Справа № 615/2117/25
Провадження № 3/615/484/25
07 серпня 2025 року м. Валки
Суддя Валківського районного суду Харківської області Логвінов А.О., розглянувши адміністративний матеріали, який надійшов з Відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
До Валківського районного суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал, складений стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, який містить протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 699365 від 28 липня 2025 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 699365 від 28 липня 2025 року, 18 липня 2025 року близько 13 год 20 хв ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від батьківських обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 150 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», а саме догляду за дітьми, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась. Подала до суду заяву, у якій просить закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та проводити розгляд справи без її у часті. Зазначила, що 18 липня 2025 року її діти не залишались самі вдома, вони були під її постійним наглядом. Дитина, коли працівник поліції її фотографував, була на підвіконні та вона його тривала та все було під її наглядом.
Згідно положень ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, у зв'язку з чим вважаю за можливе розглядати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У ході судового розгляду встановлено, що 28 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 699365, згідно якого 18 липня 2025 року близько 13 год 20 хв ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від батьківських обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 150 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», а саме догляду за дітьми, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Конструкція наведеної норми закону є бланкетною, яка описує правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших нормативно-правових актів, в тому числі до Закону України «Про охорону дитинства».
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Системний аналіз зазначеного закону свідчить про те, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину ; утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Батькам забороняються будь-які види експлуатації своєї дитини; фізичні покарання дитини, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, при викладенні фактичних обставин цього правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено від виконання яких конкретно обов'язків, передбачених ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки чи особи, які їх замінюють, ухилялися і протягом якого проміжку часу.
Згідно зі статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини особи у скоєному.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за фактом ухилення від батьківських обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 150 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не розкрита об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, внаслідок незазначення суті адміністративного правопорушення, а саме не конкретизовано в чому саме виразилося ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків.
Окрім того, до протоколу про адміністративне правопорушення долучені рапорт, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та фотографії дитини, що знаходиться на підвіконні, а також фотографії коридору та ліжка, яке розстелене.
Згідно рапорту помічника чергового Відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, 18 липня 2025 року о 13 год 28 хв за адресою: АДРЕСА_1 , інспектор ювенальної поліції під час патрулювання побачив у вікні першого поверху дітей віком 1,5 років та приблизно 5 місяців, які були залишені без батьків протягом доби. Дана заява зареєстрована 18 липня 2025 року за № 5048.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 18 липня 2025 року вона разом з двома дітьми та чоловіком знаходилась вдома. Приблизно о 09 го 00 хв вона поїхала в лікарню, де проходила медичний огляд, а діти були з батьком. Приїхавши додому вона заснула, а діти у цей час перебували вдома. Прокинулась від приходу додому чоловіка.
У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначено, що 18 липня 2025 року близько 08 год 05 хв він разом з дружиною та дітьми поїхали до лікарні. Приблизно о 09 год 20 хв вони усі разом приїхали додому. Приблизно о 13 год 05 хв йому зателефонувала господарка квартири та повідомила, що вдома кричать діти та він поїхав додому. Приїхавши додому дружина перебувала вдома .
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 , вона з 16 липня 2025 року постійно чує як діти постійно плачуть, через що їй невідомо.
З вищевикладеного вбачається, що обставини, які викладені у рапорті з приводу того, що діти були залишені без батьків протягом добу не підтверджені жодними доказами.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не підтверджується належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 184, 245, 247, 252, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя,
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя А.О. Логвінов