та посвідчення водія);
- копія посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_1 ;
- копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- відеозапис на диску DVD-R, долучений до матеріалів справи.
Під час перегляду вказаного відеозапису судом встановлено, що він складається з 6 відео файлів тривалістю по 5 хв. кожний та 1 відео файл тривалістю 01:58 хв., які починаються о 13:24 год. На відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ом ОСОБА_1 , його зупинку поліцейськими. Причини зупинки поліцейським повідомлені не були, після чого у водія були перевірені водійські документи та одразу ж було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. На питання водія поліцейський озвучив ознаку наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці. Отримавши згоду ОСОБА_1 на проходження такого огляду, поліцейський зобов'язав водія продовжувати рух за кермом власного автомобіля за поліцейським автомобілем до закладу охорони здоров'я. На відмітці часу 14:07 год. поліцейський автомобіль та автомобіль під керуванням ОСОБА_1 прибули до медичного закладу. Коли водій в присутності одного поліцейського залишався на дворі, інший поліцейський зайшов в приміщення лікарні, де було з'ясовано, що на даний час вказаний заклад охорони здоров'я не має права на проведення огляду водіїв на стан сп'яніння. Опинившись на вулиці, поліцейський почав повторно запитувати ОСОБА_1 , чи буде він проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння. Після нетривалого словесно конфлікту ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду в зазначеному медичному закладі, після чого поліцейські повідомили про складання протоколу про адміністративне правопорушення. В цей час ОСОБА_1 з місця події пішов в невідомому напрямку, оформлення адміністративного матеріалу здійснювалося у його відсутності.
Оцінюючи вказані докази, суд керується вимогами ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, доводи ОСОБА_1 щодо відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням є слушними з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Однак, ані адміністративний матеріал, ані застосований під час його оформлення відеозапис не містять відомостей щодо підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . При цьому, винесена поліцейським відносно ОСОБА_1 постанова за ч.1 ст.126 КУпАП за фактом керування транспортним засобом без реєстраційних документів на транспортний засіб та посвідчення водія викликає сумніви в достовірності викладених в ній відомостей, оскільки до матеріалів справи долучені копії вказаних документів, а на відеозаписі зафіксовано надання їх поліцейському для перевірки.
Відповідно до ст. 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Україна, давши згоду на обов'язковість міжнародного договору, зобов'язується діяти таким чином, щоб не позбавити його мети та не зробити його неможливим для виконання. Тому і ратифікована Конвенція і практика ЄСПЛ відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» для України є джерелами права і обов'язковими до застосування.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturkv. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, SeriesA № 73; «Лауко проти Словаччини» (Laukov. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, ReportsofJudgmentsandDecisions 1998-VI;
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Таким чином, за відсутності підстав для зупинки транспортного засобу, передбачених ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», застосовуючи доктрину «плодів отруйного дерева», сформульовану Європейським Судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», недопустимими є всі наступні докази, отримані внаслідок зупинки транспортного засобу, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення.
Також, суд констатує порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння, а саме: після повідомлення ОСОБА_1 про виявлення в нього ознак наркотичного сп'яніння та отримання його згоди на проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, поліцейський не відсторонив його від керування транспортним засобом, а зобов'язав продовжити рух на ньому до КНП «Добропільська ЛІЛ». Вказані обставини викликають сумнів, що у поліцейського були достатні підстави, передбачені п. 2 Розділу І Інструкції для огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, оскільки за наявності в нього ознак сп'яніння він підлягав відстороненню від керування. При цьому, в порушення ч. 3 ст. 266 КУпАП для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 був направлений та доставлений до медичного закладу, який не мав права на проведення такого огляду.
Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд вважає, що дії поліцейського після того як водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння та був доставлений до медичного закладу, однак проведення такого огляду забезпечено не було і повторно було запропоновано його проходження, були вчинені з метою спонукати ОСОБА_1 до відмови.
З огляду на такі обставини є очевидним, що без провокації поліцейського та схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння правопорушення не було б вчинено. В даному випадку поліцейський, отримавши згоду ОСОБА_1 на проведення огляду на стан сп'яніння, мав би виконувати вимоги п. 9 Розділу ІІ Інструкції, відповідно до яких з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, встановлені на підставі досліджених судом доказів фактичні обставини справи свідчать про недоведеність в судовому засіданні факту відмови ОСОБА_1 від проходження згідно із встановленим порядком огляду на стан сп'яніння, а відповідно і складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставівикладеного та керуючись п.1 ст. 247, ч.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративногоправопорушення.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.В. Машкіна