Справа №760/20495/25 2-з/760/222/25
25 липня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції України у м. Києві, про визнання недійсним контракту,
ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з позовною заявою до Національної академії внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції України у м. Києві, про визнання недійсним договору.
Крім того, подала заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити відповідачам здійснювати будь-які дії спрямовані на звернення стягнення витрат пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання відповідно до пункту 2.3.5 Контракту до набрання рішенням законної сили.
Заява мотивована тим, що вона звернулася до суду з позовною завою про визнання контракту про здобуття освіти в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських № 21-192 від 17 вересня 2021 року недійсним. На підставі умов зазначеного контракту при звільненні з роботи 03 липня 2025 року їй було видано повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати в сумі 68 716,55 грн, пов'язані з утриманням у навчальному закладі протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення.
Враховуючи предмет спору, зазначає, що стягнення з неї витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі може істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову, та унеможливити ефективний захист її прав, тому просила заяву задовольнити.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі забороною вчиняти певні дії.
Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушено у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 200/12227/17)
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є визнання недійсним контракту про здобуття освіти в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (Національній академії внутрішніх справ) № 21-192 від 17 вересня 2021 року.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить заборонити відповідачам вчиняти дії спрямовані на звернення стягнення витрат пов'язаних з її утримання у закладі вищої освіти з специфічними умовами навчання відповідно до умов оспорюваного контракту.
Однак заявник не надає суду будь-яких належних доказів, що відповідачами вчиняються будь-яки дії щодо звернення стягнення з неї вищевказаних витрат або, що свідчили б про намір останніх вчинити такі дії.
Враховуючи викладене, позивачем не наведено беззаперечних підстав для забезпечення позову, а саме: відсутнє обґрунтоване доведення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду й обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, та не доведено обґрунтоване підтвердження наміру відповідачів стягувати з неї витрати на її утримання шляхом примусового стягнення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову подана передчасно, не обґрунтована та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 149-154,157,353 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції України у м. Києві, про визнання недійсним контракту відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна