Справа № 698/473/25
Провадження № 2/698/272/25
Іменем України
07 серпня 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Баранова О.І.,
секретаря Пугачовської Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.03.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № С-615-007794-19-980, згідно якого Банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по рахунку. Початковий ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 7000,00 грн.
Також, 21.03.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С-615-007802-19-980. Початковий ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 5000,00 грн.
АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за договором виконало, разом з тим, відповідач у порушення умов кредитних договорів свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість:
- за Кредитним договором № С-615-007794-19-980 від 20.03.2019 року у сумі 20370,31 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 6988,30 грн.; заборгованості за відсотками у сумі 13382,01 грн.;
- за Кредитним договором № С-615-007802-19-980 від 21.03.2019 року у сумі 12824,24 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 4949,37 грн.; заборгованості за відсотками у сумі 7874,87 грн.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна») укладено Договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитними договорами № С-615-007794-19-980 та № С-615-007802-19-980.
З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитними договорами № С-615-007794-19-980 та № С-615-007802-19-980 в загальному розмірі 33194,55 грн., а також судові витрати.
Ухвалою суду від 19.06.2025 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.
Ухвалою суду від 03.07.2025 року постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засіданні не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача у разі неявки відповідача. Також, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі суду, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи та відзив на позов не подала.
За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які в засідання не прибули.
Ураховуючи те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 20.03.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № С-615-007794-19-980, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого початкового ліміту кредитної лінії в розмірі 7000,00 грн. (п.2.2 Договору). Пунктом 2.3 вказаного Договору передбачено, що позичальник сплачує проценти у розмірі 24,00% річних.
Також, 21.03.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № С-615-007802-19-980, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого початкового ліміту кредитної лінії в розмірі 5000,00 грн. (п.2.2 Договору). Пунктом 2.3 вказаного Договору передбачено, що позичальник сплачує проценти у розмірі 48,00% річних.
Порядок повернення кредиту, періодичність та розмір платежів, визначені умовами договорів та погоджені сторонами.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна») укладено Договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № С-615-007794-19-980 та № С-615-007802-19-980, у загальному розмірі 33194,55 грн., що підтверджується Витягом з Реєстру боржників № 3 до Договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023 року.
У даній справі Договір факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023 року у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № С-615-007794-19-980 від 20.03.2019 року становить 20370,31 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 6988,30 грн., заборгованості за відсотками у сумі 13382,01 грн.; заборгованість за кредитним договором № С-615-007802-19-980 від 21.03.2019 року становить 12824,24 грн.: заборгованість за тілом кредиту у сумі 4949,37 грн., заборгованість за відсотками у сумі 7874,87 грн. Загальна заборгованість відповідача становить 33194,55 грн.
Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст. 509, ч. 3 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами № С-615-007794-19-980 від 20.03.2019 року та № С-615-007802-19-980 від 21.03.2019 року, укладеним між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , у загальному розмірі 33194,55 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитними договорами № С-615-007794-19-980 від 20.03.2019 року та № С-615-007802-19-980 від 21.03.2019 року у загальному розмірі 33194 (Тридцять три тисячі сто дев'яносто чотири) гривні 55 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Черкаського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий Баранов О.І.