Провадження № 33/803/2023/25 Справа № 201/7331/25 Суддя у 1-й інстанції - Мельниченко С.П. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
31 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Соборного районного суду м. Дніпра від 01 липня 2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником АБ “Смірнов та партнери», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,
Постановою Соборного районного суду м. Дніпра від 01 липня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.
14 липня 2025 року на вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує що, він не зареєстрований в Соборному районі м. Дніпра, що підтверджується копією паспорта, а фактичним місцем проживання є АДРЕСА_2 .
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що копія постанови були отримана ним 05 липня 2025 року, а тому він просить поновити строк на апеляційне оскарження.
ОСОБА_1 про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з'явився, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи стосовно обставин, покладених в обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, виходжу з наступного.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Безсторонність суду передбачає як його суб'єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об'єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема, у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа № 299/2987/15-к; провадження № 51-4594 км18), зазначено наступне.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній в суді першої інстанції під час винесення оскарженої постанови від 01 липня 2025 року.
Однак, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку SMS, останній достеменно знав про перебування в провадженні Соборного районного суду м. Дніпра справи про адміністративне правопорушення, а також про дату судового розгляду, а отже, він мав можливість своєчасно ознайомитись з матеріалами справи.
При цьому слід звернути увагу, що номер мобільного телефону ОСОБА_1 , який останній зазначив в апеляційній скарзі, збігається з номером телефону, на який суд першої інстанції направив судову повістку, яку отримав ОСОБА_1 , що в свою чергу виключає будь-які сумніви щодо помилковості номеру телефону останнього.
Тобто, ОСОБА_1 достеменно знав про перебування в провадженні суду справи про адміністративне правопорушення, а отже і мав можливість ознайомитись з матеріалами справи, своєчасно з'явитися до суду для розгляду справи, отримати копію судового рішення та, у разі незгоди, подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження.
Натомість апеляційна скарга була подана до суду ОСОБА_1 14 липня 2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження, у урахуванням вихідних днів.
Посилання клопотання на те, що ОСОБА_1 отримав копію постанови лише 05 липня 2025 року, з огляду на наведені вище обставини, не є слушними.
Таким чином, ОСОБА_1 у клопотанні не наведено причин, які б позбавляли останнього можливості своєчасно дізнатися про результати прийнятого суддею рішення, своєчасно отримати копію постанови суду та скористатися правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом строк.
Враховуючи наведене вище, вважаю, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції, зазначені ОСОБА_1 в обґрунтування клопотання, не є поважними, а відтак, не можуть бути підставою для поновлення такого строку.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Соборного районного суду м. Дніпра від 01 липня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста